Психологічні основи попередження та розв'язання психологічних конфліктів в організації

Міжрегіональна  Академія Управління Персоналом

Кафедра психології 
 
 
 
 
 

«Психологічні основи попередження та розв'язання психологічних конфліктів в організації» 
 
 
 
 

                                Індивідуальна робота 

                               З методики викладання психології

Студентки 4 курсу

Группи  Ін 189-07Б1Пс

Краснощок Людмили

Перевірила

к.пед.н., Ягоднікова В.В 
 
 
 
 
 

Одеса 2010

Семінарське заняття

за темою: Психологічні основи попередження та розв'язання психологічних конфліктів в організації.

Мета: Застосування теоритичних знань на практиці, відпрацювання практичних навичок щодо складання планів мотивації, формування та розвиток навичок группової взаємодії, еффективної коммунікації, ознайомлення учнів з медіацією.

Обладнання: аркуші А4.

План

1. Вступне слово.
2. Медіаційна казка «Сірий вовк і червона шапочка».
3. Підведення підсумків роботи.
1. Ввідне слово викладача.

Метою є актуалізація у памяті студентів  вивченого матеріалу. Конфліктологія (від лат. — зіткнення, грецьк. - вчення, наука) — наука про зіткнення, проблемне функціонування особи, людського суспільства, природи, про взаємодію людини і природи. Протягом свого існування людина пізнавала світ, розвивалася, творила завдяки тому, що завжди стояла перед дилемою проблемних ситуацій. У цьому закладено великі потенції її життя, суспільного саморозвитку через розв'язання проблем взаємодії людей, людини і природи, людини та її психології. Основним стрижнем цього стали проблеми, що вимагали розв'язання через тверезе осмислення, гуманні дії та розумне передбачення, уникнення конфліктів. Конфлікти, їх вивчення, прогнозування суспільного розвитку, гармонізація суспільних відносин створили передумови для виокремлення самостійної галузі знань — конфліктології. Також ми з’ясували, що прогнозування конфліктів тісно пов'язане з їх діагностикою та попередженням. Без основного прогнозу можливої конфліктної ситуації їй не можна запобігти. Прогнозування конфлікту — передумова його появи і його попередження. Прогноз — це вказівка з певною вірогідністю місця та часу виникнення конфлікту, який базується на психологічному діагнозі всіх компонентів конфлікту. 
Аби прогнозувати конфлікт, необхідно проаналізувати: 
• сигнали конфлікту, які виявляються в ступені напруження та дискомфорту в колективі (групі), частоту їхньої появи, потенціали їхньої конфліктогенності та вірогідності стимуляції ними конфлікту; 
• виявити проблему, які суперечності зумовили її появу, наскільки вона складна, чи є можливість її розв'язати; 
• з'ясувати, чи назріла конфліктна ситуація І в якому напрямку вона може розвиватися; 
• уточнити склад учасників розгортання конфлікту та їхню готовність до подальшого провокування й поглиблення конфлікту; 
• виявити суть інциденту, його особливість, наскільки він спроможний бути детонатором конфлікту. 
Таким чином, прогнозування конфлікту потребує аналізу і знань для осмислення структурних компонентів конфлікту, їхніх психологічних особливостей, стану кофліктогенності проблемної ситуації.

Медіація (англ. мediation – посередництво) — вид альтернативного врегулювання спорів, метод вирішення спорів із залученням посередника (медіатора), який допомагає сторонам конфлікту налагодити процес комунікації і проаналізувати конфліктну ситуацію таким чином, щоб вони самі змогли обрати той варіант рішення, який би задовольняв інтереси і потреби усіх учасників конфлікту. На відміну від формального судового чи арбітражного процесу, під час медіації сторони доходять згоди самі — медіатор не приймає рішення за них. 

2. Медіаційна  казка «Сірий вовк і червона шапочка».

Мета: Навчити аудиторію тому, наскільки важливо слухати та чути розповідь з обох боків. Заохочити аудиторію пригадати інші оповідання чи казки, які можна переповісти з іншого боку.

Вам знадобляться:

• «Історія, розказана Вовком» (див. Додатки)
• фліпчарт з папером та маркери або класна дошка та крейда

(за  бажанням: сценічний реквізит та  матеріал для костюмів)

Інструкціі:

1. До початку цієї вправи намалюйте на одному великому аркуші паперу або на половині дошки контури Червоної Шапочки, а на другому великому аркуші паперу або половині дошки — контури Сірого Вовка.
2. Розвісте ці малюнки в класі.
3. Запитайте учнів, чи знають вони казку про Червону Шапочку та Сірого Вовка.
4. Запропонуйте їм дати стислу характеристику Червоній Шапочці та запишіть їхні відповіді в контурі цього персонажу.
5. Те ж саме зробіть для Вовка.
6. Оберіть з аудиторії вовка та червону шапочку. Надягніть реквізити, і  дайте  вовку завдання прочитати та підготуватися до розповіді вовка.
7. До классу входять червона шапочка та вовк. Вовк розпочинае розповідь.
8. Після цього запитайте учнів, що вони думають про Вовка зараз. Те ж саме зробіть і для Червоної Шапочки.
9. Запропонуйте аудиторії пригадати інші оповідання чи казки, в яких одного з персонажів було несправедливо звинувачено.

Підсумок: Завдання медіатора полягає в тому, щоб вислухати розповідь з обох боків і залишатися неупередженим.

3. Підведення  підсумків семінарського заняття.  Усне опитування учнів що нового  сьогодні вони узнали.

 

Додатки

Історія розказана, Вовком

Ліс був моєю домівкою. Я тут мешкав, тому я дбав про нього. Намагався тримати його в чистоті.

І ось  одного сонячного дня, коли я прибирав сміття після туристів, то почув  за спиною чиїсь кроки. Я сховався за деревом і побачив маленьке дівчисько, що самовпевнено спускалося по стежці, тримаючи в руці кошик. Я зразу ж запідозрив щось недобре, тому що вона була вдягнута якось чудернацьки — вся в червоному, на голові щось незрозуміле, начебто вона не хотіла, щоб її впізнали. Звичайно я зупинив її, щоб поставити кілька запитань. Я запитав, хто вона така, звідки і куди прямує. Вона почала щось базікати про те, що йде до своєї бабусі та несе їй сніданок у кошику. Власне кажучи, вона здалася мені щирою дівчинкою, але вона була в моєму лісі, до того ж вона виглядала досить підозріло з тим дивним червоним клобуком на голові. Ось я й вирішив дати їй науку, наскільки це серйозна справа вештатись по моєму лісі без попереднього запрошення та ще й в такому кумедному вбранні.

Я дозволив їй продовжувати свій шлях, а сам  випередив її і дістався хатинки її бабці раніше. Мені відкрила порядна стара жіночка. Я розповів їй про свою проблему, і вона погодилася, що її онука заслуговує на добру прочуханку. Ми домовилися, що бабця сховається і не буде показуватися, доки я її не покличу. Як ви вже, мабуть, здогадуєтеся, вона сховалася під ліжком.

Коли  дівчисько дісталося до хатинки, я запросив її до спальні, де я лежав  у ліжку, одягнутий як її бабуся. Дівчисько швиденько зайшла до спальні, така собі розрум’янена, і почала плести щось зовсім нечемне про мої великі вуха. Мені це дуже не сподобалося, але я стримався і сказав, що маю такі великі вуха, щоб краще її чути. Я просто мав на увазі, що хотів більш уважно почути, що вона верзе. Але вона знову почала нести образливу нісенітницю — на цей раз про мої банькуваті очі. Тепер ви маєте зрозуміти, як я ставився до цієї дівчинки, котра попри свою пришелепкувату зовнішність, виявилася такою уїдливою. Але ж я свого часу поклявся завше підставляти щоку, тому нагадав їй, що маю такі великі очі, щоб краще її бачити.

Те, що вона сказала після цього, мене дійсно дістало. Розумієте, я маю дуже проблемні  великі зуби. І коли це дівчисько  знову-таки нечемно про них відізвалася, я втратив контроль над собою. Я скочив з того ліжка і гримнув  на неї, що, мовляв, маю такі великі зуби, щоб краще її було їсти.

Тепер, давайте подивимося правді в очі: чи чули ви колись, щоб який-небудь вовк, що поважає себе, з’їв хоч одну маленьку дівчинку. Відповідь буде «ні» —  це всім відомо! Але те дівчисько  немов з глузду з’їхало: воно почало бігати по всій хатинці і репетувати немов її ріжуть! А я був змушений ганятися за нею, щоб якось її угамувати. Мені довелося скинути бабцін одяг, але це все тільки ускладнило. Раптом двері з тріском відчинилися — на порозі стояв дроворуб з великою сокирою в руці. Я подивився на нього і негайно зрозумів, що маю ВЕЛИКІ проблеми. Вікно за моєю спиною було відчинено, і я прожогом вискочив в нього.

Цим все  і закінчилося. Але, на жаль, бабця  ніколи нікому не розповідала мою  версію того, що сталося. Через це пішов поголос, що я дуже злий і страшний звір. Всі почали мене обминати десятою дорогою. Не знаю, що сталося з тим дівчиськом у пришелепкуватому червоному клобуку, але мені з тих пір живеться не дуже солодко. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 
 

 
 
 

Список  використаної літератури

1. Анцупов  А. Я., Шипилов А. И. Конфликтология. Учебник. -- М.: Юнити, 1999. - 317с.

2. Бестужев  І.В. Соціальний прогноз і соціальне  нововведення. // Соціологічні дослідження. 2003. № 8. С.87-93.

3. В  контексте конфликтологии. Отв. Ред. Дридзе Т.М., Цой Л.Н. М.: Институт социологии РАН, 2004. №1; 1999 -№2.

4. Гришина  Н. В. Психологія конфлікту. - К.: Либідь, 2000. - 258с.

5. Дудченко  В. С. Инновационные игры: методология,  теория, практика. - Таллинн: "Валгус" - 1989. Программа инновационной игры. Таллинн.: "Валгус", 1989. С. 43-44.

6. Дудченко  В. С. Ситуационные структуры  в организации. //Структура инновационного  процесса. М.: ВНИИСИ, 2003. С. 82-97

7. Дудченко  В.С. Методология инновационного  консультирования.//В Контексте конфликтологии: проблемы коммуникации и управленческого консультирования. Отв. ред. Дридзе Т.М., Цой Л.Н. М.: Изд-во Институт социологии РАН, 2004.№2.

8. Кравченко  О.П. Погляд конфліктолога на  онтосинтез конфлікту. // Соціологічні  дослідження,2004. №9. С.103-112.

9. Лапин  Н. И., Коржева Э. М., Наумова  Н. Ф. Теория и практика социального  планирования. М.: Политиздат, 1995. С. 197.

10. Лапин  Н.И. Социологический анализ организационных  систем.// Журнал "Вопросы философии". 1974, № 7. С. 38-49.

11. Макаревич В.Н., Авдеева Л.Н.(Цой). Сущность и принципы инновационного обучения в управленческом консультировании.// Социологические методы управленческого консультирования. - http://www.konfliktmanagement.ru

12. Пригожин  А. И. Нововведення: стимули і  перешкоди. К.: МАУП, 2003. - 219с.

13. США:  управление наукой и нововведениями. Под ред. М.М. Иванова, С.Р.Колупаевой, Г.Б.Кочеткова. М.:Наука, 1990.

14. Томашевський  А. К. Соціальний конфлікт на  підприємстві. К: Либідь, 2003. - 254с.

15. Управлінське  консультування. У 2-х томах. - К.: Експерт, 2004.

16. Уткин  Э. А. Конфликтология. Теория и  практика. М.: Экмос, 2000. - 153с.

17. Хасан  Б. И. Психотехника конфликта  и конфликтная компетентность.// http://www.konfliktmanagement.ru

18. Цой  Л.Н. Методический взгляд на конфликт: от диагностики к профилактике.// http://www.konfliktmanagement.ru

19. Чумиков  А. Н. Керування конфліктами.  К.: МАУП, 2003. - 97с.

20. Шаленко  В. Н. Конфлікти в трудових  колективах. К.: Скіф, 2002. - 255с.

21. Бесемер, Христоф. Медиация: Посредничество в конфликтах / Перевод с нем. Н. В. Маловой — Калуга: Духовное познание, 2004. — 176 с.