Програма корекції шкільної тривожності

Автор: Пользователь скрыл имя, 19 Марта 2012 в 19:32, доклад

Описание работы

Предмет корекції: емоційна сфера підлітків.
Методи корекції: ігротерапія, проективний малюнок, психогімнастика, методи поведінкової корекції.
Засоби корекції: ігри, вправи, бесіди, прийоми неігрового типу, спрямовані на зниження рівня тривожності.
Очікувані результати: зниження рівня тривожності, підвищення самооцінки, розвиток комунікативних здібностей.

Содержание

Заняття 1
Заняття 2
Заняття 3
Заняття 4
Заняття 5
Заняття 6

Работа содержит 1 файл

Програма корекції шкільної тривожності у підлітків.docx

— 16.82 Кб (Скачать)

Програма корекції шкільної тривожності  у підлітків

Мета: зниження в підлітків рівня шкільної тривожності  до стану норми з контролем  результату й закріпленням позитивного  ефекту до кінця корекційної програми та через 6 місяців.

Завдання:

1. Зниження  тривожності та скутості школярів.

2. Формування  в учнів віри у свої сили  й можливості.

3. Розширення  можливостей школярів, формування  в них необхідних знань, умінь  і навичок для підвищення результативності  шкільної діяльності та зниження  рівня тривожності.

4. Формування  адекватної самооцінки в підлітків.

5. Формування  розуміння мобілізуючої ролі  певного рівня тривожності у  вирішенні проблем і складних  життєвих ситуацій.

6. Розвиток  уміння контролювати рівень тривожності.

7. Підготовка  вчителів і батьків до виконання  ними завдань корекції.

Предмет корекції: емоційна сфера підлітків.

Методи корекції: ігротерапія, проективний малюнок, психогімнастика, методи поведінкової корекції.

Засоби корекції: ігри, вправи, бесіди, прийоми неігрового типу, спрямовані на зниження рівня тривожності.

Очікувані результати: зниження рівня  тривожності, підвищення самооцінки, розвиток комунікативних здібностей.

І. Діагностичний етап: Мета: діагностика особливостей розвитку підлітків; виявлення параметрів, що потребують корекції; формування загальної програми психокорекції.

Корекційна робота з підлітками проводиться шкільним психологом з метою зниження рівня тривожності в учнів і кращої їхньої адаптації до шкільного життя. Даний етап припускає індивідуальні заняття з підлітками для того, щоб іще більше не підвищувати рівень тривожності й дати можливість школяреві звикнути до спілкування з психологом.

Заняття 1

Заняття присвячене знайомству з класом і проведенню тестування на виявлення  підлітків із підвищеним рівнем шкільної тривожності. Для цього використовується Методика діагностики рівня шкільної тривожності Філліпса. На цьому занятті також доцільно провести соціометричне дослідження для визначення статусу кожного учня в класі.

Заняття 2

Заняття присвячене індивідуальному  знайомству з підлітками, рівень шкільної тривожності яких вищий від норми. Заняття передбачає завоювання довіри школяра, усунення скутості у спілкуванні  й остраху говорити про себе. Для  визначення емоційного стану пропонують виконати малюнок (кольоровими олівцями) без якоїсь певної тематики, тобто  намалювати те, що хочеться в даний  момент.

Наприкінці заняття учневі пропонують завдання на визначення його самооцінки (Експериментальне дослідження самооцінки особистості).

Заняття З   Заняття передбачає індивідуальну бесіду з метою не тільки виявлення основних факторів, що сприяють підвищеній тривожності підлітка, а й можливості їхнього усвідомлення учнем, а також, щоб поговорити про наболіле й виговоритися. Бесіда допоможе також визначити коло тих людей (однокласники, батьки, вчителі), що викликають почуття тривоги, для наступної роботи з учнями.

Вправа «Не подобається - подобається»

Психолог просить підлітка поділити чистий аркуш паперу на дві половини й записати відповіді на запитання:

Підлітки розповідають спочатку про  те, що їм не подобається, потім - про  те, що їм подобається у школі, вдома  й у житті. Важливо дотримуватися  послідовності відповідей: спочатку негативні, потім позитивні, показавши, що не так уже й погано все в  житті.

Далі школяреві пропонують тест Виявлення типу темпераменту (Айзенк).

Заняття 4

Дане заняття заключне на етапі  діагностики.

Спочатку підліткові пропонується Методика діагностики міжособистісних  відносин Т.Лірі для виявлення типу відносин, що переважає у малих  групах. Потім проводиться бесіда, мета якої - підготувати школяра  психологічно до роботи у групі, заспокоїти його хвилювання, надати впевненості  в собі й віри в те, що групові  заняття допоможуть подолати труднощі розуміння, спілкування, непевності, побороти тривогу і страх.

II. Настановний етап

Мета: викликати бажання взаємодіяти  та співпрацювати з психологом, внести зміни у своє життя; зняти стан тривоги, страху, скутості; підвищити  впевненість у собі й розкутість.

Заняття 5

Заняття присвячене знайомству школярів між собою. І навіть якщо підлітки знайомі - це можливість по-новому глянути  один на одного. Школярі сідають  у коло. Психолог пояснює учням, що вони разом будуть зустрічатися на спеціальних заняттях, які не схожі  на шкільні уроки. На заняттях будуть грати, малювати, ділитися своїми проблемами й радощами, вчитися розуміти один одного, допомагати й підтримувати.

Учасники групи ознайомлюються з правилами групової взаємодії:

1. Участь у вправах, іграх  та інших видах діяльності - добровільна.

2. Слухати товаришів потрібно  мовчки, не перебивати й не  коментувати.

3. Критикувати вчинок, а не людину, причому в дуже м'якій формі,  бажано з конкретною порадою  даному учасникові групи.

4. Говорити тільки те, що думаєш  і відчуваєш сам, а не перефразувати  думки інших.

5. Не обговорювати поза групою  те, що відбувається в ній.

1. Гра «Знайомство»

Мета: можливість вийти з власного «Я», подивитися на себе по-іншому й  у перспективі стати іншим.

Кожному учасникові групи пропонують назвати себе власним або вигаданим  ім'ям, і тільки назване ім'я фігуруватиме у спілкуванні. Вибір імені говорить про те, як підліток сприймає своє Я.

2. Малювання на тему «Моє ім 'я»

Мета: невербальне символічне вираження  змісту обраного імені.

3. Рухлива гра «Море хвилюється»

Мета: визначення емоційного стану  й передача його невербальними засобами; краще знайомство з учасниками групи; створення позитивного емоційного фону; корекція нетерплячості.

4. Вправа «Слухаємо себе»

Мета: розвиток здатності до релаксації, уміння слухати себе й визначати  свій настрій; уміння діагностувати  емоційне самопочуття учасників  групи.

5. Вправа «Подаруй усмішку»

Мета: навчитися знімати скутість обличчя за допомогою усмішки, підтримувати усмішкою, бажати добра навколишнім; створити і підтримувати позитивний

емоційний фон; усувати страхи.

Фізіологічний сміх - це вібрація й  масаж, що знімають напруження. Усмішка  покращить настрій вам і навколишнім, для усмішки шукайте приводу, провокуйте усмішку.

Заняття 6

1. Релаксаційний комплекс «Контраст»

Мета: навчання методів релаксації, зняття відчуття тривоги, хвилювання, емоційного напруження.

Найпростіший спосіб відпочити  полягає в тому, що спочатку напружують і втомлюють м'язи, потім різко  розслаблюються.

2. Жестові етюди

Мета: навчитися кращого розуміння  учасників групи, передачі своїх  думок, почуттів і дій жестами, тренування спостережливості; розвитку фантазії.

Так, один учасник групи показує  жестами закінчену ситуацію, включаючи  в неї інших членів групи (наприклад, відкриває кран, миє руки, набирає  воду в долоні й передає її по колу, закриває кран, отримує залишки  води з іншого кінця, струшує руки). Інші учасники групи показують свої ситуації.

Наступне завдання - показати колір  жестом. Кожен учасник по черзі  зображує свій улюблений колір жестами, а всі інші відгадують. При цьому  не можна показувати на предмети подібного  кольору.

3. Бесіда «Наші страхи»

Психолог запитує школярів, які  емоції для них неприємні. Підлітки перелічують негативні емоції і  якщо не називають страх, психолог нагадує  учням про нього. Коротко обговорюються  особливості емоційного стану, фізіологічні відчуття, що виникають під час  страху (пришвидшення серцебиття, мурашки  по тілу тощо). Усі разом згадують фразеологізми, пов'язані з почуттям страху.

4. Малювання на тему «Мій страх»

Після бесіди психолог просить дітей  подумати, чого вони більше за все бояться, й намалювати свій страх. Це може бути абстрактний малюнок або зображення конкретного об'єкта страху, тривоги  школяра. Коли виконання малюнків довершене, підлітки по черзі коротко пояснюють, чого вони бояться й що вони зобразили. Після цього керівник групи пропонує школярам розірвати аркуш із малюнком на дрібні шматочки і говорить про  те, що тепер кожен із них переміг  свій страх, що їхнього страху більше не існує, тому що розірвані аркуші потраплять у кошик зі сміттям, будуть спалені й від страхів нічого не залишиться.

5. Вправа «Слухаємо себе»

6. Вправа «Подаруй усмішку»


Информация о работе Програма корекції шкільної тривожності