Проблемы организации досуга молодежи

Кабінет Міністрів України

Національний аграрний університет

 

Кафедра педагогіки

 

 

 

Індивідуальна робота на тему:

ПРОБЛЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ  ДОЗВІЛЛЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДІ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:

студентка IV курсу, 1 групи

педагогічного факультету

Юр’єва Інна Михайлівна

Перевірила:

Виговська С. В.

 

 

 

Київ 2007

 

2

ЗМІСТ

 

1. Вступ …………………………………….………………………………..... 3
2. Проблеми зайнятості молоді …………………………………….……..… 4
3. Емпіричні дослідження дозвілля підлітків ……………………………… 9
4. Висновки……...…………………………………………………………… 13
5. Список використаної літератури ………………………………………... 14
6. Додатки …………………………………………………………………… 15

 

 

3

ВСТУП

 

Існування величезної кількості вільного часу (раніше воно заповнювалося відправленнями в колгоспи, стройвідряди, різного роду партійними зборами й зборами в кружками за інтересами та багато іншим, тобто дозвілля молоді було організовано) змушує молодих людей самим собі його організовувати. Соціальна незадіяність провокує розвиток антисоціального поводження. «Від нема чого робити» сьогодні відбуваються більшість хуліганських витівок і зазіхань; вживання алкогольних, наркотичних і токсичних засобів. Таким чином, молоді люди, «приналежні самі собі», схильні до поводження, що не погодиться з нормами й цінностями суспільства, більшою мірою, чим включені в суспільні процеси, життя. Не нестаток, потреба в предметах першої необхідності змушують молодих людей вступити сьогодні на шлях криміналу. Уседозволеність, розбещеність, наплювацький «пофігізм», бажання побавитися, «відірватися», продемонструвати свою чинність і міць, «крутість», проявляються найчастіше самі по собі - просто так, «від нема чого робити», підкріплені утриманською установкою до життя, є основними причинами небувалого росту правопорушень серед людей молодого віку.

 

Тому очевидно, що організація та контроль за дозвіллям молоді (підлітків) просто необхідні. Але це все залежить не лише від держави як більшість стверджує, а й від найближчого оточення (сім’ї) молодої людини та її самої.  

4

ПРОБЛЕМИ ЗАЙНЯТОСТІ МОЛОДІ

Проблеми зайнятості молоді і її дозвілля, безперечно, стоять на одному з провідних місць. За всіх часів у під'їздах, під школою збиралися цілі компанії. Рівень такого спілкування найчастіше негативно позначався на культурі підлітка. Але раніше підлітки більш активно відвідували різні кружки й секції, тому що вони були безкоштовними, і все залежало лише від бажання самих дітей. Зараз же ситуація змінилася, особливо для тих, у кого немає можливості оплачувати свої захоплення.

На жаль, держава обговорює які  завгодно теми, що вражають своїми масштабами, окрім інтелектуального й фізичного розвитку дітей. 

Ті ж, хто здатен оплатити свої захоплення, проводять своє дозвілля то в кафе або барі, то за комп'ютером, то за грою в теніс або відвідуванням тренажерних залів. Зараз можна багато чим зайнятися, якщо ти платоспроможний. Але до цієї категорії можна віднести далеко не всіх.

Чому, наприклад, інтереси багатьох частіше не виходять за межі шкільної програми? Невже їх більше нічого не цікавить?

Багатьох – так, але багато хто просто не в змозі оплатити яку-небудь секцію, та й батьки не всім приділяють досить увагу, а крім них більше нікому, виходить, розвивати інтереси дитини. В основному свій вільний час підлітки проводять на вулиці, нічим не займаючись.

Звичайно, не можна говорити, що молодь деградує. Багато підлітків розбираються в тих же комп'ютерах не гірше дорослих, і це завдяки тій більш-менш доступній техніці й новим віянням у світі, які охоплюють і нашу молодь. Але для багатьох дозвіллям є просто робота, що і забирає більшу частину часу після навчання. Інші ходять у театри, музеї, кінотеатри й просто спілкуються. Для багатьох дозвілля - це музика, спорт, художня школа.

От і виходить, що дозвілля в кожного своє, залежно від інтересів, розвитку або бажання підвищити свій рівень знань, від фінансових можливостей, нарешті.

Але все-таки, з боку держави, я  вважаю, потрібно більше фінансувати програми по роботі з підлітками. Адже саме підростаючому поколінню - будувати й створювати цей світ.

Ще в другій половині ХХ сторіччя у зв'язку з конструюванням так званої “техногенної цивілізації ” виник феномен молодіжної культури. Якщо раніше культура не ділилася на молодіжну й дорослу, все незалежно від віку співали ті самі пісні, слухали ту саму музику, танцювали ті самі танці й т.д., то тепер усе змінилося. Серйозні відмінності з'явилися в “батьків” і “дітей” і в ціннісних орієнтаціях, і в моді, і в способах комунікації, а нерідко й у способі життя в цілому.

Різниця полягає  в тому, як саме молодь проводить  своє дозвілля. А проводить вона його по-різному: хтось просто «просиджує штани» вдома, біля

5

телевізора  або комп'ютера, інші воліють просто погуляти й поспілкуватися зі своїми друзями. Деякі молоді хлопці й дівчини  крім навчання займаються в якихось  секціях або студіях і заняття  там є для них не менш цікавим проводженням часу, інші віддають перевагу дискотекам, а деякі вже зробили синонімом слова «погуляти» такі поняття як напитися, накуритися й т.п..

Тому процес пізнання навколишнього світу, пошуку свого місця в ньому у великому ступені можна вести за допомогою свого дозвілля. З метою отримати відповіді на запитання “чи заважає Вам що-небудь проводити дозвілля так, як хочеться, і якщо так, то що саме? ”, мною було проведене опитування серед підлітків (учнів старших класів). Детальніше щодо результатів дослідження в розділі II.

Досить серйозною  проблемою являється вплив насильства в комп'ютерних іграх на підростаюче покоління.

Насильство  в комп'ютерних іграх - насущна для громадськості (а особливо для ігрової) проблема. Однозначної думки по цьому питанню немає дотепер. Чи можна вважати його позитивним фактором або потрібно вважати негативним? Як віртуальне насильство впливає на граючого, і чи впливає взагалі?

Як відомо, найбільш кровожерливими, особливо останнім часом, є ігри, що ставляться до жанру Action. Люди, що обговорюють дану проблему, діляться на дві групи. Одні думають, що віртуальне насильство (треба підкреслити - мова йде саме про віртуальне насильство) діє на людей негативно і його варто заборонити. Тобто це погано. Інші вважають, що навпаки, криваві комп'ютерні ігри є безпечною альтернативою насильству реальному. Тобто це добре. Є й третя категорія людей, але вони ні про що не міркують - вони просто грають.

З приводу цієї проблеми проведено опитування, з яким можна ознайомитись в розділі II.

Отже, добре або погано? Добро або Зло? Спробую проаналізувати сформовану до нинішнього часу ситуацію й дати відповідь на це питання.

Ми всі звикли вважати насильство злом. Це цілком відповідає реальності. І от уявіть собі ситуацію. Доросла людина, будь то батько або мати, що чимало побачила на своєму віку, сидить і міркує над тим, куди котиться наш із вами світ. І от вона бачить, як її нащадок, якому був куплений комп'ютер «для навчання», з ранку до ночі просиджує перед монітором і розприскує кров по стінах, задоволено при цьому посміхаючись.

Зрозуміти почуття  батьків нескладно. Ким виросте їх син (або донька)? Яким моторошним чудовиськом він стане? Ще вчора він був малям, добрим і безневинним. Зараз він азартно розстрілює намальованих людей і монстрів. А через кілька років він візьме в руки дійсний автомат і так само безжалісно вб'є цілком дійсну людини. Примкне до тіньових верств суспільства, до карного світу. І потім закінчить життя де-небудь у в’язниці, а те й чого гірше...

 

6

Невже немає добрих, світлих тим, що зміцнюють у дитині віру в життя, що розвивають його ерудицію!

Це, звичайно, перебільшено. Але погодьтеся, приблизно такий хід думок багатьох батьків - занадто багатьох, щоб не звертати на це уваги. А оскільки значну масу гравців становлять неповнолітні, то думка їхніх батьків у даному питанні відіграє вагому роль. На зразок законодавчої й виконавчої влади в одній особі.

Але все-таки хочеться розглянути всі «за» і «проти».

На ранньому етапі розвитку людського суспільства люди одягалися в шкіри, з’ясовували переваги смаженої їжі над сирою й ходили зі списами на мамонта. У ті часи агресія й здатність до незважуваного насильства були необхідними засобами для виживання. Людство розвивалося - але механізми агресії, закладені в ньому споконвічно, зберігалися. Комп’ютерні ігри дозволяють застосувати існуючі в людині руйнівні схильності в більше підходящій для цього сфері, ніж людське суспільство. Убивати не на міських вулицях, а на екрані монітора, грубо говорячи.

Придушувати в  собі «демона», гасити в собі руйнівні інстинкти - виходить, боротися із власною природою. Така боротьба заздалегідь приречена на неуспіх. І єдиним виходом у даній ситуації є викид негативної енергії, що накопичується, на умовного супротивника, який і з’являється у світі комп’ютерних ігор.

Магія гри має дуже глибокі коріння. Так чи інакше, але всі без винятку нормальні живі істоти люблять грати. У них є такий інстинкт, «інстинкт інтересу», що змушує їх відшукувати для себе цікаві заняття. І в цьому плані дорослі й діти рівні, тому що їм однаково нецікаво те, що нецікаво, і цікаво те, що цікаво. Розходження в тім, що дорослі змушені займатися «важливими справами», щоб заробляти на проживання, а підростаюче покоління звичайно живе за рахунок батьків, що дозволяє йому (якщо забути про всякі школи й інститути) розважатися з ранку до вечора, забувши про таке поняття як відповідальність. Ступінь відповідальності - от що так привабливо в іграх. Вона там практично нульова, тому грати завжди так легко й приємно.

Але що ж тоді виходить? Адже відповідальність є невід’ємною частиною реального життя кожної людини. І чому ж навчиться дитина, що з малих років звикла забувати про відповідальність, адже в грі все просто - щось не вийшло - можна почати заново, виправити помилки. Як він зрозуміє, що в реальному житті другого шансу найчастіше не буде й не завжди можна виправити свої помилки, а якщо й можна, то це однаково залишить свої сліди.

Всі тривимірні іграшки стали ще яскравіші, об’ємніші, реалістичніші. Сучасна апаратна техніка дозволяє малювати в режимі реального часу те, що якихось п'ять років тому здавалося недоступним. Звук став об’ємним, і в ньому не відчувається недоліку, завдяки великому обсягу компакт дисків. Одним

7

словом, ігри будуть ставати ще більш барвистими й реалістичними. І ще більш захоплюючими...

Смерть показується  не просто як процес - «стрельнув - і  він зник», навпроти, у цій грі ви можете побачити, як поранена вами людина, валандаючись, ще стоїть на ногах, і ви можете її добити, нажавши на кнопку, при цьому є сцени, де показується розривання тіла на частині, і ці самі частини дуже ефектно летять у вашу сторону, а на підлозі залишаються останки вбитого в калюжі крові. І що ж відчуває погравши в одну з таких ігор годин так зо п’ять-шість, крім утоми в пальцях і тупої, тваринної й низької радості? Так, можливо в деяких із цих ігор і розвивається до деякої міри логіка (якщо розглядати сюжет гри) або ще щось, але ж є й такі ігри, у яких навіть особливої логіки немає. Насильство там є головною метою. І це навіть не самозахист, як у деяких іграх (мов, якщо ти не «уб’єш», то тебе «уб’ють»), навпаки, ти сам є причиною бійок, убивств.

…І всю цю насичену візуальну  інформацію, у якій переважають червоні кольори, сприймає мозок граючого й ця інформація «не летить» з голови далі - вона залишається в мозку й накопичується там. Чому ж вона затримується в голові? Тому що наш мозок запам’ятовує усе найбільш яскраве й неординарне, те, що трапляється не щодня. А смерть і вбивства, які тим більше відбуваються через розчленовування, побій, розрив тіла й т.п., уже ніяк не можна назвати ординарною подією, і таке відбувається аж ніяк не щодня.

Вживання спиртних напоїв серед підлітків. Ні для кого не секрет, що навіть невеликі дози алкоголю згубно діють на мозок підлітка, що формується. А останнім часом багато підлітків вживають різні спиртні напої й не бачать у цьому нічого особливого. Причин, по яких підлітки починають уживати спиртні напої самі різні: починаючи від сімейних (неблагополучні родини, зловживання алкоголю кимсь із батьків) і закінчуючи особистими психічними змінами, але з огляду на тему мого проекту я б хотіла розглянути причину, що безпосередньо стосується проводження часу підлітками. А саме те, що багато підлітків починають вживати спиртні напої в компаніях. У підлітковому віці на якийсь час головним сенсоутворюючим відношенням стає відношення "Я й група".

Істотним, а згодом і головним системоутворюючим моментом у цих відносинах дуже часто стає групова випивка, регулярне зловживання алкоголем, що стає не тільки особливою, асоціальною по своїй спрямованості діяльністю, не тільки веде до відірваного від реальності ілюзорно-компенсаторному задоволенню потреб, не тільки придушує й перебудовує ієрархію мотивів, але і є найнебезпечнішою отрутою для дитячого організму, його нервової системи, головного мозку. А це у свою чергу веде до явищ абстинентного синдрому, компульсивного потягу, токсичної энцефалопатії. Група, своя компанія як така залишається, але вона перестає бути значеннєвим центром, метою, стаючи усе більше лише засобами для задоволення зростаючої потреби. Тому, зокрема, хворі перестають триматися тільки «своїх хлопців» і

8

їхніх інтересів  і починають легко сходитися з будь-ким, хто зловживає, з будь-ким, навіть на короткий час виниклою, компанією питущих людей.

Наведені міркування дозволяють по-новому підійти до одного з найпоширеніших і в той же час одному із самих мрячних у психіатрії визначень процесу деградації, а саме визначенню його як «зниження», «сплощення» особистості. Інтуїтивно терміни «зниження», «сплощення», як і багато інших термінів клінічного опису, здаються зрозумілими, щоправда, лише за умови співвіднесення їх з конкретними образами хворих. Однак їхній зміст, так само як і зміст більшості інших подібних термінів, залишається в психіатрії дуже невизначеним. Запропонований підхід дозволяє розглядати «зниження» як термін, який відноситься до значеннєвої, морально-ціннісної площини розвитку особистості. (Статистика вживання алкоголю під час відпочинку серед підлітків наведена в розділі II).