Поняття та компетенція судово-психологічної експертизи

           До компетенції судово-психологічної експертизи належить широкий перелік питань, серед яких найчастіше зустрічаються наступні:

1) здатність свідків, потерпілих, обвинувачених, підсудних з урахуванням їх індивідуально-психологічних та вікових особливостей, стану розумового розвитку правильно сприймати обставини, що мають значення для справи і давати про них правильні показання;

2) здатність потерпілих від статевих злочинів правильно сприймати характер і значення дій, що з ними вчиняли, та чинити опір;

3) здатність неповнолітніх обвинувачених, підсудних, які страждають розумовою відсталістю, не пов'язаною з психічними захворюваннями, повністю усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними;

4) встановлення особливостей виховання, проживання неповнолітнього, а також психологічних компонентів обставин, що сприяють вчиненню злочину;

5) з'ясування наявності чи відсутності в суб'єкта в момент вчинення протиправних дій стану фізіологічного афекту або інших непатологічних емоційних станів (страху, депресії, стресу, фрустрації), здатних істотно впливати на його свідомість і діяльність;

6) можливість виникнення різних психічних явищ, що перешкоджають нормальному здійсненню професійних функцій;

7) з'ясування вчинення певного діяння в умовах необхідного ризику;

8) встановлення авторства письмового документу за психологічними особливостями особи;

9) наявність або відсутність в особи, яка ймовірно покінчила життя самогубством, в період, що передував її смерті, психічного стану, що схиляв до самогубства, і визначення можливих причин виникнення такого стану;

10) встановлення індивідуально-психологічних особливостей людини, здатних істотно вплинути на її поведінку та на формування у неї наміру вчинити злочин;

11) з'ясування ролі особи обвинуваченого, підсудного у вчиненні групового злочину;

12) встановлення структури злочинної групи на основі наявних даних про психологічні особливості особи її учасників, які дозволяють займати домінуюче або яке-небудь інше становище в групі;

13) встановлення обґрунтованості ризику;

14) встановлення ступеня примусу (в тому числі у формі погрози) як такого, що істотно обмежує вибірковість поведінки;

15) встановлення провідних мотивів в поведінці особи та мотивації окремих вчинків як важливих психологічних обставин, що характеризують дану особу;

16) визначення змісту основних мотиваційних ліній особистості (для доказування наявності мотивів національної, расової, релігійної ненависті або ворожнечі).

З приводу останніх двох пунктів слід зазначити, що експерт-психолог встановлює не юридичні (для прикладу, хуліганські, корисливі) мотиви злочину, а психологічні мотиви конкретного вчинку, аналізує особливості мотиваційної сфери особи під експертного. Результатом психологічного дослідження, як слушно зауважує Н. М. Ахтирська, є встановлення мотиву-стимулу криміногенної поведінки особи, тобто процесів, які спонукали її до вчинення злочину .

        Наведений перелік не охоплює всього кола питань, які можуть виникнути в процесі судочинства. Обставини, з'ясування яких може мати значення для розслідування і судового розгляду, досить різноманітні і нерідко диктуються конкретною ситуацією.

       Поряд з цим, до компетенції судово-психологічної експертизи не входить оцінка юридичних ознак суб'єктивної сторони злочину, юридична кваліфікація, встановлення форми вини, мотиву та мети вчинення злочину, моральна оцінка особи та її поведінки, достовірність чи недостовірність показань допитаних, вирішення питання медичної діагностики.

Висновок

          Отже судово-психологічна експертиза — один з видів судової експертизи, встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки.

       Психологічна експертиза — це одна з форм застосування спеціальних психологічних знань у цивільному судочинстві що надає допомогу суду у вирішенні питань психологічного змісту. Маючи на меті не просто констатацію фактів, які були виявлені в ході проведеного дослідження, а проводячи їх аналіз та даючи власну оцінку виявленим обставинам, експерт виконує функцію джерела наукової інформації фактів, що необхідні суду при оцінці багатогранних індивідуальних особливостей психічної діяльності сторін, свідків.

       Головним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи:

1. індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки;

2. емоційних реакцій та станів;

3. закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.

Список використаної літератури

1. Холопова Е. Н. Судебно-психологическая экспертиза: [монография] / Е. Н. Холопова. — М.: Юрлитинформ, 2010. — С. 27—28. [↩]

2. Васильев В. Л. Юридическая психология: [учебник для вузов] / В. Л. Васильев — [6-е изд.] — СПб.: Питер, 2010. — С. 504. [↩]

3. Романов В. В. Юридическая психология: [учебник] / В. В. Романов. — М.: Юристь, 1999. — С. 227. [↩]

4. Орбан-Лембрик Л. Е., Кощинець В. В. Юридична психологія: [навч. посібник] / Л. Е. Орбан-Лембрик, В. В. Кощинець. — Чернівці: Книги—XXI, 2007. — С. 322. [↩]

5. Еникеев М. И. Юридическая психология: [учебник для вузов] / М. И. Еникеев. — [5-е изд.] — СПб.: Питер, 2004. — С. 278; Бедь В. В. Юридична психологія: [навч. посібник] / В. В. Бедь. — К.: Каравела; Львів: Новий світ-2000, Магнолія плюс, 2003. — С. 190. [↩]

6. Коновалова В. О., Шепітько В. Ю. Юридична психологія: [підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл.] / В. О. Коновалова, В. Ю. Шепітько. — К.: Ін Юре, 2004. — С. 282. [↩]

7. Гончаренко В. Г. Судово-психологічна експертиза в системі засобів захисту / В. Г. Гончаренко // Адвокат. — 2009. — № 4. — С. 4. [↩]

8. Ситковская О. Д., Конышева Л. П., Коченов М. М. Новые направления судебно-психологической экспертизы / О. Д. Ситковская, Л. П. Конышева, М. М. Коченов. — М.: Юрлитинформ, 2000. — С. 7. [↩]

9. Сахнова Т. В. Основы судебно-психологической экспертизы по гражданским делам: [учебное пособие] / Т. В. Сахнова. — М.: Юристь, 1997. — С. 17. [↩]

10. Холопова Е. Н. Судебно-психологическая экспертиза: [монография] / Е. Н. Холопова. — М.: Юрлитинформ, 2010. — С. 39. [↩]

11. Котов Д. П. Установление следователем обстоятельств, имеющих психологическую природу / Д. П. Котов. — Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1987. — С. 162. [↩]