Казкотерапія. Психологія дитинства

Із курсу літератури нам відомо, що казка — один із фольклорних жанрів. Казкові сюжети, на думку послідовників Юнга, є  своєрідними матрицями, що відбивають головні душевні конфлікти людини, суть яких залишається незмінною  протягом усієї історії людства. Юнг назвав їх архетипними. 

Незалежно від  того, визнають чи не визнають люди ці конфлікти, вплив останніх не зменшується. Казка ж у цьому випадку  — виводячи суперечність зсередини  в зовнішній світ — пропонує способи  її розв’язання, це природні ліки, що вживаються інтуїтивно. 

Казкотерапія  — це система передачі життєвого  досвіду, розвитку соціальної чутливості, інтуїції і творчих здібностей. 

На Сході здатність  казки позитивно впливати на психічний  стан людини була помічена лікарями й  використовувалася свідомо. Один із найвідоміших прикладів такого лікування — історія Шахерезади із серії арабських казок «Тисяча і одна ніч». 

Цілющі властивості  казки було покладено в основу цілого напряму сучасної психотерапії, названого казкотерапією. 

Існують, наприклад, у Санкт-Петербурзі, інститути казкотерапії, в яких можна організувати корекційні заняття для дітей і курси підвищення кваліфікації для дорослих. 

У казці можна  знайти повний перелік людських проблем  і образні способи їх розв’язання. Слухаючи казки в дитинстві, людина поповнює у підсвідомості банк життєвих ситуацій. Цей банк за необхідності може бути активізований, якщо ні — так і залишиться пасивним. 

Казка поєднує  дорослого й дитину. Мова казки, звісно, зближує. Казка інформативніша, ніж  звичайна стисла мова. Вона не видає свої положення за щось серйозніше, ніж символи, метафори чи аналогії. 

Казка розвиває уяву дитини, а дорослого повертає у дитинство. 

Чому  саме казка? 

У чотирирічному  віці в дитини починається активний процес образного мислення. Мозок  дитини реагує на світ лише емоційно! Емоція у перекладі з латини — вражаю, хвилюю. Справді, вона схожа на хвилю — пробігла тілом, викликала приємні чи неприємні відчуття і зникла. Упродовж розвитку мозок маляти вже здатний запам’ятати вплив різних джерел. Емоції, які мозок запам’ятовує і може по пам’яті відтворити, називаються почуттям. Викликавши в пам’яті почуття, закріплює його у вигляді образу. Останній може бути описаний різними способами. Головне, що будь-яке його відтворення, по суті, є творчістю. 

Мета  казкотерапії — перетворити негативні образи на позитивні. Спокійний стан нервової системи повертає людині здоров’я. 

У казках пацієнти бачать не реальний світ, а те враження, яке він на них справляє, тобто  свій внутрішній стан. Щоб описати  його, вони шукають у зовнішньому світі аналогії і, оперуючи ними, створюють образи, повідомляючи при цьому про свій внутрішній стан. Це називається метафорою. Саме мовою метафор говорить наша психіка, а точніше — права півкуля головного мозку. Вчені вважають, що ця частина мозку відповідає і за наше здоров’я. 

Отже, тривала  психологічна напруга, викликана страхом, призводить до дисбалансу в організмі  дитини, а це, у свою чергу, викликає нездужання і, як наслідок, хворобу. Все, що викликає нездужання, записане у  правій півкулі мозку у вигляді почуття. Мова правої півкулі (тобто мова метафор і аналогій) не лише створює нові картини, а й змальовує і трансформує нові гарні образи. 

Три-чотирирічні  діти люблять робити героями своїх  казок іграшки, маленьких чоловічків, звірят. 

Чотири-шестирічні використовують образи давніх казок — фей, принцес... 

У шість-сім років  герої схожі на самих дітей. 

Чи може казка  нашкодити? Чи може вона відвести від  реальності? Ні, навпаки, приводить  до неї. Але кожне заняття казкотерапією  має закінчуватися обговоренням — чого навчила казка.... 

А при роботі з підлітками «казковість» необхідно  дозувати. Заглиблюючись у казку, підлітки й дорослі можуть розкрити свій потенціал, накопичити сили для  його реалізації. Можливе подальше малювання, ліплення з пластиліну або виготовлення героїв із паперу... 

У сучасній казкотерапії існують три напрями — діагностична, впливаюча та розвиваюча. 

Існують п’ять  видів казок: художні, дидактичні, психокорекційні (наприклад, орігамі), психотерапевтичні (авторські казки, біблійні притчі) та медитативні. 

Одна навдивовижу  допитлива людина — мовознавець, філософ Володимир Пропп проаналізував  величезну кількість казок різних народів світу і зрозумів, що чарівництво  у всіх казках проявляється не випадково, є свої правила і порядок. За такими правилами він склав так звану карту казки, за якою ви легко зможете складати власні казкові історії. 

КАРТА КАЗКИ 

1. Наказ або  заборона.

2. Порушення  наказу або заборони.

3. Шкода.

4. Від’їзд героя.

5. Завдання.

6. Зустріч із  дарувальником.

7. Чарівні дарунки.

8. Поява героя.

9. Поява лиходія.

10. Боротьба героя  і лиходія.

11. Перемога героя.

12. Повернення  героя.

13. Прибуття додому.

14. Несправжній  герой.

15. Тяжкі випробування.

16. Лихо минає.

17. Упізнавання  героя.

18. Несправжнього  героя 
викривають.

19. Покарання  лиходія.

20. Весілля. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Відділ освіти Петровської районної у м. Донецьку Ради

Комунальний дошкільний навчальний заклад № 264 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

КОНСУЛЬТАЦІЯ  НА ТЕМУ: 

«Казкотерапія. Психологія дитинства» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Підготувала:

практичний психолог

ДНЗ № 264

Зуєнко  І.Є. 
 
 
 
 
 
 
 
 

м. Донецьк