Агресивна поведінка підлітків

Обладнання: Роздруківки тесту.

Реалізація: Дітям роздаються листочки з твердженнями, з яких вони повинні  вибрати ті, з якими згодні.

Я чиню так:

Коли мене кривдять, я даю здачу.

Коли мене кривдять, я мовчки йду.

Коли мене обзивають, я обзиваюся  теж.

Я ніколи не обзиваю інших.

Коли інші діти плюються, і я  плююся.

Коли інші діти плюються, я ніколи не плююся.

Коли інші діти говорять нехороші слова, і я говорю теж.

Коли інші діти говорять нехороші слова, я ніколи їх не повторюю.

Коли діти кривдять тварин, я теж  так роблю.

Коли діти кривдять тварин, я так  не роблю.

Варіації: Можна доповнювати скільки  завгодно конкретними, важливими для  розуміння ситуації і виховання  твердженнями.

Обробка результатів: Перевірка щирості  дітей. Якщо вчитель бачить, що дитина обманює і приписує собі неіснуючі  якості, слід поставити її в такі умови, де б вона обманути не змогла.

Висновки: Застосовується для діагностики  і корекції всіх форм девіантної поведінки.

Особливості агресивності старшокласників. Питання, пов'язані з людською агресивністю, зачіпаються в багатьох психологічних дослідженнях. Наявність надзвичайно високої концентрації агресії в суспільстві і відсутність однозначного і адекватного наукового визначення цього складного феномена роблять проблему дослідження агресивності однією з найбільш актуальних проблем сучасного світу, важливим теоретичним і практичним завданням [31].

Агресивність формується переважно  в процесі ранньої соціалізації в дитячому і підлітковому віці. Дослідження неповнолітніх показали, що агресія в цьому віці ще не є наслідком стійких новоутворень індивіда, тому саме цей вік найбільш сприятливий для профілактики і корекції.

За допомогою існуючого методичного  апарату було проведене дослідження агресивності старшокласників. В якості випробовуваних виступали учні 10-11 класів середньої школи (було сформовано дві вибірки, зрівняні за статтю).

Передбачалося, що агресивність є  характерною особливістю старших  підлітків, акцентується в цьому віці і має специфіку проявів залежно від статі. У дослідженні також перевірялося положення про наявність залежності між агресивністю особистості і такої похідної її самосвідомості, як когнітивна складність. Оскільки когнітивно складні люди мають більше мір свободи в поведінці і компетентніші у сфері спілкування, можна припустити, щось їх поведінка характеризується меншим ступенем агресивності, оскільки в арсеналі їх поведінкових патернів міститься велике число неагресивних але ефективних у проблемних ситуаціях способів поведінки.

Одержані результати показали, що дівчата більш схильні виражати агресивність непрямим шляхом, для  них характерна велика ворожість  і тривога на тлі вищого рівня  самоповаги. Хлопців відрізняє менший інтерес до свого внутрішнього світу і яскравіше виражена здатність знаходити конструктивні шляхи для реалізації власної агресивності.

У дівчат навіть у разі діагностики  соціально несхвалюваних властивостей (таких, як агресивні) самооцінки можуть використовуватися як надійний засіб діагностики. Самооцінки хлопців не можуть служити джерелом достовірної інформації [31].

Прямого зв'язку когнітивної складності з агресивністю дівчат виявлено не було. Проте факторний аналіз показав, що когнітивна складність дівчат грає вирішальну роль у зниженні рівня страхів, що є значущим показником особової зрілості. У хлопців зі зростанням когнітивної складності знижується фізична агресія, підвищується інтерес до свого "Я", відповідальність перед собою і соціумом.

 

Розділ 2. Методики дослідження агресивності старшокласників

2.1. Опис методики дослідження

Агресивність володіє якісною  і кількісною характеристикою. Як і  всяка властивість, вона має різний ступінь вираженості: від майже  повної відсутності до її граничного розвитку. Кожна особистість повинна  мати певний степінь агресивності. Відсутність її приводить до пасивності, відомості, конформності і т.д. Надмірний розвиток її починає визначати всю зовнішність особистості, яка може стати конфліктною, нездатною на свідому кооперацію і т.д. Сама по собі агресивність не робить суб'єкта свідомо небезпечним, оскільки, з одного боку, існуючий зв'язок між агресивністю і агресією не є жорстким, а, з іншого, сам акт агресії може не приймати свідомо небезпечні і несхвалювані форми. У житейській свідомості агресивність є синонімом "зловмисної активності". Проте сама по собі деструктивна поведінка "зловмисністю" не володіє, такою її робить мотив діяльності, ті цінності, ради досягнення і володіння якими активність розгортається. Зовнішні практичні дії можуть бути схожі, але їх мотиваційні компоненти прямо протилежні.

Виходячи з цього, можна розділити  прояви агресії на два основні  типи: перший – мотиваційна агресія, як самоцінність, другий – інструментальна, як засіб (маючи на увазі при цьому, що і та, й інша можуть виявлятися як під контролем свідомості, так і поза ним, і пов'язані з емоційними переживаннями (гнів, ворожість). Практичних психологів більшою мірою повинна цікавити мотиваційна агресія як прямий прояв реалізації властивих особистості деструктивних тенденцій. Визначивши рівень таких деструктивних тенденцій, можна з великим ступенем вірогідності прогнозувати можливість прояву відкритої мотиваційної агресії. Однією з подібних діагностичних процедур є опитувальник Басса-Дарки.

А. Басс, що сприйняв ряд положень своїх попередників, розділив поняття агресії і ворожості і визначив останню як: "...реакцію, що розвиває негативні почуття і негативні оцінки людей і подій". Створюючи свого опитувальника, диференціюючого прояви агресії і ворожості, А. Басс і А. Даркі виділили наступні види реакцій:

1. Фізична агресія – використання  фізичної сили проти іншої  особи. 

2. Непряма – агресія, обхідним  шляхом направлена на іншу  особу або ні на кого не  направлена.

3. Роздратування – готовність  до прояву негативних почуттів  при щонайменшому збудженні (запальність, грубість).

4. Негативізм – опозиційна манера  в поведінці від пасивного  опору до активної боротьби  проти сталих звичаїв і законів. 

5. Образа – заздрість і ненависть  до оточуючих за дійсні і  вигадані дії. 

6. Підозрілість – у діапазоні від недовір'я і обережності по відношенню до людей до переконання в тому, що інші люди планують і шкодять.

7. Вербальна агресія – вираження  негативних почуттів як через  форму (крик, виск), так і через  зміст словесних відповідей (прокляття, погрози).

8. Відчуття провини – виражає  можливе переконання суб'єкта  в тому, що він є поганою  людиною, що чинить погано, а  також розкаяння совісті, що  відчуваються ним. 

Опитувальник складається з 75 тверджень, на які випробовуваний відповідає "так" чи ні".

При складанні опитувальника використовувалися  принципи:

1. Питання може відноситися тільки  до однієї форми агресії. 

2. Питання формулюються так,  щоб найбільшою мірою ослабити  вплив суспільного схвалення  відповіді на питання. 

Відповіді оцінюються за вісьма шкалами таким чином:

I. Фізична агресія: 

"так" = 1, "ні" = 0: 1, 25, 31, 41, 48, 55, 62, 68,

"ні" =1, "так" = 0: 9, 7.

2. Непряма агресія: 

"так" = 1, "ні" = 0: 2, 10, 18, 34, 42, 56, 63,

"ні" = 1, "так" = 0: 26, 49.

3. Роздратування: "так" = 1, "ні" = 0: 3, 19, 27, 43, 50, 57, 64, 72,

"ні" = 1, "так" = 0: 11, 35, 69.

4. Негативізм:

"так" = 1, "ні" = 0: 4, 12, 20, 28,

"ні" = 1, "так" = 0: 36.

5. Образа:

"так" = 1, "ні" = 0: 5, 13, 21, 29, 37, 44, 51, 58.

6. Підозрілість:

"так" = 1, "ні" = 0: 6,14, 22, 30, 38, 45, 52, 59,

"ні" = 1, "так" = 0: 33, 66, 74, 75.

7. Вербальна агресія: 

"так" = 1, "ні" = 0: 7, 15, 23, 31, 46, 53, 60, 71, 73,

"ні" = 1, "так" = 0: 33, 66, 74, 75.

8. Відчуття провини: 

"так" = 1, "ні" = 0: 8, 16, 24, 32, 40, 47, 54, 61, 67.

Індекс ворожості включає 5 і 6 шкалу, а індекс агресивності (як прямої, так  і мотиваційної) включає шкали 1, 3, 7.

Нормою агресивності є величина її індексу, рівна 21 плюс-мінус 4, а ворожості  – 6,5-7 плюс-мінус 3. При цьому звертається  увага на можливість досягнення певної величини, що показує ступінь прояву агресивності.

Користуючись даною методикою, необхідно пам'ятати, що агресивність як властивість особистості, і агресія  як акт поведінки можуть розумітися в контексті психологічного аналізу мотиваційно-потребнісної сфери особистості. Тому опитувальником Басса-Дарки слід користуватися в сукупності з іншими методиками: особовими тестами психічних станів (Кеттелл, Спілберг), проектними методиками (Люшер) і т.д.

Опитувальник не вільний від  мотиваційних спотворень (наприклад, у зв'язку з соціальною бажаністю). Вимагає додаткової перевірки на надійність одержаних результатів (або за допомогою ретесту, або за допомогою інших методик). Застосування даного опитувальника в роботі з учнями школи (з шостого класу і вище) і при роботі з учителями (предметниками і тими, що проходять підготовку за фахом "практичний психолог") було досить діагностичним і конструктивним для подальшої коректувальної роботи.

2.2. Аналіз отриманих результатів

Дослідження проводилось на базі 11-х класів з поглибленим вивченням предметів. Вибірка становить 30 чоловік, з яких 14 – хлопчики і 16 – дівчатка. Дослідження проводилось на базі методик, які наводяться в додатках. Мета дослідження – встановити розподіл у зазначеній групі рівня агресії та самооцінки.

Таблиця 2.1

Результати дослідження рівня  агресії за методикою Басса-Даркі

№ п/п.	Ім'я	Стать	Діагностика рівня агресії за методикою Басса-Даркі								Індекс агресивності (ІА)	Індекс ворожості (ІВ)
			Фізична агресія (1)	Вербальна агресія (2)	Непряма агресія (3)	Негативізм (4)	Роздратування (5)	Підозрілість (6)	Образа (7)	Почуття провини (8)
1	Анатолій К.	чол.	22	40	78	40	81	88	91	66	26	7
2	Андрій С.	чол.	77	48	26	60	27	22	52	33	21	4
3	Богдан Л.	чол.	22	32	91	60	18	88	13	33	17	2
4	Борис Ф.	чол.	33	16	52	60	90	55	26	22	15	2
5	Валентин Г.	чол.	44	32	52	80	54	77	39	77	18	5
6	Валерій З.	чол.	110	24	26	100	63	110	65	55	27	5
7	Володимир Б.	чол.	44	72	39	60	99	77	26	22	22	2
8	Геннадій С.	чол.	22	32	13	20	18	55	39	88	21	6
9	Євгеній Ц.	чол.	22	104	91	60	54	110	13	66	17	4
10	Ігор Н.	чол.	77	64	65	40	9	110	91	88	31	8
11	Ілля Д.	чол.	66	88	78	60	90	99	65	44	28	5
12	Максим У.	чол.	44	64	91	40	45	44	39	66	23	5
13	Микита Т.	чол.	66	56	13	20	90	99	65	22	19	4
14	Руслан Ш.	чол.	88	16	78	20	90	99	104	77	36	8
15	Анастасія Ш.	жін.	110	104	117	80	36	77	39	77	36	5
16	Анжела З.	жін.	44	16	117	100	18	55	13	44	23	3
17	Валентина Р.	жін.	110	64	117	80	63	66	26	55	34	4
18	Валерія П.	жін.	66	104	65	40	27	55	78	33	28	5
19	Іванна Б.	жін.	66	96	78	20	27	99	13	66	21	4
20	Лариса Т.	жін.	88	104	39	40	99	77	52	88	24	6
21	Леся К.	жін.	44	56	91	20	63	88	91	55	30	6
22	Людмила П.	жін.	110	16	117	80	27	44	26	55	34	4
23	Марина О.	жін.	11	56	52	20	36	55	65	99	17	7
24	Мирослава В.	жін.	22	96	104	100	72	33	26	55	20	4
25	Настасія Г.	жін.	33	64	78	40	45	110	26	66	18	4
26	Оксана Д.	жін.	22	96	117	80	90	22	26	44	22	3
27	Олена К.	жін.	77	32	39	60	45	22	39	33	21	3
28	Соломія Х.	жін.	44	64	39	40	72	44	13	22	23	2
29	Софія В.	жін.	77	88	39	40	54	99	13	11	17	1
30	Христина М.	жін.	66	72	104	60	45	110	78	77	33	7

Таблиця 2.2

Кількісний розподіл вибірки дослідження  рівня агресії за методикою Басса-Даркі

Параметр	Фізична агресія (1)		Вербальна агресія (2)		Непряма агресія (3)		Негативізм (4)		Роздратування (5)
	<50	>50	<50	>50	<50	>50	<50	>50	<10	>10
А	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Всього	15	15	11	19	9	21	14	16	14	16
%	50	50	36,7	63,3	30	70	46,7	53,3	46,7	53,3
Юнаки	8	6	8	6	5	9	6	8	5	9
%	57,2	42,8	57,2	42,8	35,7	64,3	42,8	57,2	35,7	64,3
Дівчата	7	9	3	13	4	12	8	8	9	7
%	43,8	56,3	18,75	81,25	25	75	50	50	56,3	43,8