Таблиці в HTML-документах

    710         | Arabic (Transparent Arabic)    |        X                 |                                          X

    720         | Arabic (Transparent ASMO)   |        X                 |                                           X

==================================================================

 

Графічний ПА міг би представити  це так:

 

Цей приклад показує, як COLGROUP може використовуватися для групування стовпців і установки вирівнювання стовпців за умовчанням. Так само TBODY використовується для угрупування рядів. Атрибути frame і rules повідомляють ПА, які рамки і сітку відображати.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Мова форматування Web-сторінок HTML споконвічно вводився як додаток SGML. Пізніше, з бурхливим розвитком WWW, HTML почав усіляко розширюватися  з метою дати авторові більший  контроль над зовнішнім поданням інформації. Нові елементи й атрибути, такі як <FONT> або <BGCOLOR>, орієнтувалися  на візуальне форматування. З’явилися  й стали активно використатися  засобу, що не входять властиво в  мову розмітки: imagemaps, Java й JavaScript, plugins, та інше. Багато з’явилося також елементів HTML, підтримуваних тільки певним броузером, або по-різному працюючих у  різних броузерах. Тому зараз уже  складно затверджувати, чи є HTML додатком SGML чи ні. Далеко не всі сторінки створюються  у відповідності зі специфікаціями на HTML і відповідними DTD.

Цю проблему почасти покликані  полегшити каскадируемые стилі, стандарт на які прийнятий W3-консорціумом. CSS1 відокремлює стиль, що задає візуальне  подання елементів, від розмітки елементів.

Великий інтерес представляє  мову XML, що приблизно йде на зміну HTML як мова розмітки Web-cтраниц. Це - варіант SGML, орієнтований у першу чергу  на застосування на WWW. Він не вимагає  обов’язкової наявності DTD, спрощена й  сама мова за рахунок рідко використовуваних складних конструкцій. Це дозволить  зробити простими аналізатори, що уможливить активне застосування XML у броузерах. (Імовірність чого досить велика, з  огляду на реверанси обох основних гравців на поле броузеров убік XML).

У листопаді 1990 року, коли користувачі  Інтернету вперше почули про нову технологію, назва якої цілком легко  змогло вміститися всього в три букви, майже ніхто не міг уявити собі, що пройде зовсім небагато часу й технологія ця стане практично єдиним способом передачі інформації в глобальній мережі. Сьогодні вже для багатьох недосвідчених  користувачів слово Інтернет міцно  асоціюється з WWW, хоча насправді  речі ці, звичайно, один з одним зв’язані, але все-таки небагато різні.

По великому рахунку, саме неймовірна популярність World Wide Web й  її невід’ємної частини, HTML, безумовно, стала причиною вкрай підвищеної уваги до структур гіпертекстової розмітки документів.

Уперше поняття гіпертексту  було уведено В.Бушем ще в 1945 році. Однак реальні додатки, що використають подібні структури даних, сталі  використатися тільки починаючи  з 60-х років, а воістину надзвичайний сплеск активності навколо цієї технології почався лише тоді, коли виникла  реальна необхідність у механізмі  об’єднання безлічі інформаційних  ресурсів, забезпечення можливості створення, перегляду нелінійного тексту. І  прикладом реалізації цього механізму  послужила та сама павутина WWW.

Безпосередньо мова розмітки документів - це набір спеціальних  інструкцій, називаних тэгами (у  деяких перекладних виданнях тэги називають  ярликами), призначених для створення  в документах якої-небудь структури  й визначення відносин відповідно між  різними елементами цієї структури. Тэги мови розмітки, або, як їх іноді  називають, що управляють дескриптори, у таких документах кодуються  зовсім певним чином, виділяються щодо основного вмісту документа, після чого служать як інструкції для програми, що робить інтерпретацію й показ умісту документа, власне кажучи, тому, хто його переглядає, якщо намагатися знайти аналогії з Інтернетом, те цим хтось є клієнт, а програмою-інтерпретатором у найпоширенішому випадку є броузер). Уже в найперших системах для позначення цих команд було вирішено використати символи “<” й “>”, усередині яких поміщати назви інструкцій й їхні параметри. На сьогоднішній день такий спосіб позначення тегов є загальновизнаним стандартом.

Саме використання гіпертекстової розбивки текстового документа в  сучасних інформаційних системах зв’язано багато в чому з тим, що гіпертекст дозволяє створювати механізм так називаного нелінійного перегляду інформації. Це означає, що в системах дані представляються  не у вигляді безперервного потоку текстових структур, а набором  взаємозалежних компонентів, перехід  по яких здійснюється за допомогою  гіперпосилань.

Найбільш популярний і  відомий на сьогоднішній день мова гіпертекстової розмітки - HTML, був створений  спеціально для структурування й  передачі інформації, що перебуває  в мережі Інтернет, і є, безсумнівно, ключової складової технології WWW. З  використанням гіпертекстової моделі документа спосіб подання різноманітних  інформаційних ресурсів у мережі став більше впорядкований, а користувачі  одержали зручний механізм пошуку й  перегляду потрібної інформації. Однак першою ластівкою в цій  справі все-таки прийнято вважати значно більше стара мова - SGML.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література

1. http://pyramidin.narod.ru/html401/tables.html#h-11.2.3
2. http://siterozrob.ru/movi-rozmitki/