Автор: Пользователь скрыл имя, 26 Октября 2011 в 00:59, реферат
Зображення, яке ілюструє послідовність Ф.
Послідовність Фібоначчі, числа Фібоначчі — числова послідовність Fn, задана рекурентним співвідношенням другого порядку
і т.д. Ця послідовність виникає у найрізноманітніших математичних ситуаціях - комбінаторних, числових, геометричних.
Послідовність Фібоначчі
Зображення, яке ілюструє послідовність Ф.
Послідовність Фібоначчі, числа Фібоначчі — числова послідовність Fn, задана рекурентним співвідношенням другого порядку
і т.д. Ця послідовність виникає у найрізноманітніших математичних ситуаціях - комбінаторних, числових, геометричних.
Суцвіття соняшника з 34 спіралями в один бік і 55 в інший
В природі числа Фібоначчі часто зустрічаються в різних спіральних формах. Так, черешки листя примикають до стебла по спіралі, що проходить між двома сусідніми листками: 1/3 повного оберту в ліщини, 2/5 - у дуба, 3/8 - у тополі і груші, 5/13 - у верби; лусочки на ялиновій шишці, насіння соняшника розташовані спіралями, причому кількості спіралей кожного напрямку також, як правило, числа Фібоначчі.
Формула Біне
Числа Фібоначчі щільно пов'язані з золотим перетином Формула Біне виражає за допомогою ϕ значення Fn в явному вигляді як функцію від n:
При цьому і є коренями квадратного рівняння .
Оскільки − 1 < 1 − ϕ < 0, знаходимо,
що при
Тому з формули Біне випливає, що для всіх
натуральних n, Fn є найближчим
до
цілим числом,
. Зокрема, справедлива асимптотика
Властивості чисел Фібоначчі
, а також ,
де матриці мають розмір , i — уявна одиниця.
Ця формула надає швидкий алгоритм обчислення чисел Фібоначчі за допомогою матричного варіанта алгоритма швидкого піднесення до степеня. Обчислення визначників дає:
.
P(x,y) = 2xy4 + x2y3 − 2x3y2 − y5 − x4y + 2y,
де — цілі числа, див. P. Ribenboim, The New Book of Prime Number Records, Springer, 1996, стор. 153. Цей факт, знайдений Дж. Джоунзом, відіграє ключову роль у теоремі Матиясевича (негативному розв'язанні десятої проблеми Гільберта), тому що він надає спосіб задати експоненціально зростаючу послідовність чисел Фібоначчі у вигляді діофантової множини.
Числа Фібоначчі за logN
Ідея полягає в наступному.
F_n = F_(n-1) + F_(n-2)
F_(n+1) = F_n + F_(n-1) = 2*F_(n-1) + F_(n-2)
Можна користуватися цими формулами в початковому вигляді, проте більш раціонально буде наступне Маємо матричне рівняння:
| F_n | | 1 1 | | F_(n-2)|
| | = | | | |
| F_(n+1)| | 1 2 | | F_(n-1)|.
Якщо через A позначити матрицю
| 1 1 |
A = | |
| 1 2 |,
то отримаєм
| F_(2n) | | 1 |
| | = A^n * | |
| F_(2n+1)| | 1 |.
Отже, щоб вирахувати 2n-е/2n +1- е число Фібоначчі, треба матрицю A звести в n-у степінь, а це можна зробити за O (log n) операцій.
Історія відкриття
У XIII столітті італійський математик Фібоначчі розв’язував таку задачу:
Фермер годує кроликів. Кожен кролик народжує одного кролика коли йому стає 2 місяці, а потім дає потомство в 1 кролик кожен місяць. Скільки кроликів буде у фермера через n місяців, якщо спочатку у нього був лише один (вважаємо, що кролики не гинуть і кожен народжений дає потомство за вище описаною схемою)?
Очевидно, що першого та другого місяця у фермера залишається один кролик, оскільки потомства ще немає. На третій місяць буде два кролика, оскільки перший через два місяці народить другого кролика. На четвертий місяць перший кролик дасть ще одного, а другий кролик потомства не дасть, оскільки йому ще тільки один місяць. Отже на четвертий місяць буде три кролики.
Можна помітити, що кількість кроликів після n – го місяця дорівнює кількості кроликів, які були у n – 1 місяці плюс кількість народжених кроликів. Останніх буде стільки, скільки є кроликів що дають потомство, або дорівнює кількості кроликів, яким вже виповнилося 2 місяці (тобто кількості кроликів після n – 2 місяця).
Якщо через Fn позначити кількість кроликів після n - го місяця, то має місце наступне рекурентне співвідношення:
Fn = Fn-1 + Fn-2, F1 = F2 = 1
Покладемо F0 = 0, при цьому співвідношення при n = 2 залишиться істинним. Таким чином утворюється послідовність
0, 1, 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, 34, 55, 89, 144, ... ,