Особливості АIС у фінансових і банківських установах

Особливості АIС у фінансових і банківських установах

За системного пiдходу структурні складові управління такі:

1) керуюча система, або  суб’єкт управління (СУ);

2) керована частина, або  об’єкт управління (ОУ);

3) iнформацiйна система (IС), через яку, власне, i відбувається зв’язок між СУ та ОУ.

 Загальну схему взаємодії між цими елементами зображено на рис. 1

Рис.1 Схема взаємодії  між елемантами системи управління

IС — неодмінна складова у процесі органiзацiї управління — містить у собі такі основні частини:

1) сукупність економічних даних на вiдповiдних носіях, організованих певним способом;

2) методи, способи, технiчнi засоби й технологiї збирання, обробки, зберігання, пересилання iнформацiї та її надання користувачам.

 Залежно від застосовуваних технічних засобів обробки iнформацiї розрізняють ручні, механiзованi та, у разі використання автоматiв, насамперед ЕОМ, автоматизованi ІС (АIС).

 Зауважимо, що в АІС не вся iнформацiя (з огляду на складність її структуризацiї та формалiзованого подання) обробляється на ЕОМ. Частка оброблюваної на ЕОМ iнформацiї становить вiд 10 до 50% усiєї iнформацiї IС залежно вiд типу економiчного об’єкта.

 Вiд рiвня органiзацiї IС, застосовуваних методiв i засобiв, а також вiд технологiї обробки iнформацiї істотно залежить функцiонування об’єкта в цiлому. Істотно, але не цілком. Адже бувало й так, що в комерційному банку (КБ) автоматизація ІС досягала високого рiвня, але попри це банк збанкрутував.

 Для банкiвських установ велике значення має продуктивнiсть АIС, її здатнiсть швидко переробляти iнформацiю, вiдстежувати змiни на об’єктi, у навколишньому середовищi та максимально їх ураховувати. Адже затримка з обробкою таких даних може коштувати дуже дорого. Наприклад, невраховування нових вимог, постанов, вказiвок i т.iн. для банку щонайменше може призвести до штрафних санкцiй.

 Потрiбно також зважати на те, що об’єкти й процеси, якими керують, а також i сама система управління (керування) можуть бути складними i територiально розподiленими. Так, якщо йдеться про банкiвськi установи та їхню дiяльнiсть, то в разі окремого комерцiйного банку або вiддiлення, котре територiально й органiзацiйно зосереджене в одному мiсцi, створення його АIС вимагатиме пiдходу й технологiй обробки даних, відмінних від тих, що застосовуються, тоді коли банк являє собою сукупність вiддiлень або фiлiй, якi територiально розмiщенi в рiзних мiсцях регiону.

 У першому разі банк розглядається як один об’єкт, як єдине цiле, де практично немає проблеми передавання та приймання первинних даних.

 У другому разі структура АIС складніша, застосовуються iншi технологiї обробки даних. Тут можливі проблеми збору та передавання даних із вiддiлень до головної контори. Відповідно АIС буде багаторiвневою системою, причому проблеми збирання, передавання й обробки даних вельми складні як з технiчного, так i з органiзацiйного боку.

 Для фiнансово-кредитних установ, i для банкiвських насамперед, важливою особливiстю є те, що об’єкт управління — керована частина, або основне їх «виробництво» — також пов’язане з виробленням i переробкою iнформацiї. Адже основою дiяльностi таких установ є, по сутi, робота з iнформацiєю, яка часто стає i предметом i продуктом працi не лише відповідних iнформацiйних систем, а й установи в цiлому.

 Справді, хоча банки й проводять операцiї з готiвкою, але переважна більшість розрахункiв у них здійснюється в безготiвковiй формi. Готiвковi грошi (за нормальної роботи економiки) становлять 5—10% суми загального грошового обiгу. Проведення безготiвкових розрахункiв означає, що грошей у явному виглядi, у «натурi» немає, iснують лише записи про грошовi кошти та операцiї з ними на вiдповiдних носіях, тобто є iнформацiя, яка за певних умов може матерiалiзуватися. Те саме стосується й iнших фiнансово-кредитних установ — податкових, фiнансових тощо.

 Отже, у фiнансово-кредитних установах автоматизацiя «основного виробництва» зводиться до автоматизацiї операцiй обробки даних вiдповiдних документiв, тобто до обробки iнформацiї. Цим такі установи істотно відрізняються вiд промислових пiдприємств, де автоматизацiя основного виробництва являє собою автоматизацiю процесiв обробки матерiальних потокiв, а отже, створення АIС тут означає автоматизацiю iнформацiйних процесiв, пов’язаних iз основним виробництвом, а не самого виробництва.

 Аналогiчна специфiка (коли основне виробництво полягає в обробці не матерiальних потокiв, а потокiв iнформацiї) притаманна й iншим органiзацiям. Наприклад, проектним iнститутам, конструкторським бюро тощо, де iснують як системи автоматизацiї проектування (САПР), так i АIС у виглядi АСУ.

 Отже, якщо АIС на промисловому пiдприємствi призначена здебільшого лише для обробки управлiнської iнформацiї (планування випуску продукцiї, бухгалтерський облiк, розрахунки заробiтної плати i т.iн.), то АIС у ФКУ, i насамперед у банкiвських установах, не тільки обробляють управлiнську iнформацiю, а й виконують автоматизацiю операцiй основної дiяльностi, зокрема основного виробництва (обробка даних вiдповiдних документiв у процесi здiйснення грошових розрахункiв, надання кредитiв, нагромадження коштiв i т.iн.).

 АIС у ФКУ формально можна подати як синтез автоматизованої системи обробки управлiнської iнформацiї (АСУу) та автоматизованої системи основного виробництва (АСОВ):

 АIСФКУ = АСУу + АСОВ.

 Першочерговiсть автоматизацiї операцiй «основного виробництва» є специфiчною вимогою, коли йдеться про створення АIС у банках та iнших фiнансово-кредитних установах. Саме з огляду на цю вимогу зазначені АIС істотно відрізняються вiд АIС виробництвом (АСУВ), якi автоматизують обробку лише iнформацiї про хiд основного виробництва. Розглянуту специфiчну вимогу слід ураховувати, тим більш, що вона певною мiрою ускладнює створення АIСФКУ порiвняно зі створенням АСУВ. Цiєю особливiстю пояснюється, здебільшого, i факт широкого впровадження ЕОМ у банкiвських i фiнансових установах. Адже на будь-якому економiчному об’єктi передусім автоматизується «основне виробництво».

 Оскільки банкiвськi послуги мають переважно iнформацiйний характер, то сфера банкiвських послуг i обробка iнформацiї — це по сутi одне й те саме. Отже, досягти ефективності, безпечності та зручності банкiвських послуг можна лише на базі застосування сучасної електронної технiки та засобiв передавання даних. Те саме стосується й переважної більшості iнших ФКУ.

 Зауважимо, що в банках доводиться також вирішувати питання, пов’язані з управлiнням грошовими ресурсами і самими банкiвськими установами. Відповідні задачі ще недостатньо автоматизованi, причому ступінь автоматизацiї АСУу i АСОВ у АIСФКУ нині різний — вищий у АСОВ i нижчий у АСУу. Крім того, розв’язування завдань управління на промислових пiдприємствах автоматизоване значно вище, ніж в АIС ФКУ. Тобто широке застосування у фiнансово-кредитних установах ЕОМ, i насамперед персональних комп’ютерів, забезпечується здебільшого завдяки автоматизацiї основного виробництва.

 Слід також узяти до уваги, що банки надають своїм клiєнтам численні різноманітні послуги. Скажімо, у США налiчується нині не менш як 155 окремих видiв банкiвських послуг, котрі так чи iнакше пов’язанi з перемiщенням i розподiлом грошових засобiв. Тому банкiвськi автоматизованi iнформацiйнi системи (БАIС) або, як їх ще називають, електроннi банкiвськi системи (ЕБС) — це системи, якi виконують переказування (переміщення) грошей, а також реєструють і аналiзують iнформацiю про цi операції з використанням комп’ютерiв i сучасних засобiв зв’язку.

 Банкiвськi АIС вiдрiзняються вiд решти таких систем ще й тим, що використовувана в них iнформацiя має бути надiйно захищена, а вони самi повиннi мати пiдвищену «живучiсть» i безвiдмовнiсть у роботi.