Автор: Пользователь скрыл имя, 29 Марта 2013 в 10:49, реферат
В наш час комп’ютерні мережі перебувають в стані розвитку й набувають широкого розповсюдження. Лише комп’ютерна мережа Internet в даний час розрахована на 4.294.967.296 комп’ютерів, які матимуть IP адреси. До цього числа слід додати численні локальні та корпоративні мережі. Всі ці комп’ютери були з’єднані з метою обміну інформацією і власники комп’ютерів жадають швидкої передачі великої кількості інформації на значні відстані.
В топології P2P пристрої можуть обмінюватись даними з будь-яким іншим пристроєм, що знаходиться в радіо досяжності, рис.2. Один з пристроїв об’являється координатором PAN, наприклад, перший, що підключився до
каналу. Прикладом використання комунікацій Р2Р є кластерне дерево. Найпростішою формою мережі типу кластерне дерево є ізольована кластерна
мережа, що зображена на рис. 3. Перевагою мультикластерної структури є можливість розширення області покриття, недоліком – збільшення затримки при доставці.
Так як основними вимогами, що пред’являється для реалізації ДМ є многозв’язність (радіосигнали передаються по декільком напрямам) та динамічність (вибір напряму передачі радіосигналу реалізується гнучко, тобто в
залежності від умов радіозв’язку в даний конкретний момент часу), саме топологія Р2Р є найбільш доречною.
Концентратори, комутатори, маршрутизатори та точки доступу використовуються для з’єднання комп’ютерів у мережі, але кожен із цих типів устаткування має різні можливості.
За допомогою концентраторів здійснюється обмін даними між комп’ютерами в мережі. Кожен комп’ютер під’єднується до концентратора за допомогою кабелю Ethernet, а дані, які надсилаються з одного комп’ютера на інший, проходять через концентратор. Концентратор не може визначити джерело або місце призначення отриманих даних, тому дані надсилаються на всі підключені до нього комп’ютери, включно з комп’ютером, який їх надіслав. Концентратор може надсилати або отримувати дані, але не може робити це одночасно. Тому концентратори повільніші за комутатори. Концентратори є найпростішими та найдешевшими з цих пристроїв.
Мережа з концентратором
Робота комутатора подібна до концентратора, але комутатори можуть визначати напрямок отримуваних даних, тому інформація надсилається лише на комп’ютери, яким вони призначені. Комутатори можуть надсилати й отримувати дані одночасно, тому вони працюють швидше концентраторів. Якщо домашня мережа містить чотири або більше комп’ютерів або використовується для обміну великими обсягами даних між комп’ютерами (наприклад, для мережних ігор або спільного користування музичними файлами), можливо, слід користуватися комутатором замість концентратора. Комутатори дещо дорожчі за концентратори.
За допомогою маршрутизаторів можна з’єднувати комп’ютери, а також забезпечувати обмін даними між двома мережами—наприклад, між домашньою мережею та Інтернетом. Саме через здатність спрямовувати мережний трафік маршрутизатор має таку назву. Маршрутизатори можуть бути проводовими (з використанням кабелів Ethernet) або безпроводовими. Якщо слід лише з’єднати комп’ютери, концентраторів і маршрутизаторів вистачить; проте якщо слід надати доступ до Інтернету для всіх комп’ютерів за допомогою одного модема, використовуйте маршрутизатор або модем із вбудованим маршрутизатором. Маршрутизатор зазвичай має вбудовану систему безпеки, наприклад, брандмауер. Маршрутизатори дещо дорожчі за концентратори та комутатори.
Мережа із проводовим маршрутизатором
Точки доступу (які також називаються базовими станціями) надають безпроводовий доступ до проводової мережі Ethernet. Точка доступу під’єднується до концентратора, комутатора або проводового маршрутизатора та надсилає безпроводові сигнали. Це дає можливість комп’ютерам і пристроям підключатися до проводової мережі з використанням безпроводового зв’язку. Дія точки доступу подібна до роботи вишки мобільного зв’язку: можна переміщатися з одного розташування до іншого без втрати безпроводового доступу до мережі. Якщо підключитися до Інтернету за допомогою публічної безпроводової мережі в аеропорту, кафе або готелі, підключення зазвичай відбувається через точку доступу. Якщо слід з’єднати комп’ютери за допомогою безпроводового підключення й у вас є маршрутизатор із функцією безпроводового зв’язку, точка доступу не потрібна. Точки доступу не мають вбудованої технології спільного доступу до Інтернету. Для спільного доступу до Інтернету потрібно під’єднати точку доступу до маршрутизатора або модема із вбудованим маршрутизатором.
Мережа із проводовим маршрутизатором і точкою доступу