Комп'терний дискурс

Автор: Пользователь скрыл имя, 28 Марта 2013 в 19:55, реферат

Описание работы

Комп'ютерне спілкування стає дедалі поширенішим видом комунікації, тоді як типи і жанри комп 'ю-
терногодискурсу висвітлені в лінгвістичній літературі недостатньо. Крім того, комп 'ютерне спілкуван­
няв україномовному середовищі як предмет лінгвістичного вивчення ще не піддавалося детальному аналі­
зу.Тому цю працю присвячено розгляду комп 'ютерного дискурсу, який трактується як комунікативна подія,
здійснюваназа допомогою чи пов 'язана з роботою комп 'ютера. Показано, що специфіка комп 'ютерного
дискурсуполягає у вибірковому комбінуванні ознак, характерних для інших видів і форм спілкування; для
комп'ютерного дискурсу характерне домінування англомовних лексичних основ; комп 'ютерний жаргон у
своємуфункціонуванні й особливо словотворі підкоряється законам української мови.

Скачать полностью (375.50 Кб) Сколько стоит заказать работу?
Работа содержит 1 файл

07_fedoriv_ml.pdf

— 407.06 Кб (Скачать)
Page 1
УДК 811.161.2'42:004
ФедорівΜ.Л.
ПРО ОСОБЛИВОСТІ КОМП'ЮТЕРНОГО ДИСКУРСУ
Комп'ютерне спілкування стає дедалі поширенішим видом комунікації, тоді як типи і жанри комп 'ю-
терногодискурсу висвітлені в лінгвістичній літературі недостатньо. Крім того, комп 'ютерне спілкуван­
няв україномовному середовищі як предмет лінгвістичного вивчення ще не піддавалося детальному аналі­
зу.Тому цю працю присвячено розгляду комп 'ютерного дискурсу, який трактується як комунікативна подія,
здійснюваназа допомогою чи пов 'язана з роботою комп 'ютера. Показано, що специфіка комп 'ютерного
дискурсуполягає у вибірковому комбінуванні ознак, характерних для інших видів і форм спілкування; для
комп'ютерного дискурсу характерне домінування англомовних лексичних основ; комп 'ютерний жаргон у
своємуфункціонуванні й особливо словотворі підкоряється законам української мови.
У сучасному суспільстві, де розширюються
міжнародні контакти на різних рівнях і в різних
галузях економіки, зростає роль використання
комп'ютерів і глобальної системи Інтернет. Наше
дослідження присвячене вивченню особливостей
комп'ютерного дискурсу.
Комп'ютерний дискурс виник одночасно з
появою електронно-обчислювальних машин у
США 1946 p. Із розвитком обчислювальної тех­
ніки в Україні також почала складатися специ­
фічна мова, якою спілкувалися комп'ютерники-
професіонали. Розповсюдження персональних
комп'ютерів та створення Інтернету залучило до
цієї сфери широкі верстви населення, які сприй­
няли і збагатили комп'ютерну лексику. Порівня­
но молодий вік спеціалістів, зайнятих у цій сфе­
рі професійної діяльності, а також популярність
комп'ютерів у молодіжному середовищі, схиль­
ному до вживання жаргонних висловів, визнача­
ють моду на них серед користувачів.
Мова як засіб спілкування має яскраво ви­
ражений соціальний характер, де суспільні фу­
нкції активно впливають на її структуру і ба­
гато в чому визначають її розвиток. У цьому
плані комунікативний статус і сутність мови
комп'ютерників становить теоретичний і прак­
тичний інтерес. Розгляду саме цього питання й
присвячено дану розвідку. Матеріалом для до­
слідження послужили словникові статті, текс­
ти електронних повідомлень та комп'ютерних
конференцій, а також записи фрагментів усного
мовлення користувачів та спеціалістів-комп'ю-
терників.
Розглядаючи загальні питання неформально­
го мовлення, доречно зауважити, що лінгвісти
вважають його джерелом поповнення і рушієм
розвитку мови. Зокрема, аналізуючи сучасні тен­
денції розвитку мови, О. Левінтов у статті «Па-
хани і пацани» [1] окремо зупиняється на такому
парадоксальному факті, як опір розвиткові мови
© Федорів М. П., 2003
з боку її найбільших поборників: «Чомусь вва­
жається, що мова, в основному, розвивається
сама по собі, з властивою їй містичною і міфіч­
ною суб'єктністю. Вважається також, що вона
вбирає в себе інші мови за рахунок комунікацій,
у нашу добу все більш технічних.
Усілякі зміни в мові викликають лють і цьку­
вання з боку ревнителів мови. Це дуже дивно -
лінгвісти і філологи, педагоги і дослідники, які
відносять себе до ревнителів мови, першими
ополчуються на поновлення мови й одночасно
пишаються її динамічністю і тим, що "мова роз­
вивається"».
Для ілюстрації автор наводить цитату з
М. Горького (стаття «Про мову» [2]): «З найбіль­
шою прикрістю доводиться зазначати, що в кра­
їні, яка так успішно - у цілому - сходить на ви­
щий щабель культури, розмовна мова збагати­
лася такими недоречними слівцями, як, напр.,
"мура", "буза", "волинити", "шамати", "дай
п'ять", "на великий палець із присипкою", "на
ять" і т. д., і т. п.».
Подібне «занепокоєння» можна знайти у
Ф. Гладкова: «У нашому соціалістичному суспіль­
стві ще не витравлено заразу лихослів'я... Особ­
ливо тяжко, коли вправляються в доборі лихих
слів, не соромлячись вуличного натовпу, підліт­
ки» [3].
Вступаючи у полеміку із згаданими автора­
ми, О. Левінтов стверджує, що мова сама по собі
розвиватися не може, і що діти відіграють основ­
ну роль у розвитку мови. Найяскравіше це яви­
ще проявляється на зламі епох, у періоди воєн та
революцій. Тоді «надані самі собі і стихіям віль­
ного існування, діти, як голодні вовченята, по­
чинають хапати будь-які мовні кусні, поглинають
будь-що, зовсім не страждаючи нетравленням
шлунку (чи мови?) і при цьому винятково вільно
займаючись словотвором і навіть граматичними
інноваціями».
Page 2

Федорів М. Л. Про особливості комп'ютерного дискурсу
33
Обстоюючи історичну функцію дітей у фор­
муванні мови, автор цитує О. Єсперсена: «У скан­
динавських мовах доба вікінгів є, очевидно, пе­
ріодом, що породив наизначніші лінгвістичні
зміни. Але якщо я не помиляюся, то причина
цього не в героїчному характері епохи і не в бур­
хливому зростанні самоповаги та самоствер­
дження, як це іноді відзначали. Більш прозаїчна
причина полягає в тому, що чоловіки були від­
сутні, а жінки були змушені займатися іншими
справами, а не мовним вихованням своїх дітей.
Я також схильний думати, що та неперевершена
швидкість, з якою, протягом останніх ста років,
вульгарне мовлення англійських міст відійшло
від мови освічених класів... має своїм природ­
ним поясненням вкрай тяжкий стан дітей про­
мислових робітників у першій половині мину­
лого сторіччя» [4].
Для підтвердження тези про роль дітей у про­
цесі розвитку мови О. Левінтов аналізує три віхи
в історії Росії, кожна з яких характеризувалася
помітними «ненормативними» зрушеннями у
мові. Так, у післяреволюційній Росії нову лінгві­
стичнухвилювніскласбезпритульних,зачисель­
ністю порівнюваний із класом пролетарів або
прошарком інтелігенції. «За різними даними,
кількість дітей, які потребували негайної допо­
моги держави, становила у 1921 р. 4-6 млн чол.,
у 1923 p.- 2,5-4 млн» [5], або близько 5 % усього
населення країни.
Саме до цього періоду автор відносить ви­
никненняунікальногофеноменусумішіжаргону
(«секретної» мови закритих товариств і груп) і
сленгу- принципово відкритого мовлення як спо­
собу самовираження. Цей феномен виражався,
з одного боку, як доступна, природна і загаль­
новживана мова всіх прошарків суспільства, з
іншого - як мова, що зробила всю країну закри­
тою за залізною завісою стороннього розуміння.
Цямова«стала,насамперед,мовоюмолодих,яка,
то мімікруючи під ленінсько-сталінські політич­
ні лайки і паплюження, то вибухаючи у сутінках
ГУЛАГу розсипами нових слів і побудов, почала
формувати новий тип людей - "радянську люди­
ну". Ця мова виникла як опора подвійної (по­
літичної і кримінальної) моралі і сама стала за­
кваскою нового суспільства, що існує в лещатах
антиправової, але поліцейської держави».
Другу хвилю О. Левінтов пов'язує з Другою
світовою війною, коли майже все повторилося
знову: казенні діти (суворовці і нахімовці), без­
притульність, сирітство. «Вплив війни і пов'яза­
них із нею бідувань позначається, на жаль, і на
іншому. У хлопчиків була перерва в навчанні.
Вони тинялися з міста в місто, були в евакуації, і
не завжди в батьків вистачало часу стежити за
правильним розвитком дітей. У багатьох мовлен­
ня страждає хибами проти законів мови, воно
неохайне, уривчасте, перевантажене зайвими
словами» [6].
Третя хвиля виявилася найпотужнішою і най­
більш тривалою. Вона почалася з перебудовою і
наступною відверто кримінальною демократиза­
цією і тягнеться вже понад десять років. За цей
час повалилася не тільки радянська держава, а й
невідривні від неї поняття «радянський народ»,
«радянська мораль». Батьки виявилися переваж­
но моральними банкрутами в очах своїх дітей.
Тепер ми маємо справу з моральним сирітством
цілого покоління - явищем набагато страшні­
шим, ніж може здатися. «Це покоління сиріт при
живих батьках. Якщо у двох попередніх хвилях
знедоленому дитинству і його мові було проти­
ставлено офіційну мораль, то тепер нічого та­
кого немає, а засоби масової інформації працю­
ють відверто і самовіддано не проти, а за - мо­
ральнувседозволеність,новумову,заперетворен­
ня її на рідну мову нового покоління. "Стрілка",
"тусовка", "стволи", "путана", "зелень" - усе це
вихлюпнуло із зон і "малин" у газети і на телеба­
чення, обговорюється і використовується гумо­
ристами, політиками, правителями, бізнесмена­
ми, оглядачами» [7].
Ситуація набуває дедалі більшої серйозності,
оскільки діти перебудови (кінця вісімдесятих)
сьогодні вже вступили у фертильний вік (вік ак­
тивного відтворення), і їхні діти знатимуть тіль­
ки цю і ніякої іншої мови. Престижною для ба­
гатьох молодих людей стала девіантна поведін­
ка. Часто молода людина максимально уподіб­
нюється до уявної зовнішності в'язня та злочинця
(дуже короткою стрижкою, татуюванням). Ці нові
діти однаково успішно використовують у розмові
«пацан»,«чмо»,«чорнийнал»,«круто»,«броузер»,
«дум-дум», «кенсел» та іншу кримінально-ком­
п'ютерну лексику.
Таким чином, стрімкі соціальні процеси не­
одмінно призводять до відчутних змін у стиліс­
тиці усного і писемного мовлення.
Останні роки позначились новими тенденці­
ями в дослідженні неформального мовлення вза­
галі й молодіжного зокрема. Його почали вивча­
ти в контексті мови міста [8]. Питання культури
мовлення в дослідженнях цього періоду практи­
чно не обговорюються; термін «жаргон» цілком
втрачає зневажливий значеннєвий відтінок [9].
Втім на даний час кількість наукових праць,
присвячених молодіжному розмовному мовлен­
ню, значно скоротилася. Так, А. Бабіна, розгля­
даючи історію цього питання у Росії, зазначає,
Page 3

34
НАУКОВІ ЗАПИСКИ. Том 22. Частина І
що якщо в 1997 р. в Російську державну бібліоте­
ку надійшло вісім дисертацій на цю тему, то в
1998 p.- дві, а пізніше - жодної (дані на кінець сер­
пня 2000 p.). Періодичні видання і збірки філоло­
гічних праць відзначають схожу тенденцію [10].
Таку ж невтішну картину можна простежити
і в Україні. Серед філологічних праць вивченню
окремих питань функціонування молодіжного
дискурсу присвячено дисертаційні дослідження
О. Л. Шинкаренко [11], Н. О. Шовгун [12],
Т. С Бакіної [13], Т. М. Бурди [14], Ж. Д. Горіної
[15]. Мовні засоби зниженого стилю розгляда­
ються на аналізі публіцистичного дискурсу в ро­
боті І. О. Соболевої [16]. У Національній бібліо­
теці ім. В. І. Вернадського наявна одна дисерта­
ційна робота К. А. Іванової в галузі соціології,
що розглядає міжкультурну комунікацію в укра­
їнському вузі [17].
Що ж стосується особливостей комп'ютерно­
го дискурсу, то в НБУ ім. В. І. Вернадського за­
реєстровано лише одне філологічне досліджен­
ня А. О. Ніколаєвої [18]. Тут термінологічну ле­
ксику програмування розглянуто як складний
комплексний об'єкт і проаналізовано як систе­
му. Визначено тематичні групи номінацій ком­
п'ютерної галузі, описано словотвірні процеси
у терміносистемі. Виявлено специфіку лексико-
семантичних ознак дослідженої термінології.
Прицьому,незалежновідспособузбору,опра­
цювання й оприлюднення матеріалів щодо ви­
вчення молодіжної розмовної мови, міської го­
вірки, спеціальних жаргонів і т. п., сучасні до­
слідники потрапляють у створену їхніми попе­
редниками величезну мережу термінів, що часто
замінюють і доповнюють один одного.
Розглядаючи мовні й стилістичні функції про-
фесіоналізмів, жаргонізмів та арготизмів,
О. Д. Пономарів відносить їх до соціальної під­
системи мови, яка характеризується обмеженіс­
тю функціонування лексики [19]. А саме, автор
зазначає, що в лексиконі представників кожної
групи населення є специфічна лексика, властива
тільки їм, тобто мовлення окремих професійних
і соціальних груп населення має специфічні риси
в доборі й використанні слів.
При цьому обсяг лексикону певної соціаль­
ної або професійної групи визначається ступе­
нем відособлення її від решти носіїв мови. На
лексичні особливості мовлення впливає рід за­
нять людини, коло її інтересів, середовище, з
якого вона вийшла чи до якого належить; навіть
те, з ким і де відбувається розмова.
Лексика обмеженого функціонування тради­
ційно поділяється на професіоналізми, жаргоні­
зми й арготизми.
Професіоналізми (лат. professio - «заняття,
фах») - це слова та словосполучення, властиві
мовленню певної професійної групи людей. За
межами даного професійного середовища ці сло­
ва не завжди зрозумілі або не становлять інтересу.
Лексика різних професійних груп характери­
зується низкою специфічних рис. До професіо-
налізмів належать:
• назви знарядь виробництва таїхніх типів і
частин{пень/пеньок; дюрик; слоник; тачка/комп/
компутер;камінь; мозок; проц; клава/клавка/кла-
вір/кібарда;залізо; сідюк);
• назвитрудовихпроцесів{закачати/стягну­
ти,законектитись/залогінитись, відстрілюва­
титрабли);
• назви різних Гатунків або типів сировини
чипродукту(шароварнє/фріварне забезпечення;
Вінда/Юнікс);
• спеціальні професійні вислови (інсталяція
системи, дефрагментація диска) тощо.
З-поміж професіоналізмів можна виділити
такі види:
науково-технічні (магнітна пам 'ять, моду­
льний принцип, IBM, RAM, інтерфейс, оверлей,
стандартнепрограмне забезпечення, волоконно-
оптичнийкабель, автоклавіша);
• професійно-виробничі (обновити, (пе-
ре)завантажити;зовнішній пристрій; буферний
пул; бек файл);
• просторічно-жаргонні(кракозябли/крякозя-
блики - неправильно відображені шрифти кири­
лиці, аутглюк - програма Outlook Express, фо-
monon Adobe Photoshop, пожмакер Page Maker,
король дров Corel Draw).
Значна частина професіоналізмів - неофіційні
розмовні замінники термінів (баг, глюк). Про­
фесіоналізми не становлять чіткої системи, тоді
як терміни є систематизованими (кодифіковани­
ми) назвами понять. Професіоналізми виникають
у тих галузях, де заскладна або навпаки - не зо­
всім сформована термінологія, там, де особливої
термінологіїнеможебути(зведена системна па­
нель;автоматичний послідовно керований кальку­
лятор; ІМАР (Internet Message Access Protocol) -
протокол доступу до повідомлень в Internet»).
• Здебільшого професіоналізмами є слова за­
гальнонародної мови, вжиті у специфічному
значенні у мовленні комп'ютерників:
аборт - аварійне завершення програми;
висіти [зависнути] - бездіяльний стан про­
грами або комп'ютера в результаті збою у вико­
нанні програмного коду;
вікно - прямокутна частина екрана дисплея,
що використовується для відображення стану
активної програми;
Page 4

Федорів Μ. Л. Про особливості комп'ютерного дискурсу
35
вірус - деструктивна програма, що проникає
в систему без відома користувача (через Інтер-
нет або дискети);
дерево - структура розташування директорій
на сервері;
камінь - процесор (виготовлений на кремніє­
вій - кам'яній - основі);
кишеня - кеш-буфер (cash buffer);
лазер - лазерний принтер;
мило - електронна пошта, e-mail;
стерти - знищити (файл, програму);
кілограм/кілометр - 1 кілобайт інформації
(1024 байти);
метр - 1 мегабайт (1024 кілобайти);
гектар - 1 гігабайт (1024 мегабайти).
{Загадка: що більше за об'ємом: кілограм,
метр чи гектар? Коментар: користувач-початкі-
вець думає, що в кілобайті - 1000 байт, а корис­
тувач зі стажем - що в кілометрі - 1024 метри.)
• Професіоналізми творяться також усічен-
нямоснов:
комп - комп'ютер; кібер - кібернетик; інет -
Інтернет; прога - програма; проц - процесор;
• скороченням слів та словосполучень:
біоробот - біологічний робот; лазер - лазер­
ний принтер; ICQ (I seek you - я шукаю тебе) -
система швидкого обміну повідомленнями через
Інтернет; сисадмін - системний адміністратор.
Професіоналізми деталізують мовний слов­
ник, розширюють його там, де є на це потреба.
Найчастіше професіоналізми застосовуються
в усному неофіційному мовленні людей даної
професії. Тут вони виконують важливу номіна­
тивно-комунікативну функцію, бо точно назива­
ють кожну деталь виробу чи ланку технологіч­
ного процесу і в такий спосіб сприяють кращо­
му взаєморозумінню. У писемній формі профе­
сіоналізми вживаються у виданнях, призначених
для фахівців, наприклад, у буклетах, інструкці­
ях,порадах:
В14 backup [резерв: резервувати]. Копія про­
грами, диска або даних, що створюється з метою
архівації або захисту цінних файлів від ушко­
джень. Деякі прикладні програми автоматично
створюють резервні копії файлів даних, зберіга­
ючи як поточну, так і попередню версії на диску.
Користувачам комп'ютерів слід також створюва­
ти резервні копії програм або даних, котрі не мо­
жна легко відновити.
Як дієслово,- має значення «резервувати»,
тобто створювати резервну копію. В інших ви­
падках означає повернення до попереднього стій­
кого стану, в якому відомо, що база даних буде
повною та послідовною [20].
Жаргон (франц. jargon, первісно - пташина
мова, цвірінькання, незрозуміла мова, від галло-
роман. garrire - базікати) - один з різновидів со­
ціальних діалектів, що відрізняється від загаль­
новживаної мови використанням специфічної
експресивно забарвленої лексики, синонімічної
до слів загального вжитку, фразеології, іноді й
особливостями вимови. У широкому розумінні
жаргоном часом називають мову неосвічених
верств суспільства, зокрема спотворенуміжмов­
ною інтерференцією [21].
Як відгалуження від загальновживаної лекси­
ки жаргони не мають власної фонетичної та гра­
матичної систем.
Жаргонізми. На відміну від експресивно ней­
тральних професіоналізмів у розмовному мов­
ленні будь-якого професійного середовища зав­
жди є певна кількість емоційно забарвлених слів:
материнка(материнськаплата),тачка(комп'ю­
тер), висіти (не працювати), оверлок (розгін про­
цесора на частотах, що перевищують його тех­
нічні характеристики, заявлені виробником),
глюк (збій або помилка). Це професійні жарго­
нізми - емоційно забарвлені слова, які станов­
лять спеціалізацію носіїв мови. Професійні жар­
гонізми мають експресивно нейтральні відпо­
відники в загальнонародній мові. Вони належать
долексикиобмеженогофункціонування,дляякої
характерне забарвлення нелітературності. Охоп­
люють невелике коло понять і предметів. У шир­
шому значенні жаргон уживається в мовознав­
чій літературі для називання не професійного, а
соціального відгалуження від загальнонародної
мови.
Найбільше жаргонізмів - це слова загально­
народної мови, вжиті в специфічному значенні:
гребти гвинтом - про інтенсивну/довгу ро­
боту жорсткого диска, що не дає очевидних ре­
зультатів;
вбити - знищити (файл);
кольоровідрова, король дров -програмаCorel
Draw;
круте залізо - найсучасніше комп'ютерне
обладнання;
лопухи - великі навушники;
мама, мамка - материнська плата;
нафарширований(«повний фарш») —комп'ю­
тер з найсучаснішою апаратною системою та
програмним забезпеченням;
пень - процесор типу Pentium.
Крім того, це деформовані загальновживані
слова:
видима карта - відеокарта;
кабло - кабель (з'єднання);
компутер, компухтер - комп'ютер;
файло - файл;
Page 5

36
НАУКОВІ ЗАПИСКИ. Том 22. Частина І
запозичення:
баг (bug) - помилка в програмному коді;
софт (soft ware) - програмне забезпечення;
утиліта (utility) - допоміжна програма;
юзер/усер (user) - користувач;
калькування:
еразити (erase) - знищити (файл);
контроль-брик(Ctrl-Break)-тимчасовепере­
ривання виконання програми;
кришити (crash) - несанкціоновано отрима­
ти доступ;
мессага (message) - повідомлення;
юзати (use) - використовувати.
Таким чином, специфічна лексика жаргону
загалом ґрунтується на загальнонародній мові й
відрізняється від неї експресивною метафори­
зацієюзагальновживанихслів(огризок-комп'ю­
тер фірми Макінтош; назва походить від логоти­
пу у формі надкушеного яблука; презерватив -
антивірусна програма; жорнувати - про інтен­
сивну роботу жорсткого диска), усіченням чи
спотворенням слів (соляра - операційна систе­
ма Solaris; сервак - сервер), своєрідним слово­
творенням (висюк - збій у виконанні програм­
ного коду).
Психологічною основою виникнення жарго­
ну в певних групах носіїв мови є їх бажання бути
дотепними, прагнення вразити співрозмовників
свіжістю та яскравістю висловлювання, вияви­
ти зневагу або байдужість до предмета вислов­
лювання, уникнути звичних, затертих слів і ви­
разів.
Багато жаргонізмів і професіоналізмів має
інтержаргонний характер. Інтержаргон - це
один із соціальних варіантів мови, який об'єд­
нує в собі частину слів кожного жаргону. Ці лек­
семи вживаються в різних жаргонах і зрозумілі
їхнім носіям [22]. Проникаючи в розмовну мову,
деякі слова жаргонного вжитку з часом стають
набуткомекспресивногословниказагальнонарод­
ної літературної мови як засобу типізації, що зу­
мовлюється взаємодією двох тенденцій у фун­
кціонуванні мови - нейтральності й експресив­
ності, стилістичного варіювання назв того само­
го поняття. Наприклад, глючити на комп'ютер­
ному жаргоні означає працювати з помилками;
у ширшому вжитку - виходити з ладу, втомлю­
ватись.
Специфічною рисою жаргону є його відкри­
тий характер. На відміну від нього, арго (франц.
argot - жаргон, первісно - жебрацтво) - умовна
говірка певної соціальної групи з набором слів,
незрозумілих для не втаємничених у справи цієї
групи. З погляду комп'ютерного дискурсу ми
розглядаємо арго як особливий вокабуляр так
званих хакерів. Сьогодні кожен користувач ком­
п'ютерного середовища так чи інакше зустріча­
ється з цією особливою субкультурою, у якій є
свої міфи, свої герої, злодії і, звісно, своя особ­
лива мова, яка їх об'єднує, допомагає ідентифі­
кувати становище в товаристві їхніх окремих
представників, обмінюватися інформацією і роз­
пізнавати чужинців.
Для мови хакерів характерна велика розмаї­
тість відтінків, що відбивають психологію лю­
дей, які нею користуються. Характерною рисою
хакерів є гра слів. їхні інновації або лінгвістичні
знахідки відбивають незвичні сполучення слів
або стилів і використовуються не тільки для по­
розуміння обмеженого кола осіб, а й, схоже, для
власного задоволення [23].
Деякі механізми походження лексики хакерів
відмінні від етимології стандартної лексики. Для
мови хакерів характерне створення своїх струк­
турних утворень, як-от: контамінованих елемен­
тів, дериватів з незвичними суфіксами, скорочен­
нями,редуплікативних,римованихтаін.нестан­
дартних елементів.
Джерелом виникнення стилістично знижених
слів, які є вторинними одиницями номінації, слу­
гує здебільшого та сама лексика літературного
стандарту, використання якої в переносних, зни­
жених значеннях характеризують нестандартну
лексику в цілому. Похідні нелітературні слова,
як правило, утворюються за моделями літератур­
ного стандарту. Тобто, в хакерському арго найу­
живаніші в загальнонародній мові слова мають
свої специфічні відповідники. Серед них є не­
значна частина утворень від іншомовних коре­
нів. Решта ж слів є утвореннями з прозорою чи
не зовсім ясною внутрішньою формою і своєрід­
ною будовою, невідомими в загальнонародній
мові або деформованими шляхом заміни зву­
ків,додавання,усіченнячиперестановкискла­
дів тощо словами загальнонародної мови. Сло­
возміна й утворення префіксованих форм від­
буваються за законами загальнонародної мови.
Хакери користуються для спілкування так зва­
ними жаргонними термінами, характерними
ознаками яких є особливості дефініції; так, ко­
жен жаргонний термін потребує відносного тлу­
мачення, а не синонімічного визначення, харак­
терного для жаргонізмів. Наприклад, іменник
дедлок(Deadlock)означаєситуацію,колидваабо
більше процеси чи користувачі не можуть про­
довжувати роботу, гру і т. п., тому що кожен че­
кає дій від іншого.
Існує кілька стандартних засобів утворення
жаргонних конструкцій, характерних для мови
Page 6

Федорів М. Л. Про особливості комп'ютерного дискурсу
37
хакерів. Сюди входить подвоєння дієслова, коли
після завершеної фрази йде незалежна констру­
кція, що складається з двох однакових дієслів,
які звучать як вигук, але не завжди мають знак
оклику. Дуже часто ці конструкції складаються з
англійських звуконаслідувальних дієслів, напри­
клад: «Bang, bang» або «Quack, quack». У деяких
подібнихконструкціяхдієслованабуваютьдодат­
кових або абсолютно нових значень, ніяк не по­
в'язаних з основним значенням дієслова.
Отже, мова хакерів - це свого роду професій­
ний жаргон, де словниковий запас постійно по­
повнюється й удосконалюється і де норми тер­
мінологічно замкненої лексичної системи сполу­
чаються з професійною нормою жаргону. Співі­
снування цих двох професійних норм привело
до утворення професійної форми повсякденно­
го невимушеного спілкування, де має місце лі­
тературно-професійне мовлення, побутово-про­
фесійне і фамільярно-професійне або жаргон.
Таким чином, з поширенням обчислювальної
техніки в Україні почала складатися специфічна
мова,якоюспілкувалисякомп'ютерники-профе-
сіонали. Проте розповсюдження персональних
комп'ютерів і створення Інтернету залучило до
цієїсфериширшіверствинаселення,якісприйня­
ли і збагатили комп'ютерну жаргонну лексику.
Порівняно молодий вік спеціалістів, які зайняті
у цій сфері діяльності, а також популярність ком­
п'ютерів у молодіжному середовищі, схильному
до вживання жаргонних і сленгових висловів, ви­
значають моду на комп'ютерний жаргон серед
професіоналів і пересічних користувачів.
Лексико-семантичний аналіз показує, що в
комп'ютерному жаргоні багато запозичень з ан­
глійської мови, здебільшого транслітерованих
(баг-bug,тобтожук -слово,щопобутуєзсереди­
ни 50-х pp. XX ст., коли релейний комп'ютер
вийшов з ладу через таргана; зухель - Zyxel, на­
зва модема, яка читається за українською орфо­
графією), а часто перероблених або навмисно
покручених (аутглюк - Outlook, фотопоп -
Photoshop, пожмакер - Page Maker). Панування
англіцизмів зумовлене: по-перше, пануванням в
усьому світі англомовної термінології, котра по­
в'язана з домінуванням на світовому ринку аме­
риканських фірм, які виготовляють комп'ютери
та програмне забезпечення до них; по-друге,
модою на англійську мову в молодіжному середо­
вищі та в суспільстві загалом, що призводить до
засміченняукраїнськоїмовианглійськимислова­
ми(наприклад,імпічмент, маркетинг, менедж­
мент і т. д.); по-третє, досить високим рів­
нем освіти людей, які зайняті у цій сфері діяль­
ності.
В основному комп'ютерний жаргон послуго­
вується окремими словами й виразами, вжива­
ними в середовищі користувачів та спеціалістів-
комп'ютерників, тобто вдається до використан­
ня жаргонної лексики. Однією з причин виник­
нення такої «мови» вважається її виключна
місткість, коли трьома-чотирма специфічними
словами можна передати чималий абзац літера­
турно опрацьованого технічного тексту. Зреш­
тою, комп'ютерний жаргон виражає навіть пев­
ні емоції, які в сухій та лаконічній реальній Ме­
режі відтворити майже неможливо [24].
Якби створити словник комп'ютерника, то,
звичайно ж, значної частини слів, які він вжи­
ває, у нині існуючих словниках української мови
ми б не відшукали. Звідси робимо висновок про
те, що комп'ютерник використовує багато таких
засобів мовної експресії, які раніше зовсім не
булиузвичаєними.
Процес набуття нової лексики, більша части­
на якої - перероблені на місцеву манеру англій­
ські слова, породило спочатку жаргонізми, а по­
тім і терміни нової субкультури. І зрозумілі біль­
шості такі слова, як «юзер», «вінди», «геймер»
користуються більшою популярністю, ніж їхні
літературні еквіваленти «користувач», «операцій­
на система Windows» чи просто «гравець».
Крім того, світ прикладних програм загалом
і комп'ютерних ігор дозволив собі «погратися»
не лише зі сприйняттям світу, а й з такою святи­
нею, як слово. Комп'ютерні ігри спричинили
появу нових діалектів, суміш англо-місцевого
жаргону зі специфічними назвами віртуальних
світів і ще багато з чим. Причому, пересічному
«думеру» чи «квакеру» важко буде зрозуміти «ед-
венчера», якщо вони заговорять на «своїх» мо­
вах (думер - гравець у гру-бойовик Doom -
смерть; відповідно, квакер - гравець у її сучас­
ніший варіант Quake — землетрус, едвенчер -
гравець в Adventure - пригоди).
Як бачимо, комп'ютерний жаргон - це вірту­
озна гра для людей, яким тісно в межах нормо­
ваної літературної мови. Втім, хоч би як прагну­
ли носії жаргону до самобутньої яскравості мов­
лення та відмінності його від нормалізованої
української мови, у їхньому мовленні переважа­
тиме «проукраїнська граматична тенденція», адже
базовим матеріалом мовлення є все-таки україн­
ська мова, будь-які нововведення відбуваються
всередині системи мови і будуються за законами
української мови.
Як відомо, основних способів словотворен­
ня є два: морфологічний і неморфологічний. При
цьому серед морфологічних способів виділяють
афіксальні (суфіксальний, префіксальний, пре-
Page 7

38
НАУКОВІ ЗАПИСКИ. Том 22. Частина 1
фіксально-суфіксальний), безафіксний, осново-
складання, абревіація. До неморфологічних спо­
собів творення належать морфолого-синтаксич-
ний (набуття нового значення при переході сло­
ва з однієї частини мови в іншу), лексико-синта-
ксичний (нове слово утворюється в результаті
зрощення слів словосполучення в одне слово) та
лексико-семантичний (метафоричне переосмис­
лення вже існуючих у мові слів).
Морфологічне словотворення
Афіксальні способи
Як зазначається в енциклопедії «Українська
мова»,афіксація-ценайхарактернішийдляукра­
їнської мови спосіб словотворення, за допомо­
гою якого утворюється майже 85 % слів її слов­
никового складу [25].
• Суфіксальний:
Англійське дієслово crack (розколювати) по­
родило українське дієслово крекнути (або в
жартівливому вигляді крякнути), a hack (розби­
вати) -хакнути з українським суфіксом -ну, який
тут виступає для позначення одноразової дії. Під
впливом народної етимології програми для зла­
муванняотрималижартівливуназвукрякалки,де
звуковий вигляд англійського слова співвіднес­
ли з українським звуконаслідувальним вигуком
«кря», який в уяві одних позначає звук, що вини­
кає при розколюванні, наприклад, дерева, а в ін­
ших - схожий до качиного крик «кря-кря».
Геймер - англійська основа game (гра) з до­
даванням іменникового суфікса -er, що означає
людину, яка виконує певні дії (грає в комп'ютер­
ні ігри - гравець).
Тут використовуються ті самі суфікси для
утворення нових слів, які відображають ставлен­
ня мовця до того, що вони позначають: відюха
(система Windows; суфікс -юх(а) залежно від си­
туації надає експресію згрубілості, зневаги або
іронії).
•Префіксальний:
Закачати - основа качати, префікс за-, що
означає початок і завершеність дії. Так само, зли­
ти,скинути, вбити.
•Суфіксально-префіксальний:
Залогінитись означає зареєструватися в
системі. Тут до англійської основи log(-)in - вхід
у систему - приєднано префікс початку чи за­
вершення дії за- та дієслівний суфікс -и-. (Від­
повідно, відлогінитись - вийти з системи). По­
дібнимчином,задопомогоюпрефіксапри-зізна­
ченням приєднання чи доповнення, одержуємо
слово приатачити - приєднати файл до основ­
ного повідомлення в електронній пошті.
Безафіксне словотворення
Велику популярність у комп'ютерному жар­
гоні мають усічені слова: комп, ком (замість ком­
п'ютер), проги (програми), вінди (програма
Windows), клава (клавіатура), проц (процесор).
Складання слів та основ
Інтернет - міжнародна комп'ютерна мережа;
складання основ inter- (міжнародний) та -net (ме­
режа)
Абревіація
Способи абревіації полягають у поєднанні
початкових літер чи частин слів, іноді з цілими
основами:
сисадмін (Sysadmin, system administrator) -
системний адміністратор; людина, яка обслуго­
вує комп'ютер у мережі або загальнодоступний
вузловий сервер (дві частини слів: сис-темний
адмін-істратор);
авто-клавіша - клавіша автоматичного запу­
ску (частина слова + основа);
PC (Personal Computer) - персональний ком­
п'ютер. Характерною особливістю абревіації у
комп'ютерній лексиці є те, що вона запозичуєть­
ся з мови-оригіналу у первинному вигляді, тоб­
то передається латиницею.
Неморфологічне словотворення
Лексико-семантичний спосіб
Набуття словом нового значення відбуваєть­
ся за рахунок переосмислення вже наявних у мові
слів.
• Метафора
Нових значень у комп'ютерному жаргоні на­
були багато українських дієслів, наприклад: за­
виснути (припинити відповідати на команди);
перекачати, злити (переписати інформацію);
тачка(комп'ютер).
• Метонімія
Камінь (процесор: виготовляється на основі
кремнію, а відтак - камінь); огризок - комп'ю­
тер фірми Макінтош (символом якої є яблуко).
Аналіз мовного матеріалу показує, що лекси­
ко-семантичний спосіб словотворення у комп'ю­
терній лексиці є найбільш поширеним і часто
зустрічається поряд з іншими (зокрема афіксаль­
ним: злити, вбити).
Варто також підкреслити, що однією з влас­
тивостей жаргонної лексики є переосмислення
загальновживаних слів і створення на їхній ос­
нові лексичних одиниць з подвійним змістом, які
співвідносяться з далекими за значенням слова­
ми,- широко виявляється і в комп'ютерному жар­
гоні: квакати - грати в комп'ютерну гру Quake.
Page 8

I
Федорів М. Л. Про особливості комп'ютерного дискурсу
39
Тут англійське quake (землетрус) та українське
квакати - різні за значенням слова, але звучать
майже однаково, що можна кваліфікувати як між­
мовну омонімію.
Морфолого-синтаксичний спосіб
Маздай - операційна система Windows чи
будь-яка інша погана річ (від англ. must die - по­
винно померти); англійська дієслівна конструк­
ція переходить в український іменник.
Комплектуючі - деталі, з яких складається
комп'ютер; активний дієприкметник переходить
в іменник.
Лексико-синтаксичний спосіб
Юзнет (Usenet) - загальна мережа, всесвітня
загальна мережа телеконференцій; нове слово
утворюється в результаті зрощення слів слово­
сполучення (use - використовувати, the net - ме­
режу).
Український комп'ютерний сленг через свою
молодість не досить усталений, і тому більшість
слів у ньому має багато варіантів вимови і напи­
сання: вегеа, веґеа, вежеа, вагон - відеоадаптер
VGA; глючити, глюкати - працювати з помил­
ками; дурдос, дирдос - операційна система DR-
DOS. Зазвичай вимова слова відповідає або анг­
лійському прочитанню, або його українській
транслітерації. У будь-якому випадку вимова сти­
лізована під розмовну українську.
Отже, комп'ютерний жаргон дуже близький
до загального жаргону й розвивається за тими
самими закономірностями.
Як випливає зі сказаного, найпоширенішими
способами словотворення у комп'ютерній лек­
сиці є лексико-семантичний, безафіксний, а та­
кож афіксальний. При цьому лексико-семантич­
ний може поєднуватися з іншими відомими спо­
собами. Побіжний аналіз частотності їх викори­
стання підтверджує той факт, що комп'ютерна
лексика створюється і розвивається за законами
української мови, з характерними для цієї лек­
сики тенденціями до скорочення, застосування
мовної гри та засобів мовної експресії.
Щоб розглянути комп'ютерну комунікацію з
погляду лінгвістики, необхідно встановити місце
комп'ютерного дискурсу в комунікативному се­
редовищі, виявити провідні ознаки комп'ютер­
ноїкомунікації,головнітипикомп'ютерногоспілку­
вання.
Ми виходимо з того, щодискурсрозглядаєть­
ся як культурно-поведінкова одиниця мовленнє­
вої діяльності. А саме, Д. Кристал визначає його
як сукупність речень, що складають розпізнава­
ну мовленнєву подію. У предметно-лінгвістич­
ному плані під дискурсом він розуміє будь-який
логічно зв'язний відрізок мовлення (переважно
усного), що за розмірами перевищує одне речен­
ня [26].
Категорія спілкування перебуває в центрі ува­
ги гуманітарних наук. При цьому спілкування
прийнято розглядати як взаємодію, змістом якої
є взаємне пізнання й обмін інформацією за до­
помогою різноманітних засобів комунікації з
метою встановлення стосунків, сприятливих для
процесу спільної діяльності [27].
Як зазначалося вище, предметом цього дослі­
дження є комп'ютерне спілкування. Комп'ютер­
на комунікація відкриває новий вимір у люд­
ському спілкуванні, даючи можливість зберігати
і швидко передавати великі обсяги інформації,
використовувати аудіо- і відеоканали спілку­
вання, а також спілкуватися в режимі on-line, тоб­
то в безпосередньому лінійному контакті з рес­
пондентом. Комп'ютерне спілкування передба­
чає, поряд з безпосередньою, комунікацію у вір­
туальному середовищі, і в цьому полягає його
найважливіша відмінна риса.
Таким чином, комп'ютерним дискурсом ми
вважаємо спілкування користувачів чи спеціалі-
стів-комп'ютерників безпосередньо чи в комп'ю­
терних мережах. При цьому комп'ютерне спіл­
кування може бути як індивідуально-орієнтова­
ним (листування засобами електронної пошти),
так і статусно-орієнтованим (спілкування в різ­
номанітних конференціях). Комп'ютерний дис­
курс має багато точок дотику з масовою комуні­
кацією, але не збігається з нею повністю, оскіль­
ки комп'ютерна комунікація, на відміну від ма­
сово-інформаційної, є взаємно спрямованою, і
багато текстів мають персональний характер.
Комп'ютерна комунікація багатогранна. Вона
має характеристики, властиві й іншим видам ко­
мунікації. Так, у праці О. Н. Галічкіної [28] на­
водяться такі риси.
З погляду масштабності, комп'ютерне спілку­
вання має в собі риси масової (спілкування з усім
світом), міжособистісної (спілкування між кори­
стувачем і комп'ютером) і групової комунікації.
З огляду на часовий чинник - тривалість ко­
мунікативногопроцесу,-комп'ютернеспілкуван­
ня може бути як стислим (одержання електрон­
ної пошти), так і тривалим у часі (участь у кон­
ференціях).
За формою комп'ютерна комунікація поділя­
ється на усну (безпосереднє спілкування чи при
наявності голосового модема) і письмову (текс­
това і графічна, тобто передача малюнків, схем
і т. д., але не букв).
Відповідно до каналу передачі й сприйняття
інформації комп'ютерна комунікація ділиться на
Page 9

40
НАУКОВІ ЗАПИСКИ. Том 22. Частина І
Page 10

Федорів М. Л. Про особливості комп'ютерного дискурсу
41
Page 11

42
НАУКОВІ ЗАПИСКИ. Том 22. Частина І
комп'ютерного спілкування і, по-друге, дотри­
мання певного етикету спілкування (внутрішня і
зовнішня цензура).
Незважаючи на деякі відмінності, в цілому
інвентарі використовуваних графічних засобів і
їхні функції збігаються в англійському, російсь­
кому та українському комп'ютерних дискурсах,
що дозволяє вважати ці засоби властивими саме
комп'ютерному спілкуванню.
Вивчення комп'ютерного дискурсу тільки
починається. Його перспективи ми бачимо в
освітленні специфіки інших жанрів даного типу
спілкування, у вивченні експансії двох найваж­
ливіших типів дискурсу - масово-інформацій­
ного та повсякденного - в усі інші сфери спіл­
кування, у встановленні експресивних характе­
ристик комп'ютерного дискурсу, що випливають
з його віртуальності та використання мультиме­
дійних засобів, в освітленні міжкультурних особ­
ливостей використання англійської мови як за­
собу міжнародного спілкування у віртуальному
просторі.
15. Горіна Ж. Д. Розвиток українського розмовного мовлення
студентів національних груп нефілологічних факультетів
вищих навчальних закладів південного регіону України:
Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02; Південноукр.
держ. пед. ун-т ім. К. Д. Ушинського.- Одеса, 2001.- 20 с
16. Соболева І. О. Знижені (позалітературні) мовні засоби в
сучасному публіцистичному дискурсі: Автореф. дис. ...
канд. філол. наук: 10.02.02 / Таврійський національний
ун-т ім. В. І. Вернадського.- Сімферополь, 2002.- 19 с
17. Іванова К. А. Соціологічні аспекти міжкультурної комуніка­
ції в українському вузі: Автореф. дис. ... канд. соціол. наук:
22.00.06; Харк. нац. ун-т ім. В. Η. Каразіна.- X., 2002.- 22 с.
18. Ніколаєва А. О. Структурно-семантична характеристика
термінології програмування, комп'ютерних мереж та захи­
сту інформації: Автореф. дис.... канд. філол. наук: 10.02.01;
Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна,- X., 2002.- 16 с
19. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови-
Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2000,- С 96-102.
20. Комп'ютерний словник / В. О. Соловйова (пер.).- К.: Укра­
їна, 1997.- С 38.
21. Українська мова. Енциклопедія / В. М. Русанівський та ін.
(ред.); HAH України. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні,
Ін-т української мови.- К.: «Українська енциклопедія»
ім. М. П. Бажана, 2000.- 750 с- С 167-168.
22. Ілик Т. Соціальні варіанти мови та їх термінологічне окре­
слення // Мовознавчі дослідження. Збірник наукових
праць.-Донецьк: ДонДУ, 2000.- С 67-73.
23. Купцова Н. С. Особенности языка хакеров // Язык как структу­
ра и социальная практика.- Хабаровск, 2000-Вып. 1- С. 37-40.
24. Щурі. Особливості українського комп'ютерного жаргону//
Рідна школа.- 2001, № 3.- С. 10. <http.7/linguist. univ. kiev.
ua/Lingur/art_16. htm> - 12, Грудень 2002 p.; <http.7/slang.
od. ua/?page=viewart&id=12>.
25. Українська мова. Енциклопедія І В. М. Русанівський та ін.
(ред.); HAH України. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні,
Ін-т української мови.- К.: «Українська енциклопедія»
ім. М. П. Бажана, 2000.- С 37.
26. Crystal D. A Dictionary of Linguistics and Phonetics. 3 ed.
Oxford: Blackwell Publishers, 1992.- P. 106.
27. Галичкина Ε. Η. Специфика компьютерного дискурса на
английском и русском языках (на материале жанра компью­
терных конференций): Автореф. дис.... канд. филол. наук.
Волгоград, 2001- 19 с.
28. Там само.
М.Fedoriv
ON PECULIARITIES OF COMPUTER DISCOURSE
Computerbecomes a widely spread means of communication, while types and genres of computer discourse
arenot sufficiently elucidated in the linguistic literature. Moreover, computer discourse in the Ukrainian medium
wasnot examined as a linguistic object. Hence the present paper focuses on the Ukrainian computer discourse
treatedas a communicative event realized via computers. It is shown that computer discourse specificity consists
inselective combination of features characteristic of other types of communication; in the Ukrainian computer
discoursethe English stems prevail; Ukrainian computer jargon in its functioning and especially word building
conformsto the rules of the Ukrainian language.
1. Левинтов А. Паханы и пацаны. <http://lebed. hl. ru/artl049,
htm>; <http://slang. od. ua/?page=viewart&id=33>.
2. Горький Μ. «О языке» II «О литературе».- М.: Гос. изд-во
худ. лит-ры, 1935.- С. 142- Цит. за <http://slang. od. ua/
?page=viewart&id=33>.
3. Гладков Ф. «Об одном позорном пережитке» //«Литератур­
ная газета», 22.05.1952.- Цит. за <http://slang. od. ua/
?page=viewart&id=33>.
4. Jespersen О. Language, its Nature, Development and Origin.-
London, 1934,- P. 261,- Цит. за <http-.//slang, od. ua/
?page=viewart&id=33>.
5. Большая советская энциклопедия (БСЭ).- М.: Советская
энциклопедия, 1969-1978.- Т. V.- С. 786.
6. Кригер Е. Суворовцы // «Известия», 28 июля 1945 г.- Цит.
за <http://slang. od. ua/?page=viewart&id=33>.
7. <http://slang. od. ua/?page=viewart&id=33>.
8. Пестерова Η. Т., Рут М. Э. Номинативность и экспрессив­
ность в семантике образного слова (именование людей в речи
школьников) // Живая речь уральского города.- Свердловск,
1988- С. 88-96; Гусева Л, Г., Манион Я. Г. Локальный со­
циально-возрастной жаргон.- Там само; Иванищев С. И. Об­
ращения в городской речи (на материале речи первокурсни­
ков) // Культура речи в разных сферах общества: Тезисы до­
кладов Всерос. конф.- Челябинск, 1992.- С. 95-96.
9. Словарь лингвистических терминов / Под ред. О. С. Ахма-
новой.- М., 1964.
10. Бабина А. Терминологическое поле в исследованиях соци­
олекта <http://slang. od. ua/?page=viewart&id=32>; <http://
annababina. narod. ru/terminl. html>.
11. Шинкаренко О. В. Явище лексичної інтерференції в україн­
ському мовленні молоді Кіровоградщини: Автореф. дис....
канд. філол. наук: 10.02.01 /HAH України; Ін-тукраїнської
мови.-К., 1995.- 18 с.
12. Шовгун Н. О. Формування українського сленгу в мовлен­
нєвій діяльності малих соціальних груп: Автореф. дис. ...
канд. філол. наук: 10.02.01 / Київський нац. ун-т ім. Тараса
Шевченка.- К., 2000.- 17 с
13. Бакіна Т. С Сучасний фольклор школярів (Особливості тво­
рення і побутування): Автореф. дис. ... канд. філол. наук:
10.01.07 / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка- К., 1997- 24 с
14. Бурда Т. М. Мовна поведінка особистості в умовах україн­
сько-російського білінгвізму (молодіжне середовище
м. Києва): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 /
HAH України; Ін-т української мови.- К., 2002.- 22 с

Информация о работе Комп'терний дискурс