Комп’ютерне тестування граматичних знань на основі тестів ESL/EFL Proficiency рівня

    На  малюнку це вікно перекрито вікном форми. Це вікно працює аналогічно до простого текстового редактора. Можна  використовувати клавіши PgUp i PgDn, клавіши курсору, мишу, можна виділити, скопіювати, вставити текст за допомогою меню EDIT і відповідних гарячих клавіш. Вгорі вікна коду є закладка. Вона належить до файлу, який зараз редагується. Якщо відкрити декілька файлів, кожен з них буде мати свою закладку. Праворуч та знизу від тесту є стандартні смуги його перегляду. Зверху над текстом зображені закладки для позначення файлів. Кожна закладка містить ім’я відповідного модуля. Для перемикання вікна на потрібний модуль достатньо клацнути мишкою на його закладці.

    У нижній частині вікна є рядок  стану. Він містить інформацію про  місце курсора на активній сторінці (перше поле ліворуч); друге поле відображає, чи був зміщений текст у цьому вікні з моменту останнього запам’ятовування, третє поле повідомляє про режим набору символів на клавіатурі: Insert – уставлення, Overwrite – зміна, Real Only – текст не можна змінювати. Перемикання між режимами Insert та Overwrite виконують клавішею Ins.

    Крім  того, рядок стану призначений  для виведення повідомлень компілятора про помилки в програмі, а також для введення тексту під час виконання команди Search ® Incremental Search.

    Смугу ліворуч від тексту використовують для відокремлення рядків, на яких будуть розташовані місця зупинки  програми. Для цього достатньо клацнути мишкою на смузі навпроти потрібного рядка. Повторне клацання мишкою змінює місце зупинки.

    Редактор  коду може працювати спільно з  налагоджувачем Delphi. Налагоджування дає  змогу трасувати програму безпосередньо  у вікні редактора і відображати в ньому всю поточну інформацію.

    Редактор  коду Delphi виконує значну частину  роботи програміста. Зокрема, під час  перенесення у вікно форми  нових компонентів у клас форми  автоматично додає відповідні поля, а в проекті – відповідні модулі. У випадку, коли до компоненти додають програму опрацьовування події, у вікні редактора коду з’являється на місці майбутнього першого оператора.

    Зауважимо, що редактор коду можна використовувати  для редагування будь-яких текстових  файлів, наприклад, файлів вхідних даних програми, і навіть файлів, не пов’язаних з цією програмою.

    Інспектор об’єктів

    Інспектор об’єктів або Object Inspector як правило знаходиться  в лівій частині екрану і містить  інформацію про виділений об’єкт. Інспектор об’єктів складається  з таких елементів: комбінованої панелі (Combo box) вибору об’єкту; сторінки властивостей (Properties Page) та сторінки подій (Events Page) вибраного об’єкту. У інспекторі об’єктів описані всі властивості об’єкту, і його використовують для зміни цих властивостей. Наприклад, можна змінити заголовок кнопки, клацнувши на ній мишкою, а потім записавши нову назву в полі Caption інспектора об’єктів. Крім того за допомогою інспектору об’єктів можна переглянути та змінити всі події, що пов’язані з виділеним об’єктом.

    Інспектор об’єктів є інструментом середовища розробки Delphi, який дає змогу повністю визначити вигляд та поведінку компоненту, що розташовані на формах проекту, а також самої форми. За його допомогою можна задавати потрібні значення властивостей компоненту (об’єктів), а також реакцією на стандартні події. Інспектор об’єктів розташований в окремому вікні, яке створюється автоматично під час завантаження Delphi.

    Вікно інспектора об’єктів має список компонентів  поточної форми, а також дві сторінки: властивостей Properties та подій Events.

    Дані  з’являються на сторінках інспектора об’єктів лише за наявності відкритого файлу з текстом хоча б одного модуля в редакторі коду.

    У верхній частині інспектора розміщений список компонентів в алфавітному  порядку, які розташовані на активній формі, включаючи саму форму. Побачити список можна, натиснувши на кнопку списку компонентів. Якщо вибрати який-небудь компонент із списку мишкою, то компонент стає активним, а обидві сторінки інспектора об’єктів заповняться значеннями її опублікованих властивостей та іменами процедур опрацювання подій, у вікні форми відповідно компонент буде виокремлена контурною рамкою. Якщо в списку нема імені, то це означає, що сторінки інспектора об’єктів містять властивості та методи опрацювання подій групи об’єднаних компонентів.

    Видиме  ім’я активного компоненту побудоване з двох частин: власне імені компоненту та імені типу (класу), до якого вона належить.

    Сторінка  властивостей складається з двох стовпців: лівий з назвами імен властивостей компоненту, а правий з їхніми значеннями. Для поточної властивості в правому стовпці стає активним поле редактора, вигляд якого залежить від конкретної властивості. Якщо поле редактора не містить ніяких позначок, то це властивість, значення якої треба ввести з клавіатури. Якщо ж поле має кнопку значень переліченого типу (зі стрілкою вниз), то значення можна вибрати зі списку допустимих наперед визначених значень. Побачити список можна, якщо натиснути на цю кнопку. Деякі властивості (наприклад, Font або Icon) для вибору значень мають діалогове вікно. В полі редактора властивостей у цьому випадку видно кнопку з трьома крапками. Після натискання на неї з’явиться діалогове вікно, в якому треба задати по черзі декілька різних значень, що стосується тієї властивості, а потім його закрити.

    Властивості можуть бути простими та комплексними.

    Комплексні  – це властивості, які складаються  з набору інших властивостей, для  кожної з яких задано свое значення. Їх позначають знаком <<+>>. Набір  властивостей відповідно може складатися як з простих, так і з комплексних. Для перегляду набору властивостей потрібно двічі клацнути мишкою на імені комплексної властивості, після чого в стовпці імен властивостей закрити додатковий список, а знак перед іменем зміниться на << - >>. Щоб закрити додатковий список, треба двічі клацнути мишкою на імені комплекції властивості.

    Сторінка  подій також має два стовпці. Лівий – з іменами стандартних  подій, на які може реагувати компоненту, а правий – з іменами процедур (методів) опрацювання подій, які  реалізують реакцію компоненту.

    Стандартні  події виникають під час створення  та знищення компоненту, зміни її видимості, натискання на клавіші клавіатури, клацання мишкою тощо.

    Багато  компонентів можуть реагувати на специфічні, характерні лише для цих  подій. Кожній стандартній події відповідає фіксоване ім’я методу (процедури) опрацювання.

    Початково правий стовбець є порожній, тобто  компоненту не реагує на жодні події. Для визначення реакції компоненту на подію потрібно перевисти курсор на поле редактора події в правому стовпці та двічі клацнути ЛКМ. Після цього в стовпці імен з’явиться ім’я методу опрацювання, а до вікна відповідного модуля в редакторі коду автоматично додасться базовий (початковий) текст цієї програми, і курсор розташується на місці майбутнього першого оператора. Відповідні заголовки методів так само додають до опису класу форми, на якій розташована компоненти. Початковий текст програми не дає жодного оператора, отже, фактичної реакції компоненту на дію не буде доти, доки не будуть записані в тексті потрібні оператори. Допустимих імен методів опрацювання тієї ж подій може бути і декілька, тоді потрібне ім’я можна вибрати зі списку, який відкривають за допомогою кнопки. Методам опрацювання подій можна давати і власні імена, однак без належного досвіду цього робити не варто.

    Якщо  декілька різних компонентів можуть реагувати на одноімунну подію, то можна  задати для всіх них подібну реакцію  створенням лише одного методу опрацювання. Це особливо актуально, якщо компоненти однотипні, наприклад, група кнопок або група позначок. Для цього такі компоненти треба спочатку об’єднати в групу (див. вище). У списку компонентів у верхній частині вікна після цього не буде жодного імені. Тепер визначення реакції подію буде стосуватися відразу всіх компонентів групи.

2. Управління  файлами проекту Delphi

    Проект - це сукупність вихідних файлів для  всієї програми в цілому. Основні  дії з проектом (відкрити, зберегти, створити) доступні через пункт меню File. Виконати програму можна через  меню Run | Run, за допомогою гарячої клавіши F9 чи відповідної кнопки з панелі швидкого доступу. У середовищі програмування Delphi не передбачено пункту меню Window. Тому для активації потрібного вікна можна використати: 
меню View | Object Inspector - перехід у вікно інспектора об’єктів; 
меню View | Window List - список всіх вікон, з якого можна вибрати потрібне; 
кнопку Toggle Form / Unit на панелі швидкого доступу - активізація форм і вихідних модулів поточного проекту; кнопки Select Unit from List i Select Form from List (або, що те саме, Сtrl+F12, Shift+F12), якщо в проекті існує кілька форм і модулів, дозволяють продивитися списки цих форм та модулів.

3. Конфігурація Delphi

    У Delphi багато можливостей налаштування середовища. Можна конфігурувати  палітру компонент, меню панель кнопок швидкого доступу, галерею (якщо певна форма часто використовується, то її можна включити до галереї; це дозволить використовувати її як шаблон у наступних проектах), редактор коду, різні опції проекту, інструмент перегляду (Browser) тощо. Більшість опцій налаштування доступна через підпункти меню Options.

4. Реагування  на події

    Операційна  система Windows у цілому та Delphi зокрема побудовані на концепції події та їхнього опрацювання. Подія – це певна ситуація під час роботи (прикладної програми, комп’ютера, операційної системи), яку фіксують, вона формує повідомлення про своє виникнення, і яку опрацьовує програма чи система, що вміє це робити. Програма чи система повинні бути відповідно налаштовані на можливе опрацювання певних подій. Один з принципів програмування для Windows – розробка програм, виконання яких ініціюють події. Якщо нема подій, то нема й виконання. Отже, важливими є правильний набір подій, пов’язаних з програмною системою, тобто задачею, та правильна взаємодія програм реагування на події. Зазначимо, що опрацювання подій у загальному випадку може відбуватися паралельно, що продовжує проблему синхронною чи асинхронного виконання програм.

    У Delphi стандартно визначено список подій які може використовувати програміст, вибираючи їх через сторінку подій інспектора об’єктів. Нижче наведено коротку характеристику можливих подій. Описано лише ті з них, які виникають частіше від інших, і є характерними для багатьох компонентів. Назви всіх подій починаються префіксом ON, після якого є кородка назва події. Назви зафіксовані і змінювати їх неможна. З погляду мови Паскаль подія – це властивість (property) процедурного типу. Дано також формальне означення потрібних процедурних типів.

    Параметр  Sender у заголовках процедурних типів визначає той об’єкт чи елемент програми, який є джерелом події, тобто місце, де подія виникла. Якщо потрібно, параметр Sender можна використати для уточненя об’єкта – джерело події, або параметрів і поточного стану об’єкта.

    sOnActivate – подія виникає для форми програми кожного разу в момент, коли форма стає активною й отримує фокус уведення.

    TNotifyEvent = procedure ( Sender: TObject ) of object;

    property OnActivage: TNotifeEvent;

    sOnCreate– подія виникає тоді, коли форму створюють уперше на початку виконання програми. Використовують для виконання підготовчих операцій: перевірки наявності файлів, створення в пам’яті робочих структур даних тощо. Якщо властивість видимості форми є ввімкненою (property Visible ® true), то події виникають у такому порядку: OnCreate ® OnShow ® OnAktivage ® OnPaint.

    property OnCreate: TNotifyEvent;

    sOnClick – подія виникає для будь-якого видимого елемента на формі (кнопки, панелі, списки, таблиці тощо) в момент, коли вказівник мишки є над елементом і ми клацаємо ЛКМ. Однак треба пам’ятати, що ця подія може виникти і за інших умов, наприклад, під час натискання на клавішу Enter, клавішу пропуску, відокремлення якогось елемента списку чи таблиці клавішами зі стрілками тощо. Перелік ситуацій, за яких виникає подія OnClick, наведений у довідковій системі Delphi. Цю подію часто використовують для виконання потрібних дій у програмі у відповідь на клацання мишкою на видимому елементі.

    Детальну  інформацію про всі події кожної компоненти можна отримати з довідкової системи Delphi, наприклад, так. В інспекторі об’єктів розміщують курсор на сторінці подій Events в стовпці імен процедур на клавішу F1. Delphi відшукує потрібний розділ і подає його текст. Для повернення в систему досить закрити вікно довідкової системи або перейти в середовище Delphi через панель задач Windows. (Довідка системи працює як окрема задача Windows).

    У вигляді схеми показано загальні процеси, які відбувається під час  опрацювання події. Ліворуч –  частина програми, яку формує Delphi автоматично для зв’язку з операційною системою Windows. Через цю частину Windows надсилає повідомлення про виникнення певних подій, і, якщо визначені процедури (методи) їх опрацювання, то їм передає керування. Після виконання процедури опрацювання подій керування наступних подій керування переходить назад у Windows, точніше – на цикл виявлення наступних подій. У разі багаторазової появи деякої поява деякої події відповідну кількість разів буде викликана та ж процедура опрацювання, це важливо розуміти і правильно планувати (програмувати) результат такого багаторазового виконання