Автоматизована система дослідження сау в програмному середовищі classic

      Для корекції кольору конкретних об'єктів (фону, блоків, зв'язків, осей графіка, і  так далі) робочих вікон в спеціальному вікні панелі Настройки програми є дерево. Відкриваючи гілки цього  дерева, можна отримати список всіх об'єктів робочих вікон зі встановленими  кольорами їх відображення. Подвійне клацання мишею по необхідному об'єкту, що знаходиться в списку, викликає появу кольорової палітри, в якій можна вибрати і зафіксувати бажаний колір конкретного об'єкту.

      У графічному редакторові при відображенні структурних особливостей динамічних систем деякі підмножини об'єктів  структурних схем (блоків і зв'язків) можуть виділятися. Виділення здійснюється встановленим кольором. Додатково передбачена  можливість виділення цих об'єктів лініями подвійної товщини - Рис.1.2. Ця ж можливість є і для виділення кривих на графіках у вікні Характеристики.

      При чорно-білому друці/копіюванні виділення  елементів структурних схем проводиться  лініями подвійної товщини незалежно  від установок в панелі настройки.

      Можуть  бути встановлені (змінені) параметри  режимів друку, копіювання в буфер  обміну, а також масштабу при друці.

      Відкоректовані  кольори і параметри можуть бути записані користувачем в кольорові гамми зі своїми іменами. Таким чином, може бути створена бібліотека кольорових гамм для різних режимів і умов роботи.

      При виклику програми CLASSiC-3.01 автоматично встановлюється кольорова гамма, при якій було здійснено попереднє завершення програми.

      Виклик  панелі Настройки програми може бути проведений з будь-якого режиму роботи з програмою, поточне переустановлення кольорів і параметрів не вимагає завершення програми.

Висновки  з першого розділу

     Наведено  призначення, основні характеристики та налаштування програмного середовища Сlassic. Найважливішими особливостями є оформлення програми додатком WINDOWS з дотриманням стандартів середовища, багатодокументний інтерфейс з одночасним відображенням моделей в різних формах уявлення,  можливість розрахунку в інтерактивному режимі, що дозволяє розраховувати складні моделі, а також дружній інтерфейс з швидкою адаптацією до потреб користувача і мінімальний час на освоєння програми.

     Приведено аналіз наступних меню середовища Сlassic: меню Файл, панель Настройки програми. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     2. Ввід  і  редагування  моделей 

      2.1. Форми вводу моделей і типи редакторів програмного середовища Сlassic  

     Моделі  динамічних систем в програмі задаються  у формі структурних схем (блок-схем). На вхід блоку (ланки) підключаються  зв'язки з виходів інших блоків. Вхідні сигнали підсумовуються з  урахуванням встановлених на входах блоків знаків і перетворюються оператором, що задається передавальною функцією.

      Задання моделей включає процедури розміщення блоків, з'єднання їх зв'язками і задання параметрів блоків.

      При заданні параметрів блоку вводиться його ім'я, змінюються число і знаки входів, задається передавальна функція і призначається ряд атрибутів.

      При редагуванні моделей додаються  або виключаються окремі блоки і  зв'язки та коректуються параметри блоків.

      Моделі  в програмі CLASSiC-3.01 можуть бути введені  із створенням графічного образу структурної  схеми, або - без нього, в текстовому вигляді.

      При активізації пунктів меню Файл -> Новий на екрані з'являється панель вибору форми завдання моделі - рис.2.1. 

Рисунок 2.1 - Панель типів редакторів

      При активізації рядка Структурна схема  моделі відкривається вікно графічного редактора.

      При активізації рядка Табличний  опис моделі відкривається вікно  табличного редактора. 

     2.2 Ввід і редагування моделей в графічному редакторі структурних схем 

     Для дослідження можливостей програмного  середовища ClASSIC, змоделюємо в ньому систему автоматизованого управління рис.2.2. 

Рисунок 2.2 - Схема моделі в середовищі MATLAB 

     Активізація рядка Структурна схема моделі (Рис.3.1) приводить до появи вікна Нова модель зі встановленим режимом Розміщення блоків -  рис.2.3. 

Рисунок 2.3 - Режим розміщення блоків

     Режим розміщення блоків характеризується наявністю  на полі вікна моделі миготливого  курсора, що має контури блоку.

      Для переміщення курсора блоку використовуються клавіші [¬], [®], [¯], [­], при натисненні яких курсор переміщається на один крок, відповідний розміру клітки поля моделі. Використання клавіш [Home], [End], [Up] і [Down] викликає переміщення курсора по діагоналі. Ці ж команди при натиснутій клавіші [Shift] переміщають курсор з крупним кроком, відповідним розміру курсора.

     Курсор  блоку можна переміщати також  за допомогою миші.

      Власне  установка блоку на місці курсора  проводиться натисненням [Enter] або натисненням лівої кнопки миші. При цьому новому блоку, що з'явився, привласнюється наступний порядковий номер.

      Встановлений  блок (без зв'язків) може бути переміщений  на інше (вільне) місце мишею при  натиснутій лівій клавіші.

      Після установки хоч б одного блоку стає доступною процедура запису моделі у файл даних.

     Режим Проведення зв'язків доступний за наявності встановлених одного або  більшого числа блоків. Перехід в  цей режим здійснюється командою [F5] або через меню Редагування -> Проведення зв'язків.

     Режим Проведення зв'язків супроводжується  присутністю курсора зв'язків (чотирикутна  зірка) на вихідному порту виділеного (поміченого) або останнього введеного блоку - Рис.2.4.

     Власне  проведення зв'язку проводиться клавішами [¬], [®], [¯], [­],при натисненні яких курсор переміщається на один крок, відповідний розміру клітки поля моделі. Зв'язки проводяться тільки по лініях клітки незалежно від того, чи відображена клітка на екрані.

      При утримуванні клавіші управління курсором в натиснутому стані  зв'язок проводиться до моменту відпуску клавіші. 
 

Рисунок 2.4 - Режим проведення зв'язків 

      Проведення  одного зв'язку закінчується, коли її стрілка  упирається у вхідний порт якого-небудь блоку. При цьому курсор зв'язку переходить на вихідний порт цього блоку. Перенесення  курсора зв'язків на інший блок здійснюється одиночним клацанням  миші по необхідному блоку.

      Видалення  незавершеного зв'язку проводиться  командою [Backspace] .

     Для проведення зв'язку за допомогою миші слід клацнути лівою кнопкою миші над курсором зв'язків (захопити курсор) і переміщати мишу, клацаючи лівою  кнопкою в місцях повороту зв'язку. Для стирання помилково проведеного  відрізання зв'язку необхідно рухати мишу назад, уздовж проведеного відрізання. Для того, щоб закінчити зв'язок на вхідному порту блоку, необхідно  клацнути лівою кнопкою на цьому  блоці.

     Введення  і редагування параметрів блоку  проводиться за допомогою панелі Параметри блоку - рис.2.5. 

Рисунок 2.5 - Панель настройки параметрів блоку

      У лівій частині панелі може бути задане Ім'я блоку (до восьми символів).

     Номер блоку при введенні моделі привласнюється автоматично в порядку введення блоків. Номер може бути змінений на іншій з ряду 1-999, при цьому проводиться контроль на наявність в моделі блоків з таким номером.

     Зміна Орієнтації (по горизонталі) допускається для блоків, що не мають зв'язків. Атрибути припускають установку  на блоці Входу і/або Виходу системи, а також додання йому статусу  Варійований. Якщо вказані атрибути були раніше встановлені на інших  блоках, то при їх призначенні в  редагованому блоці відбудеться  переустановлення атрибутів на даний  блок.

      У середній частині панелі може бути задане число вхідних портів блоку. При заданні моделі в графічному редакторові кожен новий блок  вводиться з трьома входами (мінімальне число входів). Кількість вхідних портів може бути збільшена (до десяти), що супроводжується збільшенням розміру блоку на полі моделі вниз по вертикалі (рис.2.6). Можливість збільшення числа входів конкретного блоку може бути заборонена, якщо під блоком в безпосередній близькості розташовані раніше введені об'єкти схеми, при цьому на екран виводиться відповідне повідомлення.

      Знак  суматора (при введенні блоку на всіх вхідних портах встановлюється “+”) може бути змінений на протилежний. Для цього необхідно в панелі Параметри блоку на полі Знаки входів клацнути мишею по полю необхідного вхідного порту блоку.

     У правій частині панелі задається оператор блоку - передаточна функція. Спочатку кожен наново введений блок має передавальну функцію W(s)=0/0. Введення (редагування) оператора проводиться заданням (зміною) коефіцієнтів при відповідних степенях поліномів чисельника і знаменника. Для підвищення або пониження степеня полінома передбачені спеціальні кнопки на полі оператора блоку в панелі параметрів. 

Рисунок 2.6 - Меню Вигляд графічного редактора 

      Редагування структури моделі передбачає додавання  окремих об'єктів - блоків і зв'язків  в раніше введену модель, а також  їх видалення.

     Для видалення об'єкту необхідно його виділити (помітити). Виділення блоку  проводиться клацанням миші по блоку. Для виділення зв'язку потрібно розташувати  кінець стрілки курсора миші на якому-небудь місці зв'язку, натиснути ліву кнопку і, утримуючи її, провести курсором по відрізку зв'язку. При стандартній  колірній гаммі виділений об'єкт зображується на екрані червоним кольором. Власне видалення проводиться командою [Del].

     Є можливість одночасного видалення  всіх об'єктів моделі – пункти меню Редагування -> Очистити модель.

     Допускається  переміщення раніше встановленого  блоку по полю моделі – пункт  меню Редагування -> Перемістити блок. Пункт меню Перемістити блок доступний за наявності на структурній схемі виділеного блоку (що не має зв'язків). При активізації цього пункту на виділеному блоці з'являється спеціальний курсор, який можна переміщати по полю моделі тими ж командами, що і курсор розміщення блоків. Фіксація блоку на новому, не зайнятому іншими об'єктами місці, проводиться командою [Enter].

     Пункт меню Вигляд дозволяє встановити на екрані або видалити сітку поля графічної моделі (рис.2.6) і змінити масштаб зображення моделі.

      Зміна масштабу зображення сітки і решти  об'єктів структурної схеми командами [Gray+] і [Gray-] проводиться поступово, на один крок. При активізації пункту Задати масштаб на екран виводиться спеціальна панель вибору розміру зображення. 

      2.3. Ввід і редагування моделей в табличному редакторі 

     При активізації рядка Табличний опис моделі (рис.2.1) на екрані з'являється поле табличного редактора структурних схем - рис.2.7.

Рисунок 2.7 - Текстовий редактор моделей

      Введення  блоку проводиться через меню Редагування -> Додати блок або командою [Ins] .

      Зв'язки з виходу поточного блоку задаються  перерахуванням номерів блоків, до входів яких вони повинні бути приєднані. При цьому враховується знак зв'язку, при інвертуванні сигналу на вході блоку-приймача номер цього блоку указується із знаком “-”.