Загальна класифікація цін

     Оптова (відпускна) ціна підприємства складається  із собівартості (витрат виробництва  і реалізації), прибутку, акцизу (по підакцизних товарах) і ПДВ. Ціна виготовлювача продукції звернена до виробництва, тісно пов’язана  з ним.

     Оптові  ціни на продукцію  промисловості — ціни, за якими реалізується і закуповується продукція підприємств, фірм та організацій промисловості незалежно від форм власності в порядку оптового обороту, тобто це ціни, за якими підприємства й організації-споживачі оплачують продукцію постачальницько-збутовим (оптовим) організаціям.

     Оптова  ціна промисловості, крім оптової (відпускної) ціни, містить у собі постачальницько-збутову (оптову) націнку чи знижку і ПДВ. Постачальницько-збутова (оптова) націнка  чи знижка — це ціна на послугу з  постачання й збуту; як будь-яка ціна вона повинна компенсувати витрати  постачальницько-збутових чи оптових  організацій і забезпечити їм прибуток.

     Різновидом  оптової ціни промисловості є  ціна біржового товару (чи біржових угод). Ця ціна формується на базі біржового  котирування і надбавок чи знижок з неї залежно від якості товарів, відстані товару від місця поставки, передбаченого біржовим контрактом.

     Роздрібні ціни — ціни, за якими товари реалізуються в роздрібній торговій мережі населенню, підприємствам і організаціям, вони є кінцевими; за цими цінами товари вибувають зі сфери обігу і споживаються в домашньому господарстві чи у виробництві.

     Склад роздрібної ціни характеризується такими економічними елементами, що її утворюють: оптовою ціною промисловості, податками (ПДВ, акцизний збір та ін.) і торговельною надбавкою чи торговельною знижкою. Торговельна надбавка складається  з витрат торговельних організацій  і їхнього прибутку для продовження  діяльності.  
 

Висновок 

     Отже, ціни класифікують у різних напрямах, а саме: залежно від державного впливу,  по характеру обслуговуючого обороту, по способі встановлення,  по способі одержання інформації про рівень ціни,  залежно від виду ринку, сучасної політика ціноутворення  та в залежності від часу.

     В умовах розвиненого ринку основним видом цін є вільні ціни, а ціноутворення  стає інструментом маркетингу. Вироблення цінової стратегії насамперед залежить від цілей, переслідуваних фірмою на ринку. Це, як правило, максимізація прибутку або частки на ринку, досягнення стабільного положення. У процесі ціноутворення враховуються такі чинники, як попит (закон попиту, цінова еластичність попиту, психологічне сприйняття ціни), повні і граничні витрати, ціни і можливості конкурентів, вплив інших учасників каналу товароруху, законодавчі обмеження цін, різні характеристики товару.

     Таким чином , ціна – це складна економічна категорія , в якій фокусуються практично  всі основні економічні відношення в суспільстві. Перед усім це відноситься  до виробництва та реалізації продукції , формуванню її вартості , а також  до створення , розподілу і використанню грошових коштів. Ціна опосередковує  всі товарно-грошові відносини.

       Усі ціни , які діють в економіці  країни , взаємопов’язані і створюють  єдину систему. Ця система піддається  впливу всебічних ринкових факторів , і тому вона знаходиться у  неперервному русі і розвитку. Система цін складається із  різних видів цін , які тісно  між собою пов’язані і взаємозалежні.  

     Список  використаної літератури

 1. Колесников О.В. Ціноутворення 1998р. ст.18

  2. Литвиненко Я. В. Сучасна політика ціноутворення. 2004р. ст.24.

  3. Каракай І.О. Зарубіжний досвід маркетингу. -1993р. ст.25-27.

  4. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика: Навч. посібник.-К.: КНЕУ,1997р ст.156.

   5. Дяченко С. ВІФЦ : інформація на вітчизняному ціновому ринку .-1998р-№ 4 ст.32.