Основи ціноутворення

Арістотель

В «Нiкомаховій етиці» піднімає проблему основи формування ціни. Увага приділяється вкладеній у товар праці, не без уваги залишається споживач.

Платон

Розглянув механізми формування ціни, наявність у ній помірного  прибутку, а також вперше і в  економічній науці підняв проблему необхідності державного регулювання  цін.

Брати Гракхи

ЇХ хлібні закони гарантували мінімальні ціни на хліб для бідних верств населення. Цікавим є двостороння угода  між покупцем і продавцем, де встановлюється ціна, умови постачання і навіть повернення й відшкодування збитків  покупцеві в разі продажу неякісного товару.

Вільям Окам, Фома Аквінський

Відзначали, що торговий і лихварський  прибуток в ціні – результати нечесного  обміну і привласнення чужої праці. Вимагали заборони нечесної торгівлі і лихварства. Вони проголосили ідею справедливості, що згодом трансформувалися в ідею еквівалентного обміну на основі справедливої ціни. Справедлива ціна не може містити прибутку. Державна власність ідеальна.

Витратний підхід

Ціннісний підхід

Вільям Петті

фундатор трудової теорії вартості товару. Ввів поняття природної ціни, або внутрішньої вартості товару та ринкової ціни. Вартість товару він  визначив витратами праці.

Курно

Вперше дослідив поняття еластичного  і нееластичного попиту.

Розробив модель максимізації прибутку і ціни монополістом

П’єр Буагільбер

дослідив формування споживчої  вартості; проаналізував співвідношення ринкової ціни товару та кількості  витраченої праці на його виробництво. Споживання як мета виробництва визначає значний вплив на формування ціни.

Тюннен

Вперше дослідив виробничу функцію  і довів, що чистий дохід максимізується, коли граничні витрати кожного фактора  виробництва рівні віддачі їх використання.

Адам Сміт

1)Суттєво розвинув трудову теорію  вартості; вартість товару – це  джерело доходів землі, праці,  капіталу( рента, зарплата, банківський  відсоток).

2)Обґрунтував  поняття природної  ціни в умовах вільної конкуренції,  як найнижчої серед прийнятих.  За відсутності конкуренції, виробником  встановлюється найвища ціна.

3)Ринкова ціна формується на  основі взаємодії попиту і  пропозиції та коливається навколо  природної.

4)Ринкове ціноутворення, на думку  Сміта, найбільш доцільне, бо приватні  інтереси домінують над суспільними,  і найбільш повно задовольняють  інтереси всіх верств суспільства.

Госсен

Потреба в певному блазі зменшується за умови насичення цієї потреби у блазі.

Ціна  товару  і платоспроможний  попит визначають обсяг споживання блага.

Девід Рікардо

1)Вартість товару визначається  працею тільки примітивних суспільств

2)Ціну товару формує як вартість  витраченої праці, так і зайнятого  капіталу разом з попитом.

3)В короткостроковому періоді  для ціноутворення є актуальними  витрати опиту, а в довгостроковому  – пропозиції.

Австрнійська школа (Менгер, Візер, Бем-Баверк)

Суб’єктивно-психологічна теорія вартості товару, орієнтована на споживача.

Француа Кене

  В основі мінової вартості  лежать витрати виробництва, тобто  враховується уречевлена праця.

  Витрати виробництва залежать  від цін на окремий елемент.

  Недолік теорії: необґрунтованість  походження даної вартості.

Кларк

Теорія умовного нарахування. Вона була сформульована представниками австрійської школи, але остаточного  розвитку набула в працях Джон Кларка. Ця теорія говорить про те, що кожний фактор виробництва вносить свій внесок у формування доданої вартості, вартості й ціни.

Жн-Батист Сей

Приділив значну увагу попиту і  пропозиції.

Земля, праця, капітал – рівнозначні  чинники створення вартості товару.

Вартість товару визначає його корисність; витрати виробництва, а також  попит і пропозиція.

Теорія факторів виробництва: земля і праця є традиційними факторами, а капітал – це засіб виробництва.

Маршалл

Об’єднав витратний і ціннісний  підходи. Основні постулати його теорій: ідея економічної свободи; ціна рівноваги; що більшу кількість товару прагне продати продавець, тим менша  повинна бути його ціна; попит на товар еластичний, якщо змінюється швидше, ніж його ціна; якщо ціна вища рівноважної, то пропозиція перевищує попит; ціна товару і корисність – рівноважні чинники ціноутворення.

Карл Маркс

Обґрунтував поняття абстрактної  вартості. Розмежував поняття вартості та ціни. Вартість товару – це суспільно  необхідні витрати часу, які втілені  в товарі. Ціна – це похідна вартості товару, грошовий її вираз, яка узагальнює трудові витрати. Товари, як результати праці якісно однорідні, їх можна  порівнювати. Маркс не відкидає вплив  ринкових чинників на формування ціни, але із перетворенням вартості в  ціну приховується сама основа визначення вартості

Дж. М. Кейнс

Започаткував основи макроекономіки. Приділив увагу ціноутворенню: 1) аналіз співвідношення кількості грошей і  обігу; 2)залежність рівня цін певної галузі від ставок доходів; 3)ефективний попит змінюється пропорційно кількості  грошей в обігу за умови повної зайнятості всіх факторів виробництва; 4)збільшення грошової маси не впливає  на ціни, доки існує безробіття; 5)якщо зростає ефективний попит, то ефективна  зайнятість теж зростає; 6) підстав  для соціалізації економіки немає; 7) розширення функцій держави відображає відповідальність суспільства за врегулювання природної схильності до споживання.

Теорія трудової вартості

Теорія граничної  корисності

Товар – це результат праці, що призначений для обміну

Товар – це благо, що суб’єктивно  оцінюється споживачем

Праця – це доцільна діяльність і  джерело багатства

Праця – це негативна корисність, або відмова від відпочинку.

Додана вартість – це результат  неоплаченої праці найманого  робітника

Додана вартість – це різниця  суб’єктивних оцінок дійсних і майбутніх  благ

Ціна – це грошовий вираз вартості товару, який залежить від суспільно  необхідних витрат

Ціна – це результат індивідуальних оцінок споживачів

Праця – це джерело нової вартості

Теорія умовного нарахування: кожний фактор виробництва здійснює внесок у формування корисності благ

Об’єкт дослідження – економічна система в цілому

Споживач, який суб’єктивно оцінює корисність товару

Перевага пропозиції – недооцінка попиту

Перевага попиту – недооцінка пропозиції

Витрати живої і суспільної праці

Результат суб’єктивної оцінки споживачів - витрати

Предмет дослідження – якісний  аналіз фактичних даних виробництва

Побудова математичної моделі, графіків, які часто носять формальний характер