Ціноутворення на підприємстві

3. Склад та структура ціни.

        Ціна – це кількість грошей, які погоджується заплатити покупець, а продавець готовий  продати свій товар за цю кількість грошей.

       Ціна – це грошовий вираз вартості товару.

       Ціна – це  економічна категорія, яка вимірює затрати суспільно-необхідного робочого часу.

      Ціна – це співвідношення попиту та пропозиції на ринку.

       Ціна – це показник, який виявляє узагальнені витрати виробництва плюс прибуток підприємства.

    Формування ціни відбувається у тісному зв’язку з якістю товару, його кількістю на ринку, виручкою від реалізації, податками, кредитною ставкою, страхуванням, грошово-кредитною політикою держави та рівнем прибутків підприємства. Зазначені фактори впливають на величину та динаміку цін, а це вимагає від підприємства враховувати такі фактори:

-                     Корисність та якість товару:

-                     Потенційну ціну, яку покупець може запропонувати на ринку;

-                     Рівень та динаміка цін у сегменті власної діяльності;

-                     Витрати, що пов’язані з виробництвом товарів та послуг.

Важливою характеристикою ціни є її структура, яка показує частку або вагу кожного елемента ціни у її абсолютному значенні. Згідно з законом України «Про ціни та ціноутворення» ціна на будь-який товар складається з окремих частин, які називаються елементами. До елементів ціни нашого виробу належать:

Собівартість (С) – це узагальнюючий показник, який відповідає стану техніки, рівню організації виробництва, раціонального економічного обґрунтованого господарювання на підприємстві. Основу собівартості складають витрати;

Прибуток (П) – один з найважливіших показників фінансової діяльності підприємства, який визначає його рейтинг, а це показує на скільки ефективна його діяльність, фінансовий стан підприємства, менеджмент, маркетинг.

Прибуток – це джерело утворення фінансових ресурсів як підприємства, так і держави.

Прибуток – це  захисний  механізм, який запобігає банкрутству підприємства;

Податок на додану вартість (ПДВ) – це непрямий податок, який входить до складу ціни і сплачується з новоствореної вартості на кожному етапі виробництва, реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг. Цей податок сплачують всі підприємства України, які займаються виробничою, комерційною, фінансовою діяльністю, надають послуги. Згідно з чинним законодавством на території України ПДВ =20%.

Склад ціни на продукцію вітчизняного виробництва наведений на рис.1. Як видно зі схеми, останній елемент ціни, тобто торговельна надбавка, перетворює оптову відпускну ціну в роздрібну.

Рис. 3.1. Формування ціни в процесі руху товарів (робіт, послуг) до споживача

Структура роздрібної ціни нашого продукту буде виглядати таким чином:

Цр = С + П + А + ПДВ

Де: С – собівартість; П – прибуток; А – акциз; ПДВ – податок на додану вартість; ЦР – роздрібна ціна.

4.     Розрахунок собівартості продукції

Собівартість продукції – це показник, який узагальнює витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції. Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку – 16 «Витрати» [7] класифікує витрати за економічними елементами (схема 4.1).

Схема.4.1. Витрати виробництва за економічним елементами.

В розрахунковій роботі студенти проводять розрахунок собівартості обраного виду продукції відповідно до ПСБО-16 за планом, який представлено нижче.

4.1.         Обґрунтування витрат сировини та матеріалів з розрахунку на одиницю продукції, грн.

Кількісні витрати сировини та матеріалів з розрахунку на 1кг масла продукції (норми витрат ресурсів за даними виробничого відділу).

Горілка «Українська особлива», 0,5 л:

Таблиця 4.1.

                                                                                                Всього:              2,54             

4.2.         Характеристика малоцінних необоротних активів, задіяних у виробничому процесі

Згідно з П(С)БО-7 “Основні засоби”, до малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА) відносять спеціальні інструменти, пристрої, предмети, термін використання яких більше одного року. Підприємства самостійно встановлюють вартість предметів, які входять до складу МНМА [8]. Кількість та вартість малоцінних необоротних активів виробничого процесу визначається по вибраному підприємству виходячи з його потреб та фактичних витрат та записується у таблицю 4.2.:

Таблиця 4.2.

4.3.         Розрахунок енергозатрат і комунальних послуг підприємства

        Вартість спожитої електроенергії та комунальних послуг визначається за даними обраного підприємства та записується у таблицю 4.3.

Таблиця 4.3.