ЗВІТ про переддипломну практику на ТОВ «Поліпром»

     Фарба складається з фарбуючої речовини (пігменту) – твердої дисперсної фази та зв‘язуючого – рідкої дисперсного  середовища. Крім того, фарби можуть мати різні домішки, котрі регулюють  її липкість, в’язкість, швидкість  закріплення та деякі інші властивості.

     Для друку використовують звичайні фарби  для офсетного аркушевого друку.

    Сталевий  дріт, який використовується в поліграфії, повинен мати однакову товщину по всій довжині і гладку блискучу поверхню; бути досить гнучким і м’яким, тобто  якщо при скріпленні твердим дротом скоби погано згинаються, і ніж дротошвейного агрегату швидко затуплюється. Щоб уникнути іржі, деякі види дроту покривають тонким шаром цинку, міді, олова.

    Для скріплення поліграфічної продукції використовують дріт зі сталі, яка вкрита міддю (відповідно ГОСТ 7480).

    Залежно від товщини дріт позначається номерами. Чим більше номер, тим тонше дріт.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

5. ПРОДУКЦІЯ, ЩО ВИПУСКАЄ ПІДПРИЄМСТВО

 

    Підприємство  ТОВ «Поліпром» спеціалізується  на виготовленні поліграфічної продукції такої як журнали в палітурках, книжки, брошури, папки, посвідчення, газети, бланки, візитівки та ін. рекламна продукція.

• Візитка - це знак довіри, люди обмінюються візитками - означає вони готові до повноцінної співпраці, готові вести переговори. Візитка - це невеликий рекламний щит. Опинитися на переговорах без візитки - це нонсенс. У Росії людини, що не має візитної картки, сприймуть як несерйозного, не охочого підтримувати відношення або прагнучого заощадити візитку для важливішої персони. Наприклад, в Японії бізнесмен, що вибачається, що у нього кінчилися візитки, повністю себе компрометує, а його співбесідник сприйме це як неповага до себе. Стандартний розмір візитних карток становить – 9х5 см.
• Книги (тверда палітурка №7) – неперіодичні текстові книжкові видання обсягом понад 48 сторінок. Книжковий блок складається з однієї або декількох книжкових зошитів або окремих аркушів, підібраних і скріплених у певному порядку за допомогою ниток, дроту або клею.
• Буклети – паперові видання, фальцьовані або біговані гармошкою чи іншим способом. Буклет зазвичай відносять до рекламної або інформаційної друкованої продукції.
• Папки найрізноманітніших конфігурацій: з приклеєними карманами, цільновисічні, збірні, клеєні.
• Видання будь-якої складності: від нетипового «глянцю» до корпоративного щомісячника.

 
 
 

      
 

6. МЕТОДИ  ТА ЗАСОБИ КОНТРОЛЮ ПРОДУКЦІЇ, ЯКУ ВИПУСКАЄ ПІДПРИЄМСТВО

 
 

      На  етапі додрукарської обробки  поліграфічної продукції, яку випускає підприємство виконання всіх операцій контролює комп’ютер. Кольоропробні відбитки перевіряються візуально.

      Складність  регулювання друкарського процесу  полягає в тому, що всі фактори  взаємопов’язані і залежать один від одного. Відповідно, щоб виявити причини недоліків, які виникають під час друкування, необхідно знати та враховувати всі аспекти, які пов’язані з правильною побудовою всього комплексу робіт по отриманню відбитка. Тільки контролювання та дотримання всіх параметрів технологічного процесу дозволяють з  мінімальними витратами отримати високоякісний відбиток.

      Весь  процес підготовки прободрукарськоро верстату, друкарської машини, одержання кольоропроби, контрольного відбитка та друкування накладу друкар здійснює, контролюючи та оцінюючи якість зображення на відбитках та по контрольній шкалі друкарського процесу. Контроль друкарського процесу за шкалами проводять візуально та з застосуванням вимірювальних приладів, таких як лупа, денситометр, спектрофотометр чи спектроденситометр.

    Контрольна  шкала - це комплект контрольних елементів, полів та тест-об'єктів, який присутній  на відбитку і дає можливість оцінювати та контролювати окремі параметри друкарського процесу або його підсумкові ефекти під час друкування чи вже на готовій продукції.

    Сигнальні елементи служать для візуального  контролю за порушенням нормального  проходження процесу друкування.

Для контролю якості процесу друку та готових відбитків розроблено багато різноманітних шкал. Вони розрізняються по структурі в цілому і за будовою контрольних елементів зокрема.

    Тиражні відбитки повинні відповідати підписним  аркушам та кольоропробі за кольоровим тоном фарби, характером та розміром елементів зображення.

    На  відбитках не повинно бути слідів змазування фарби; на пробільних ділянках відбитку не повинно бути тіні та слідів відмарювання; на тиражних аркушах  не повинно бути пошкоджень.

          Під час друку накладу необхідно додержуватись рекомендованих денситометричних норм друку згідно з відповідним стандартом та допустимих змін растрових елементів.

    Якість  тиражних відбитків контролюють  за допомогою луп 8х - 20х та денситометру за шкалами оперативного контролю, якщо вони є на відбитку, за контрольними мітками та порівнянням відбитку з підписними аркушем. Контроль якості тиражних відбитків також можна проводити за допомогою спектрофотометрів (спектроденситометрів), які дають можливість оцінювати  відбитки за колориметричними критеріями.

    Також контроль процесу друку можна  проводити за допомогою вимірювальної пікали FOGRA PMS та контрольного клину UGRA.

    Для визначення інтенсивності кольору  фарб при пробному та тиражному друкуванні необхідно користуватись атласами кольорів, які розроблені для різних фарб і паперів.

    В офсетному друкарському процесі  успішно використовуються денситометри, колориметри, спектрофотометри, проте згідно з існуючим правилом денситометри рекомендуються при стандартних кольорах, а спектрофотометри при спеціальних. В останній час починають застосовуватися прилади, які дозволяють здійснити як денситометричний так і спектрофотометричний контроль - спектроденситометри.

    Техніка денситометрії і спектрофотометрії  розвивається безупинно: розширюється номенклатура вимірюваних параметрів, створюються різні схеми вимірювань, удосконалюється техніка обробки даних і ефективного оцінювання якості.

    Денситометри, які використовуються в більшості  друкарень для вимірювання стандартних кольорів, мають досить добрі для виробництва характеристики. За допомогою денситометрів шляхом вимірювання елементів відбитку контрольної шкали можна здійснити оцінку якості наступних колірних показників:

    1.    оптичної щільності суцільного  фарбового шару, так як його товщина визначає колір елементу зображення;

    2.    розтискування, так як забезпечення  нормованого значення розтискування регулюванням параметрів друку (тиск, подача фарби) дає можливість досягти необхідної якості кольоровідтворення на відбитку;

    3.    відносного контрасту друку, за допомогою якого визначають якість відтворення деталей в тінях зображення;

    4.    фарбосприймання, так як порушення  взаємодії фарбових шарів призводить до погіршення колірних характеристик відбитка через зменшення охоплення кольорів;

    5.    кольорового балансу "за-сірим" (але більш точну оцінку отримують  за допомогою спектрофотометра);

    6.    відхилення кольорового тону  та ахроматичність, так як кожна  з тріадних фарб має неідеальний характер процесу відбивання та поглинання випромінення.

    Колориметри та спектрофотометри дають можливість об'єктивно вимірювати колір відбитка чи реального предмету при різних видах освітленні. Ці пристрої, в принципі, виконують одну й ту ж саму роботу, але так як колориметри більш прості, вони не такі точні, як спектрофотометри. Тому використання їх при високоякісному відтворенні кольорів недоцільне. Фірма GгеtagМасbeth одна з перших в світі випустила портативні спектрофотометри, призначені для безпосереднього використання в поліграфічному виробництві (раніше вони були складні в експлуатації, потребували багато часу для вимірювання і не могли застосовуватися у виробничих умовах).

7. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

 

        Характерною ознакою сучасного науково-технічного прогресу практично у всіх сферах діяльності людини є широке застосування комп’ютерних технологій. Завдяки використанню їх у додрукарських, друкарських та післядрукарських процесах, стала можливою швидка переробка величезних обсягів інформації, виконання різних видів робіт, пов’язаних з обробкою текстових та ілюстраційних зображень, організація оперативного отримання та передачі інформації, збереження її значних обсягів електронним способом.

      Важливе значення для здорових та безпечних  умов праці мають раціональне розташування основного та допоміжного устаткування, виробничих меблів, а також правильна організація робочих місць згідно вимогам СНиП 181-70. Порядок розташування устаткування і відстань між машинами визначений їхніми розмірами, технологічними вимогами і вимогами техніки безпеки. Однак, у всіх випадках, до устаткування, що має електропровід, запроектовано вільний підхід з усіх сторін шириною не менше 1 м зі сторони робочої зони і 0,6 м – зі сторони неробочої зони.

      Для обробки та захисту внутрішніх поверхонь  конструкцій приміщень від дії шкідливих та агресивних речовин (кислот, лугів, спиртів) та вологи використано кислотостійку штукатурку, олійну фарбу, які перешкоджають сорбції цих речовин та допускають миття поверхонь, гама кольорів витримана в спокійних тонах з незначним їх контрастом.

      Висота  виробничих приміщень приймається  згідно ГОСТ 12.2.032-78 – 10 м (не менше 3,2 м), а для приміщень складського  господарства – 10 м. Відстань від підлоги  до конструктивних елементів перекриття – 4,8 м. Галереї, містки, сходи і майданчики приймаються завширшки не менше  1 м і загороджені поручнями висотою 1 м.

      Загальні  вимоги до виробничих процесів виконані згідно ГОСТ 12.3.002-75.

      Суттєвий  вплив на стан організму працівника, його працездатність здійснює мікроклімат (метеорологічні умови) у виробничих приміщеннях, під яким згідно ГОСТ 12.1.005-76, розуміють клімат внутрішнього середовища цих приміщень, що визначається діючою на організм людини сукупністю температури, вологості, руху повітря та теплового випромінювання нагрітих поверхонь.

      Джерелами теплових випромінювань на підприємстві виступає доволі різне устаткування: у відділі дизайну це монітори і системні блоки комп’ютерної техніки; на ділянці виготовлення форм – це пристрій для виготовлення форм; у друкарському цеху – це офсетні друкарські машини; у післядрукарському цеху – це машини клейового незшивного скріплення.

      Мікроклімат виробничих приміщень - це сукупність параметрів повітря у виробничому приміщенні, які діють на людину у процесі праці, на його робочому місці, у роб зоні.

      Нормування параметрів мікроклімату здійснюється згідно ДСТ 12.1.005-88. Встановлені оптимальні та допустимі параметри мікроклімату.  
Оптимальні - найбільш сприятливі (комфортні) забезпечують роботу системи терморегуляції без напруги.

      Контроль  за концентрацією шкідливих речовин проводиться для  
1 класу небезпеки - 1 раз у 10 днів; 2 - 1 раз у місяць; 3, 4 - 1 раз у квартал.

     Для всіх приміщень на підприємстві застосовується суміщена система  освітлення, при  якій природне бокове освітлення доповнюється штучним.  В залежності від призначення приміщення застосовані системи загального чи комбінованого освітлення. Треба враховувати, що система комбінованого освітлення більш економічна. Цю систему застосовано при виконанні зорових робот I – IV розрядів.

     Освітленість  робочих поверхонь у виробничих приміщеннях регламентується СНиП ІІ-4-79 і поділяється на розряди зорових робот:

• ділянка додрукарської підготовки – розряд ІІІв;
• формні цехи – розряд ІVб;
• друкарські цехи – Іб;
• післядрукарські цехи – Ів.

   Освітлення  в виробничих приміщеннях вважається правильною, коли зорова втомленість є мінімальною. Для нормальних умов праці потрібно забезпечити на робочих поверхнях мінімальний рівень освітленості, не нижчий за встановлені норми (300 лк), та забезпечити достатню рівномірність освітлення робочих приміщень в цілому. У друкарських цехах освітленість має бути визначеного спектрального складу для забезпечення вірного контролю кольоропередачі на відбитках.