Закон України про оцінку відповідності

призначення - надання органом, визначеним або уповноваженим Кабінетом Міністрів України, органу з оцінки відповідності права виконувати певну діяльність з оцінки відповідності вимогам технічних регламентів;  

процедура оцінки відповідності - будь-яка процедура, яка прямо чи опосередковано використовується для визначення того, чи виконуються встановлені вимоги у відповідних технічних регламентах чи стандартах. Процедури оцінки відповідності включають процедури відбору зразків, випробування, здійснення контролю, оцінку, перевірку, реєстрацію, акредитацію та затвердження, а також їх поєднання.

Стаття 2. Сфера  дії Закону

Цей Закон регулює  відносини, що виникають у процесі підтвердження відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу вимогам, встановленим законодавством України, і поширюється на виробників та постачальників продукції незалежно від форми власності і видів діяльності, на органи з сертифікації, випробувальні лабораторії, а також відповідні органи державної влади. 

Стаття 3. Законодавство  України у сфері підтвердження  відповідності

Законодавство України у сфері підтвердження  відповідності складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у цій сфері. 

Стаття 4. Об'єкти підтвердження відповідності

Згідно з цим  Законом об'єктами підтвердження  відповідності є продукція, системи  якості, системи управління якістю, системи екологічного управління, персонал. 

Стаття 5. Основні  принципи державної політики у сфері  підтвердження відповідності

Державна політика у сфері підтвердження відповідності  базується на таких принципах:

• координації дій органів виконавчої влади у сфері підтвердження відповідності, розмежування їх повноважень та уникнення дублювання;
• неупередженості, прозорості та доступності процедур підтвердження відповідності;
• застосування з урахуванням існуючої міжнародної практики способів підтвердження відповідності залежно від потенційного ризику;
• забезпечення ідентичних процедур підтвердження відповідності продукції вітчизняного та іноземного походження;
• гармонізації національних нормативно-правових актів з підтвердження відповідності з міжнародними та європейськими;
• сприяння розвитку сфери підтвердження відповідності в законодавчо нерегульованій сфері;
• дотримання вимог щодо конфіденційності інформації, отриманої в результаті робіт з підтвердження відповідності;
• забезпечення повного та всебічного інформування з питань підтвердження відповідності всіх заінтересованих сторін;
• розроблення або застосування процедури оцінки відповідності у спосіб, достатній для забезпечення відповідності продукції, процесів та послуг технічним регламентам або стандартам, зважаючи на ризики в разі невідповідності.

 

Стаття 6. Повноваження органів виконавчої влади у сфері  підтвердження відповідності

Кабінет Міністрів  України у сфері підтвердження відповідності:

• забезпечує здійснення державної політики у сфері підтвердження відповідності;
• визначає центральні органи виконавчої влади з питань технічного регулювання у відповідних сферах діяльності;
• визначає центральні органи виконавчої влади, на які покладається розроблення технічних регламентів;
• затверджує технічні регламенти;
• укладає міжнародні угоди у сфері підтвердження відповідності, приєднання України до міжнародних (регіональних) систем сертифікації;
• затверджує порядок здійснення процедур призначення органів з оцінки відповідності, що перевіряють відповідність продукції, процесів і послуг вимогам технічних регламентів.

 

Центральний орган  виконавчої влади з питань оцінки відповідності:

• бере участь у формуванні державної політики у сфері підтвердження відповідності;
• забезпечує проведення єдиної державної технічної політики у сфері підтвердження відповідності;
• готує пропозиції щодо укладання міжнародних угод у сфері підтвердження відповідності, приєднання України до міжнародних (регіональних) систем сертифікації, приймає рішення про порядок визнання результатів робіт, проведених органами з сертифікації інших країн;
• координує діяльність центральних органів виконавчої влади у визначених сферах діяльності з підтвердження відповідності в законодавчо регульованій сфері;
• організовує розроблення проектів нормативно-правових актів, що встановлюють загальні вимоги та правила процедури підтвердження відповідності в законодавчо регульованій сфері;
• надає методологічну допомогу центральним органам виконавчої влади у розробленні проектів законів, інших нормативно-правових актів з підтвердження відповідності, у тому числі технічних регламентів;
• узгоджує розроблені центральними органами виконавчої влади технічні регламенти, що подаються на затвердження Кабінету Міністрів України;
• організовує ведення державного реєстру призначених органів з оцінки відповідності та встановлює порядок надання ними інформації, що стосується виданих сертифікатів відповідності та свідоцтв про визнання відповідності;
• організовує підготовку та атестацію аудиторів з сертифікації;
• організовує ведення національного фонду нормативно-правових актів з питань підтвердження відповідності;
• здійснює інформаційне забезпечення з питань підтвердження відповідності;
• призначає органи оцінки з відповідності за пропозиціями відповідних центральних органів виконавчої влади;
• організовує нагляд за проведенням робіт з оцінки відповідності призначеними органами з оцінки відповідності.

 

Центральні органи виконавчої влади, на які покладені  функції технічного регулювання у визначених сферах діяльності:

• готують пропозиції щодо призначення органів з оцінки відповідності на проведення робіт з підтвердження відповідності у законодавчо регульованій сфері;
• беруть участь у розробленні проектів технічних регламентів та інших нормативно-правових актів у цій сфері;
• організовують підготовку та підвищення кваліфікації фахівців з підтвердження відповідності.
• Центральні органи виконавчої влади, на які покладені функції технічного регулювання у визначених сферах діяльності:
• готують пропозиції щодо призначення органів з оцінки відповідності на проведення робіт з підтвердження відповідності у законодавчо регульованій сфері;
• беруть участь у розробленні проектів технічних регламентів та інших нормативно-правових актів у цій сфері;
• організовують підготовку та підвищення кваліфікації фахівців з підтвердження відповідності.

 

Розділ II

 ПІДТВЕРДЖЕННЯ  ВІДПОВІДНОСТІ В ЗАКОНОДАВЧО  РЕГУЛЬОВАНІЙ СФЕРІ

Стаття 9. Підтвердження  відповідності в законодавчо  регульованій сфері

Процедура підтвердження відповідності в законодавчо регульованій сфері для окремих видів продукції, яка може становити небезпеку для життя та здоров'я людини, тварин, рослин, а також майна та охорони довкілля, запроваджується технічними регламентами.

Із введенням  в дію технічних регламентів центральний орган виконавчої влади з питань оцінки відповідності офіційно публікує перелік національних стандартів, добровільне застосування яких може сприйматись як доказ відповідності продукції вимогам технічних регламентів. Виробник чи постачальник також має право підтвердити відповідність продукції вимогам технічних регламентів іншими, ніж відповідність стандартам, шляхами, передбаченими цими регламентами.

Розділ II 

Стаття 11. Сертифікація в законодавчо регульованій сфері

Сертифікація в законодавчо регульованій сфері провадиться згідно з вимогами технічних регламентів.

За результатами проведення сертифікації у разі позитивного  рішення призначеного органу з оцінки відповідності заявникові видається  сертифікат відповідності, зразок якого затверджується центральним органом виконавчої влади з питань оцінки відповідності.

Стаття 11. Сертифікація в законодавчо регульованій сфері

Сертифікація  в законодавчо регульованій сфері  провадиться згідно з вимогами технічних  регламентів.

За результатами проведення сертифікації у разі позитивного рішення призначеного органу з оцінки відповідності заявникові видається сертифікат відповідності, зразок якого затверджується центральним органом виконавчої влади з питань оцінки відповідності. 

Стаття 13. Обов'язки виробників та постачальників продукції, яка підлягає підтвердженню відповідності в законодавчо регульованій сфері

Виробник зобов'язаний:

• сприяти проведенню всіх процедур підтвердження відповідності, встановлених для конкретного виду продукції;
• наносити на продукцію національний знак відповідності в законодавчо регульованій сфері;
• компенсувати споживачам продукції завдані їм збитки в разі виявлення невідповідності продукції вимогам, зазначеним у декларації про відповідність та/або сертифікаті відповідності чи свідоцтві про визнання відповідності;
• надавати постачальнику інформацію про сертифікацію продукції шляхом зазначення реєстраційних номерів сертифікатів відповідності в документах, згідно з якими передається відповідна продукція;
• надавати постачальнику інформацію про декларування відповідності, якщо це встановлено технічним регламентом на відповідний вид продукції, шляхом зазначення реєстраційних номерів декларації про відповідність у документах, згідно з якими передається відповідна продукція;

Постачальник зобов'язаний:

• реалізовувати продукцію за умови наявності у документах, згідно з якими йому передано відповідну продукцію, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом на відповідний вид продукції;
• Постачальник зобов'язаний:
• реалізовувати продукцію за умови наявності у документах, згідно з якими йому передано відповідну продукцію, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом на відповідний вид продукції;
• припиняти реалізацію продукції, якщо вона не відповідає вимогам нормативних документів, зазначеним у декларації про відповідність або у сертифікаті відповідності чи свідоцтві про визнання відповідності.

 

Стаття 14. Державний  нагляд за підтвердженням відповідності  в законодавчо регульованій сфері

Державний нагляд за дотриманням вимог з підтвердження  відповідності в законодавчо регульованій сфері здійснюється в порядку, встановленому законодавством.

припиняти реалізацію продукції, якщо вона не відповідає вимогам  нормативних документів, зазначеним у декларації про відповідність  або у сертифікаті відповідності  чи свідоцтві про визнання відповідності. 

Розділ III

 ПІДТВЕРДЖЕННЯ  ВІДПОВІДНОСТІ В ЗАКОНОДАВЧО  НЕРЕГУЛЬОВАНІЙ СФЕРІ

Стаття 16. Декларування відповідності в законодавчо  нерегульованій сфері

Виробник може складати декларацію про відповідність  за власною ініціативою або на підставі договору із споживачем, при цьому він несе відповідальність за включення недостовірних відомостей у декларацію згідно із законами України. 

Стаття 17. Сертифікація в законодавчо нерегульованій сфері

Сертифікація  в законодавчо нерегульованій сфері провадиться на добровільних засадах у порядку, визначеному договором між заявником (виробником, постачальником) та органом із сертифікації. При цьому підтверджується відповідність продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу будь-яким заявленим вимогам.

Орган із сертифікації встановлює правила проведення сертифікації, визначає учасників робіт із сертифікації.

Сертифікація  на добровільних засадах може провадитися  також органами із сертифікації, уповноваженими на провадження робіт у законодавчо регульованій сфері. 

Розділ IV

 ФІНАНСУВАННЯ  ДІЯЛЬНОСТІ З ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ

Стаття 18. Фінансування діяльності з підтвердження відповідності  в законодавчо регульованій сфері

Діяльність органів  з підтвердження відповідності в законодавчо регульованій сфері фінансується за рахунок:

• коштів, отриманих призначеними органами з оцінки відповідності від заявників як плата за виконані роботи з підтвердження відповідності;
• коштів Державного бюджету України;
• інших коштів, передбачених законом.
• У межах виділених бюджетних коштів у сфері підтвердження відповідності фінансуються:
• діяльність органів виконавчої влади, на які законодавством покладено функції технічного регулювання у визначених сферах діяльності;
• державний нагляд за дотриманням вимог;
• науково-дослідні роботи;
• розроблення проектів технічних регламентів, міжнародних і національних нормативних документів, що встановлюють відповідні правила та вимоги;
• участь у роботі міжнародних (регіональних) організацій.