Україна-ОБСЄ

 Підсумовуючи, можна констатувати, що Організація з безпеки та  співробітництва в Європі, переступивши  поріг нового тисячоліття, робить  сьогодні новий крок у протиборстві  з сучасними викликами і загрозами стабільності й безпеці у своєму регіоні.

 

ЛІТЕРАТУРА

1 Губерський Л.В. На чому ґрунтується  міжнародний авторитет // Політика  і час. – 2002. – № 4. – С.8.

2 Лоссовський І., Оснач М. Як  форум політичного діалогу // Політика  і час. – 2002. – № 3. – С.32.

3 Гавриленко О. http: // www.uceps.com.ua; Гончаренко  С. Mirror Weekly, 2000 – 2001; Мошес А., Затулін  К.Ф. Національна інформаційна  служба Ru, 2001. – http: // www.ukrain.ru.

4 Головченко В.І., Тамм А.Є. Міжнародні  відносини і зовнішня політика країн Центральної та Східної Європи. – Харків, 2001. – С.66.

5 Гавриленко О. http: // www.uceps.com.ua.

 

 

 

Серед пріоритетів діяльності України  в ОБСЄ слід відзначити:

 

 

 

- зміцнення потенціалу ОБСЄ  як платформи для політичного  діалогу та інструменту раннього попередження, запобігання конфліктам, врегулювання кризових та конфліктних ситуацій та постконфліктного відновлення;

 

 

 

-  сприяння процесу пошуку  моделей мирного врегулювання  Придністровського конфлікту;

 

 

 

-  забезпечення посередницької  ролі ОБСЄ у контексті зближення позицій сторін в рамках врегулювання Грузинського та Нагірно-Карабахського конфліктів;

 

 

 

- посилення потенціалу ОБСЄ  у боротьбі з транснаціональними  викликами та загрозами безпеці  (боротьба з проявами тероризму,  незаконним обігом наркотиків, організованою злочинністю, протидія загрозам, що надходять з кіберпростору);

 

 

 

- підвищення ефективності роботи  ОБСЄ, удосконалення роботи польових  операцій ОБСЄ, зміцнення аналітичного  потенціалу Організації, забезпечення  дотримання принципу географічної рівності у кадровій політиці.

 

 

 

-        подальша  розбудова та зміцнення в рамках  ОБСЄ діалогу з питань енергетичної  безпеки на основі завдань,  визначених главами держав та  урядів держав – учасниць в  ході Астаниського Саміту ОБСЄ.

 

 

 

Україна приділяє також особливу увагу питанням розвитку співробітництва між державами – учасницями у сфері захисту навколишнього середовища, протидії торгівлі людьми, просуванню терпимості і недискримінації, утвердженню свободи слова, проблемам національних меншин у міждержавних відносинах.

 

 

 

Важливим прикладом практичної користі участі України в ОБСЄ є реалізація  спільного проекту  з утилізації 16,5 тис. тонн високотоксичного компоненту рідкого ракетного палива „меланж”, які залишилися у спадок від колишнього СРСР. 

 

 

 

З серпня 1994 р. в Україні діяла  Місія ОБСЄ в Україні, яка основну  увагу зосереджувала на питаннях стабілізації ситуації в Автономній Республіці Крим. У 1999 р. у зв’язку  з виконанням свого мандата Місія  ОБСЄ в Україні завершила свою роботу. Це стало першим в історії Організації випадком, коли польова операція ОБСЄ припинила своє існування саме завдяки успішному виконанню покладених на неї завдань.

 

 

 

У червні 1999 р. Координатор проектів ОБСЄ в Україні був створений  як нова форма співробітництва між Організацією та Україною. Нормативна основа діяльності Координатора складається з його мандата, який був затверджений рішенням Постійної Ради ОБСЄ і продовжується кожні півроку, а також з Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України та ОБСЄ від 13 липня 1999 року (ратифікований Верховною Радою України 10 лютого 2000 року). Діяльність  Координатора полягає у адмініструванні проектів, які розробляються відповідно до пріоритетів, визначених українською стороною, і здійснюються спільно із зацікавленими державними установами і громадянським суспільством. На найближчу перспективу Координатором планується реалізація проектів в Україні за такими напрямками:  

 

 

 

 

 

 

Демократизація та належне управління:

 

 

 

захист основних свобод і прав людини;

 

 

 

розвиток громадянського суспільства;

 

 

 

захист свободи ЗМІ, підтримка  та покращення етичних стандартів у  сфері української журналістики;

 

 

 

допомога у зміцненні виборчих процесів в Україні;

 

 

 

проблематика саморегулювання  відносин між регуляторними органами та електронними ЗМІ;

 

 

 

забезпечення свободи зібрання і асоціації;

 

 

 

захист права на свободу пересування.

 

 

 

 

 

Верховенство права та права  людини:

 

 

 

подальше зміцнення верховенства права в Україні;

 

 

 

зміцнення потенціалу державних органів  і громадських організацій у сфері боротьби з торгівлею людьми;

 

 

 

допомога жертвам, постраждалим від  торгівлі людьми;

 

 

 

протидія насильству в сім’ї;

 

 

 

захист прав людини в місцях обмеження/позбавлення  волі;

 

 

 

запобігання та боротьба з корупцією  в Україні;

 

 

 

підтримка розвитку адміністративної юстиції; удосконалення якості юридичної  освіти в Україні;

 

 

 

підвищення рівня правової обізнаності  стосовно прав людини та механізмів її захисту;

 

 

 

 

 

Економіка, довкілля та військово-політична  сфера:

 

 

 

підвищення ефективності роботи Державної прикордонної служби України;

 

 

 

утилізація боєприпасів (надання  допомоги Уряду України в реабілітації територій, забруднених вибухонебезпечними залишками минулих війн біля міст Керч, Севастополь і Біла Церква; проведення інформаційно-роз”яснювальної роботи серед населення з метою запобігання загибелі від впливу вибухонебезпечних предметів, що залишилися на території України з часів минулих війн) та охорона навколишнього середовища (утилізація рідкого ракетного палива типу «меланж»);

 

 

 

допомога у соціальній адаптації  колишніх військовослужбовців; підвищення ефективності роботи органів місцевого  самоврядування України та впровадження енергозберігаючих ініціатив на регіональному рівні;

 

 

 

підтримка екологічної освіти в Україні тощо.