Полтіичні партії Канади

5

Міністерство освіти і науки України

Луцький базовий медичний коледж

Реферат на тему:

Політичні партії Канади

Виконала:

Студентка групи Л-11

Лазарук Тетяна

Луцьк 2008

В політичному житті Канади набула поширення практика формулювання кожною з партій, особливо під час виборчого процесу, власного набору пріоритетів канадської зовнішньої політики, які враховуються МЗС цієї країни під час його діяльності. Нині, в Канаді здійснюється формування партійних наборів зовнішньополітичних пріоритетів з яких вже після виборів формуватиметься загальнонаціональний набір пріоритетів. Кожна з провідних канадських партій пропонує свій набір пріоритетних зовнішньополітичних питань.

Так, Партія зелених вимагає: Оголосити територію Канади зоною вільною від ядерної зброї. Брати участь у військових операціях, санкціонованих лише Парламентом і ООН. Продовжувати розвивати Міжнародний Суд. Піддати переоцінці роль Канади в НАТО. Реформувати ООН в організацію, в якій держави не матимуть права вето і постійного представництва; в Раді Безпеки мають бути представлені п’ять найбільш населених країн, п’ять найбагатших держав і п’ять країн обраних на Генеральній Асамблеї. Створити міжнародні миротворчі сили при ООН. Сприяти вирішенню палестинської проблеми. Заборонити канадським компаніям продавати зброю і військове устаткування в країни, що розвиваються або порушують права людини. Підтримувати програми надання медикаментів для Африки. Підтримувати самоуправління для народів Тибету і Курдистану. Підтримувати міжнародні миротворчі сили в Конго. Співпрацювати з міжнародною спільнотою в боротьбі за мир проти груп екстремістів, що схильні до насильства. Вести кампанію по скороченню несправедливого боргу країн, викликаних діями “нечесних лідерів”. Протидіяти розміщенню зброї у космосі.

Програма Ліберальної партії: Розпочати програму національної політики безпеки вартістю 690 млн. $ на наступні п’ять років. Визначити ключовими елементами нової політики: розвідку, кризове управління, охорону здоров’я, транспорт, охорону кордонів і міжнародну безпеку. Прийняти рішення щодо участі в програмі США з ПРО (протиракетна оборона). Відновити законодавство, що дозволяє компаніям, які не мають патентів, використовувати запатентовані технології для експорту ліків від СНІДу, малярії і туберкульозу в країни, що розвиваються. Скоротити або скасувати борг “бідним країнам”. Ліберальний уряд виділить 100 000 000 $ для Всесвітньої організації охорони здоров’я на програму боротьби зі СНІДом. Збільшити на 248 000 000 $ міжнародну допомогу на 2005-06 роки

Консервативна партія Канади пропонує свої пріоритети: Захищати канадський суверенітет, представляти національні інтереси, посилювати міжнародний розвиток, збільшити внесок в колективну безпеку. Розвивати економічні інтереси країни в ході захисту прав людини і захисту різних свобод. Розвивати відносини зі США. Взяти участь у створенні американської програми ПРО. Ослабити закони про право власності в галузях телекомунікацій, розповсюдження ТБ і радіо продукції, авіаційних перевезень. Зробити Парламент відповідальним за контроль над проведенням канадської зовнішньої політики і армійських операцій за кордоном. Парламент має бути повністю поінформований, з ним мають проконсультуватись до того, як Канада вступить в міжнародну організацію або укладе важливий договір. Забезпечити іноземну допомогу. Підтримувати програми охорони здоров’я в країнах, що розвиваються.

НДП (партія соціал-демократичного спрямування) вимагає: Збільшити канадську допомогу країнам що розвиваються до 0,7% ВВП до 2015 року. Канада має скасувати всі борги країнам, що розвиваються, заохочувати розвиток демократії і прав людини. Імплементувати закон проти валютних спекуляцій. Покласти край канадським запереченням з приводу звіту 8 провідних держав (G 8), який демонструє можливість стабільного розвитку для країн, що розвиваються на основі екологічно чистої поновлюваної енергії. Замінити недемократичні корпоративні торгові організації на зразок НАФТА і СОТ угодами, базованими на принципах чесної і рівної торгівлі. Посилювати ООН і організації регіональної безпеки на зразок ОБСЄ, які мають прийти на зміну організаціям типу НАТО і НОРАД. Посилювати боротьбу з канадськими компаніями, які співпрацюють з режимами, що порушують права людини. Покращити законодавство, щоб дозволити канадцям подавати до суду на іноземні уряди, які порушують права людини або здійснили військові злочини чи злочини проти людства. Захищати мир і справедливість на Близькому Сході, співробітничаючи в межах ООН і міжнародного права. Підтримувати канадську участь в багатосторонніх організаціях – таких як La Francophonie або Commonwealth. Зробити ліки проти СНІДу більш дешевшими і доступними для країн, що розвиваються. Потроїти внески в існуючий Глобальний фонд для боротьби зі СНІДом. Створити нове агентство, яке буде займатись чесними і демократичними виборами в нових демократіях.

Блок “Квебек” проголошує: Зовнішня політика має базуватися на принципах захисту прав людини. Канада має відігравати ключову роль в вирішенні конфліктів, миротворчих місіях і захисті оточуючого середовища. Підтримувати значне збільшення допомоги країнам Третього світу. Міжнародне співробітництво має сприяти розвитку освіти, охорони здоров’я, стабільного розвитку і гарного уряду. Посилити представництво Квебеку по усьому світу. Протидіяти втягуванню Канади в механізми ПРО, вести кампанію за міжнародний договір по забороні мілітаризації космосу.

Теоретично, саме голосування на виборах має бути вирішальною формою контролю громадянського суспільства за зовнішньою політикою уряду. Можна навіть навести кілька прикладів кардинальної зміни зовнішньополітичного курсу різних країн після поразки правлячої партії на виборах, проте правда полягає в тому, що насправді питання зовнішньої політики вкрай рідко опиняються в центрі уваги всього суспільства і викликають серйозні дебати. Звичайні виборці не надто переймаються проблемами міжнародно-політичного життя, зосереджуючись, головним чином, на питаннях розвитку економіки, зменшення безробіття, підвищення рівня життя. Уряд може дозволити собі ігнорувати громадську думку з проблем зовнішньої політики за умови, що його рішення в цій сфері не позначаться прямо негативно на пересічному громадянині.