Оцінка ефективності сучасної змішаної системи на вибори до верховної ради України

                                                                                                           Марчук Богдана 
                                                                                     КТБП СНУ ім. Лесі Українки 
                                                                                                                 Масиник А.В.

                                                                        Викладач дисципліни «Людина  і світ»

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ СУЧАСНОЇ ЗМІШАНОЇ ВИБОРЧОЇ СИСТЕМИ НА ВИБОРАХ ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

          У сучасному світі виборча система - явище складне та динамічне. Головне її призначення – забезпечити представництво волевиявлення народу та, у подальшому, сформувати життєздатні й ефективні органи влади.

          Дана тема є актуальною тому, що в нашій державі часто піднімається питання досконалості існуючого формату виборчої системи до представницьких органів влади, про доцільність його змін, які змогли б у подальшому забезпечити чесні та прозорі вибори. 
          В Україні реформування виборчої системи уже традиційно базується на методі «спроб та помилок», а не на наукових та практичних висновках. 
Додаткової актуальності вивчення різних аспектів виборчої системи у вітчизняному політичному дискурсі набуває з огляду на те, що у 2012 році відбулися чергові вибори депутатського корпусу українського парламенту.

          Виборчі кампанії показали, що партійна система України стає все більш обмеженою в умовах багатопартійності з жорстким протистоянням у коаліційній боротьбі. Саме тому в нашій державі черговий раз було змінене виборче законодавство. 17 листопада 2011 року Верховною Радою України був ухвалений проект закону № 9265-1 від 10 жовтня 2011 року «Про вибори народних депутатів», за який проголосувало 366 народних депутатів. Згідно з цим Законом вибори до Верховної Ради України відбудуться за змішаною виборчою системою. 
         За всю історію незалежності держави в минулому році вчетверте було змінено виборче законодавство, і як показує практика, воно змінюється кожні 6-7 років .Згідно із останніми змінами, вибори до Верховної Ради України цього року відбулися за змішаною виборчою системою, тобто 250 народних депутатів було обрано за пропорційною системою й розподілено між партіями пропорційно до кількості отриманих голосів. А інші 250 депутатів було обрано за мажоритарною системою в одномандатних виборчих округах. Вагомим недоліком нової вітчизняної змішаної системи є те, що на виборах будуть використовуватись закриті списки кандидатів. А це веде до того, що виборці будуть знати лише партійного лідера. Ще один недолік – в Законі України «Про вибори народних депутатів» не має норми про те, що на виборчих дільницях мають вивішуватися інформаційні плакати з фотографіями кандидатів, їх передвиборними програмами та іншою інформацією. Це все публікувалося лише на сайті Центральної Виборчої Комісії.

          Ідея мажоритарної складової хороша, але в такому вигляді, у якому її планують застосовувати, тобто у варіанті системи відносної більшості, за якої переможець в одномандатному виборчому окрузі «забирає все», ще одним недоліком мажоритарної складової змішаної системи є неврахування голосів значної кількості виборців. Адже для перемоги в мажоритарному окрузі кандидату необхідно набрати більше голосів виборців ніж будь-який конкурент. Ще однією вадою є те, що механізм відкликання депутата-мажоритарника не є дієвим. А це, у свою чергу породжує ще один недолік – так звану незалежність депутатів, обраних в одномандатних мажоритарних округах, які після обрання можуть долучитися до будь-якої політичної сили.  
           Якщо говорити про балотування самовисуванців, то необхідно відзначити те, що згідно нового закону самовисуванцем може бути будь-який громадянин, який зможе внести заставу в розмірі близько дванадцяти тисяч гривень, а також подасть до окружної комісії визначений перелік необхідних документів. При цьому може з’явитись інша проблема – в округах зможе балотуватися значна кількість кандидатів-самовисуванців, а це зможе дезорієнтувати електорат і ускладнити підрахунок голосів виборців.Крім того, згідно із Законом зріс прохідний бар’єр до 5 %. Його підвищення від трьох до п’яти відсотків може поставити під сумнів потрапляння до Верховної Ради України більшості опозиційних сил, а також це може примножити кількість утрачених голосів, які будуть віддані за партії, що не пройшли. Також із виборчого бюлетеня була вилучена графа «не підтримую жодного кандидата».          Якщо говорити про доцільність введення змішаної моделі виборчої системи в Україні, то перш за все необхідно згадати негативний вітчизняний досвід застосування такої системи. Дана система може призводити до багатьох зловживань. Таким чином, кращим варіантом для українського суспільства є не перехід до змішаної виборчої системи, а зміна донедавна існуючої системи на пропорційну систему з відкритими регіональними списками.

 Очевидним є те, що пропорційна модель не є  ідеальною, але в сучасних українських  реаліях вона є найбільш прийнятною для нашого суспільства.

          Отже, вітчизняний досвід періодичних змін виборчого законодавства є підтвердженням факту про те, що досконалої виборчої системи у природі не існує і існувати не може. Вибір моделі виборчої системи, яка буде максимально ефективною у певній державі, повинен залежати від тієї ситуації, яка склалась у цій державі, від типу її партійної системи, та особливостей функціонування політичної системи. Однак вирішальний вплив на процес вибору виборчої системи матиме рівень політичної культури владної еліти, від рішеннь якої і буде залежати якість представництва всього суспільства у владному органі.

         Виборча система України повинна забезпечити політичну структуризацію суспільства в системі влади; стимулювати розвиток вітчизняних партій; забезпечити функціонування стійкої парламентської більшості. А тому кроки на шляху до її розв’язання повинні бути здійснені за принципом публічності, за максимально виважених умов і прорахованих наслідків.

 Список використаних джерел та літератури:

1. Про вибори народних депутатів України: Закон України від 17.11.2011 // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 4061-VI. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/4061-17. – Назва з екрану.

 2. Рада ухвалила закон про вибори народних депутатів. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://tyzhden.ua/News/35603. – Назва з екрану.

 3. Радь Т. Зміна виборчого законодавства: змішані почуття. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/columns/2011/11/23/6774267/ – Заголовок з екрану