Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Октября 2011 в 16:35, реферат
Відповідно до ст. 9 Конституції України діючі міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою, є частиною національного законодавства України. Якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлені інші правила, ніж ті, які містить законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди (ст. 8-1 КЗпП України). Таким чином, в Конституції нашої держави і в Кодексі законів про працю України закріплений принцип пріоритету міжнародно-правовнх норм перед нормами національного законодавства.
Серед конвенцій
про права людини на свободу об'єднання
потрібно назвати Конвенцію 1928 p. №87
про свободу асоціації і захист
права на організацію, що закріплює
право працівників і підприємців вільно
створювати свої організації з метою висунення
і захисту своїх інтересів. Додаткові
гарантії реалізації права на організацію
надані Конвенцією №98 про застосування
принципів права на організацію і ведення
колективних переговорів (1949 p.). Конвенція
№154 про сприяння колективним переговорам
(1981 p.) передбачає, що колективні переговори
є універсальним засобом регулювання
питань праці. Колективні переговори проводяться
між підприємцями (групою підприємців),
організацією (організаціями) трудящих
з метою визначення умов праці й зайнятості;
регулювання відносин між підприємцями
(їх організаціями) і організацією (організаціями)
трудящих.
Рекомендації
МОП "Про добровільне примирення
і арбітраж" (1952 p.), "Про розгляд
скарг" (1967 p.) регулюють питання мирних
способів вирішення трудових конфліктів.
Експерти МОП вважають, що право на страйк,
хоч воно і не передбачене спеціальним
актом, випливає з Конвенції №87 про свободу
асоціації і захист прав на організацію
(1948 p.), оскільки заборона на проведення
страйків обмежує можливості працівників
трудящих на захист їх законних інтересів.
Українське трудове законодавство, що
регулює питання проведення колективних
переговорів, укладення і виконання колективних
договорів (Закон України "Про колективні
договори і угоди" від 1 липня 1993 p.), реалізації
права на страйк (Закон України "Про
порядок вирішення колективних трудових
спорів (конфліктів)" від 3 березня 1998
p.) відповідають міжнародним стандартам.
У Європі джерелами
міжнародно-правового регулювання праці
є акти, прийняті Радою Європи і Європейським
Союзом. Рада Європи прийняла понад 160
конвенцій, хартій, угод і протоколів до
них, в тому числі Європейську соціальну
хартію (1961 p.), Переглянуту Європейську
соціальну хартію у 1996 p., Європейську конвенцію
про захист прав людини і основних свобод
1950 p. Європейський Союз в 1989 p. прийняв
Хартію основних прав працівників, що
проголошує соціальні й економічні права.
Переглянута Європейська соціальна хартія
передбачає 31 право у галузі зайнятості,
праці, медичного обслуговування, охорони
здоров'я, соціального забезпечення. У
даний час йде підготовка Переглянутої
хартії до ратифікації Верховною Радою
України. З травня 1996 p. міністр закордонних
справ України підписав Європейську соціальну
хартію, а згодом — 7 травня 1999 p. було підписано
і новий варіант цього документа — Переглянуту
Європейську соціальну хартію. Проте економічні
чинники поки що не дозволяють ратифікувати
цей документ Верховною Радою України.
У даний час триває вивчення можливостей
щодо адаптації українського національного
законодавства до Хартії. Слід зазначити,
що трудове законодавство України більшою
мірою відповідає міжнародним стандартам,
ніж соціально-забезпечувальне. У цій
сфері в Україні триває кардинальна організаційно-правова
реформа.
На вересень
1998 p. Україна завершила приєднання
шляхом ратифікації лише до 28 конвенцій
Ради Європи і протоколів до них, а
також заявила про приєднання
шляхом підписання ще до 9 конвенцій, хартій
і протоколів до них.
Україна як держава
— член СНД є учасницею
Україна також
є учасницею значного числа двосторонніх
міждержавних угод щодо регулювання
відносин у галузі праці й соціальній
сфері. Так, у 1993 p. укладена угода "Про
трудову діяльність і соціальний захист
громадян Російської Федерації і України,
що працюють за межами своїх держав",
у 1996 p. аналогічна угода укладена між урядами
України та Республіки Білорусь, у 1997 p.
укладена угода між урядом України та
урядом Чеської Республіки про взаємне
працевлаштування громадян України та
громадян Чеської Республіки.
Конвенції Міжнародної
Організації Праці, які ратифіковані
Україною:
1. Конвенція
МОП №29 про примусову чи обов'язкову
працю, 1930р. (ратифіковано 09.06.56).
2. Конвенція
МОП №47 про скорочення робочого часу
до сорока годин на тиждень, 1935 р. (ратифіковано
09.06.56).
3. Конвенція
МОП №100 про рівну оплату чоловіків
і жінок за рівноцінну працю,
1951 p. (ратифіковано 09.06.56).
4. Конвенція
МОП №10 про мінімальний вік
допуску дітей до роботи в сільському
господарстві, 1921 p. (ратифіковано 11.08.56).
5. Конвенція
МОП №11 про право на асоціацію
та об'єднання трудящих у
6. Конвенція
МОП №15 про мінімальний вік
допуску підлітків на роботу вантажниками
вугілля або кочергами у флоті, 1921 p. (ратифіковано
11.08.56).
7. Конвенція
МОП №16 про обов'язковий медичний
огляд дітей і підлітків,
8. Конвенція
МОП №52 про щорічні оплачувані
відпустки, 1936р. (ратифіковано 11.08.56).
9. Конвенція
МОП №58 про мінімальний вік
дітей для допуску їх на
роботу в морі (переглянута), 1936 p.
(ратифіковано 11.08.56).
10. Конвенція
МОП №59 про мінімальний вік
дітей для прийому їх на
роботу в промисловості (переглянута),
1937 p. (ратифіковано 11.08.56).
11. Конвенція
МОП №60 про вік дітей для
прийому їх на непромислові
роботі, 1937 p. (ратифіковано 11.08.56).
12. Конвенція
МОП №77 про медичний огляд
дітей і підлітків з метою
встановлення їх придатності до
праці в промисловості, 1946 p. (ратифіковано
11.08.56).
13. Конвенція
МОП №78 про медичний огляд
дітей і підлітків з метою
встановлення їх придатності
до праці на непромислових
роботах, 1946р. (ратифіковано 11.08.56).
14. Конвенція
МОП №79 про обмеження нічної праці
дітей і підлітків на непромислових роботах,
1946 p. (ратифіковано 11.08.56).
15. Конвенція
МОП №87 про свободу асоціації
і захист права на організацію,
1948р. (ратифіковано 11.08.56).
16. Конвенція
МОП №90 про нічну працю підлітків
у промисловості (переглянута), 1948р. (ратифіковано
11.08.56).
17. Конвенція
МОП №98 про застосування принципів
права на організацію і
18. Конвенція
МОП №103 про охорону материнства,
1952 p. (ратифіковано 11.08.56).
19. Конвенція
МОП №45 про застосування праці
жінок на підземних роботах
у будь-яких шахтах, 1935 p. (ратифіковано
30.06.61).
20. Конвенція
МОП №95 про охорону заробітної
плати, 1949 p. (ратифіковано 30.06.61).
21. Конвенція МОП
№111 про дискримінацію в галузі праці
і занять, 1958 p. (ратифіковано 30.06.61).
22. Конвенція
МОП №112 про мінімальний вік
для прийняття на роботу
23. Конвенція
МОП №14 про щотижневий відпочинок
на промислових підприємствах, 1921 p.
(ратифіковано 29.05.68).
24. Конвенція
МОП №106 про щотижневий відпочинок
в торгівлі та установах, 1957 p.
(ратифіковано 29.05.68).
25. Конвенція
МОП №115 про захист трудящих
від іонізуючої радіації, 1960р. (ратифіковано
29.05.68).
26. Конвенція
МОП №120 про гігієну в торгівлі
та установах, 1964 p. (ратифіковано 29.05.68).
27. Конвенція
МОП №122 про політику в галузі
зайнятості, 1964р. (ратифіковано 29.05.68).
28. Конвенція
МОП №23 про репатріацію моряків,
1926 p. (ратифіковано 04.02.70).
29. Конвенція
МОП №27 про зазначення ваги
важких вантажів, що перевозяться
на суднах, 1929 p. (ратифіковано 04.02.70).
30. Конвенція
МОП №32 про захист від нещасних
випадків трудящих, зайнятих на
вантаженні або розвантаженні
суден (переглянута), 1932 p. (ратифіковано
04.02.70).
31. Конвенція
МОП №69 про видачу судовим
кухарям свідоцтв про
32. Конвенція
МОП №73 про медичний огляд
моряків, 1946 p. (ратифіковано 04.02.70).
33. Конвенція
МОП №92 про приміщення для екіпажу
на борту суден (переглянута), 1949 p. (ратифіковано
04.02.70).
34. Конвенція
МОП №108 про національне посвідчення
особи моряків, 1958 p. (ратифіковано 04.02.70).
35. Конвенція
МОП №113 про медичний огляд
рибалок, 1959 p. (ратифіковано 04.02.70).
36. Конвенція
МОП №116 про частковий перегляд
конвенцій, прийнятих
37. Конвенція
МОП №119 про постачання машин
захисними пристроями, 1963 p. (ратифіковано
04.02.70).
38. Конвенція
МОП №123 про мінімальний вік
допуску на підземні роботи в
шахтах і рудниках, 1965 p. (ратифіковано
04.02.70).
39. Конвенція
МОП №124 про медичний огляд
молодих людей з метою
40. Конвенція
МОП №126 про приміщення для екіпажу
на борту рибальських суден, 1966 p. (ратифіковано
04.02.70).
41. Конвенція
МОП №138 про мінімальний вік
для прийняття на роботу, 1973 p.
(ратифіковано 07.03.79).
42. Конвенція
МОП №142 про професійну орієнтацію
та професійну підготовку в галузі
розвитку людських ресурсів, 1975р. (ратифіковано
07.03.79).
43. Конвенція
МОП №149 про зайнятість і умови
праці та життя сестринського
персоналу, 1977 p. (ратифіковано 07.03.79).
44. Конвенція
МОП №160 про статистику праці,
1985 p. (ратифіковано 03.05.90).
45. Конвенція
МОП №133 про приміщення для
екіпажу на борту суден (
46. Конвенція
МОП №147 про мінімальні норми
на торговельних суднах, 1976р. (ратифіковано
14.07.93).
47. Конвенція МОП
№144 про тристоронні консультації (міжнародні
трудові норми), 1976р. (ратифіковано 17.12.93).
48. Конвенція
МОП №2 про безробіття, 1919 p. (ратифіковано
04.02.94).
49. Конвенція
МОП №154 про сприяння колективним
переговорам, 1981 p. (ратифіковано 04.02.94).
50. Конвенція
МОП №158 про припинення трудових
відносин з ініціативи
51. Конвенція
МОП №156 про рівне ставлення
і рівні можливості для