Утопічні ідеї епохи Відродження

Уто́пія (грец. ού + τόπος — «місце, якого немає») — фантазія, вимисел, мрія, що не збудеться. Поняття «утопія» вперше з'явилось у творі Томаса Мора«Утопія» (так в його творі називався острів, на якому було створено ідеальне суспільство).

Сьогодні «утопія» — літературний жанр, наближений до наукової фантастики. Для нього характерне те, що автор має неабияку переконаність в бездоганності проголошеної ним ідеї.

Протилежним до утопії є  жанр — антиутопія («451 за Фаренгейтом» ,1953,Рей Бредбері та інші.)

Вже в 17 столітті почалися спроби відтворити утопічні ідеї в реальності і ідея перестала належати тільки літературі. Є всі ознаки того, що ідея не померла і стала предметом  вивчення різних наук. Ідеальне суспільство: цивілізовані люди підкоряются справедливому закону: своїм правом вибору не порушують чуже право вибору, ці люди не залежать від власди грошей, не підкоряються державі.Єдине де в них є влада та ієрархія - це армія, все належить суспільству, любий має право мати будь-яку роботу, котру захоче, безкоштовно навчатися тому чому схоче, мати тв блага які він захоче, але блага даються в обмін на роботу, в цьому суспільстві переважає розумова праця, а не фізична, тобто, ціняться в першу чергу вчені-винахідники, також ціниться мистецтво (кіно, картини, музика, театр), спорт, розвиваєтся робототехніка, робітничі професії зникають повністю, розвивається космічна експанція через крайнє перенаселення, тому то в ідеальному суспільстві й населення зростає швидко до крайньої межі, армія теж розвивається до крайньої межі, тому що невідомо коли та як прийдеться відстоювати ті блага й той устрій, який побудували ці люди, їжа, одяг та інші блага роздаються безкоштовно тим хто вчиться й працює на громаду, відпустку необхідно заслужити - будуть уведені очки - 1 очко один день відпочинку. Наприклад, учений винайшов новий плуг, за це йому дали 100 очок, повар спік 100 пряників, за що отримав 1 очко. В цьому суспільстві постійно проводяться змагання на мудрість, справедливість та хитрість, физичну силу, наймудріші стають вченими, физично сильні - солдатами, найхитріші та мудрі - командирами армій. У своїй "Утопії" Т.Мор устами головного героя Рафаїла Гитлодея, критикує несправедливість і безчинства, які існували у тогочасній Англії. На противагу їм він змальовує картину ідеального суспільного устрою на неіснуючому острові Утопія. Там немає приватної власності, немає грошей, майже всі працюють, крім учених і посадових осіб. Усе, що виробляється на острові, люди здають у спільні комори й потім безкоштовно отримують звідти все необхідне для життя.

Проте на острові немає  зрівнялівки - розподіл усіх благ здійснюється відповідно до заслуг людини перед  суспільством. Посадовці обираються народом. Це повинні бути "кришталево чисті" та чесні люди, які мають  здібності до управління. Найважливіші питання обговорюються всіма  жителями острова. Їхній розумовий  і моральний рівень мусить бути надзвичайно  високим.

Кампанелла був у розпачі  від того, що не встигне написати вже обмірковану книгу "Місто  Сонця" (La Città del Sole). Ця книга - найвидатніший добуток Томмазо Кампанелли. Вона створена, безсумнівно, під впливом "Утопії" Томаса Мора. У ній йдеться про місто, розташоване на горі і яке поділялося на сім поясів, або кіл. У кожному з них були зручні приміщення для житла, роботи, відпочинку. Передбачено й оборонні спорудження: вали, бастіони. Головним правителем серед жителів міста вважався первосвященик - Сонце. Він вирішує всі мирські і духовні питання. У нього є три помічники: Могутність, Мудрість і Любов. Перший займається справами миру і війни, другий - мистецтвом, будівельною справою, науками і відповідними їм установами і навчальними закладами. Любов піклується про продовження роду, виховання немовлят. Медицина, аптечна справа, усе сільське господарство теж у її веденні. Третій помічник також керує тими посадовими особами, яким довірене харчування та одяг. У державі Кампанелли встановлена рівність чоловіка і жінки.

Попри те, що після катування  Кампанелла юридично вважався божевільним  і його не можна було засуджувати, 8 січня 1603 року Свята служба присудила  його до довічного утримання у  в'язниці. Кампанелла таємно продовжував  працювати. Закінчивши в перші місяці 1603 року "Метафізику", він відразу приступив до трактату "Астрономія".

Світогляд Кампанелли дивовижним чином поєднує в собі всі три  головні напрями нової філософії - емпіричне, раціоналістичне і містичне, які в роздільному вигляді виступили у його молодших сучасниківБекона, Декарта і Якоба Беме. ( Бекон народився трохи раніше Кампанелли, але перше філософський твір Кампанелли ("Lectiones physicae, logicae et animasticae") вийшло в 1588 р., а перший твір Бекона тільки в 1605 р.).

Подібно Бекону, Кампанелла задається "відновленням наук" (instauratio scientiarum, ср Instauratio magnaБекона), тобто створенням нової універсальної науки на руїнах середньовічної схоластики. Джерелами істинної філософії він визнає зовнішній досвід, внутрішній сенс і одкровення. Вихідна точка пізнання євідчуття. Збережені пам'яттю і відтворюються уявою мозкові сліди відчуттів дають матеріал розуму,що приводить їх в порядок по логічним правилам і з приватних даних за допомогою індукції робить загальні висновки, створюючи, таким чином, досвід - основу всякої "мирської" науки (пор. з Беконом).

Однак засноване на відчуттях  пізнання саме по собі недостатньо  і недостовірно:

• недостатньо тому, що ми пізнаємо в ньому не предмети, які вони насправді, а лише їх явища для нас, то є спосіб їх дії на наші почуття (пор. з Кантом);
• недостовірно тому, що відчуття самі по собі не становлять ніякого критерію істини навіть у сенсі чуттєво-феноменальною реальності: у сні і в божевільному бреду ми маємо яскраві відчуття і уявлення, що приймаються за дійсність, а потім відкидають як обман; обмежуючись одними відчуттями, ми ніколи не можемо бути впевнені, не перебуваємо ми у сні або в гарячці (пор. зДекартом).