Структура та функції філософського знання

      Відмінності у функціонуванні різних елементів і необхідність узгодження їхньої поведінки в рамках системи призводить до формування стійких внутрішніх зв'язків між ними, тобто структури системи. Однією з основних властивостей структури є упорядкованість елементів системи за принципом однорідності, тобто ієрархізація системи таким чином, що однорідні елементи потрапляють на один рівень ієрархії (під ієрархією розуміється деяке підпорядкування частин, елементів цілому, до складу якого вони входять). Таким чином, в системі виділяються підсистеми – класи елементів, функціонування яких має інваріантні властивості на певних рівнях його розгляду.                

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок 

                                                                                                                                      

      Філософія виникає як перша наука, на початку включала в себе: астрономію, математику, медицину, фізику, алхімію. Перші вчені, які називали себе філософами, були фізиками. Поступово в міру накопичення знань, фактів з філософії почалися виділятися окремі самостійні науки. Це тривалий процес йде століттями. В даний час філософія сама є наукою про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства, мислення. Особистість, суспільство та навколишнє середовище - сенс, мета філософії.  
       Для розкриття специфіки філософського знання слід звернутися до витоків філософського мислення, його соціокультурних передумов. Ранньою формою пізнання дійсності є міфологічне і релігійна свідомість.  
Історично першою формою світогляду є міфологія. Філософія і релігія виходять з міфу, вони походять тим, що вирішують світоглядні питання, але релігія в основу ставить віру, а філософія - це пошук істини.  
        Філософія включає в себе філософію моралі, науки, природи, історії, політики, права, мистецтва, релігії і т.д.  
       Таким чином, можна зробити висновок, що філософія - це форма духовної діяльності, спрямована на постановку, аналіз і вирішення корінних світоглядних питань, пов'язаних з виробленням цілісного погляду на світ і на місце людини в ньому, різні міркування про життя, про його сенс, про смерть, про Бога; сукупність принципів, що лежать в основі вчинків та поведінки людей.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури.

 

1.Андрущенко В., Михальченко М. Соціальна філософія: В 2 т.- К.,1997.

 

2.Згуровский М. З., Доброногов А. В., Померанцева Т. Н. Исследование       социальных процессов на основе методологии системного анализа. – К., 1997.

 

3.Математическое моделирование экономических процессов, п/р Иволгина А. Н. – М., 1991.

 

4.Бойченко І.В. Філософія історії.- К,2000.                   

 

5.Філософія /Надольний М.Ф., Андрущенко В.П., Бойченко І.В.,           Розумний В.П.- К.,1995.

 

6.Радугин А. А. Философия (курс лекций). – М., 1995.

 

7.Свидерский В. И. Диалектика и логика научного познания. Элементы и структура как категории диалектики. – М., 1966.

 

8.Фролов И. Т., Араб-Оглы Э. А., Арефьева Г. С. и др. Введение в филосоофию в 2 ч. – М., 1989.