Проаналізувати формування і розвиток глобального підходу (глобалістики)

 

 Сучасні  процеси глобальізації демонструють нові внутрішні суперечності. Серед них одне з головних питань - це протиріччя між інтересами економічного розвитку і зростанням та захистом навколишнього середовища. Багато країн підійшли до такого рівня економічного розвитку, коли без вирішення проблем екологізації виробництва, екологічної безпеки будь-яке подальше нарощування масштабів виробництва стає контрпродуктивним і перетворюється на одну з найбільш сильних стратегічних загроз. Чорнобильська катастрофа - найбільш серйозне попередження людству про можливі глобальні екологічні катастрофи. Узгодження економічних стратегій розвитку з екологічними на глобальному рівні - це велике завдання XXI століття.

 

 Здатність  країн розв'язувати одночасно  складні питання розвитку економіки  і екологічної безпеки значною  мірою залежить від того, чи  є це питання притаманним лише  для окремих країн і регіонів, чи воно є феноменом глобального  порядку. Незважаючи на всі  особливості країн, їх економічних  систем, структур господарства, ступенів  навантаження навколишнього середовища, цей феномен є глобальним.

 

 Сьогодні  в світі переважає точка зору  про несумісність швидкого економічного  розвитку і зростання з успішним  поліпшенням навколишнього середовища. Кожна країна повинна платити  за задовільні умови навколишнього  середовища, що неминуче уповільнює  темпи економічного зростання.  В останній період США виділяють  приблизно 2,5% свого національного  доходу на захист довкілля, а  країни - республіки колишнього СРСР - лише від 0,5% до 1%. І в одному, і в другому випадку інвестиції  в екологію є недостатніми, подальше  їх нарощування є надзвичайно  складним, особливо для країн  колишнього СРСР, які проходять  стадію зміни економічних систем  з тоталітарних на ринкові.

 

 Вчені  вважають, що вихід може бути  знайдено лише на шляху інтеграції  економічних і екологічних концепцій,  стратегій розвитку. Потрібно знайти  механізми захисту навколишнього  середовища і в екологічних  стратегіях перейти від стримування  розвитку виробництва, заборони, штрафів за заподіяну шкоду до екологізації технології виробництва, до упередження шкоди.

 

 Виникає  переконання, що заходи, спрямовані  на поліпшення навколишнього  середовища, можуть і повинні  сприяти розробці нових, високих  технологій. А через це підвищенню  продуктивності праці та конкурентоспроможності  виробництва, - зростанню економічного  нагромадження ресурсів і коштів. З точки зору структурних стратегій  екологізація виробництва стимулює розвиток нової галузі промисловості - виробництво обладнання для контролю за станом навколишнього середовища. Йдеться про виникнення індустрії екологічного захисту. Обидва напрями сприяють економічному зростанню. Вони можуть стати самостійними додатковими джерелами інвестиційних ресурсів і відносно зменшити екологічне інвестиційне навантаження, яке сьогодні досягло близько 25% від загальних інвестицій. І на глобальному рівні і на рівні національних стратегій уникнути або обійти екологізацію виробництва і екологізацію економічного розвитку вже неможливо. Міжнародна екологічна безпека не має національних або регіональних кордонів. Тому національні інтереси бідних і багатих країн щодо поліпшення екології в принципі збігаються. Це може стати ще одним фактором глобальної інтеграції заради виживання, розвитку і прогресу. Сьогодні надзвичайно важливо поглибити дослідження зв'язку міжнародної екологічної безпеки і світової економіки.

 

 

 

 

 

 

Висновок

Отже, глобалістика сьогодні - це наука, що проходить становлення, що формується паралельно тим процесам, які вона аналізує. Факт виникнення глобалістики визначається реальною ситуацією, що загострилася в світі, який постійно змінюється, динамікою якого стає динаміка саморуйнування, а також прагненням не лише осмислити об'єктивно, що здійснюються зміни, але й вплинути на ці процеси, нівелювавши їхні негативні наслідки. Саме ці обставини визначають актуальність глобалістики як самостійного напрямку наукових досліджень.

 

 Разом  з тим тут не можна не  сказати про ті складності, з  якими стикається вивчення глобалістики. І перша з них полягає в тому, що глобалістика сьогодні - це наука, яка розвивається, про що свідчить проблемне поле та предмет глобалістики, який сьогодні тільки-но складається. Про це свідчить також і недостатність комплексних досліджень з глобальної проблематики, і відсутність оформленої системи понять і категорій (де поряд із загальноприйнятими - такими, як «глобальні проблеми», «глобальна свідомість», «глобальна етика», «межі росту», «антропогенне навантаження», існують і досить специфічні), і наявність різних підходів до феномена глобалізації й глобальних проблем, і вироблення різними дисциплінами свого розуміння глобальних феноменів. Складний характер об'єкта дослідження та неминуча міждисциплінарність перешкоджають встановленню чітких границь предмета наукового аналізу та методів його вивчення.

 

 Крім  того, необхідно мати на увазі,  що ті явища та процеси, які  аналізує глобалістика, є стихійними, включають різні за напрямком та суперечливі, а часом взаємовиключні тенденції. Логіка розвитку цих процесів не підкоряється принципам класичного детермінізму й найбільше адекватно може бути досліджена за допомогою такого методу планетарної філософії, як нелінійна діалектика, що трактує розвиток як складний процес із не передбачуваними наслідками, допускає варіантність істини та припускає велику кількість рішень. Однак якщо науковий текст не тільки допускає, але й припускає дискусійність і наявність різних поглядів, прогнозів і оцінок явища, взаємодоповнюючих, а іноді - суперечливих, то в цьому випадку різноманітність світу повинна знаходитися в схемі законів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список  використаних джерел

1.Арутюнов  В. Х., Свінціцький В. М. Філософія глобальних проблем сучасності: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 2003. - 90 с.

2.Атлухов В. О смене порядков в мировом общественном развитии // МЭ и МО. – 1995. – №4. – С. 21–28.

3. Жулінській М. Національній культури і проблеми глобалізації. – 2002.№7-

4.Страда В. Глобализация и история // Новая и новейшая история. – 2002. – №6. – С.57-61.

5. Яковец Ю.В. Циклы. Кризисы. Прогнозы. - М.: Наука, 2000. - 448 c.

 

6. Глобальные проблемы как источник чрезвычайных ситуаций: Междунар. конф. 22-23 апр. 1998г.: Докл. и выступления / Под. ред. Ю.Л. Воробьева. - М.: УРСС, 1998. - 318 c.
7. Філософія глобальних проблем сучасності: Монографія/ За редакцією Капітона В.П., Капітон О.В., П’ятун В.В. – Дніпропетровськ: ДДФА, 2010. – 374 с.