Небезпека релігії у суспільстві – секти

Міністерство освіти та науки України

Волинський національний університет

імені Лесі Українки

 

 

 

 

Індивідуальне завдання

 з філософії на тему:

Небезпека релігії  у суспільстві – секти

 

 

 

 

 

 

Підготувала:

 студентка 25 групи

Педагогічного інституту

Коцюба Катерина

 

 

 

 

 

 

 

Луцьк 2009

Зміст

Вступ

1. У чому загроза сект?
2. Чому люди йдуть у секти?
3. Десять найжахливіших сект світу.
4. Небезпечні релігійні секти в Україні.

Висновки

Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Малий теологічний словник  пояснює, що поняття „секта” в релігії позначає громаду, яка відокремилася від материнської конфесії, групу, що відірвалась від коріння релігії, наприклад католицької, протестантської чи православної. У свою чергу, Ватиканська доповідь говорить, що секта – „це релігійна група, яка має власний, індивідуальний світогляд, що виводиться з учення якоїсь великої світової релігії (християнської чи позахристиянської), проте не тотожна з ними”. У контексті цих міркувань особливо цікавим видається соціологічне розуміння секти, яке говорить, що це соціальна група, яка ізолюється від решти суспільства, має власну ієрархію цінностей і набір норм поведінки із сильно акцентованою роллю лідера. Проте слід підкреслити, що секти виводяться не тільки з християнської релігії, але й з інших релігій або навіть певних інтелектуальних течій.

У період існування Радянського  Союзу була заборонена діяльність українських  церков та релігійних громад. Коли ж  комуністичний режим упав, то разом  із відродженням традиційних українських  церков, на жаль, в Україну, так би мовити, полились різного роду тоталітарні секти. Таким чином, у зв’язку з досить ліберальним українським законодавством у сфері релігії, ці організації широко розвинули свою діяльність на теренах нашої держави. На сьогодні в Україні зареєстровано вже понад 32 тисячі подібних релігійних організацій. Найпоширеніші з них: „Свідки Єгови”, Мормони, Саєнтологи, Товариство свідомості Крішни, „Посольство Боже” тощо.

Це важлива проблема усього нашого суспільства, яке, не піднімаючи питання релігійних сект сьогодні, може вже завтра заплатити за це значно дорожчою ціною.

Тому однією із завдань  кампанії „Обережно – секти!”  постає привернення значної уваги  до даної проблематики не тільки громадськості, але й органів державної влади, щоб проводити належну діяльність, спрямовану на боротьбу з різноманітними сектантськими об’єднаннями та їх окультними вченнями.

1. У чому загроза сект?

Тоталітарна секта –  це організація, що використовує обман  при вербуванні, практикує різні  методи контролю свідомості своїх членів, аж до гіпнозу і кодування в деяких випадках. Форми впливу на адептів у різних сектах різні, але мета одна – прагнення нажитися за рахунок довірливих жертв. 
          У секті людина перетворюється на раба, за допомогою всеосяжної системи заборон і розпоряджень, усе її життя регламентується до дрібних деталей, між нею і навколишнім світом створюється стіна відчуження. Член секти живе в повному підпорядкуванні лідерам організації, які можуть змусити його кинути роботу і навчання, розірвати відносини з близькими і рідними, відмовитися від дружини і дітей, пожертвувати своїм життям, зробити будь-який злочин. Рядовій сектант піддається регулярному насильству: від побиттів і зґвалтувань до виснажливої роботи по 15-18 годин щодня, без необхідного харчування і сну. Коли ж він занедужує фізично, починає виявляти ознаки непокори, коли йому нічим більше платити секті, відпрацьованій людський матеріал попросту викидається на вулицю. Щоб «відійти» від наслідків перебування в тоталітарній секті, потрібно від року до трьох років, однак цілий ряд сект залишають по собі такий непоправний збиток особистості, що цілком відновитися буває неможливо. На Україні діють сотні тоталітарної сект. З них не менше 40 великих, у тому числі:

• «Церква об’єднання Муна (вона ж «Міжвузівська асоціація з вивчення принципу», «Міжнародна федерація родин за мир в усьому світі та об’єднання»);
• «Суспільство свідомості Крішни»;
• «Саєнтологія!» («Діанетика», «Нарконон», «Хаббард-коледж»);
• «Фалунь-гун» («Фалунь-дафа»);
• «Свідки Ієгови» («Суспільство сторожової вежі»);
• «Церква Ісуса Христа святих останніх днів» (мормони);
• «Богородичний центр» («Церква Божої матері «Державної»);
• «Брахма Кумаріс»;
• «Родина», культ Ошо (Раджниш), культ Шри Чинмоя;
• «Трансцендентальна медитація»;
• «Сахаджа-йога» та ін..

Сьогодні деструктивні культи намагаються проникнути в сферу шкільного життя і докладають до цього максимум зусиль. Ставка робиться саме на дітей і молодь. Найбільш доступними в цьому відношенні є дитячі будинки. Часто завдяки не інформованості керівництва дитячих будинків, під прикриттям різних благодійних акцій, фондів свідомість дітей опиняється під впливом «нових вчень». Зібрання деструктивного культу перетворюються для дитини в так звану «родину». Такі діти готові запекло захищати інтереси тих, хто ними маніпулює. Є народна мудрість у відношенні цих культів: «М'яко стелять, та твердо спати».

Якщо до вас підійшли дружелюбно налаштовані незнайомці і запросили в нову для вас  компанію, будьте обережні: ви можете потрапити  в одну з тоталітарних сект.

Ось деякі ознаки тоталітарних сект:

1. У групі вам запропонують  точний рецепт успіху чи щастя  саме 
        для вас.

2. Уже перша зустріч  дає вам зовсім новий погляд  на речі. 
3. Учення групи гранично просте і пояснює будь-яку проблему. 
4.   Учення групи вважається єдиним вірним, вічним знанням. Традиційна

      наука, раціональне мислення, розум відкидаються, як сатанинські,   

      помилкові.

5. Ви не повинні  міркувати про учення групи.  Ваші нові друзі говорять: «Це 

    неможливо пояснити, ходімо до нас − ви повинні це пережити».

6. Критика з боку вважається зайвим доказом правоти групи. 
7. Світ скочується до катастрофи, і тільки група знає, як його врятувати. 
8. Група − це обрані. Інше людство загине: адже воно не входить у групу чи не дозволяє їй рятувати себе.

 
9. Ви повинні стати членом групи негайно.

10. У групі є старший  учитель, медіум, вождь чи гуру. Тільки він знає всю

      істину. Його накази виконуються безумовно.

11. Група вимагає абсолютного  дотримання всіх правил і дисципліни,

       оскільки це єдиний шлях до порятунку.

12. Інтимне життя групи  регламентується лідерами: вони вимагають повного

      утримання чи групового сексу, підбирають партнерів.

13. Група заповнює увесь ваш час завданнями: продажем книг чи газет,

      вербуванням нових членів, відвідуванням курсів, медитаціями.

14. Група бажає, щоб  ви розірвали свої «старі»  відносини, тому що вони   

      перешкоджають  вашому розвитку( Додаток).

Якщо хоча б один з  цих ознак знайома – слід берегтися! Занадто багато людей виявилися затягнутими до секти через нерозумну цікавість чи надмірну самовпевненість. Вони були переконані, що ніколи не потраплять під чужий вплив.

В українському поки ще недосконалому  законодавстві є багато складностей  щодо контролю над деструктивними культами. Якщо ми бачимо, що можемо щось зробити, то потрібно протистояти в рамках закону цьому негативному соціальному рабству. Аналіз діяльності деструктивних культів показує, що проблема їхнього зростання найближчим часом не буде знята. Неможливо цілком проконтролювати діяльність навіть одного конкретного деструктивного культу (не порушуючи конституційного права). При цьому деструктивні культи можуть зареєструватися під виглядом громадських і організацій, фондів чи не реєструватися взагалі, що ще більше ускладнює можливість довести факт їхньої руйнівної діяльності 

 

 

 

2. Чому люди  йдуть у секти?

 
Відповідь на це питання, напевно, не можна помістити в одну статтю, адже потрібно детально вивчати динаміку зростання популярності різних сект, потрібно досліджувати, яку методику агітації вони використовують, потрібно мати точну інформацію про те, які групи населення і з якою гамою житейських проблем опиняються в так званій «групі ризику», тобто опиняються в сектантських сітях. Це справді тривала дослідницька робота. Але спробуємо проаналізувати ті причини, які є на поверхні.

1. Секти спрощують бачення світу і дають прості відповіді на глобальні питання людського буття. Бачення світу в їхній інтерпретації є немовби чорно-біле. Усе, чого навчають вони, є непохитною правдою та світлом, а все інше - це зло та темрява. Таке формулювання питання приваблює людей, які звикли поверхнево реагувати на різні життєві ситуації, не вдаючись до розпізнання в них Божої педагогіки та Божого промислу. До цієї категорії можна віднести тих осіб, які, зважаючи на психологічні властивості, не спроможні приймати відповідальні, продумані логічні рішення. 
       2. Сектанти практикують менш стереотипні богослужіння і більш доступну символіку. Молитовні зібрання проходять у клубах, на стадіонах, у концертних залах. На таких зустрічах використовуються сучасні технічні засоби, дуже часто це просто видовищне шоу. Проведення таких зібрань має конкретну мету – нанести потужний вплив на смислову природу людини, знечулити розум і зробити його здатним реагувати та приймати лише ту інформацію, яку подають сектантські лідери.

3. Сектанти спираються на антиклерикальні настрої. Серйозні прогрішення, допущені священиками в своєму душ пастирстві, та людські помилки від таких проступків стають плодоносним ґрунтом для розвитку сект. Безкарність та тривале перебування на парафії такого горе-душпастира - це найкраща агітація для будь-якої секти. Так само допоміжним чинником для активного поширення сектантських наук є поведінка людей, які декларують, що є християнами, ходять до Церкви і одночасно ведуть безбожне та аморальне життя.

4. Секти діють серед соціальних груп, просякнутих почуттям самотності, безсилля від неможливості знайти своє місце в житті. До таких груп можна віднести людей, що мають різні форми залежностей: алкоголіки, наркомани, азартомани тощо. Методи впливу, використані традиційною Церквою, зводяться до співпраці з людиною та до повної згоди до такої співпраці. Неможливо насильно втручатися в особисте життя, а лише навчати та переконувати, неможливо насильно сповідати, причащати, заставляти молитись чи брати участь в церковних богослужіннях. Натомість методика сект, яка передбачає тиск на людську свідомість, робить таких людей більш уразливими перед сектантською наукою.

5. Успіх проповідників і «сектантських місіонерів» завдячує браку активності і відсутності ентузіазму (а найбільше любові) у місіонерів традиційних Церков. Слід врахувати, що ентузіазм сектантських проповідників має поважну фінансову підтримку, за якої вони легко входять в інформаційний простір, займають телевізійний та радіоефір, масово розповсюджують свої часописи. Слід звернути увагу на досить високий вишкіл саме в майстерності проповідництва. Деякі семінарії традиційних Церков, що діють на Україні, не приділяють достатньо уваги для сильної підготовки своїх вихованців. Коли вони стають священиками, то через брак доброї освіти, через простакувате богословське проповідництво опиняються в тіні тих закордонних ораторів.

6. Секти зазнають успіху та швидкого поширення, завдячуючи майже цілковитій релігійній безграмотності суспільства. У церковному середовищі відчувається явна відсутність активності у вивченні мирянами Біблії . А в світських колах - ані в школах, ні у вузах - до цього часу немає повноцінного вивчення релігії. Державні заклади, правлячі структури та органи місцевого врядування не мають відповідних спеціалістів, однак призначають на посади чиновників за урегулювання взаємин релігійних громад з державою людей без будь-якої духовної чи церковно-історичної освіти. Відсутність релігійної освіти у суспільстві та нестача духовного просвітництва у необхідному обсязі в парафіях пояснює деяку відчуженість потенційних парафіян від традиційних церков, оскільки традиційні церковні культури являють собою особливий світ, котрий вимагає знайомства з ним, розуміння, поступового входження, турботливого керівництва під час цих взаємин. Ця ситуація є найбільш відчутною в центральних, південних та східних регіонах України.

7. Ще одна причина, чому захоплюються сектами, − це бажання екзотики, невдоволення реальним життям, нездатність знайти в ньому своє місце, очікування прогресивних можливостей у новій культурі − своєрідна еміграція в екзотичний світ. Особливо такий момент спостерігається, коли йде мова про східні культури.