Міжнародний тероризм як глобальна проблема і національні інтереси України

   Мета дій Росії  стосовно України цілеспрямована  і зрозуміла – повернути "меншу"  сестру в свій територіальний  простір або перетворити Україну  в абсолютно залежного васала, декорованого атрибутами самостійності.  А васалів, як свідчить історичний  досвід, використовують тільки для  власних потреб і вигоди. У  такому випадку немає ніяких  гарантій від того, що тероризм  з російських територій не  буде штучно перенесений і  на українські землі. А враховуючи  поліетнічність та поліконфесійність України легко передбачити трагізм такого можливого сценарію.

   Серйозність потенційних  терористичних загроз зі Сходу  об'єктивно мала б прискорити  вступ України до НАТО, бо в  даному контексті Атлантичний  союз – це не лише європейські  цінності, це і можливість знайти  захист під натівською "парасолькою".

   Окремою темою  з точки зору потенційних терористичних  загроз щодо України є тема  арабо-ісламського тероризму. Арабський світ для України мав би стати стратегічно партнерським, в першу чергу з огляду на енергетичні джерела. Українська влада так і не здійснила плани створення альтернативних джерел постачання з арабських країн, про що говорив Л. М. Кравчук за часів президенства. Перебування українського військового контингенту в Іраку несе в собі потенційну можливість того, що арабські терорструктури можуть "поглянути" і в напрямку України.

   Так званий ісламський  тероризм, на нашу думку, буде  існувати ще достатньо тривалий  історичний період. В його радикалізації  не останню роль відіграли  західні країни, особливо США.  Після 11 вересня 2001 року США  почали здійснювати політику  насильницької демократизації, обравши  першим "полігоном" Ірак. Проте  кривавий хаос у цій країні  поширюється, перспективи демократичних  виборів стають похмурішими, а  деякі скептики-політологи взагалі вважають спроби встановлення демократії в арабському світі марними.

   Тому встановлення  з ісламським світом різнопланових  багаторівневих стосунків, розрахованих  на тривалу перспективу, –  це значною мірою і проблема  антитерористичної безпеки.

      Проте не  менш важливими є і питання,  пов'язані з внутрішніми реаліями. Криза духовності, руйнування ідеалів,  атмосфера насильства, беззахисності,  слабкість державних і державницьких  засад, розмитість політичної  структури суспільства, інші негаразди  є благодатним ґрунтом для  зростання злочинності і терору, які крокують поруч, а нерідко  і зливаються. Опитування, проведене  Центром Разумкова в липні  2004 року у всіх регіонах України,  свідчить: 82% респондентів не відчувають  себе господарями незалежної  держави, бо основні проблеми  народу в Україні постійно  не вирішуються [3:18].

   Реальний вихід  з такої ситуації полягає в  прискоренні трансформаційних процесів  і суспільних перетворень в  Україні. Тринадцять незалежних  років звелися до декларації  реформ. Досвід Балтії, Угорщини, Польщі  та інших європейських держав  колишнього соцтабору наглядно  демонструє, на якому цивілізаційному  щабелі могла б перебувати Україна. І питання зводиться до одного – чи залишила примхлива Історія нашій країні час на цивілізаційну трансформацію в напрямку демократичних ідеалів, чи знову вирішила посміятися над прагненням українців жити в незалежній і модерній державі?

 

Словник базових  понять

Алярмізм (від фр. alarme — тривога) — песимістична характеристика глобальних прогнозів-попереджень, що породжує у людей почуття безвиході, тривоги за майбутнє, панічні настрої. Значна частина доповідей Римському клубу має алярмістський характер.

Антиутопія  (грец. ου — не, грец. τόπος — місце) — вигадане суспільство, яке є антитезою утопії. Зазвичай характеризується пригноблюючим суспільним контролем, здійснюваним авторитарним або тоталітарним урядом. Вперше термін «антиутопія» (англ. dystopia, anti-utopia) вжив англійський філософ і економіст Джон Стюарт Мілл в 1868 році.

Біосфера (дав.-гр. βιος —  життя та σφαῖρα — куля) — природна підсистема географічної оболонки, що являє собою глобальну планетарну екосистему (населена живими організмами), яка охоплює нижні шари атмосфери, всю гідросферу і верхній шар  літосфери.

Верифікації принцип  (від  лат. verus — істинний і facio — роблю) — принцип встановлення осмисленості висловлювань, висунутий логічним позитивізмом. Сформульований Морітц Шліком та Л. Вітґенштейном і розвинутий у працях Віденського гуртка. За В. п., висловлювання вважається осмисленим, якщо можна встановити його істинність або хибність.

«Відкрите суспільство» - це суспільство, яке базується на визнанні того факту, що ніхто не має монополії  на істину, що різні люди мають різні  погляди та інтереси, і що існує  потреба в установах, які б  захищали права усіх людей і давали б їм змогу жити разом в мирі і злагоді. Термін "відкрите суспільство" вжито філософом Карлом Поппером в його книзі "Відкрите суспільство  та його вороги", що вийшла друком у 1945 році. Основними рисами, що характеризують відкрите суспільство, є верховенство права, демократично обрана влада, інститути  громадянського суспільства, захист прав меншин.

Глобалістика -  міждисциплінарна галузь наукових досліджень, спрямованих на виявлення сутності, тенденцій і причин процесів глобалізації, інших глобальних процесів і проблем, пошук шляхів утвердження позитивних та подолання негативних для людини і біосфери наслідків цих процесів. Іншими словами, це комплексна наукова дисципліна, що вивчає загальні об'єктивні закономірності розвитку людства і моделі керованої світової системи в синтезі, єдності та взаємодії трьох основних сфер: глобальної екології, соціальної та економічної діяльності людини в епоху антропогенно перевантаженої Землі.

Глобальне прогнозування (моделювання).

Гомеостаз - це система скоординованих реакцій, спрямованих на забезпечення підтримання або відновлення  сталості внутрішнього середовища організму.

Ігрове моделювання - це моделювання  реальних ситуацій під час гри. В  ігровому моделюванні беруть участь люди (за термінологією ігрового моделювання  «гравці»), які виконують роль акторів, залучених до предметної області.

Демографічне прогнозування - науково обґрунтоване передбачення майбутнього розвитку демографічних  процесів і явищ з урахуванням  сучасних і минулих тенденцій  їх динаміки.

Екологія, екологічна глобалістика.

Економічна глобалістика - науковий напрям, що розробляє й використовує ідеї та методи кібернетики до економічних систем

Екосистема - головна функціональна  одиниця в екології, єдиний природний  комплекс, утворений живими організмами  та середовищем існування, у якому  живі та неживі компоненти пов'язані  між собою обміном речовин, енергією та інформацією.

Екорозум.

Екологічний імператив - це сукупність умов взаємодії суспільства  та природи, порушення яких буде мати катастрофічні наслідки для людства. Він є усвідомленням об'єктивної необхідності рахуватись не просто з  законами природи, а й з пред'явленими нам з її боку «технічними» умовами. Екологічний імператив виражає  необхідність оцінювати наслідки будь-якої діяльності, пов'язаної з втручанням у природні процеси з точки  зору загальних умов взаємовідносин суспільства та природи, збереження умов біологічного існування людини і вимагає виключення будь-якої можливості руйнації природних екосистем.

Етосфера (гр. ethos) - термін античної філософії, що позначає внутрішній стійкий моральний характер (в цьому етос протиставляється пафосу як нестійкому душевному переживанню) будь-якої особи чи явища.

«Ефект Едипа» (саморуйнування і самореалізація прогнозів) - "самоздійснення" або "саморуйнування" прогнозу процесів або явищ за допомогою рішень, прийнятих з урахуванням прогнозу.

Інститути злагоди - можливість світових угод кооперативного типу для  розв’язання глобальних проблем, запропоновано  ідею створення «Інститутів злагоди» для досягнення стабільних і ефективних компромісів.

Теорія конвергенції - обгрунтування неминучості поступового взаємопроникнення, зближення капіталізму й соціалізму і створення під впливом НТП єдиного за своєю суттю суспільства — гібрида, що синтезує в собі кращі риси обох  суспільно-політичних систем на основі головних переваг капіталізму — приватної власності, вільного ринку і приватного підприємництва.

Коеволюція - оптимальне співвідношення інтересів людства і решти всієї біосфери, уникнувши при цьому двох крайнощів: прагнення до повного панування людини над природою

«Ліміти зростання» - Прихильники  цієї школи усвідомили, що глибинною  причиною глобальних криз є системні ефекти. Локальні зусилля їх подолання  є безперспективними.

Методологія глобалістики  різноманітна і складається з методологічного інструментарію різних сучасних систем філософії. Насамперед це парадигмальні категорії, закони, методи, підходи.

Межа заборони (остання  межа).

Мальтузіанство - теорія, створена наприкінці XVIII століття Томасом Мальтусом, що пояснює становище населення  перш за все природним законом  народонаселення, в якому йдеться  про те, що населення має тенденцію  зростати в геометричній прогресії, тоді як засоби існування можуть збільшуватися тільки в арифметичній прогресії. Неомальтузіанство - теорія про зв'язок темпів зростання народонаселення з рівнем добробуту

Методи екстраполяції - Методи екстраполяції використовують за відносно стабільного розвитку підприємства (чи окремих показників його діяльності) або за наявності сезонних чи циклічних  коливань з чітко вираженим трендом.

Методи експертних оцінок - один з основних класів методів  науково-технічного прогнозування, який ґрунтується на припущенні, що на основі думок експертів можна збудувати  адекватну модель майбутнього розвитку об'єкта прогнозування.

Моніторинг - стеження за яким-небудь процесом з метою виявлення його відповідності бажаному результату або тенденцій розвитку.

Морфологічний аналіз - метод  визначення характеру та історії  розвитку нових рухів земної кори, оснований на вивченні сучасного  рельєфу земної поверхні, головним чином на аналізі профілю схилів річкових долин, які відбивають співвідношення між ерозійно-денудаційними процесами  і тектонічними рухами.

«Новий гуманізм» означає  насамперед нову відповідальність відносно самої людини, природи і нашої  планети.

Нормативне прогнозування (моделювання) - це визначення засобів  для досягнення бажаного стану об’єкта  чи заданої мети.

Ноосфера - сучасна стадія розвитку біосфери, пов'язана з появою в ній людства. Ноосферогенез (творення людством сфери розуму) – це процес, якому нема кінця і краю.

Нульове зростання.

Оптимальне прогнозування.

Прогрес, його критерії - характер суспільства, як життєдіяльного організму. . Основним критерієм суспільного  прогресу є розвиток продукт сил, виробничих відносин, НТП.

Політична глобалістика э одним із напрямків глобалістики. Вона виникла на початку 90-х рр. ХХст. для вивчення політичних аспектів глобальної проблематики, політичних причин виникнення і загострення загальнолюдських проблем, а також для пошуку шляхів їх розв'язання, які пов'язані з політичною сферою життєдіяльності суспільства.

Принцип самоорганізації - це принцип розглядає виникнення живого.

Прогностика - наука для  передбачення майбутнього. Філософія  ставить дві проблеми прогнозування (футурології): перша — майбутнє не існує як об'єкт, друга — прогнозування  як дослідження тенденцій розвитку буття — не є наука. У той  же час будь-яка теорія, будь-яка  форма суспільної свідомості припускає  роздуми про майбутнє, без надії  на майбутнє немає сенсу сьогодення.

Принцип невизначеності - Цей  принцип стверджує, що неможливо  одночасно точно визначити положення  частинки та її швидкість. Зокрема, якщо ми можемо абсолютно точно виміряти швидкість, то ми абсолютно нічого не знатимемо про її положення, і  навпаки.

Пошуковий прогноз - це передбачення розвитку явищ шляхом умовного продовження  в майбутнє тенденцій, які домінували у минулому і домінують нині, абстрагуючися від планів, проектів, програм, управлінських рішень, які можуть змінити існуючі тенденції, зумовити самоздійснення чи самозруйнування прогнозу.

Репрезентативність інформації пов’язана з правильністю її добору й формування з метою адекватного  відображення заданих властивостей об’єкта. Найважливішого значення тут  надають правильності концепції, на базі якої сформульовано вхідне поняття; обгрунтованості добору істотних показників і зв’язків відображуваного явища; правильності методики вимірювання та алгоритму формування інформації.

Системний аналіз (системно-структурний  аналіз) - науковий метод пізнання, що являє собою послідовність дій  з установлення структурних зв'язків  між змінними або елементами досліджуваної  системи. Спирається на комплекс загальнонаукових, експериментальних, природничих, статистичних, математичних методів.

Сценарний метод - характеризується як метод багатоаспектних прогностичних  оцінок, які випливають з необхідності прогнозування окремих елементів  системи, і тому повинен розроблятися висококваліфікованими спеціалістами  широкого профілю з різноманітними поглядами на прогнозовану систему.

Синергізм - спільна дія для досягнення спільної мети, засноване на принципі, що ціле представляє щось більше, ніж сума його частин. Сінерізм означає перевищення сукупним результатом суми складають його факторів. Так, доходи від спільного використання ресурсів перевищують суму доходів від використання тих же ресурсів окремо. Дане поняття також називається синергетичним ефектом (ефект 2 +2 = 5). Синергетика - міждисциплінарна наука, що займається вивченням процесів самоорганізації і виникнення, підтримки стійкості і розпаду структур (систем) різної природи на основі методів математичної фізики («формальних технологій»). Синергетичний підхід також застосовується при вивченні такої складної і неструктурованої системи, як мережевий інформаційний простір. синергетичний підхід.