Аналіз  матеріальних витрат

Велику питому вагу в собівартості промислової  продукції мають витрати на сировину, основні й допоміжні матеріали, покупні вироби і напівфабрикати, на паливо та електроенергію для технологічних потреб, їх відносять до предметів праці.  
Раціональне використання предметів праці — важливий резерв зростання обсягу, зниження собівартості і підвищення ефективності виробництва.  
У собівартості товарної продукції розмір витрат на сировину, основні й допоміжні матеріали визначається асортиментом продукції, характером виробництва і становить на підприємствах легкої, харчової, текстильної промисловості — 70-90%, машинобудування — 40-50% собівартості одиниці продукції.  
Проблема зниження матеріальних витрат у собівартості продукції є подвійною. З одного боку, зменшується кількість використаних у процесі виробництва на одиницю продукції предметів праці, а з другого — кількість авансованих для господарської діяльності підприємства оборотних коштів.  
У собівартості товарної продукції витрати сировини, матеріалів, палива і енергії відображаються у двох розрізах:  
а) за прямими статтями калькуляції;  
б) за статтями накладних (непрямих) комплексних витрат.   
Перелік прямих статей матеріальних витрат визначається «Основним положенням» і галузевими інструкціями з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції.  
Наприклад, в усіх галузях промисловості застосовується стаття «сировина і матеріали», у машиноприладобудуванні — «покупні вироби, напівфабрикати і послуги кооперованих підприємств», у чорній і кольоровій металургії, скляній, цементній та інших галузях виділяють статтю «допоміжні матеріали», а в енергоспоживаючих галузях промисловості (цементна, скляна та ін.) — статті «паливо і енергія на технологічні цілі». На всіх підприємствах машинобудування і металообробки виділяють статтю «повторно використовувані відходи», на якій показують вартість відходів за ціною можливого використання.  
Аналіз витрат на матеріали, покупні вироби і напівфабрикати, паливо, електроенергію починається із загальної оцінки їх величини у собівартості всієї товарної продукції за прямими статтями калькуляції. Для цього на основі плану підприємства, форми 2 річної та періодичної звітності і облікової інформації та даних про виконання плану за обсягом продукції проводять розрахунок і аналіз витрат.  
Матеріальні витрати за всіма одноелементними статтями в собівартості продукції оцінюють, зіставляючи фактичні витрати з плановими та плановими, перерахованими на фактичний обсяг виробленої продукції. На відхилення фактичних витрат від планових впливають такі фактори:  
 
 
 
 
 
 
 
 

                Аналіз використання матеріальних ресурсів 
 
1. Аналіз виконання плану матеріально-технічного постачання і стану запасів. 
2. Аналіз ефективного використання матеріальних ресурсів. 
3. Аналіз впливу факторів на матеріаломісткість продукції. 
4. Аналіз впливу понадпланових відходів сировини і матеріалів на випуск продукції. 
5. Аналіз впливу на обсязі підрахунок резервів її зростання з групи предметів праці.  

   Література 
1. Анализ хозяйственной деятельности: Учебник /И.А. Белобжицкий, В.А. Белобородова, М.Ф. Дячков и др./; Под редакцией В.А. Белобородовой, - 2-е изд., переработанное и дополненное – М.: Финансы и статистика, 1985 г. - С. 163-201. 
2. Анализ финансово – хозяйственной деятельности предприятий и объединений: Учебник /Под редакцией В.И. Рыбина, - 3-е. изд., переработанное и дополненное – М.: Финансы и статистика, 1989 г. – С. 112-119. 
3. Анализ финансово – хозяйственной деятельности пред. (объединений): Учебник /Под редакцией В.А. Раевская. – 2-е. изд., перераб. и доп. – М.: финансы и статистика, 1988 г. – С. 94-100. 
4. Деркач Д.И. Анализ производственно – хозяйственной деятельности промышленных предприятий, Учебное пособие для подготовки и повышения квалификации ст. бух. пром. предприятий, издательство 2-е, дополненное и переработанное М.: Статистика, 1975 г. – С. 160-170. 
5. Житна І.П., Нескреба А.М., Економ. аналіз господ. діяльності підприємств, Навч. посібник: Пер. з рос. – К.: Вища школа, 1992 – С.59-63. 
6. Петров В.И. Анализ хоз. деятельности машиностроительного предприятия: Учебник для техникумов. – М.: Машиностроение, 1988 г. – С. 77-80. 
7. Савицкая Г.В. Анализ хоз. Деятельности предприятия: 2-е изд., перераб. И доп.- Мн.: ИП «Экоперспектива», 1997-С. 252-259. 
8. Эконом. Анализ хоз. деят. пред. и об.: Учебник /Под редакцией С.Б. Барнгальц и Г.М. Тация. – 3-е. изд., прераб. и доп. – М.: Финансы и статистика, 1986. – С. 106-121. 
 
3.1. Аналіз виконання плану матеріально-технічного постачання і складу запасів 
При аналізі забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами ,в першу чергу ,перевіряють якість плану матеріально-технічного постачання  
Для цього: 
1.Перевіряють реальність встановлення норм і нормативів, які покладено в основу розрахунку потреб підприємства у матеріальних ресурсах. 
2.Перевіряють відповідність плану постачання потребам виробництва продукції і утворення необхідних запасів, виходячи з прогресивних норм витрат матеріалів. 
3.Потім необхідно проаналізувати забезпеченість потреб у матеріальних ресурсах джерелами покриття (рис.3.1.1) 
 
Рис.3.1.1 Джерела покриття потреб підприємства в матеріальних ресурсах 
 
Сума джерел покриття потреб = Сума внутрішніх джерел покриття потреб у кожному з видів матеріальних ресурсів + Сума зовнішніх джерел покриття потреб у кожному з видів матеріальних ресурсів 
 
Значну долю в сумі джерел покриття потреб складають зовнішні джерела. Реальна потреба в завезенні матеріальних ресурсів зі сторони дорівнюють загальна потреба в певному виді матеріалів мінус сума власних внутрішніх джерел їх покриття. 
У процесі аналізу необхідно перевірити забезпеченість потреб в завезенні матеріальних ресурсів договорами на їх поставку і фактичне їх виконання. (Табл. 3.1.1)  
 
Таблиця 3.1.1 
Забезпеченість потреб матеріальних ресурсів договорами і фактичне їх виконання 

З таблиці 3.1.1 видно, що потреба підриємства в сталі  забезпечена лише на 90,2 %, тобто план поставки перевиконаний на 9,8% (100 -90,2). 
Отже, при аналізі забазпеченості матеріальними ресурсами потрібно визначити: 
 
 
Крім того, можна визначити: 
 
У процесі аналізу перевіряють також якість отриманих матеріалів від постачальників, тобто перевіряють відповідність їх стандартам, технічним умовам і умовам договору, у випадку їх порушення пред’являються претензії постачальникам.  
У процесі аналізу перевіряють виконання плану по строкам поставки (ритмічності). Для оцінки ритмічності поставок використовують коефіцієнт ритмічності, коефіцієнт варіації, методики розрахунку яких наведені в темі “Аналіз ритмічності виробництва”.  
Порушення строків поставки призводить до невиконання плану виробництва і реалізації продукції. 
При аналізі велику увагу приділяють стану складських запасів сировини і матеріалів. Види запасів зображено на рис. 3.1.2 
 
Рис 3.1.2. Види запасів сировини і матеріалів. 
При аналізі перевіряють відповідність фактичного розміру запасів нормативному. Для цього розраховують фактичну забезпеченість матеріалів в днях і порівнюють її з нормативною (табл.3.1. 2). 
 
Таблиця 3.1.2 
Аналіз стану запасів матеріальних ресурсів 

У кінці підраховують втрати продукції через: 
1) недопостачання матеріалів; 
2) низьку якість матеріалів; 
3) заміни матеріалів; 
4) зміни цін на матеріали;  
5) простоїв у зв’язку з порушенням графіку поставок. 
Зменшення об’єму виробництва продукції визначається так: 

 
Якщо, наприклад норма витрачання сталі на одиницю дорівнює 0.8 m, то зменшення обсягу виробництва продукції  в зв’язку з недопоставкою  сталі (табл. 3.1.3)  
В зв’язку з низькою якістю утворюються незаплановані відходи. Щоб підрахувати на скільки зменшився об’єм виробництва продукції за рахунок низької якості, потрібно (таб.3.1.3). 
Таблиця 3.1.3 
Аналіз впливу факторів на обсяг продукції. 
 
При порушенні асортименту підприємство може виконати доопрацювання матеріалу, який надійшов або зробити йому заміну. Для визначення суми затрат при заміні одного матеріалу іншим, більш дорогим, потрібно кількість замінюючого матеріалу * різницю в цінах взаємозамінних матеріалів. 
Для визначення втрат в зв’язку з порушенням графіку поставок, потрібно кількість людино – годин простою в зв’язку з відсутністю матеріалів * планову середньогодинну виробітку продукції. 
 
3.2 Аналіз ефективного використання матеріальних ресурсів 
При аналізі необхідно проаналізувати витрачання матеріалів на одиницю продукції, для цього фактичне витрачання потрібно порівняти з нормами. Наприклад для виготовлення 800 виробів витрачаються матеріли в таких обсягах (таб. 3.2.1). 
Таблиця 3.2.1. 
Аналіз витрачення матеріалів на виготовлення продукції. 
 
З таблиці 3.2.1 видно, що підприємством допущені перевитрати прокату на одиницю продукції в розмірі 5 кг і на весь випуск - 4000 кг. Разом з тим, економно витрачались інші види матеріалів (сталь – 4000 кг. чавун - 1600 кг.), що заслуговує позитивної оцінки. 
Перевитрати сировини і матеріалів свідчать про нераціональне їх витрачання і потребують з’ясування конкретних причин і винних осіб. 
Економія досягається в результаті використання більш дешевих матеріалів, заміни одних матеріалів іншими, більш економними, впровадження нової техніки і передової технології тощо. 
При дотриманні планових норм витрат матеріалів на один виріб можна розрахувати і можливий резерв збільшення випуску продукції. 
 
Вплив надходження і ефективності використання матеріалів на виготовлення продукції визначають по окремим їх видам (таб. 3.2.2.) 
 
Таблиця 3.2.2 
Розрахунок впливу надходження і використання матеріалів на виготовлення продукції 
 
З таблиці 3.2.2 видно, що позаплановий випуск продукції складає 500 од. (4500-4000) при економії матеріалів на 0,4 кг на кожний виріб (4,6-5). Позаплановий випуск продукції являвся результатом:  
1) позапланового надходження матеріалів в кількості 0,9 т при плановій нормі витрат, що забезпечило додатковий випуск продукції (900 : 5) = +180 шт;  
2) економії матеріалів на 1 виріб 0,4 кг а на весь випуск – 1800 кг (0,4х4500), що дало можливість додатково виготовити 360 шт (1800 : 5); 
3) збільшення залишків на складі на кінець року в порівняні з плановим на 0,2 т., що знизило випуск продукції на 40 шт. (200 : 5). 
Перевірка: 
180+360-40=+500 
При аналізі використання матеріальних ресурсів аналізують також як 2 фактори “норма витрат” і «ціна за одиницю» впливають на матеріальні витрати (табл. 3.2.3).

 
Таблиця 3.2.3. 
Аналіз впливу факторів на використання матеріальних резервів 
 
Вплив 2-х факторів можна розрахувати за допомогою ланцюгових підстановок:   

Таблиця3.2.2 
Розрахунок впливу факторів на використання матеріальних ресурсів. 
 
Для характеристики ефективності використання матеріальних ресурсів використовується система узагальнених і часткових показників.  
Система узагальнених показників і методика їх розрахунку зображена на рис. 3.2.1 
 
 
Рис 3.2.1 Система узагальнюючих показників ефективного використання окремих видів матеріальних ресурсів і методика їх розрахунку 
 
Часткові показники застосовуються для характеристики ефективності використання окремих видів матеріальних ресурсів (сиромісткість, металомісткість, енергомісткість і т. д .) а також для характеристики рівня матеріаломісткості окремих виробів (співвідношення вартості всіх використаних матеріалів на одиницю продукції до її оптової ціни.) 
В процесі аналізу фактичний рівень показників ефективності використання матеріалів порівнюють з плановими, вивчають їх динаміку і причини змін (рис 3.2.2), а також їх вплив на обсяг виробництва продукції. 
 
Рис. 3.2.2. Структурно – логічна модель факторів системи матеріаломісткості 
 
3.3. Аналіз впливу факторів на матеріаломісткість продукції 
Загальна матеріаломісткість залежить від структури виробленої продукції, норми витрат матеріалів на одиницю продукції, цін на матеріальні ресурси і відпускних цін на продукцію. (табл. 3.3.1). 
Таблиця 3.3.1 
Аналіз матеріаломісткості продукції. 
 
Факторний аналіз матеріаломісткості продукції можна розрахувати методом ланцюгових підстановок(табл.3.3.2)  
Таблиця 3.3.2 
Вплив факторів на матеріаломістність продукції. 

Потім потрібно вивчити матеріаломісткість окремих видів продукції і причини зміни її рівня. Вона залежить від норм витрат матеріалів, їх вартості і відпускних цін на продукцію. Розрахунок впливу цих факторів можна розрахувати методами елімінування.  
 
3.4. Аналіз впливу понадпланових відходів сировини і матеріалів на випуск продукції 
На загальну матеріаломісткість товарної продукції значний вплив мають позапланові відходи і випуск бракованої продукції. Сума матеріальних витрат в ф. 5-с. відображається до вирахуванням повернених відходів і браку по ціні можливого використання. 
Чим більше відходів і бракованих деталей, виробів, тим більше матеріальних витрат буде віднесено на одиницю виробів і товарний випуск продукції.  
Вплив позапланових відходів на матеріаломісткість продукції визначається шляхом віднесення приросту матеріальних затрат за рахунок позапланових відходів на фактичну вартість випуску ТП. В свою чергу приріст матеріальних затрат визначається множенням різниці фактичної і планової суми повернених відходів по ціні можливого використання на співвідношення цін сировини і можливого використання.

 
Таблиця 3.4.1. 
Вплив понадпланових відходів сировини і матеріалів на випуск продукції млн.грн 
 
Витрати від браку і відходи 

Випуск ТП в  оптових цінах підприємства – 20560 млн.грн. 
 
Розрахунок: 
1.Визначаємо понадпланові відходи сировини і матеріалів 
55 - 50 = +5 (млн.грн) 
2. Визначаємо, у скільки разів вартість відходів за ціною сировини більша від вартості відходів за ціною можливого використання  
1500 : 500 = 3 рази 
3. Приріст матеріальних витрат 
5 * 3 = 15 млн.грн. 
4.Визначаємо скільки витрачається сировини (за плановими нормами) на 1 грн. виробництва ТП: 
5410 : 20560 = 0.2636 грн. 
5. Додатковий випуск продукції за умови доведення відходів до планових норм: 
15 : 0.2636 = 56.9 млн. грн. 
 
3.5 Аналіз впливу на обсяг продукції і підрахунок резервів її зростання з групи предметів праці 
 
Схема аналізу зображена на рис.3. 5.1