Звязок розвитку тонких пальців рук і розвитку мовлення

Відомому педагогу В.А. Сухомлинському належить вислів: «Розум дитини перебуває на кінчиках її пальців». «Рука - це інструмент всіх інструментів», сказав ще Аристотель. «Рука - це свого роду зовнішній мозок», писав Кант.

На сьогоднішній день загальновідомий факт: рівень розвитку вищих форм пізнавальної діяльності - перебувати у прямій залежності від стану рухового аналізатора в цілому, а особливо від ступеня сформованості тонких рухів кистей і пальців рук! У зв'язку з цим, заходи з розвитку дрібної моторики рук повинні обов'язково включатися в систему корекційно-розвивального навчання дітей, що мають різні відхилення у психічному розвитку.

У житті людини існує недовгий, але воістину унікальний період, коли дитячий мозок запрограмований на інтенсивне формування і навчання. І в той же час цей період життя дитини не випадково називають «ніжний вік». Потрібно бути дуже обережним і делікатним у питаннях розвитку і освіти малюків раннього віку. Ви, напевно, помічали, з якою радістю малюк засвоює будь-яку інформацію, набуває будь-які навички без додаткової інформації з легкістю і азартом.

Ігри з пальчиками розвивають мозок дитини, стимулюють розвиток мови, творчі здібності, фантазію.

Прості рухи допомагають прибрати напругу не тільки з самих рук, але і розслабити м'язи всього тіла. Вони здатні поліпшити вимову багатьох звуків. Загалом, чим краще працюють пальці і вся кисть, тим краще дитина говорить. Чому ж це так? Справа в тому, що рука має найбільше «представництво» в корі головного мозку, тому саме розвитку кисті належить важлива роль у формуванні головного мозку і становленню мови. І саме тому словесна мова дитини починається, коли рухи її пальчиків досягають достатньої точності. Ручки дитини як би готують грунт для подальшого розвитку мовлення.

Крім того, метою занять з розвитку спритності і точності пальців рук є розвиток взаємозв'язку між півкулями головного мозку і синхронізація їх роботи. У правій півкулі мозку у нас виникають різні образи предметів і явищ, а в лівому вони вербалізуются, тобто знаходять словесне вираження, а відбувається цей процес завдяки «містку» між правою і лівою півкулями. Чим міцніший цей місток, тим швидше і частіше по ньому йдуть нервові імпульси, активніші розумові процеси, точніша увагу, вищі здібності. Якщо ви хочете, щоб дитина добре розмовляла, швидко і легко вчилася, спритно виконувала будь-яку, саме тонку роботу - з раннього віку починайте розвивати його руки: пальці і кисті.

У самих різних народів пальчикові ігри були поширені здавна. У Китаї поширені вправи з кам'яними і металевими кульками. Регулярні заняття з ними покращують пам'ять, діяльність серцево-судинної і травної систем, усувають емоційну напругу, розвивають координацію рухів, силу і спритність рук, підтримують життєвий тонус. А в Японії широко використовуються вправи для долонь і пальців з волоськими горіхами. Прекрасний вплив робить перекочування між долонями шестигранного олівця. І у нас з дитинства вчили дітей грати в «Ладушки», «Сорока-білобока», «Козу рогату». Сьогодні фахівці відроджують старі ігри, придумують нові.

Про пальчикові ігри можна говорити як про чудовий універсальний, дидактичний і развиваючий матеріал. Методика і сенс даних ігор полягає в тому, що нервові закінчення рук впливають на мозок дитини і мозкова діяльність активізується. Для навчання в школі дуже важливо, щоб у дитини були добре розвинені м'язи дрібної моторики. Пальчикові ігри - хороші помічники для того, щоб підготувати руку дитини до письма, розвивати координацію. А для того щоб паралельно розвивалася і мова, можна використовувати для таких ігор невеликі віршики, лічилки, пісеньки. У принципі, будь-які віршовані твори такого роду педагоги та батьки можуть самі «запропонувати на пальці», тобто придумати супроводжуючі мовні рухи для пальчиків-спочатку прості, нескладні, а потім ці рухи ускладнювати. Завдяки пальчикових ігор дитина отримує різноманітні сенсорні враження, у неї розвивається уважність і здатність зосереджуватися. Такі ігри формують добрі взаємини між дорослим і дитиною.

Дуже добре для розвитку мови те, що в пальчикових іграх всі наслідувальні дії супроводжуються віршами. Вірші привертають увагу малюків і легко запам'ятовуються. Ритм і незмінний порядок слів, рима для малюка є чимось магічним, втішають і заспокоюють. Наскільки малюкові сподобалася гра залежить від виконання дорослих. Для самих маленьких важливо спокійно-ласкавий настрій і обережний, дбайливий дотик. Для дітей з півтора-двох років мають велике значення виразна міміка і мова дорослого, вміння зробити в потрібному місці паузи, сказати тихо або голосно, вгадати, коли потрібно повторити рух без тексту, визначити, де треба говорити дуже повільно і т.д.

До старшого дошкільного  віку дитина повинна вміти правильно  називати пальці в прямій і зворотній послідовності, вроздріб, з дотиком, з показом у себе і в інших, із закритими очима. Добре володіти олівцем, розфарбовувати, варіюючи силу тиску, з'єднувати точки точними лініями, вирізати по контуру і ліпити. У цьому віці можна познайомити дитину з бісероплетінням, способами роботи ниткою і голкою. Кожен пальчик дитини до школи має бути «самостійним» і спритним. А допомогти унормувати ці вміння і навички, розвинути спритність дитячих ручок, а значить, і інтелектуальні здібності дитини покликані пальчикові ігри.

 

Методичні рекомендації до проведення пальчикових ігор

1) Перед грою з дитиною обговорити її зміст, відразу при цьому відпрацьовуючи необхідні жести, комбінацію пальців, рухи. Це не тільки дозволить і підготує малюка до правильного виконання вправи, але і створить необхідний емоційний настрій.

2) Перед початком вправ діти розігрівають долоні легкими погладжуваннями до приємного відчуття тепла.

3) Усі вправи виконуються в повільному темпі, від 3 до 5 разів, спочатку правою рукою, потім лівою, а потім двома руками разом.

4) Виконуйте вправи разом з дитиною, при цьому демонструючи власну захопленість грою.

5) При виконанні вправ необхідно залучати, по можливості, всі пальці руки.

6) Необхідно стежити за правильною постановкою кисті руки, точним перемиканням з одного руху на інший.

7) Потрібно домагатися, щоб всі вправи виконувалися дитиною легко, без надмірного напруження м'язів руки, щоб вони приносили йому радість.

8) Всі вказівки даються спокійним, доброзичливим тоном, чітко, без зайвих слів. При необхідності дитині надається допомога.

9) У ідеалі: кожне заняття має свою назву, триває кілька хвилин і повторюється протягом дня 2-3 рази.

10) При повторних проведеннях гри діти нерідко починають говорити текст частково (особливо початок і закінчення фраз). Поступово текст розучується напам'ять, діти вимовляють його цілком, співвідносячи слова з рухами.

11) Вибравши дві або три вправи, поступово замінюйте їх новими.

12) Не ставте перед дитиною кілька складних завдань відразу (наприклад, показувати рух і вимовляти текст). Обсяг уваги у дітей обмежений, і нездійсненне завдання може «відбити» інтерес до гри.

13) Ніколи не примушуйте. Спробуйте розібратися в причинах відмови, якщо можливо, ліквідуйте їх (наприклад, змінивши завдання) або поміняйте гру.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                      ДОПОВІДЬ

на тему: «Пальчикові вправи – як засіб стимулювання мовлення дитини»

 

 

 

                                                                  Підготувала

                                                          логопед

                                                                  Мельник В.В.