Высшее образование в Швейрации

6

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ В. Н. КАРАЗІНА

РЕФЕРАТ

на тему:

ВИЩА ШКОЛА ШВЕЙЦАРІЇ

Харків 2011

ПЛАН

              ВСТУП.....................................................................................................,.......3

1.            Швейцарія як одна з провідних країн у сфері освіти..........................5

2.            Ознайомлення з швейцарською системою освіти...............................6

3.            Вища освіта Швейцарії: університети..................................................8

3.1                  Федеральні технологічні навчальні заклади...........................9

3.2                  Кантональні університети.........................................................9

ВИСНОВОК..................................................................................................11

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ..............................................12

ВСТУП

Невелика за розмірами європейська країна - Швейцарія - по праву гордиться самим кращим сиром і годинниками, самим кращим банківським сервісом і готельним обслуговуванням, і звичайно ж, високим рівнем освіти. Саме у Швейцарії вперше з'явилися міжнародні школи і університети. Багато коронованих персон і перші особи держав вчилися в Швейцарії. Швейцарські державні школи, приватні школи-пансіони, вищі учбові заклади і школи готельного бізнесу по праву належать до найкращих в світі [1:23].

Перш за все слід зазначити, що єдиної обов'язкової учбової програми в країні немає. Все залежить від кантону (Швейцарія складається з 26 кантонів), в якому розташовується та або інша школа. Традиційно в місцевих школах пропонують ряд основних освітніх програм. Перш за все це національна (Matura), а також англійська, американська, французька, німецька і італійська програми.

Вища освіта в Швейцарії розділяється на професійне і університетське. У країні налічується 12 державних вузів (10 кантональних університетів і 2 федеральних технологічних інституту). Утворення неуніверситетського типу (професійне) безпосередньо пов'язане з практикою і виробництвом. Це технічні, агротехнічні, будівельні, комерційні, спеціалізації, підготовка вихователів і працівників охорони здоров'я і інше. Навчання триває 3-4 року. "Класичні" університети Швейцарії розташовані в Цюріху, Берні, Люцерні, Базелі, Санкт-галлене, Женеві, Лозанні, Невшателе, Фрібурге. Найкрупніші університети в Цюріху і Лозанні. Там навчаються близько 20 000 і 10000 студентів відповідно. Це вузи, в яких швейцарці вчаться безкоштовно. Окрім перерахованих університетів існують також дві вищі політехнічні школи - аналоги технічних університетів, де викладають інженерні науки і архітектуру. Крім того, статус вищого учбового закладу мають і Вищі спеціалізовані школи. Для вступу до університету не потрібно складати іспити (за деяким винятком). Охочі просто надають дипломи доуніверситетського рівня і «записуються» в студенти [4:16].

В середньому в університеті студенти вчаться близько 5-6 років, залежно від вибраного факультету і особистих здібностей. Навчальний рік, як і скрізь, складається з двох семестрів. Але звичних екзаменаційних сесій в швейцарських університетах немає.

Навчання в Швейцарії - це унікальна можливість здобувати гідну освіту і жити в одній з самих економічно розвинених і упорядкованих країнах світу, з приголомшливою природою і м'яким кліматом. Спокійна обстановка і безпека в Швейцарії створюють ідеальну атмосферу для цього. Зі всього світу сюди приїжджають на навчання діти глав держав, членів урядів, парламентів, власників крупних компаній і банків. Навчання в цій країні вважається дуже престижним не тільки серед європейців, але і серед жителів Америки [3:27].

1.      Швейцарія як одна з провідних країн у сфері освіти.

Швейцарія відома всьому світу своїми приватними школами, закритими пансіонами та університетами. Швейцарія - батьківщина реформаторської педагогіки. Рівень освіти в приватному секторі досить високий, завдяки відмінній підготовці педагогів і традиціям якості. Варто також згадати про такі аспекти, що доповнюють ідеальні умови для навчання, як стабільність, безпеку і престиж. Всі вищезазначені чинники приваблюють величезну кількість студентів і учнів з усього світу.
Хороші результати показує Швейцарія не тільки щодо середньої освіти, а також і щодо вищої. У міжнародних рейтингах найкращих вузів світу Швейцарія традиційно займає 4-9 позиції, поступаючись лише США, Канаді та Великобританії. Однак у тому, що стосується вартості навчання в університетах, Швейцарія поза конкуренцією - вища освіта в цій країні безкоштовна і понині, в тому числі і для іноземців [1:23].

Вища освіта в Швейцарії, має такі основні характеристики: різноманітність вищих навчальних закладів, конкурентоспроможну якість викладання та її інтернаціональність. Швейцарські університети пропонують багату програму освіти на різних навчальних рівнях.
Хоча Швейцарія як  центр вищої освіти заохочує творчий динамізм, один фактор залишається незмінним - бажання досягти досконалості. Це можливо завдяки щедрим інвестиціям федеральної і кантональної влади. Позитивний вплив цих інвестицій можна побачити в ході перевірок, експертних оцінок і оцінок, які базуються на спеціальних навчальних програмах, окремих установах або на всій системі вищої освіти Швейцарії. Якість вищої освіти в Швейцарії стає очевидною, коли дивишся на ряд провідних позицій, які займає швейцарська освіта і науково-дослідницьке співтовариства у справах міжнародної статистики і рейтингів. Швейцарські університети адаптували свої програми до загальноєвропейської стандартів і ввели ступінь бакалавра, магістра та аспірантів, які мають вирішальне значення для полегшення академічної мобільності на міжнародному рівні. Ми також з гордістю Досить вагомими є цифри, які відображають ступінь інтернаціоналізації у швейцарських університетах: п'ята частина - студенти, більш половини – аспіранти і близько однієї третини навчальної частини не є громадянами Швейцарії [2:37].

2. Ознайомлення з швейцарською системою освіти.

Швейцарську систему освіти можна розділити приблизно на три рівні: початкова, середня і вища. Обов’язковою освітою у Швейцарії є початкова освіта + вторинний рівень 1. Система варіюється від кантона до кантону. Однак офіційним загальноприйнятим на всій території Швейцарії є вік зарахування дітей до школи. У  6 років діти йдуть до початкової школи, яка триває від чотирьох до шести років.

Діти дошкільного віку відвідують дитсадок від одного до двох років. З чотирьох до шести років навчання учні закінчують свою обов'язкову освіту вторинного рівня 1. До вторинного рівня II відноситься професійна чи загальна освіта. Вторинний рівень II являє собою перший етап необов'язкової освіти.

Широкий спектр освіти пропонується на даному етапі з певними періодами навчання, які відрізняються тривалістю - зазвичай від двох до чотирьох років - і типом остаточної кваліфікації.

Швейцарія має дуже великий вибір вищої освіти на третинному рівні А. На третинному рівні навчання є два типи вищих навчальних закладів за різним освітнім спрямуванням: по-перше, традиційні університети, включаючи кантональні університети та федеральні технологічні заклади, в яких навчання зосереджено на фундаментальних дослідженнях; по-друге, університети прикладних науках, в яких вчення основане на прикладних дослідженнях. Окрім того, є багато варіантів у сфері вищої професійної освіти та навчання на третинному рівні В з сертифікатом, захистом дипломної та курсами (мал.1) [1:43].

Мал. 1: Діаграма швейцарської системи освіти

3. Вища освіта Швейцарії: університети

Вибір вищої освіти Швейцарії дуже великий і різноманітний.  Основним завданням університетів є проведення фундаментальних досліджень і викладання в університетах прикладних наук більше акцентується на практичну спрямованість досліджень.

Термін університети включає кантональні університети та федеральні технологічні інститути, основними завданнями якого є викладання, наукові дослідження та надання послуг. Хоча університети мають велику академічну, фінансову та організаційну автономію, Швейцарський Університет Конференції  (Swiss University Conference) несе відповідальним за координацію на національному рівні.

У зимовому семестрі 2004/2005 налічувалося близько 111 000 студентів, яких було зараховано у всі університети. У той же час близько 29000 робітників (професорів, викладачів, асистентів, адміністрації) працювали в університетах. Річний бюджет університетів в даний час 4900000000 швейцарських франків (трохи більше € 3300 млн), з яких 46% поступає з Конфедерації, майже 40%  від кантонів і інші 15% з інших джерел. Фінансова структура федеральних технічних інститутів і кантональних університетів відрізняється одна від одної. Наприклад, бюджетні федеральні технологічні інститути отримують левову частку фінансування від фондів Конфедерації, призначених для університетів. Кантональні університети, фінансуються по-різному: У середньому кантон витрачає 56%, а Конфедерація повертає 25% необхідного бюджету. Ці 25% включають дослідницькі субсидії від Конфедерації, які оплачує Швейцарський національний науковий фонд [4:18].

До більш відомих університетів Швейцарії відносять: Цюриський федеральний  технологічний інститут та Цюриський університет, Лозаннський федерально-технологічний  інститут та Лозаннський університет, Базельский університет, Бернський університет, Фрібургський  університет, Женевский університет та багато інших [5:12].

3.1. Федеральні технологічні інститути

У Швейцарії нараховується два федеральні технологічні інститути: один у німецькомовному місті Цюріху, інший у французькомовному місті Лозанні. Наряду з чотирма іншими науково дослідницькими інститутами вони складають область федерально-технологічних інститутів. Область федерально-технологічних інститутів спрямована на всі сфери діяльності: наукові дослідження, навчання, технологічні новації та надання послуг для суспільства. Наука, інженерія та архітектура є основними предметами, що вивчаються у федеральних технологічних інститутах. Хоча курси у природничих науках та архітектурі пропонуються деякими кантональними університетами, федеральні технологічні інститути це єдині університети Швейцарії, що мають наукову та технічну навчальні програми. Область федеральних технологічних інститутів є рушійною силою технологічної та економічної реалізації знань. Її діяльність включає в основному сфери стратегічного значення для Швейцарської конкуренції, такі як біологічні науки, нанотехнології, інформаційні та комунікаційні технології [1 : 11].

3.2. Кантональні університети

На території Швейцарії знаходиться десять кантональних університетів, п’ять з яких розташовані у німецькомовних містах Швейцарії: Базелі, Берні, Люцерні, Санкт-Галлені, та Цюріху. Університети у Женеві, Лозані і Невшателі знаходяться у французькій частині Швейцарії. Нарешті, університети італійської частини Швейцарії знаходяться в Лугано, а також є двомовний університет у Фрібурге (німецько-французький). Деякі університети можуть звернутися до тривалих традицій. Наприклад, Базельский університет є найстарішим вищим навчальним закладом, який був заснований у 1460 році. Університети Женеви та Лозани були засновані через десятиліття, багато інших університетів були створені зовсім недавно. Найновіший університет італійськомовної частини Швейцарії був створений у 1996 році [3:7].

Більшість кантональних університетів пропонують спеціальності у галузі права, математики, соціальних та природничих наук. Половина університетів мають свій власний медичний факультет. Деякі університети мають більш конкретний профіль та зосереджуються на меншій кількості дисциплін. Окрім медицини, що потребує найдовшого періоду дослідження більшість курсів може бути завершена за вісім семестрів та додатковий семестр для отримання диплому. На практиці курси тривають в середньому дванадцять семестрів. Структура дослідження багато в чому залежить від факультети, який бере участь. Зазвичай студенти починають з основного курсу навчання, що закінчується іспитом і веде до дипломної роботи. У даний час, як і в багатьох інших університетських системах Європи, ці структури ці структури перебувають у стадії розгляду [4:9].

ВИСНОВОК

Організація освіти в Швейцарії має ряд особливостей. У ній немає єдиної національної системи освіти, немає і національного міністерства освіти або якого-небудь іншого єдиного центрального органу, керуючого освітою. Наявність ряду мов в країні і великої кількості двомовного населення призвело до існування в ряді кантонів паралельних шкільних систем. Таке становище стало наслідком специфіки історичного розвитку країни, її політико-адміністративної організації та особливостей мовної ситуації.
Швейцарія (офіційна назва Швейцарська Конфедерація) ¬ це невелика держава в Центральній Європі площею 41,3 тис. км, що має спільні кордони та мови з Німеччиною, Францією, Італією, Австрією і Ліхтенштейном.

У Швейцарії чотири національні мови (і чотири чітко виражених мовних зони): німецька, французька, італійська та ретороманська (або романська).Перші три є державними мовами. На кожній з чотирьох національних мов говорять як на рідній мові в межах її території або мовного регіону. Однак є кілька двомовних кантонів (Фрібург, Берн, Вале), де деякі райони здебільшого німецькомовні, а інші переважно франкомовні. Кантон Грізон навіть трьохмовний, основна мова тут ретороманська, але поширені також німецька та італійська мови.