Вплив бар’єрів спілкування на ефективність взаємодії

     Успіх значною мірою залежить від рівня  культури спілкування співбесідників, від знання ними психології особистості, вміння враховувати їх при доборі засобів спілкування. Цей висновок стосується також спілкування між людьми різних національностей. Орієнтація на загальнолюдські моральні цінності, самобутність, унікальність кожного народу сприяє встановленню взаєморозуміння, громадянської злагоди і християнської любові. Ще в XVI ст. видатний французький філософ-мораліст М. Монтень писав, що різні звичаї народів нескінченні у своїх проявах, і скрізь вони мають обґрунтування. Неврахування таких звичаїв нерідко сприймається як відхилення від розуму.

     Ми  не маємо права змінювати звичаї інших народів, їх потрібно пізнавати і враховувати з метою досягнення взаєморозуміння. Під час бесіди американців чи англійців один говорить, а другий слухає, адже переривати не ввічливо. Японець слухає більш активно, подаючи сигнали про те, що він розуміє співбесідника, якщо може, то навіть закінчує за нього фрази. Його "хай" ("так") означає: "Я вас розумію". Інколи ті, хто не знає цієї особливості японців, сприймають "хай" за згоду і думають, що досягли успіху у вирішенні ділових питань, а потім, на жаль, глибоко розчаровуються. Загальнолюдська культура допоможе подолати бар'єри взаєморозуміння, пов'язані із соціокультурними відмінностями.

     Бар'єрів на шляху до злагоди, взаєморозуміння  між людьми багато, їх треба вчасно розпізнавати, попереджати і долати. Це те негативне, що знижує ефективність спілкування та взаємодії між людьми. Водночас наука й практика пропонують певні способи і засоби, які сприятимуть успіху у взаємопорозумінні та взаємодії. 

      ІІ. Типи комунікативних бар’єрів за Поршневим.  

     Б. Поршнєв виокремлює три форми комунікативних бар'єрів, які різняться за ступенем прозорості: уникання, авторитет, нерозуміння. Йдеться про те, що за своєю психологічною природою комунікативний бар'єр є механізмом захисту від небажаної інформації. Психологічна перешкода, яку реципієнт встановлює на шляху небажаної, стомливої чи небезпечної інформації, може бути різного ступеня прозорості.

     Уникнення - це такий тип бар'єру під час  спілкування, коли спостерігається  уникнення джерел впливу, відхилення від контакту з партнером, при якому взагалі ніяке спілкування стає неможливим. Визначивши партнера як небезпечного в якомусь відношенні, "чужого", людина просто уникає спілкування з ним, чи якщо зовсім ухилитися неможливо, додає всі зусилля, щоб не сприйняти його повідомлення. З боку цей "захист" дуже добре помітний - людина неуважна, не слухає, не дивиться на співрозмовника, постійно знаходить привід відвернутися, використовує будь-який привід для припинення розмови.

     Уникнення як вид захисту від впливу виявляється  не тільки в уникненні людей, але й у відхиленні від визначених ситуацій, таких, у яких може виникнути небезпека "шкідливого" впливу. Таким чином, найпростіший спосіб захисту від впливу - уникнути зіткнення з джерелом цього впливу.

     Авторитет. Дія даного типу бар'єру спілкування полягає в тому, що, розділивши всіх людей на авторитетних і неавторитетних, людина довіряє тільки першим і відмовляє в цьому другим. Авторитетним людям виявляється повна довіра і стосовно їхньої мови контрсугестія "не працює". Зате всім іншим, кому в авторитетності відмовлено, довіри немає ніякої, і, отже, те, що вони говорять, не має ніякого значення. Таким чином, довіра і недовіра "залежать" не від особливостей переданої інформації, а від того, хто її подає.

     У зв'язку з такою дією авторитету дуже важливо знати, відкіля цей бар'єр береться, від чого залежить присвоєння конкретній людині авторитету. Очевидно, тут можна знайти багато різних "основ". Це може бути і соціальний стан (статус) партнера, його перевага по важливому в даний момент параметру, приналежність даного партнера до реальної "авторитетної" соціальної групи, чи його привабливість у визначених ситуаціях, добрі стосунки до адресатів впливу, приналежність до важливих груп, яким безумовно довіряє його співрозмовник.

     Нерозуміння. Далеко не завжди є можливість визначити джерело інформації як небезпечне, чуже чи неавторитетне і в такий спосіб захиститися від небажаного впливу. Досить часто якась потенційно небезпечна для людини інформація може виходити і від людей, яким ми в загальному і цілому довіряємо (від "своїх" чи цілком авторитетних). У такому випадку захистом буде "нерозуміння" самого повідомлення. Будь-яке повідомлення можна не зрозуміти - по результату це те ж саме, що не чути і не бачити, тільки вплив пробуксовує тепер в іншому місці.

     Зовнішні  бар'єри. На основі проведеного аналізу  типів існуючих бар'єрів у спілкуванні  можна зробити наступні висновки. Захист від впливу іншої людини в  спілкуванні може приймати вид уникнення, заперечення авторитетності чи джерела  нерозуміння. В усіх випадках результатом спрацьовування того чи іншого бар'єрного механізму буде неприйняття впливу - воно не буде сприйняте і, отже, не зробить ніякого впливу. Підставами для захисту є різні ознаки.

     Не  слід представляти собі ці бар'єри в  комунікації як результат свідомого, довільного і спрямованого захисту від впливу. У реальному спілкуванні бар'єри присутні у виді незалежних механізмів, що дані людині для захисту, але їхня дійсна природа людині не відома.

     Очевидно, що, крім зовнішніх бар'єрів, існують  ще якісь внутрішні захисти, що визначають відношення людини до вже прийнятної і зрозумілої, але в той же час неприємної, небезпечної інформації.

     Внутрішні бар'єри - якісь внутрішні перешкоди  проти інформації, що загрожує сильній  перебудові всіх уявлень людини, її поведінки.

     Зрозуміло, що інформація, яка загрожує перебудовою  уявлення про світ, зустрічає опір. Її можна або "викинути", або  надати їй інше значення. Це можна зробити  різними способами.  

      ІІІ. Бар’єри в педагогічному  спілкуванню  

     Серед чинників, що впливають на особливості взаємодії між учителем і учнем, велике значення мають соціальний, психологічний, фізичний і смисловий (когнітивний). Відповідно до цього розрізняють бар'єри у спілкуванні.

     Соціальний  бар'єр зумовлений переважанням рольової позиції вчителя в системі педагогічної взаємодії. Учитель навмисно демонструє свою перевагу над учнем і свій соціальний статус. Нейтралізують його прагнення не протиставляти себе учням, а підносити їх до свого рівня, не нав'язувати свої позиції, а радити.

     Фізичний  бар'єр пов'язаний з організацією фізичного простору під час взаємодії. Неправильно організований простір призводить до ізольованості вчителя, який неначе віддаляє себе від учнів, намагаючись сховатися за стіл, стілець тощо. Усувають такий бар'єр, скорочуючи дистанцію, відкритістю у спілкуванні.

     Смисловий бар'єр пов'язаний з неадаптованим  до рівня сприйняття школярів мовленням  учителя, яке занадто насичене незрозумілими  словами, науковими термінами, які  він використовує без коментарів. Це є причиною зниження їх інтересу до матеріалу, утворює дистанцію у взаємодії. Він стає непомітним за уважного ставлення до свого мовлення, ретельної підготовки до уроку.

     Естетичний  бар'єр зумовлений несприйняттям співрозмовником  зовнішнього вигляду, особливостей міміки. Усувають шляхом самоконтролю поведінки.

     Емоційний бар'єр з'являється за невідповідності  настрою, негативних емоцій, що деформують сприймання. Долають його за допомогою  усмішки, чуйного ставлення до співрозмовника. 

     Психологічний бар'єр виявляється як негативна  установка, сформована на підставі попереднього досвіду, неспівпадіння інтересів партнерів комунікації тощо. Усувають шляхом переорієнтації уваги з особистості на роботу, оптимістичним прогнозуванням подальшої діяльності. Найтиповішими серед психологічних бар'єрів є:

     1. «Бар'єр» неспівпадання установок - учитель приходить з задумками цікавого уроку, захоплений ним, а клас байдужий, не уважний, тому недосвідчений учитель роздратовується, нервує тощо.

     2. «Бар'єр» побоювання класу типовий для учителів-початківців; вони непогано володіють матеріалом, добре підготувались до уроку, але сама думка про безпосередній контакт з дітьми «лякає» їх, пригнічує творчу ініціативу тощо;

     3. «Бар'єр» відсутності контакту: учитель заходить до класу і замість того, щоб швидко й оперативно організувати взаємодію з учнями, починає діяти автономно (наприклад, пише пояснення на дошці тощо);

     4. «Бар'єр» звуження функцій спілкування: педагог враховує лише інформаційні задачі спілкування, забуваючи про соціально-перцептивні взаємовідносні функції спілкування;

     5. «Бар'єр» негативної установки на клас, яка може деколи формуватися апріорно на основі думки інших учителів, що працюють з цим колективом або є наслідком власних педагогічних невдач;

     6. «Бар'єр» минулого негативного досвіду спілкування з даним класом чи учнем;

     7. «Бар'єр» побоювання педагогічних помилок (запізнення на урок, не вірно виставленої оцінки тощо);

     8. «Бар'єр» наслідування: молодий учитель наслідує манери спілкування, діяльність іншого педагога, на якого він орієнтується, але не усвідомлює, що механічне перенесення чужого стилю спілкування на свою педагогічну індивідуальність неможливе.

     Психологічні  «бар'єри» спілкування виникають  непомітно і спочатку можуть не усвідомлюватись  учителем. Зате школярі сприймають їх одразу. Але якщо «бар'єр» закріпився, то й сам педагог починає відчувати дискомфорт, тривогу, нервовість. Цей стан стає стійким, заважає плідному контактові з дітьми й, нарешті, впливає на характер педагога - формує якийсь неправильний «педагогічний характер».

      ВИСНОВОК

     Питання про ефективність людського спілкування - універсальне. Бар'єри спілкування  можуть бути зв'язані з характерами  людей, їх прагненнями, поглядами, мовними  особливостями, з манерами спілкування. І причини багатьох конфліктів, взаємних розбіжностей і невдоволення людей як в особистій, так і в професійній сферах не в останню чергу криються саме в нерозумінні прийомів ефективного спілкування, у невмінні ними користатися.

     У цілому основними умовами будь-якого  практичного спілкування є уміння і навички людини у використанні так званих розуміючих і директивних прийомів реагування при взаємодії з іншими людьми. Ефективне спілкування повинне містити в собі розуміючі і директивні прийоми реагування і по можливості виключати агресивні і принизливо-поступливі реакції при взаємодії з іншими людьми.

     На  основі проведеного аналізу типів  існуючих бар'єрів у спілкуванні  можна зробити наступні висновки. Захист від впливу іншої людини в  спілкуванні може приймати вид уникнення, заперечення авторитетності чи джерела нерозуміння. В усіх випадках результатом спрацьовування того чи іншого бар'єрного механізму буде неприйняття впливу - воно не буде сприйняте і, отже, не зробить ніякого впливу. Підставами для захисту є різні ознаки.

     Не  слід представляти собі ці бар'єри в комунікації як результат свідомого, довільного і спрямованого захисту від впливу. У реальному спілкуванні бар'єри присутні у виді незалежних механізмів, що дані людині для захисту, але їхня дійсна природа людині не відома.

     Бар'єрів на шляху до злагоди, взаєморозуміння між людьми багато, їх треба вчасно розпізнавати, попереджати і долати. Це те негативне, що знижує ефективність спілкування та взаємодії між людьми. Водночас наука й практика пропонують певні способи і засоби, які сприятимуть успіху у взаємопорозумінні та взаємодії.

      ЛІТЕРАТУРА

     1. Волкова Н. П. Педагогіка. Посібник. – Київ: Видавничий центр «Академія», 2001.

     2. Кан-Калик В.А. Учителю о педагогическом обучении. Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1987.-190 с.

     3. Максименко С.Д., Соловієнко В.О. Загальна психологія: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2001.-256 с.

     4. Марченко А.І. Проблеми успішного спілкування. - Львів, 1990.

     5. Мудрик А.В. Общение как фактор воспитания школьников. – М., 1984.-111 с.