Виробниче навчання в закладах професійної освіти

xt-align:justify">2. Які механізми входять до висіваючого апарату?

3. Чому використовують гумові гафровані насіннєпроводи?

Переходимо до другого питання.

В зернових сівалках регулюють багато вузлів та механізмів. Сьогодні ми розглянемо основні регулювання.

В сівалках регулюють:

•                      норму висіву насіння;

•                      кількість висіву міндобрив;

•                      розташування сошників для міжряддя;

•                      глибину ходу сошників;

•                      установку маркерів.

Дані по регулюванню записуються учнями до зошита.

Норма висіву залежить від робочої довжини катушок та частоти її обертання. Зазор повинен бути для зернових культур 1-2 мм, для  бобових - 8-10 мм. Таким же чином встановлюється і кількість висіву міндобрива. Розташування сошників виконується за допомогою розміточної дошки. Сошники розставляють від середини сівалки в ліву і праву сторони перший ряд 12 сошників, а потім другий ряд 12 сошників. При закручуванні гвинта глибина ходу сошників збільшується, а при відкручуванні - зменшується. В сошниках регулюють кут на 10° (клин).

Запитання до учнів:

1.     Перерахуйте основні регулювання зернових сівалок.

2.     Як розташовуються сошники на сівалці?

3.     Для чого встановлюють диски сошників під кутом 10°?

Розглянемо наступне питання.

Викладач пропонує учням самостійно знайти відповідь на запитання: Якими показниками оцінюється якість рядового посіву? Викладач пропонує відкрити підручник на певній сторінці.

Відповідь учня: "Стійкістю заданої норми висіву насіння, рівномірністю покриття насіння грунтом, витримкою стикових міжрядь, відсутністю погрішностей".

 

V Узагальнення і систематизація знань

Перевіримо рівень засвоєння матеріалу сьогоднішнього уроку.

Практичне завдання: "Ви виїхали в поле і раптом така ситуація: після наладки сівалки на норму висіву, вона висіває тільки 30% від норми; у 3-й і 5-й насіннєпроводи не надходить насіння з насіннєвого ящика; 10-й і 22-й сошник не закладає насіння на потрібну глибину; сівалка закладає насіння на велику глибину. Що ви будете робити в такій ситуації?"

Учні обмірковують ситуації, діляться своїми думками, приходять до єдиного рішення і відповідають на поставлене проблемне запитання.

 

 

 

VІ Підведення підсумків уроку

Викладач виставляє учням оцінки, підводить підсумки роботи учнів.

 

VІІ Домашнє завдання

Повторити технічну схему роботи сівалки СЗ-3,6 – та основні регулювання.

 

2.3. Розробка уроку-гри

 

Для того, щоб підвищити зацікавленість учнів до навчання, мною запропонована розробка нетрадиційного уроку - теоретичної рольової гри-диспуту на тему: "Сівалки для посіву зернових культур".

Обладнання: натуральна наочність, схематична наочність (таблиці, плакати, схеми, макети).

Ролі, які виконуватимуть учні під час гри:

1.  Обліковці.

Для виконання цієї роботи потрібно 4 учні з групи. Вони повинні враховувати якість відповіді за даними критеріями: правильність вибору рішення і його обґрунтування.

2.        Судді.

Потрібно 4 учні. В їх обов'язки входить виводити оцінку за матеріалами обліковців. На цю роль обирають найкомпетентніших учнів.

3. Арбітри.

Арбітром спочатку у складних і суперечливих ситуаціях є викладач, а пізніше, коли для учнів гра стане звичною, будуть два найкомпетентніші учні. Парна кількість учнів повинна бути тому, що коли судді і арбітри не зможуть дійти згоди, викладач допоможе виявити, хто правий. Арбітр контролює режим гри, консультує (виконує роль інформатора), а як ведучий - організовує обговорення прийнятих рішень, підводить підсумки гри.

4        Решта учнів - спостерігачі і безпосередні учасники гри. Найкраще їх розділити на дві рівні підгрупи (це може бути поділ по рядам). Тоді гра буде проводитись у вигляді естафети.

По черзі виходить по одному учню з підгрупи. Перший учень повідомляє зміст операції чи запропонованого йому питання. Потім - порядок і прийоми виконання кожної дії, показуючи їх в натурі і на плакаті.

Учні з конкуруючої підгрупи можуть ставити будь-які запитання з практики або теоретичного обґрунтування виконаних дій. Забороняється форма запитання: "Чому у нього помилка?", а лише в формі "Чому ти зробив так?" (бо не відомо, чи це помилка насправді). Якщо учневі важко відповісти або обґрунтувати своє рішення, йому допомагають товариші з його підгрупи.

Після нього виходить учень конкуруючої підгрупи і повідомляє зміст і порядок другої операції і так до кінця.

Арбітри слідкують за виконанням правил гри і порядку виконання певних дій. Обліковці записують правильність чи помилковість, а також відсутність відповідей. Судді оцінюють всю діяльність учня, який відповідає і окремо враховують відповіді товаришів з підгрупи, які йому допомагали.

У кінці гри підводиться підсумок і визначається командна-переможець.

На початку гри ведучий (викладач) знайомить учнів із структурою, змістом гри, з функціональними обов'язками її учасників. Учням пропонується самим вибрати обліковців, суддів, арбітрів.

 

Хід гри

 

По черзі виходять учні з підгруп і дають відповіді на запропоновані запитання. Після відповіді учня з першої підгрупи на його місце виходить учень з наступної.

Запитання до учнів повинні бути з теми, яку вони вивчали на минулому занятті. Це допоможе глибше засвоїти матеріал по даній темі.

Запитання:

1. Які ви знаєте способи посіву?

(Розкидний; рядовий; перехресний; стрічковий; суцільний; гніздовий; квадратно-гніздовий; пунктирний).

2. Охарактеризуйте ці способи.

(Вони залежать від міжрядь, відстані насіння в рядку і кількості насіння в гнізді).

З .Які ви знаєте типи сівалок та їх призначення?

(СЗ-3,6; СЗУ-3,6; СЗТ-3,6; СЗЛ-3,6; СКОН-4,2; ССТ-12А).

4. Які культури висаджують розсадопосадочними машинами?

(Овочі, табак).

5. Як ви гадаєте, що є рушійною силою у сівалки?

6. Назвіть основні механізми зернової сівалки.

7. Які механізми приводять в дію висівні апарати?

8. Як розташовують сошники на сівалці?

Практичні завдання (ситуації):

1.   Після наладки сівалки на норму висіву, вона висіває лише 30% норми.

2.   У 3-й і 5-й насіннєпроводи не надходить насіння з насіннєвого ящика.

3.   10-й і 22-й сошник не закладають насіння на потрібну глибину.

4.   Сівалка закладає насіння на велику глибину.

За правильну повну обґрунтовану відповідь ставиться 2 бали, за неповну - 1 бал, якщо відповіді немає: - 1 бал. Якщо учню допомагає його підгрупа, то відповідь оцінюється в 1 бал.

Потім підгрупам пропонуються тестові завдання. Кожній з підгруп дається по три тести (Додаток А. Б, В). За кожну правильну відповідь на питання тесту ставиться один бал.

У кінці гри підраховується кількість балів кожної підгрупи, підводиться підсумок, визначається командна першість. Викладач виставляє учням оцінки, а також підводить підсумки роботи на уроці. Критерієм оцінювання є індивідуальна відповідь учня і її обґрунтування.

ВИСНОВОК

 

Метою виробничого навчання є формування в учнів основ професійної майстерності в області визначеної професії або групи професій, закріплення отриманих учнями первинних навичок та професійних умінь самостійного виконання робіт, оволодіння сучасною технікою, механізмами, інструментами, технологією, опанування передовими формами організації праці.

Специфічною особливістю процесу виробничого навчання є поєднання навчання учнів у спеціально організованих, у тому числі змодельованих умовах (навчальні майстерні, навчальні лабораторії, полігони, навчальні господарства, тренажери, навчальні установки і т.д.), і в умовах виробництва. На рівні з дидактичними засобами особливе значення має учбово-матеріальне оснащення учбово-виробничого процесу: обладнання, робочі і контрольно-вимірювальні інструменти, прилади, технічна документація і т.д.

Всі ці специфічні особливості, що характеризують процес виробничого навчання, необхідно враховувати при визначенні конкретного змісту, форм, методів і засобів виробничого навчання учнів, тобто системи.

Використовуються наступні системи виробничого навчання: процесуальна, технологічна і процесуально-технологічна.

Процес виробничого навчання відбувається на основі тісної взаємодії теорії і практики. Практичні уміння і навички формуються на основі знань, що поглиблюються, вдосконалюються. Це визначає необхідність, по-перше, координації вивчення спеціальних предметів і виробничого навчання таким чином, щоб теорія випереджала практику, по-друге, високого рівня спеціальних знань майстрів виробничого навчання, по-третє, наявність тісних між предметних зв'язків у діяльності майстрів і викладачів спеціальних предметів (спеціальної технології).

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1.           Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник. – К.: Вид. центр „Академія”, 2001. – 576 с.

2.           Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. - Київ, Вища школа, 1999.

3.           Дидактика производственного обучения. /Под ред. О. Ф. Федоровой. — М.: Высшая школа, 1973. — 418 с.

4.           Дидактика средней школы. / Под ред. М.Н. Саткина. - М.: Просвещение, 1982

5.           Древс У.М., Фурманн З.Н. Организация урока (в вопросах и ответах). Век X. - М.: Просвещение, 1984

6.           Дьяченко В.К. Сотрудничество в обучении. - М, 1991

7.           Загальна психологія: Підруч. для студентів вищ. навч. закладів/ За загальн. ред. акад. С.Д. Максименка. — К: Форум, 2002.

8.           Зайченко І.В. Педагогіка: Навч. посібник. – Чернігів, 2003. – 528 с.

9.           Зотов Ю.Б. Организиция современного урока. - М., Просвещение, 1984

10.       Ильина Т.А. Педагогика: Курс лекций. - М.: Просвещение, 1984

11.       Индивидуализация и дифференциация обучения. - М.: Педагогіка. - 1990. - 70 с.

12.       Ковальский М. И. Производственное обучение учащихся средней школы. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1963.

13.       Липова Л., Ренський С. Інтеграція індивідуальної роботи з іншими формами навчальної діяльності. // Рідна школа, №1. — 2002. – С. 25-31.

14.       Онищук В.А. Урок в современной школе. - М., Просвещение, 1980.— 70 с.

15.       Онищук В.О. Типи, структура і методика уроку в школі. - К.: Радянська школа, 1976.

16.       Организационные формы обучения/ Под ред. Ю.И. Малеваного. - К., 1999.

17.       Паламарчук І.Н. В.Ф., Румянцева Д.І., Антипова О.Й. У пошуках нестандартного уроку// Рад. школа. - 1991. - №1. - С.66.

18.       Педагогіка. / За ред. М.Д. Ярмаченка. - К.: Вища школа, 1986

19.       Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. - К.: А.С.К., 2004

20.       Психология и педагогика: Учебное пособие / Под ред. А.А.Радугина. – М.: Изд-во „Центр”, 1997. – 255 с.

21.       Страхов И. С. Психология труда. - М.: Учпедгиз, 1963. - 240 с.

22.       Фіцула М.М. Педагогіка: навч. посібник. – К.: Вид-во „Академія”, 2000. – 544 с.

23.       Харламов И.Ф. Педагогика: Учеб. пособие. – М.: Юристь, 1997. – 512 с.

24.       Шведов А. Активизация учащихся на уроках производственного обучения. - Профессионально-техническое образование, 1965, №2,с. 8 - 10.

25.       Якиманская И. С. Формирование интеллектуальных умений в процессе производственного обучения. — М.: Высшая школа, 1979. — 88 с.