Талант і геніальність

Талант і  геніальність  
 

Талант-дар, якими володіє людина,

Геніальність-дар, який панує над самою людиною.

Д. Лоуелл 

   Природа наділила дитину блискучою увагою, тому вона все одразу запам’ятовує. Дитина вміє точно описати все, а ще вона гарно фантазує. Про неї кажуть: «талановита дитина». Насправді всі ці якості можуть бути результатом тренувань. Отже, талант можна вирощувати. Адже можливості п’яті безмежні. Вважається, що доросла людина може запам’ятати від двадцяти до ста тисяч слів. Але, як правило, ми використовуємо не більше десяти відсотків вроджених можливостей своєї пам’яті. Інші дев’яносто відсотків пропадають, бо ми не вміємо пам’яттю користуватися.

      Ось декілька приладів повноцінного використання добре розвинутої пам’яті. Олександр македонський пам’ятав імена усіх своїх воїнів. Академік О. Йоффе знав напам’ять всю таблицю логарифмів. В. Моцарт послухав «Мізерере» Аллєгрі (в 9 частинах) і по пам’яті зумів записати всю партитуру цього твору, що зберігався у Ватикані під суворим секретом. Прослухавши вдруге, В. Моцарт виявив у своїх записах всього декілька неправильних нот. Таку ж музикальну пам'ять мав Сергій Рахманінов. Черчилль знав напам’ять майже всього В. Шекспіра, а Біл Гейтс пам’ятає сотні кодів, які він створив для різних програм.

    Вчені вияснили: пам'ять у людського плода починає функціонувати вже через 20 тижнів після зачаття. Під час тестів через живіт матері посилався звуковий сигнал, який зародок міг чути. Потім за допомогою ультразвукового сканера перевіряли реакцію. Виявилося,  що зародок реагує на шум, рухаючи тілом або ногами. Правда після п’ятого сигналу вин звикав до звуків, що повторювалися, і міг їх ігнорувати. При повторному посиланні сигналу через 10 хвилин і навіть через добу зародок легко розпізнає знайомий звук. Вчені вважають, що людина може згадати те, що було з нею в утробі матері.

    Щоб удосконалити пам'ять, треба перш за все знати природні закони запам’ятовування. Вони не складні: враження, повторення і асоціації. Найміцніші зорові враження. Адже нерви, які йдуть від очей до мозку, в дванадцять разів товстіші від нервів, що йдуть від вух до мозку. Марк Твен не міг запам’ятати послідовності свого виступу, користувався записною книжечкою, а як тільки починав користуватися малюнками,всі його труднощі зникали.

    Другий закон – повторення. Тисячі студентів-мусульман знають на пам'ять Коран виключно завдяки повторенню. А японські діти ще до школи протягом двох років вивчають прості знаки або букви – задовго до того, як починають читати. Така практика виробляє дивну пам'ять японців. Наприклад, письменник Хіріта Атсутона склав тритоне дослідження про міфи і легенди своєї країни, не користуючись жодним літературним джерелом, він усе зберігав у своїй пам’яті. Відомо також, що Анатолій Букін – відомий російський журналіст – у 15 років знав напам’ять «дванадцять стільців» і «золоте теля» Ільфа і Петрова. Для  

кращого запам’ятовування  він перечитував кожен роман  по п’ятдесят разів.

     Генріх Шліман, що відкрив Трою, довго скаржився на пам'ять, пізніше безперервним тренуванням так покращив її, що кожні шість місяців міг досконало засвоювати ще одну іноземну мову. А вивчав він їх багато.

     Щодо асоціації третього закону, то це єдиний спосіб надійно запам’ятати новий факт та пов’язати його з якимось іншим. Наприклад, запахи сприяють зміцненню зорових і слухових вражень – центр нюху знаходиться по сусідству із «запам’ятовуючою» зоною мозку. А гострота пам'яті на запахи, мабуть, запрограмована: роль запахів у виживанні стародавньої людини була досить значною.

   Однією  з дуже важливих основ доброї пам'яті є увага. Звичайно, цікавий предмет сам пособі збуджує увагу, тому враження стає ясним і повним. А якщо відсутня зацікавленість, то необхідні практика, тренування.

   А. Букін пропонує декілька вправ, що тренують увагу. Однак тренування тоді дають результат, якщо вони проводяться послідовно і регулярно.

   Най простіша вправа для розвитку спостережливості полягає в умінні точно бачити звичайні речі. Візьміть звичайний предмет (краще яскравого кольору книгу, фрукт або квітку), покладіть його на стіл  і попросіть дитину його уважно розглянути протягом декількох хвилин, запропонувавши при цьому запам’ятати якомога більше деталей. Потім нехай дитина заплющить очі і помалу поста рається якнайточніше описати предмет: розмір, колір, особливості форми і окремих деталей. Виконавши це дитина розплющує очі і з допомогою дорослого знаходить помилки в своєму описі і не помічені деталі. Це краще повторити, а після цього обов’язково звернути увагу дитини на те, що вдруге вона відзначила і запам’ятала набагато більше.

     Вправи для розвитку спостережливості  слід повторювати з різними  предметами 1-2 рази на тиждень. Такі заняття короткі і дитину не втомлюють, звичайно, краще це занята провести у формі гри. При цьому можна буде помітити, що дитина все легше і легше справляється із задачами, - значно покращилися її спостережливість і пам'ять.

    Можна запропонувати дитині після  уважного розгляду предмета намалювати  його з пам'яті. Слід спочатку  давати щось легше, щоб не  розчарувати дитину. Але успішність  виконання завдання оцінюється  не за художність зображення, а за числом і точністю деталей,  які дитині вдалося запам’ятати  і намалювати. У даному випадку  слід іти від простого до  складного, послідовно виробляючи  у дитини спостережливість. Ці 2 вправи  доповнюють одна одну, тому через деякий час їх можна чергувати.

     Такі вправи дуже поширені  в Індії,  в практиці йогів.  Так тренують розвідників, прикордонників, митників – всіх, кому треба  проявити спостережливість в  умовах дефіциту часу, де необхідна  швидка реакція. Найкращий ефект  досягається тоді, коли в таких  заняттях бере участь декілька  дітей.  
 
 
 

                Умови розвитку таланту. 

          Вправи для спостережливості 

   Покласти  на стіл 5 предметів ( н.: столову  ложку, олівець, камінчик, окуляри,  горня) і накрити їх хустинкою. Попросіть учасників зняти хустинку, порахуйте до 10 і знову заховайте предмети. Тепер запропонуйте всім почергово якомога детальніше описати побачені предмети. Дітей старшого віку можна попросити записати свої враження. Кожного разу поступово збільшуємо кількість предметів до 7, 10 і навіть 15.Тоді переконаємося, як точно можуть діти запам’ятовувати різні предмети.

   Прекрасним  засобом для розвитку спостережливості  є ігри на швидкість і точність. Вправа передбачає, що предмети з’являються перед дитиною  на короткий час і швидко замінюється іншими. Беремо якийсь предмет і на 1–2 с. його показуємо.  Дитина має точно і швидко його описати. З часом, коли в дитини розвинеться здатність до швидкого сприйняття і запам’ятовування, можна одночасно спробувати показати відразу декілька предметів.

   Тренування  зорової пам’яті – це вправа  на швидкий рахунок. Беремо  кісточки доміно і перевертаємо  як перед звичайною грою. Потім  не надовго перевертаємо на  лицеву сторону. Дитина повинна  назвати число очок одразу, не  рахуючи. Так декілька разів  до тих пір, доки вона не  почне безпомилково відповідати. Потім так само робимо з 2 кісточками одночасно. Пізніше – з 3. Після деякої практики дитина зможе миттєво назвати загальне число очок.

    Але , звичайно, дитина задовго  до цього заняття має добре  знати, як виглядає доміно. Таке  тренування уваги і швидкості  удосконалює пам'ять не лише  у дітей, але й у дорослих.

Раніше вважалось, що коли людина дорослішає і старіє, то клітини її мозку, нейрони поступово відмирають. Але виявилося, що це не так.

   Результати  останніх досліджень свідчать  проте, що нейрони діляться  навіть у 70р. Тому пам'ять  дитини можна покращити не лише тренуванням, але і правильно організовано харчуванням. Дітям для розвитку пам’яті потрібні вітаміни С, Є,В6, В12, бета-каротин, жирні кислоти.

   Отже, для розвитку таланту дітей  важливо не лише тренувати пам’ять, зміцнювати спостережливість і увагу, а й дбати про їх правильне харчування.

   Велике  значення має розвиток фантазії  й уяви дітей. Творчі ігри, як  прості, так і складні, допомагають  розвивати фантазію і мовлення.

  Наприклад,  дорослий розповідає початок  якоїсь історії, а дитина повинна придумати її продовження. Вона уявляє собі те, що відбувається далі і розповідає. Потім дитина зупиняється і продовження придумає дорослий. І так до того часу, доки не буде завершено оповідання. Фінал може придумати дитина або дорослий. Необхідно спостерігати за дитиною і побачити, коли вона втомилася. Повторити цю гру можна кілька разів.

    Розвиває уяву також вправа  на доповнення малюнків. Заготовляємо наперед листки паперу з намальованими на них елементами різних предметів (силует дерева, геометричні фігури). Важливо, щоб зображення не було одно значним і давало простір для уяви. Роздаємо листівки з малюнками дітям і пропонуємо домалювати так щоб вийшло закінчене зображення,- дому, саду, годинника, автомобіля. Ніколи не слід влаштовувати при цьому змагання. Навпаки, краще всім разом розглянути малюнки і в кожному знайти якусь позитивну якість. І обов’язково всіх похвалити.

   Для  розвитку уяви і фантазії можна  запропонувати дитині намалювати  свій настрій на папері будь яким-способом. Не має значення, який у даний час у неї настрій – сумний чи веселий. Для такого малювання найкраще підходять акварельні фарби.

  У нашому житті мислення виконує багато різних функцій. Основних – дві – розуміння і творчість. Розуміння забезпечує правильну оцінку ситуації, усвідомлення її, знання, які нагромадило людство. Для школяра розуміння – це умова успішного навчання. Творчість – спосіб творення нових знань: відкриттів, винаходів, художніх і музичних творів. розуміння і творчість міцно пов’язані. Щоб творити, треба добре розуміти матеріал, а щоб добре розуміти матеріал, треба до нього підходити творчо. Вважається, що розумові здібності у нас закладені з народження. Але сьогодні довели, що мислення можна розвивати, покращувати, удосконалювати.

   Те, що дитина тренується за допомогою  таких складних операцій, як аналіз, узагальнення, узгодження, сприяє поповненню  словникового запасу.

   Ігри  для цього краще проводити  тоді,коли діти збираються разом  або в колі сім'ї, оскільки  це веселіше цікавіше. Важливо  те, з друзями можна обмінюватися підходами до виконання тих чи інших завдань. Тобто це ще й спілкування.

   Психологи  рекомендують брати 3 слова, які  між собою не мають вираженого  зв’язку. Н.: «озеро», «олівець»,  «ведмідь». Треба скласти якомога  більше речень на основі цих  3 слів. Відповіді можуть простими  або складними. По суті не  важливо , якими будуть речення,  основне те, щоб дитина придумала  якомога більше варіантів. Таку  гру можна багато разів повторити,  треба лише підібрати нові  слова. Але для цього підходять  лише іменники, інші слова дитина має підібрати самостійно.

   Можна також узяти 2 іменники, які не зв’язані за змістом, і запропонувати дитині записати загальні ознаки цих предметів. Навіть найпростіші відповіді будуть для розвитку дитини не менш цінними, ніж оригінальні, і чим більше дитина знайде таких ознак, тим краще. Спочатку у відповідях дитина може фантазувати, але з часом, тренуючись, відшукувати незвичні і неочікувані порівняння. Адже уява також необхідна для розвитку, і, щоб навчитися бачити предмети по-своєму, необхідні тренування, а також зразки, приклади, що пропонуються дитині.