Ситуация успеха

Особливості створення ситуації успіху в навчальному процесі  у ВНЗ Народження педагогічної технології "Створення ситуації успіху" було зумовлено самим життям. Як допомогти учню осягнути радість від свого розуму, емоцій, своєї неповторності? Вирішити ці проблеми допоможуть уроки співтворчості, де вчитель і учень, як, рівний з рівним, намагаються осягнути в спільній праці вершини прекрасного, де головне місце в роботі надається учневі, враженому від спілкування з текстом. На викладача покладаються лише організаторські функції: як скерувати роботу, у яке русло спрямувати роздуми, як змусити працювати уяву, фантазію, розумові, пізнавальні, творчі здібності, щоб в очах учнів засвітилася радість, щоб у кожного з них з'явилася впевненість у своїх силах.

В основі педагогічної технології "Створення ситуації успіху" лежить особистісно орієнтований підхід до процесу навчання та виховання.

       Ситуація  успіху — це суб'єктивний психічний  стан задоволення наслідком фізичної  або моральної напруги виконавця справи, творця явища.

Мета і завдання технології

Головна мета діяльності викладача — створити ситуацію успіху для розвитку особистості студента, дати можливість кожному вихованцю відчути радість досягнення успіху, усвідомлення своїх здібностей, віри у власні сили.

         Завдання педагога — допомогти  особистості учня зрости в успіху, дати відчути радість від здолання труднощів, переконати, що задарма в житті нічого не дається, скрізь необхідно докласти зусиль. І успіх буде еквівалентним витраченим зусиллям.

Зміст педагогічної технології

Знання, знання, знання — за будь-яку ціну! Учень з її проблемами відходить на другий план, навіть якщо ці проблеми пов'язані з тим-таки процесом навчання. Але ж саме в юності людина особливо гостро потребує піднесеного сприйняття світу, пошуків себе та справжнього сенсу життя і в цілому пошукової активності.

          Передумови до пошукової поведінки,  що з ними народжується людина, можуть надалі як розвинутися в процесі індивідуального розвитку людини, так і бути знищеними.

          Низький рівень знань учня  або нездатність виявити ці  знання перед викладачем можуть призвести до покарання поганою оцінкою та моральним засудженням. А методи покарання, замість того, щоб мобілізувати студента на більш інтенсивне навчання, остаточно його демобілізують, підривають віру у свої можливості, сподівання на поліпшення становища й призводять до ще більшого відставання, яке, у свою чергу, призводить до подальшого зниження оцінок. Знижується пошукова активність учня, що обумовлює появу нових невдач та формування замкнутого кола.

          Найтяжчі наслідки пов'язані з  установками, за яких причину  безпорадності учень приписує  своїм особистим якостям, як незмінним і таким, що однозначно впливають на всі форми життєдіяльності. Незалежно від того, з якої причини знижується успішність у студента, позиція викладача відіграє вирішальну роль у подоланні цього відставання. Педагог, орієнтуючи дитину на цілком реальну мету особистого вдосконалення, тим самим зменшує кількість внутрішніх і зовнішніх конфліктів.

          Однією з основних умов становлення  особистості є серйозне ставлення до самого себе як до людини з самого раннього віку. Тільки особистісно орієнтоване навчання дає можливість кожному учню реалізувати індивідуальні особливості, розвинути свою пошукову активність.

          Педагогічна технологія "Створення  ситуації успіху" допомагає долати  труднощі, включає створення різноманітних видів радості, використання прийомів, за допомогою яких розгортається робота з різними категоріями студентів.

        У  цій педагогічній технології  всіх учнів умовно розділимо  на групи:

"Надійні" — це студенти, які мають добрі здібності, працюють самостійно, сумлінно ставляться до своїх обов'язків, самостійні, упевнені в собі.

"Упевнені в собі" — здібності таких учнів можуть бути і вищими, ніж у "надійних", однак система їх роботи не настільки підлагоджена. Періоди успіху, злету змінюються розслабленням, спадом. Вони дуже емоційно реагують і на досягнення, і на невдачі.

        "Невпевнені" — це загалом успішні студенти, пізнавальні інтереси яких пов'язані, зазвичай, з навчанням. Вони більш-менш відповідально ставляться до справи. Головна їх розпізнавальна риса — невпевненість у своїх силах.

Категорія "Зневірені" — це переважно студенти, які мають непогану підготовку, здібності. Однак після відчутної колись радості сподівань, що здійснилися, з різних причин втратили її.

Категорія "Майже втрачені" — це учні, з великими прогалинами в знаннях, мають здібності різного рівня, але найчастіше — середнього або низького. Вони втратили надію на успіх, відкрито заявляють про своє небажання вчитися.

Основні прийоми педагогічної технології "Створення ситуації успіху"

Прийом "Невтручання" — максимальне надання самостійності у вирішенні проблеми.

"Анонсування" — спершу треба обговорити зі студентом, що йому потрібно буде зробити, провести мовби репетицію майбутньої події.

"Невпевненим" така  попередня підготовка створить психологічну установку на можливий успіх, дасть упевненість у своїх власних силах.

"Гидке каченя" — прийом для "зневірених" студентів. Важливо вчасно побачити їхні позитивні якості, створити всі можливі умови для тих, кому так необхідно, щоб хтось повірив у них, допоміг удосконалитися.

Сенс прийому "Емоційне заохочення" у тому, щоб уселити в учня віру в себе, похвалити за будь-що, навіть незначне; усмішкою, поглядом дати зрозуміти йому, що серце, душа викладача розкриті для нього.

"Сходинки до успіху" — крок за кроком підніматися разом з учнем сходинками знань.  

"Даю шанс" — спеціально підготовлена педагогом ситуація, за якої студент дістає можливість неочікувану для самої себе розкрити власні можливості, здібності.

Прийом "Стеж за нами" використовується для учні з інтелектуальною занехаяністю, з лінощами думки. Сенс його полягає в тому, щоб дати можливість учню відчути радість визнання в собі інтелектуальних сил.

"Емоційний сплеск" — це спроба дати емоційний заряд упевненості в тяжку для студента хвилину, нагадавши йому про його великі інтелектуальні можливості, звільнити від психологічної затисненості енергію, думку, знання.

Прийом "Обмін ролями" дає студентам можливість проявити себе, наприклад, у ролі викладача, показує учням, що вони здатні робити набагато більше, ніж від них очікують.

"Створення ситуації  змагань" — завдання педагога — виявлення гідного "суперника" й утримання ситуації інтелектуально-творчого змагання під педагогічним контролем.

"Вибір адекватних стимулів" — стимул для роботи повинен бути привабливим для учнів, а при втраті своєї актуальності змінюватись.

У наш час безумовно  існують такі викладачі, але, нажаль, їх не багато. Здебільшого педагоги не поспішають вступати в контакт  зі студентами, не марнувати на це свої сили та час. Частіше можна побачити ситуацію, коли допущена помилка студента стає причиною морального приниження та глузування, а не підтримки та допомоги.

Але таки є педагоги, які  намагаються зрозуміти студентів, допомогти їм в складних ситуаціях  і тоді з’являється бажання досягати вершин. Вони роблять цікавими лекції, не банально читають конспект, який необхідно дослівно записати, а надають матеріал в цікавій формі, втілюють у своїй діяльності деякі прийоми педагогічної технології, яка обговорювалась вище.

Тому потрібно зробити  висновок, що створення умов для  ефективного навчання потребує втілення технології "Створення ситуації успіху".