Самоаналіз уроку

                                              Самоаналіз уроку

    Даний урок було проведено в групі учнів, які навчаються у 9 класі. Діти мають середні здібності. В їх знаннях є певні недоліки та прогалини. Діти пасивні, тому сформувати у них необхідні навички та вміння, а, навіть, донести до них певні знання з предмету досить складно. Учні активно спілкуються в позаурочний час, але на уроці виникають проблеми, коли необхідно вести бесіду за навчальним матеріалом. Вони не можуть висловити свою думку, часто бояться робити це, щоб не опинитися в незручному стані. Вони звикли пасивно сприймати подану інформацію.

    Отже, головною моєю задачею було активізувати їх діяльність, створити комфортні  умови навчання, за яких кожен учень  відчував би свою успішність, інтелектуальну спроможність.

    Для проведення відкритого уроку я обрала урок з української мови. Це перший урок в темі «Складносурядне речення,його будова і засоби зв`язку в ньому» розрахованій на 8 годин. Це урок засвоєння нових знань. Тому за мету я ставила поглибити знання учнів про особливості будови складного речення, види складних речень; навчити розпізнавати складносурядне речення в усному і писемному мовленні; вдосконалювати вміння знаходити в тексті складні речення різних видів. Розвиваючий аспект триєдиної мети: розвивати вміння аналізувати та синтезувати; сприяти розвитку культури спілкування; розвивати почуття само- оцінювання; пробуджувати інтерес до теми.

    Виховний  аспект: виховувати почуття обов’язку  та відповідальності, активної позиції  щодо навчання.

    Досягти поставленої мети мені б хотілося під час активної взаємодії всіх учнів, в процесі співнавчання та взаємонавчання, де і учень, і викладач є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання.

    Набагато  важливіше навчити учнів самостійно добувати знання, ніж просто подати їх в готовому вигляді.

    Тому  я розпочала використовувати  інтерактивні методи навчання.

    Інтерактивні  технології можна представити як різновид активних методів навчання. Сутність інтерактивних технологій у тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії всіх, хто навчається. Це співнавчання, в якому і викладач, і учні є рівноправними суб’єктами.

    Виходячи  з можливостей учнів, та враховуючи, що цим ми займаємося не так давно, під час уроку я використовувала  нескладні інтерактивні технології: «Інтерв’ю», «Мікрофон», робота в групах .

    Вивчення  нової теми базується на багатьох пройдених темах. Засвоєння нового матеріалу може йти самостійно, через створення проблемної ситуації на уроці. Весь цей матеріал не важкий для засвоєння, але дуже об'ємний.

    Закріплення сплановано через фронтальну форму організації пізнавальної діяльності, щоб спрацювала слухова, зорова пам'ять, а потім різнорівнева самостійна робота для активізації діяльності кожного та глибшого засвоєння нового.

    Виховний  та розвиваючий аспекти я хотіла розкрити через колективно-групові способи організації пізнавальної діяльності.

    Всі заплановані задачі були реалізовані  на уроці.

    Організаційний  момент, який має мету виховання , пройшов  швидко, так як група традиційно готується до уроку. Щоб акцентувати увагу учнів було використано емоційний спосіб.

    Наступний навчально-виховний момент (мотивація) пройшов через створення проблемної ситуації. Основна задача цього моменту  сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної  теми. Отже, учні мають бути налаштовані на ефективний процес пізнання, мати в ньому особистісну, власну зацікавленість. Використані емоційні способи формування пізнавальних інтересів. Тобто і цей навчально-виховний момент працював на досягнення розвиваючого аспекту триєдиної цілі, а саме, допоміг пробудити інтерес учнів до вивчення нового матеріалу. Також в цьому навчально-виховному моменті була використана нескладна інтерактивна технологія «Інтерв’ю», під час проведення якої учні вчилися аналізувати ситуацію, логічно мислити (розвиваючий аспект), вчилися ставити запитання, взагалі, учні вчилися активно працювати (виховний аспект).

    Навчально-виховний момент представлення теми уроку  та очікуваних навчальних результатів  мав за мету – забезпечення розуміння  учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти на уроці і чого від них чекає викладач. Отже, цей навчально-виховний момент висвітлює бажані результати діяльності на уроці учнів, а не викладача, тим самим працює на кінцевий результат уроку.

    Надання інформації – наступний навчально-виховний момент, головною задачею якого було дати учням достатньо інформації, для того щоб на її основі виконувати подальші завдання. Під час проведення цього моменту в групі були прийняті правила культури спілкування (інтерактивна технологія "Мікрофон"). "Мікрофон" надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, висловлюючи свою думку. Отже, і цей навчально-виховний момент працював на досягнення розвиваючого та виховного аспектів триєдиної цілі уроку.

    Центральна частина заняття – робота в групах. Це робота по перевірці виконання домашнього завдання. Навчально-виховна задача цього моменту: перевірити засвоєння вивченого. Організація навчально-пізнавальної діяльності учнів відбувалася з урахуванням їх реального рівня розвитку, здібностей і можливостей.  Була використана колективно-групова форма організації пізнавальної діяльності учнів, що дозволило диференціювати завдання, включити в роботу активну пізнавальну діяльність кожного, сприяло розвитку культури спілкування. Презентація результатів роботи в групах відбулася під час фронтального опитування учнів. Цей навчально-виховний момент працював на кінцевий результат: було перевірено домашнє завдання у всіх учнів, учні спілкувалися один з одним, дотримуючись при цьому встановлених правил, вчилися оцінювати результати своєї роботи. Рефлексія дала можливість оцінити власний рівень розуміння та засвоєння матеріалу.

    Робота  в «експертних» групах включала в собі два моменти: вивчення нового матеріалу та його закріплення. Зміст навчального матеріалу та методи навчання визначили диференційовану форму організації пізнавальної діяльності. Учні, які мають глибші знання з предмету, пояснювали новий матеріал, який вони вже раніше вивчили. Це було оправдано, так як матеріал нескладний, отже, міг бути опрацьований цими учнями самостійно. Інші учні теж вносили в вивчення нового свою частину інформації. Інши учні доповнювали розповідь. На даному етапі реалізовувалися всі  аспекти триєдиної цілі. Безумовно – освітній, розвиваючий – вміння синтезувати, спілкуватися, виховний – виховання почуття обов’язку та відповідальності, так як від вкладу кожного учня в рішення проблеми залежить глибина засвоєння навчального матеріалу.

    Задачі  середнього та достатнього рівнів містили  відповіді для самоконтролю учнів. Робота відбувалася в групах, тому учні мали можливість надати (отримати) допомогу один одному. Реалізація цього моменту показала, що він прямо впливав на кінцевий результат уроку: абсолютно всі учні працювали активно допомагаючи один одному, відчуваючи свою інтелектуальну спроможність.

      Наступний навчально-виховний момент  – підбиття підсумків дав учням  можливість: усвідомити, що нового  вони дізнались та чому навчились  на уроці; оцінити власний рівень  розуміння та засвоєння навчального  матеріалу ; порівняти своє сприйняття з думками, поглядами інших, скоригувати певні позиції.                                               

      Оцінювання навчальних досягнень  учнів відбулося згідно до  листа самоконтролю, що дозволило  кожному проаналізувати свою діяльність, сприяло розвитку почуття самооцінювання, отже, працювало на досягнення мети уроку. Робота кожного учня була оцінена.

      Останній навчально-виховний момент  мав за мету націлити учнів  на свідоме виконання домашнього  завдання.

    Структура уроку була підпорядкована триєдиній меті та сприяла досягненню кінцевого результату: кожен з навчально-виховних моментів працював на кінцевий результат уроку, найбільш вдалим моментом уроку вважаю проведення роботи в групах, бо під час її проведення мені вдалося активізувати пізнавальну діяльність учнів, створити комфортні умови навчання, за яких кожен відчував свою успішність, інтелектуальну спроможність.

    Кожен попередній момент був тісно пов'язаний з наступним та сприяв досягненню мети уроку. Розвиваючий і виховний аспекти найбільше вдалося реалізувати під час проведення роботи в групах, бо це центральна частина уроку.

    Таким чином, урок являє собою цілісну  систему, мета уроку досягнена.