Преблемы культурного развития ребенка

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ,

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА

ІНСТИТУТ  ПСИХОЛОГІЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ 
 

Кафедра психології та соціальної педагогіки 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Проблеми  культурного розвитку дитини шкільного  віку

(ІНДЗ) 
 
 

Ночна Ірина  Ігорівна,

студентка групи Спб-1-11-4о.д. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Київ

2011 

План 

1. Вступ.
2. Значення культури та мистецтва у вихованні дитини.
3. Вплив на розвиток дитини: 3.1. Літератури.

                                                3.2. Музики.

                                                3.3. Живопису.

4. Висновок.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

  Тема виховання дітей була актуальною у всі часи. Діти — це наше майбутнє, тому саме ми повинні подбати про належне формування їх цінностей та бачення світу.

 Нашій молодій державі вкрай потрібні сильні творчі особистості, які будуть надихати увесь народ до звершень. На жаль, саме таких людей нам не вистачає у наші дні. Це й не дивно, бо більшість людей старшого віку виховувалися на ідеалах, що були штучно створені державним апаратом комуністичної влади і були націлені перш за все на спонукання до служіння державі, а не духовному розвитку як унікальної особистості. Тому важливим є переорієнтація світоглядних позицій з точки зору сучасності, відродження національних цінностей, ідей та ідеалів.

 Велике значення у формуванні особистості відіграє саме мистецтво, як спосіб відображення культури та життя в цілому, в залежності від задума автора.  Як зауважив видатний художник та педагог Б. М. Неменський: “Ніщо, крім мистецтва, не здатне відтворити чуттєвий досвід багатьох поколінь. Твір мистецтва може передати приниження раба чи біль старої самотності і залишитися при цьому молодою людиною теперішнього часу. Тому саме такий вплив мистецтва формує душу, збагачує людський особистий досвід велетенським досвідом людства”.

 У даній роботі буде висвітлена тема проблеми ознайомлення дитини з мистецтвом, його осмислення, вплив культури та мистецтва на формування морально-етичних цінностей у дитини. 

Значення  культури та мистецтва у вихованні  дитини 

 Як було вже зазначено вище, саме мистецтво відіграє ключову роль у формуванні пріорітетів дитини, її морально-естетичного виховання та розвитку творчого мислення.

 Сьогодні набуває актуальності проблема глобалізму, який, з одного боку, розширює науково-технічні горизонти розвитку, а з іншого несе в собі ознаки загальносвітової соціальної, економічної та екологічної криз. Такі деструктивні зміни в суспільстві наскрізь пронизані або навіть є наслідком духовної кризи, оскільки яскраво проявляються у вигляді дисбалансу моральних ідеалів і цінностей.

 На роль мистецтва у вихованні звертали увагу ще давньогрецькі мислителі, такі як Арістотель та Лукіан. У Древній Греції моральні та художньо-естетичні засади життєвості були були на стільки повязані між собою, що відсутність художніх умінь розглядалося як свідчення про аморальність, тому до переліку основних дисциплін включали музику та риторику. У Японії було обовязковим вміння складати хоку — вид традиційної японської поєзії, за допомогою якої можна символічно передати настрій.

 Вплив мистецтва на моральну свідомість особи широко апробований теорією та практикою естетичного виховання. Естетична і педагогічна теорія розглядають мистецтво важливим джерелом формування морально освіченої особистості. Це простежується в працях К. Ушинського, В. Сухомлинського, Б. Йєменського, М. Киященка.

 Здатність мистецтва до виховання повязують з активацією емоційно-чуттєвого початку, емоційним впливом мистецтва на людину. В свою чергу, емоційні процеси знаходяться у тісному звязку з мисленням та інтелектом.

 За Л. С. Виготським можна виділити дві основні лінії у розвитку поведінки дитини. Перша — це лінія природного розвитку поведінки протягом процесу біологічного розвитку. Друга лінія представляє собою культурне вдосконалення психологічних функцій, опанування культурними засобами поведінки. Таким чином можна стверджувати, що культурний розвиток полягає у сприйнятті таких прийомів поведінки, які ґрунтуються на використанні вербальних та невербальних знаків в якості здійснення тієї чи іншої психологічної операції. Перш за все, мова йде про правила нормативної поведінки, а саме етикет. Етикет є невід'ємною складовою нашого повсякденного життя, він диктує нам правила, що запобігають виникненню конфліктних ситуацій та дозволяють проявити ввічливість до сторонніх людей. У наш час дуже мало приділяється цьому уваги. Через надмірну свободу, яку надають батьки, діти не вважають за потрібне користуватися загальноприйнятими правилами поведінки.

  Однією з умов ефективного впровадження цілісної системи художньо-естетичної освіти та виховання учнів є створення естетичного середовища в навчальному закладі, відкритого до активної взаємодії з навколишнім соціокультурним середовищем. 
Школа із специфічним соціально-культурним середовищем у нових суспільно-економічних умовах має бути відкритою до контактів із закладами культури і мистецтв (музеями, філармоніями, театрами тощо), до взаємодії з професійними та самодіяльними мистецькими колективами і відомими митцями, більш того — вона повинна стати ініціатором таких контактів. Саме художньо-естетичні аспекти шкільного життя мають змогу нейтралізувати зовнішні анти естетичні впливи макросередовища, засобів масової інформації, виконувати арттерапевтичну і превентивну функції щодо девіантної поведінки учнів.

Вплив на розвиток дитини музики 

 Однією з обовязкових дисциплін до вивчення завжди була музика. Уміння володіти хоча б одним музичним інструментом було невідємною частиною усіх аристократичних сімей.

 З усіх мистецтв музика є найважчою для сприйняття, тому що сама мелодія позбавлена видимості, такої як у скульптурі чи живописі. Тому сприйняття музики є доволі складним процесом. Особливістю сприйняття музичного твору полягає у тому, що  воно повинно бути цілеспрямованим, цілісним сприйняттям, яке супроводжується естетичним переживанням.

 Кожний вид музичної діяльності має свої специфічні особливості, завдяки яким впливає на розвиток дітей. До них належать спів, гра на музичних інструментах, музично-ритмічна діяльність, опанування музичної грамоти.

 Зараз молодь більше цікавиться розважальною поп- та рок-музикою, але не має змоги познайомитись з багатьма великими композиторами минулого, а також зрозуміти сенс та природу сучасної музики, її видозміни, вплив на людину та значення її у суспільстві в цілому. 

  

Вплив на розвиток дитини літератури 

 Художня література сприяє цілеспрямованому розвитку особистості, збагачує життєвий досвід та дозволяє відчути те, що читач, можливо, ніколи не відчує у реальному житті. Також художня література збагачує словниковій запас на основі формування певних асоціацій та конкретних уявлень понять, розвиває вміння грамотно виражати свої думки в усній та письмовій формах.

 У процесі читання художніх творів у дітей накопичується досвід різноманітних читацьких переживань, накопичуються симпатії, визначаються читацький вибір. Діти через свій вік ще не встигають прийняти участі у різних видах діяльності, які формували б їх як особистість, тому література грає важливу роль як своєрідна форма пізнання навколишнього світу.

 У вихованні любові до книги в дітей молодшого шкільного віку має значення наявність хороших дитячих книг удома. Це дасть можливість обмінюватись книгами з товаришами, обговорювати їх. Художні образи та втілені в них ідеї не повторюють чи копіюють нашу дійсність у літературному творі; пишучи повість чи поему, майстер слова створює нову естетичну дійсність, що вбирає в себе свій час і є носієм загальнолюдських цінностей. Змальована письменником дійсність реалізується лише в особі читача.

  Найбільш значущим у формуванні дитини є казка. Саме вона з ранніх років  вчить розпізнавати добро та зло, правду та брехню, допомагає зробити вибір у тій чи іншій ситуації, керуючись досвідом головних героїв. Важливо правильно підбирати казки та форму їх подання.

 На жаль сучасні діти читають мало. Це веде до низької техніки читання. Немає необхідного оптимального читання, немає скорочитання.

 Педагогу варто приділили увагу різноманітності форм прийомів роботи з текстом як засіб збільшення ефективності уроку читання, задля залучення юних читачів до знайомства з класичними творами, які перш за все є перевіреними засобами виховання естетичного відношення дитини до життя, що сприяють розвитку інтересу до літературної творчості та творчості автора. 

Вплив живопису на розвиток дитини  

 Предмет "Образотворче мистецтв" має на меті виховання в учнів цілісного сприймання дійсності за художньо-естетичними законами, розвитку зорової культури і творчої уяви, а також оволодіння різноманітними засобами створення художніх образів. У предметі "Образотворче мистецтво" взаємопов'язані три провідні компоненти - образне бачення світу, мистецтвознавчі знання та відповідні способи образотворчої діяльності.

 Твори декоративно прикладного мистецтва помагаючи пізнавати життя людини і природи, розвивають не тільки зорове сприйняття, але і фантазію. Так, засобами живопису, скульптури, архітектури, графіки, виражається краса життя, природи, виражаються високі думки, почуття. Твори образотворчого мистецтва кличуть до боротьби за прекрасне, відіграють велику роль в повсякденному житті. Талант розуміти і тонко відчувати прекрасне в образотворчому мистецтві, а у деяких дітей і талант створювати прекрасне в живописі, скульптурі, графіці, паперопластиці, малюванні починає формуватися в процесі особистої творчої діяльності, в процесі ознайомлення з образотворчим мистецтвом.

 Формування художньо-творчих здібностей, в свою чергу потребують особливої методики. Важливо своєчасно виявити природні задатки, схильність дитини, стимулювати творчу діяльність, закріпити досягнутий успіх постійними тренуваннями. Поступово ускладнювати навики уміннями і навичками. При цьому треба пам‘ятати, що заняття малюванням лиш тоді збагачують учня естетикою, коли вони несуть йому радість. Важливими умовами успіху є об‘єктивна оцінка художньої творчості дітей.  

Висновок 

 Необхідність залучення школярів до мистецтва у всьому видовому його розмаїтті вимагає створення психолого-педагогічної установки перед сприйняттям художнього твору, тобто готовності до виконання такої діяльності, під час якої б у найбільшій мірі задовольнились її естетичні потреби для виникнення такої установки достатньо двох елементарних умов: потреби і ситуації її задоволення. У такій установці відображається цілісний стан старшокласника: найбільш сприятливе співвідношення інтелектуального і емоційного, готовність до сприйняття, злагодженість. Така установка надає процесу спрямований характер, що має важливе значення для формування морально-естетичних якостей дитини.

 Слід підкреслити, що кожен вид мистецтва впливає лише на певний рецептор, тим самим не розвиваючи і не формуючи інші. Крім того, широка педагогічна практика підтверджує, що учні, які займаються в музичних, художніх школах та інших колективах художнього напрямку, зовсім безпорадно почувають себе у колі інших мистецтв, не розуміючи їх і не отримуючи від них насолоди, бо не мають розвинених почуттів сприйняття інших засобів виразності.

 Педагогічні колективи загальноосвітніх навчальних закладів не повинні займати позицію нейтралітету в організації культурного відпочинку, змістовного й цікавого дозвілля дітей, підлітків і юнацтва. Вони мають налагоджувати систематичну взаємодію з культурно-освітніми закладами та представниками культури для прилучення учнів до художніх цінностей з максимальним урахуванням індивідуальних здібностей, задоволенням інтересів і потреб учнів. 
Оновлення потребують і зв'язки школи з сімейно-родинним оточенням учнів; особливого значення набуває їх гармонізація в сфері художньо-естетичного виховання. Залучення батьків до творчої співпраці сприятиме збереженню народних традицій і звичаїв, забезпеченню духовної спадкоємності поколінь.