Працездатність втома і перевтома школярів. Засоби відновлення працездатності школярів

Працездатність втома і перевтома школярів. Засоби відновлення працездатності школярів. 

1. Що таке  працездатність? Як вона змінюється  в процесі виконання конкретної  роботи? 
 
Працездатність – це здатність людини якісно і ефективно щодо витрат енергії , виконати роботу. Звичайно працездатність конкретної людини не постійна, вона коливається в залежності від пори року (сезонні коливання),  дня тижня, періоду доби (див. “Біоритми і режим дня спортсменів”). 
Працездатність людини істотно змінюється і в процесі виконання конкретної роботи. На початку роботи працездатність відносно невисока, згодом внаслідок впрацьовуваня вона поступово зростає. Цьому сприяє поступове формування необхідного динамічного стереотипу; налагоджується координаційна узгодженість нервових і гуморальних механізмів управління даним видом діяльності, поступове зростання активності систем вегетативного забезпечення діяльності. У дітей в порівнянні із дорослими це здійснюється більш швидко. Це пояснюється більш високою збудливістю і функціональною рухливістю (лабільністю) їхньої нервової системи. 
За фазою впрацьовуваня настає фаза стійкої працездатності, це період найбільш продуктивної і якісної роботи. Згодом, внаслідок втоми, працездатність знижується. В ряді випадків (коли кінець роботи завчасно відомий) перед закінченням роботи працездатність тимчасово зростає. Причинами уваги, імовірно, є дія емоційного фактора (радість з приводу швидкого закінчення роботи). 
 
2. Розкрийте сутність поняття “втома” , її біологічне значення, фізіологічні механізми виникнення. Поняття компенсованої і некомпенсованої втоми. 
 
При тривалій і інтенсивній діяльності виникає стан втоми, прямим наслідком якого є дискоординація функцій і тимчасове зниження працездатності. Втома, що не переходить певних меж є фізіологічним, а не патологічним станом і вона, звичайно корисна для організму. Вона відображає перебудову регуляторних функцій від оптимального режиму роботи до екстремального, який визначає мобілізацію наявних фізіологічних резервів організму для підтримання певного рівня працездатності. Отже втома є засобом підвищення функціональних можливостей організму. Разом з тим втома захищає організм від виснаження при виконанні надмірно тривалої чи надмірно напруженої роботи. 
Сучасні уявлення про втому базуються на положеннях про багатосистемність змін функцій при роботі. Втома є наслідком змін на одному органі або системі органів, а в багатьох з них. Іншими словами, ніяких спільних для усіх випадків механізмів втоми не існує. В залежності від конкретної ситуації головна роль в розвитку втоми може належати різним фізіологічним системам. Втома може бути зумовлена змінами функціонального стану регулюючих систем (нервової і гуморальної), систем вегетативного забезпечення діяльності, або ж змінами в самому руховому апараті (зміни скоротливої функції міофібріл, порушення електромеханічного зв’язку м’язових волокон, погіршення проведення імпульсів в нервово-м’язових синапсах тощо ). 
В розвитку втоми виділяють дві фази: компенсованої (переборювальної) і некомпенсованої. У фазу переборювальної втоми підтримання певного рівня працездатності досягається вольовими зусиллями. Належить пам’ятати, що підтримання високого рівня працездатності в цю фазу втоми забезпечується неекономними (надмірними) втратами енергії. При підвищеній напруженій роботі виникає друга фаза втоми – фаза непереборювальної втоми. Основною її ознакою є помітне зниження працездатності. 
 
3. Розкрийте сутність поняття втомленості. Причини виникнення і засоби переборення ранньої втомленості школярів. 
 
Об’єктивно стан втоми характеризується тимчасовим зниженням працездатності, суб’єктивно – виникненням стану втомленості. Досить часто втома і стомленість розвиваються паралельно, проте не завжди. При виникненні цікавої (з достатнім рівнем мотивації) роботи, втомленість настає пізніше. В ряді випадків, за своїми функціональними можливостями учень ще може працювати, але припиняє роботу при перших ознаках втоми (у фазу компенсованої втоми). Такий учень не бажає мобілізувати свою волю для продовження роботи. Не тренуючи свою працездатність такі учні досить часто втрачають віру в себе і потрапляють до лав  відстаючих. Сприятливими факторами зниження вольових здібностей учнів можуть бути неповноцінне харчування, недосипання, стан передхвороби, або неповне виздоровлення від перенесеної хвороби. 
Для успішного рішення даної проблеми (переборення ранньої втомленості) педагог повинен проявити максимум доброзичливості щодо таких учнів і їхніх батьків. Бажано організувати додаткові заняття (перед початком уроків) для ліквідації навчальної заборгованості. Для того, щоб учень повірив в свої сили необхідно постійно підкреслювати наявні успіхи. 
 
4. Що таке перевтома? Особливості її розвитку у школярів. 
 
Перевтома, на відміну від втоми, не фізіологічний, а патологічний стан. Суттєве зниження працездатності при перевтомі супроводжується порушенням діяльності багатьох систем забезпечення. 
У дітей у зв’язку з анатомо-фізіологічними особливостями організму втома розвивається швидше, ніж у дорослих. Причиною втоми може бути порушення режиму дня, монотонність занять, часті і тривалі перевантаження. Швидкий розвиток зовнішнього (охоронного) гальмування і послаблення внутрішнього гальмування призводить до зниження уваги, усидливості, порушення дисципліни. Враховуючи, що працездатність дітей знижується від першого до останнього уроку, а також до кінця робочого дня, в режимі дня школяра необхідно передбачити відповідні заходи, направлені на підвищення працездатності нервових центрів кори мозку. 
Для попередження перевтоми необхідно суворо регулювати режим дня школяра, оптимально чергувати розумову роботу з фізичною, виключити недосипання і монотонність роботи, збільшувати перебування дітей на свіжому повітрі, з метою прискорення настання відновних процесів за принципом активного відпочинку, чергувати різноманітні види роботи. Попереджують швидкий розвиток втоми у школярів позитивні емоції. Підвищуючи тонус симпатичної нервової системи і посилюючи синтез наднирниками катехоламінів (адреналіну і норадреналіну), вони (позитивні емоції) сприяють мобілізації енергоресурсів у працюючих органах, підвищують працездатність організму. 
Більшість першокласників вміють читати, писати і сидіти. Проте це лише вміння, а не навички. Тому так швидко втомлюються при писанні дрібні м’язи кисті. Максимальна тривалість безперервного письма в початкових класах не повинна перевищувати 10 хв., а тривалість читання – 15 – 20 хв. В комплекс вправ фізкультпауз першокласників обов’язково належить включити вправи для м’язів кисті, дрібних м’язів очей, м’язів спини і шиї, які приймають активну участь у забезпеченні пози сидіння. Добре, якщо школярі мають можливість в час уроку працювати не лише сидячи, а і стоячи (за конторками), на спеціальних килимках з резиновими шипами. Стояння на таких шипах сприяє підвищенню працездатності і, окрім того сприяє профілактиці плоскостопості.