Подорож в дитинство

Автор: Пользователь скрыл имя, 26 Октября 2011 в 21:42, статья

Описание работы

Дитинство… Кажуть, що це найщасливіша пора життя. Але вона дуже швидко минає. І не кожному вдається повернутися в цей безтурботний світ фантазій та мрій. Проте ми мали таку нагоду, потрапивши на практику «Перші дні дитини в школі».

Работа содержит 1 файл

Подорож в дитинство.doc

— 27.00 Кб (Скачать)

        Подорож в дитинство

       Дитинство… Кажуть, що це найщасливіша  пора життя. Але вона дуже  швидко минає. І не кожному  вдається повернутися в цей  безтурботний світ фантазій та  мрій. Проте ми мали таку нагоду, потрапивши на практику «Перші  дні дитини в школі».

       Я гадаю, що кожен першокласник  закарбує в своїй пам’яті,  перший в житті дзвоник, перший  урок у школі, свою першу  вчительку, вимогливу, але в  той же час лагідну й турботливу, свій перший день, проведений  у школі.

      Першого вересня в очах кожної дитини ми бачили радість і сум, здивування і тривогу, безтурботність та гордість за себе, адже вчорашні вихованці дитячих садків уже першокласники. Вони, на перший погляд, здаються такими схожими: білі бантики, блузочки у дівчаток, костюми у хлопчиків, але насправді такі різні, і кожен з них чекає чогось незвичайного, особливого, відкриття нових сторінок книги життя. І саме цього дня діти вперше переступили поріг школи, де їх чекали вже не батьки, а їх перша вчителька.

      «Перший дзвоник» – це нелегке випробування і для батьків. На їх обличчях ми бачили усмішки, а в очах – смуток, можливо тому,що їхні діти вже стали дорослішими.

       Цей тиждень був напружений  і для учнів, і для вчителів, і для батьків. Наші першокласники  вперше знайомилися зі школою, класною кімнатою, однолітками. І кожне обличчя, кожне слово, кожна річ були нерозгаданою загадкою, чимось новим і незрозумілим.

       З часом діти звикали до  школи, до нового розпорядку дня, до нових правил. Страх і невпевненість минає і кожен намагається виділитися, показати свої вміння, розповісти про себе. Ми вирішили взяти в дітей інтерв’ю. На запитання: «Чи подобається вам навчатись?», відповідали однозначно: «Так». Пояснити чим саме їм подобається було набагато складніше. Зацитую декілька відповідей: «Хочу навчитись писати, щоб стати розумною…»; «Мені подобаються навчатись, тому що ми вивчаємо математику»; «…я хочу дізнатись щось нове».

      Проходячи практику, ми відчули  себе в яскравому світі дитячих мрій, сподівань, відчуттів.

     

Информация о работе Подорож в дитинство