Організація та планування логопедичної роботи з дітьми з ФФНМ в спеціальних дошкільних закладах

Характеристика  дітей з ФФНМ

Характерною для цих дітей є незавершеність процесу формування фонемного сприйняття. Недоліки мови при цьому не обмежуються  неправильною вимовою звуків, але виражені недостатнім їх розрізненням і в звуковому аналізі мови. Лексико-граматичний розвиток при цьому нерідко затримується. Несформованість звукової сторони мови виражається в наступному.

Заміни  звуків більш простими за артикуляцією. Так, дзвінкі замінюються глухими, Р і Л звуками Л 'і І, з  звуком Ш або Ф і т. п. Деякі  діти всю групу свистячих і шиплячих звуків, тобто звуків фрикативних, замінюють більш простими за артикуляцією вибуховими звуками Т, Т ', Д, Д'. Діти вимовляють "тапка" замість "шапка", "коди" замість "кози" і т. д.

В інших  випадках не відбувся процес диференціації звуків, і замість двох або декількох артикуляційно близьких звуків дитина вимовляє якийсь середній, невиразні звук, наприклад: м'який звук Ш замість Ш і С, замість Ч і Т щось на зразок пом'якшеного Ч і т. п.

Деякі звуки дитина за спеціальною вимогою вимовляє правильно, але в мові не вживає або замінює. Наприклад, дитина правильно вимовляє прості слова "собака", "шуба", але в мові спостерігається змішання звуків С та Ш, наприклад: "Шаса їде по сошше" (Саша їде по шосе).

Часто спостерігається нестійке вживання звуків у мові. Одне і те ж слово дитина в різних контекстах чи при неодноразовому повторенні вимовляє по різному.

 Нерідко  зазначені особливості вимови  поєднуються зі спотвореним проголошенням  звуків, тобто звук може вимовлятися перекручено і в той же час змішуватися з іншими звуками або опускатися і т. д.

 Кількість  неправильно вимовних або неправильно  вживаних у мові звуків може  досягати великої кількості (до 16-20). Найчастіше виявляються несформованими свистячі і шиплячі звуки (С, С ', 3, 3', Ц, Ш, Ж, Ч, Щ); звуки Т і Д '; звуки Л, Р, Р'; дзвінкі нерідко заміщаються парними глухими. Рідше недостатньо протиставлені деякі пари м'яких і твердих звуків; відсутня непарний м'який приголосний І; гласний И.Можуть бути й інші недоліки вимови.

Приклади неправильної вимови слів дітьми шести-семирічного віку: "Сянік" замість "чайник", "тупі" замість "зуби", "паяпан" замість "барабан" і т.п.

 Іноді  діти з важкістю вимовляють багатоскладові слова і слова зі збігом приголосних, наприклад: "котив" замість "скатертину", "сіпет" замість "велосипед", "Лістру" замість "електрика" і т. д.

Уже сам  характер відхилень вимови та вживання в мові звуків дітьми вказує на недостатню повноту у них фонематичного  сприйняття. Ця недостатність виявляється  і при виконанні спеціальних завдань по розрізненню звуків. Так, у дітей виникають труднощі, коли їм запропонують уважно слухати і піднімати руку в момент виголошення будь-якого звуку або складу. Не менші труднощі виникають при повторенні за логопедом складів з парними звуками (наприклад: ПА-БА, БА-ПА) при самостійному підборі слів, що починаються на якийсь певний звук, при виділенні звуку, з якого починається слово. Більшість дітей затрудняються у підборі картинок на заданий звук.

 На  недостатність слухового сприйняття  вказують і труднощі дітей при аналізі звукового складу мови.

Крім  всіх перерахованих особливостей вимови і розрізнення звуків, при фонетико-фонематическом недоразвитии нерідко спостерігається  розмиття мови, стисла артикуляція, а  також бідність словника і деяка  затримка у формуванні граматичної будови мови.

Прояви  мовного недорозвинення у даної  групи дітей виражені в більшості  випадків не різко. І тільки при спеціальному обстеженні мови виявляються різноманітні помилки у відмінкових закінченнях, у вживанні прийменників, у погодженні прикметників і числівників з іменниками і т. п.

Навчання в школі дітей з вадами мови вимагає чіткої організації їх життя під час перебування в дитячому саду. Дотримання режиму дня і правильний розподіл навантаження дає можливість без зайвого напруження і втоми виконати всі завдання. Важливо також правильно розподілити обов'язки між логопедом і вихователем.  

Особливості комплектування груп для дітей з ФФНМ

Згідно  до Наказу Міносвіти і науки України  та Мінохорони здоров’я України  27.03.2006 № 240/165 комплектування груп спеціальних навчальних закладів  здійснюється за віковими ознаками з урахуванням характеру і рівня мовленнєвого недорозвинення. У групи для дітей з фонетико-фонематичним недорозвиненням зараховуються діти з 4-х років.

Тривалість перебування дітей з порушенням мовлення встановлюється ПМПК , так для дітей з фонетико-фонематичним недорозвиненням до 1 року. У разі необхідності тривалість перебування може бути продовжено місцевими органами управління освітою з урахуванням висновку ПМПК.

Наповнюваність  груп для дітей з фонетико-фонематичним недорозвиненням мовлення не повинна  перевищувати 12 дітей. 

Організація корекційної педагогічної роботи

Логопед працює в дитячому садку з 9 до 13 годин, з них 3,5 години відводиться на фронтальні та індивідуальні заняття.

Розпорядок  дня 

 У  ранкові години в групах для  дітей з ФФН проводиться щоденно  по 2 фронтальних заняття (логопедичні  і виховательські):

I заняття  з 9 год до 9 год 30 хв;

II - з  9 год 40 хв до 10 год 10 хв.

Після другого заняття вихователь веде частину дітей на прогулянку, решта займаються з логопедом.

У другій половині дня вихователь щоденно (з 15 год до 15 год 30 хв) проводить подгрупповие та індивідуальні заняття за завданням  логопеда, а з 16 год 30 хв до 17 год одне із занять (4-5 разів на тиждень) згідно зі спеціально розробленою сіткою.

  Подгрупповие заняття 

У підгрупи підбирають дітей з подібними  вадами мови. Склад підгруп протягом року може змінюватися в залежності від конкретних цілей і завдань  того чи іншого періоду навчання та індивідуальних успіхів кожної дитини.

Рекомендується  окремо проводити заняття з дітьми, що мають фонетико-фонематичні недорозвинення при достатньому рівні розвитку граматичного ладу мови. Займаючись з цими підгрупами, логопед зосереджує свою увагу на постановці і закріпленні вимови звуків, на диференціації їх і аналізі звукового складу мови. В інші підгрупи об'єднують дітей, мовні вади яких стосуються не тільки фонетики, а й лексики, і граматики, тобтодітей з елементами лексико-граматичного недорозвитку мовлення. На заняттях з цими підгрупами, крім усього перерахованого, логопед приділяє багато часу і уваги розвитку словника і граматичного оформлення мови. Таким підгрупам слід відводити значно більше часу, ніж підгрупам тільки з фонетико-фонематичним недорозвиненням.

Індивідуальні заняття 

Постановка  і закріплення правильної вимови звуків проводиться в години, виділені для індивідуальних і групових занять.

 Прийоми  корекції звуків - загальноприйняті  в логопедії. У той же час враховується, що при фонетико-фонематическом недорозвиненні недоліки мови виражаються у неправильній вимові звуків, а також у недостатньому розрізненні звуків і утрудненому звуковому аналізі слова.

Таким чином, перед логопедом стоять два завдання – виховання артикуляційних навичок і розвиток слухового сприйняття. Як тільки логопед зуміє домогтися правильної вимови звуку, включається третє завдання – виділення звуку зі складу слова. У педагогічному процесі ці три завдання не існують ізольовано, і на всіх етапах логопедичної роботи так чи інакше взаємопов'язані.

Система навчання дітей дошкільного віку з ФФНМ включає корекцію звуковимови, формування фонематичного сприйняття, підготовку до навчання грамоті.

Корекційне  навчання також передбачає оволодіння дитиною на даному віковому етапі певним колом знань про навколишній світ і відповідним обсягом словника. Логопед і вихователь, здійснюючи корекційне навчання спільно, повинні враховувати закономірності процесу оволодіння звуковою стороною мови в нормі.

У коррекционному навчанні можна виділити три розділи:

I розділ  роботи - артикуляторной (підготовчий)  передбачає уточнення артикуляторной основи збережених і легких в артикуляції звуків:

[А], [о], [у], [е], [и], [м], [м `], [н], [н`], [п], [п `], [т] , [к], [к `],

[Х], [х `], [ф], [ф`], [в], [в `], [й], [б`], [д], [г], [г `] з метою розвитку фонематичного сприйняття і звукового аналізу. Ці звуки в мовному потоці дітьми вимовляються нечітко, з млявою артикуляцією, змішуються між собою ([к] - [х], [в] - [б] т. д.) або є замінниками відсутніх звуків, що свідчить про незавершеність процесу фонемоутворення.

 Заняття  по уточненню артикуляції, розвитку  фонематичного сприйняття і 

 підготовки  дітей до аналізу і синтезу  звукового складу слова проводяться 

логопедом на фронтальних заняттях і обов'язково на звуках, правильно

вимовних  усіма дітьми групи. Потім логопед  в певній послідовності включає  у фронтальні заняття поставлені до цього часу виправлені звуки.  

II розділ роботи - діфференціюючий, в якому виділяються 2 етапи.

На першому етапі диференціації кожен правильно вимовний звук порівнюється на слух з усіма артикуляційно або акустично близькими звуками. Велика увага приділяється уточненню диференціації голосних звуків, від чіткості вимови яких, перш за все залежить виразність мови і аналіз звукоскладового складу слова.

Після засвоєння артикуляції другого з пари взаємозамінних в мові звуків диференціації.  

III розділ  роботи - формування звукового аналізу  та синтезу полягає в наступному:

1. Формування  понять і оволодіння термінами, їх позначають: слово, речення, склад, звук, приголосний і голосний, глухий і дзвінкий, твердий і м'який звуки.

2.Формування уявлення про лінійну послідовность звуків у слові і про кількість звуків у слові.

3. На  підставі уточнених вимовлюваних навичок артикуляції голосних звуків [у], [а], [і] відпрацьовується найбільш легка форма аналізу – виділення першого голосного звуку з початку слова.

4. Формування  вміння ділити слова на склади. Використовуючи зорову опору – схему, де довгою рисою позначається слово, короткою - склад; формування вміння робити складовий аналіз слова.

5.Аналіз  і синтез зворотного складу  типу [ап].

6. Уточнення  артикуляції приголосних звуків. Виділення останнього приголосного  в слові типу суп. 

7. Виділення  початкових приголосних у словах типу сік.

8. Виділення  ударних голосних з положення  після приголосних у словах  типу ом.

9. Аналіз  і синтез прямого складу типу [са].

10. Повний  звукоскладовий аналіз і синтез односкладових слів з 3 звуків типу сом і двоскладових типу зуби з опорою на схеми, де позначаються  і склади, і звуки.

11.Повний  звукоскладовий аналіз і синтез слів зі збігом приголосних у складі односкладових слів типу стіл, стілець, двоскладових із закритим стилем типу кішка, трискладових типу панама, вимова яких не  розходиться з написанням.

12.Перетворення  слів шляхом заміни окремих  звуків: сік - сук. 

13. Знайомство  з буквами, об'єднання букв  у склади і слова. 

14. Повний  складо-звукобуквенний аналіз слів.  

Орієнтовне положення про логопедичний пункт у дошкільному навчальному закладі передбачає:

1. Загальні положення

1. Логопедичні пункти при дошкільних навчальних закладах створюються з метою надання допомоги дітям з вадами мовлення. Основним завданням логопедичних пунктів є усунення різноманітних мовленнєвих дефектів, запобігання відхилень мовленнєвого розвитку, підготовка дитини до навчання в загальноосвітній школі, пропаганда логопедичних знань серед вихователів і батьків.