Автор: Пользователь скрыл имя, 16 Октября 2011 в 19:28, реферат
Сучасна школа стоїть перед прикрим фактом: в умовах традиційних форм та методів навчання школярі, пасивно отримуючи інформацію, не вміють здобувати її самостійно і застосовувати те, що знають. У доповіді ЮНЕСКО "Освіта: прихований скарб", де проголошено: "Людина має навчитися: діяти таким чином, щоб робити потрібні зміни у середовищі свого мешкання; жити в суспільстві, беручи участь у всіх видах людської діяльності"
Необхідність використання
Пропоную наступну роботу з аудіовізуальними і мультимедійними засобами.
Фільми мають бути розподілені за темами, для кожного уроку потрібно вибирати окремі фрагменти, які не повинні заважати вчителю і учням у процесі проведення уроку. Кожен документальний фільм має автора з своїми поглядами, тому вчителю потрібно чітко відбирати відеоматеріал так, щоб учень міг самостійно робити висновки. З всесвітньої історії фільми каналу “Діскавері” мають найбільш ефективну побудову, особливо фільми по стародавньому світу ( 6 клас). Такі серіали як “Загублені скарби стародавніх цивілізацій” вміщують короткі нариси по окремих країнах стародавнього світу -–Єгипту, Греції, Китаю, Індії, Межиріччю, Риму і т.д. Для учнів 6 класу в цих фільмах досить цікаво і змістовно розповідається про певні події, які відбувались в історії людства. Після таких фільмів учень більш яскраво уявляє собі про що буде говоритись на уроках в подальшому. В 6-х класах доцільно показувати такий фільм повністю перед вивченням певної теми, а потім в процесі навчання використовувати уривки з фільму на різних етапах уроку. Більшість документальних фільмів побудовані на архівних матеріалах, інтерв’ю сучасників та учасників подій і можуть розглядатись в якості відеоматеріалів, які дозволяють наблизитися до вирішення завдання формування дослідницьких навичок учнів. Однак, супроводжуючі ці фільми коректні, вивірені коментарі містять, як правило, готові оцінюючі твердження і висновки, які не дозволяють учням, повністю побудувати власні висновки і виступити в якості самостійних дослідників минулого. Тому доцільно використовувати в даному випадку елементи інноваційної технології Ю.Троїцького (навчання без підручника). Переглядаючи певний відеоматеріал, учень може перевірити його за історичними документами, архівними дослідженнями і зробити самостійно висновки.
Документальні фільми з історії України мають ще більше недоліків, як технічних, так і змістовних. Найбільш доцільним на уроках історії України в 5-11 класах є використання 15-хвилинних фільмів з серії “Невідома Україна” та “Золота підкова”.
Художні
фільми теж є одним з найбільш
цікавих засобів навчання, але
тривалість художнього фільму не дає
можливості вчителю показати
його повністю на уроці та і немає такої потреби. Більш доцільно зробити окремі відеофрагменти з фільму, які яскраво відображають тему чи подію (“Вогнем і мечем”, “Жанна д’Арк” та інші). Використання художніх фільмів найбільш продуктивне на нестандартних уроках ( урок-рольова гра, “Що? Де? Коли?” і т.д.)
В тих випадках, коли діафільм повністю і наглядно відображає програмний матеріал, він може бути основою уроку. Основним засобом активізації учня при роботі з діафільмами і слайдами є постановка питань і завдань, які потрібно зв’язати з конкретним образотворчим рядом діафільму. На жаль, на сучасному етані нових учбових діафільмів не випускається, а ті, що є ( особливо матеріали 9-11 класів) вже застаріли як якісно, так і змістовно.
Використання аудіоматеріалів є необхідним і досить цікавим. Так як я працюю в навчально-виховному комплексі з поглибленим вивченням англійської мови та школи мистецтв, то доцільно проводити інтегровані уроки – історії та історії мистецтв в спеціальному класі. Використання аудіоматеріалів найбільш ефективно при вивченні тем з культури. Вчитель повинен скласти і записати матеріал за темами. Наприклад. музика Відродження, музика народів Сходу та ін. Аудіоматеріал не повинен заважати вчителю та учням, не бути “фоном” уроку, а навпаки, повинен доповнювати учбовий процес.
Особливої
актуальності останнім часом у галузі
освіти набувають проблеми розробки й
впровадження комп’ютерно-інформаційних,
зокрема, мультимедійних технологій навчання..
Мультимедійні програми можуть забезпечити
принципово нову якість: обмін інформацією
між учнем і технічною системою проходить
у діалогічній формі, сама комп’ютерна
технологія забезпечує нові можливості
щодо організації паралельного навчання
і контролю знань, надає реальну можливість
практичного впровадження індивідуалізованого
навчання. Форми практичного використання
мультимедійних програм можуть бути найрізноманітнішими.
Мультимедійні матеріали
можуть використовуватися
перед вивченням навчального матеріалу
як вступ до теми ( зорова, слухова або
зорово-слухова опора для здійснення пошукової
діяльності, подальшого засвоєння учнями
знань), як матеріал для самостійного опрацювання
навчальної інформації, як засіб контролю
та самоконтролю якості і повноти знань
учнів тощо.
На початку ХХІ ст. з’явилась
велика кількість навчальних
компакт-дисків з історії (“
Використання аудіовізуальних засобів на уроках історії буде ефективніше, коли вчитель застосовує роботу з історичним текстом. Ця технологія являє собою модель навчання історії, побудовану на дослідженні текстів з подальшим творчим їх використанням учнями і розвитку творчого та історичного мислення. Учасники навчального процесу, учень та вчитель, виступають як рівні. А навчання -– то їх спільна діяльність, результатом якої є створення учнями власної версії історичної події. Навчання за цією технологією складається із завершених циклів – тем. Кожній темі відповідає комплекс проблем, які вирішують учні під час її вивчення. Застосування аудіовізуальних засобів при цьому просто необхідне. Наприклад, вивчаючи тему “Столітня війна” ( 7 клас), учням пропонуються тексти з хрестоматії та уривки фільму “Жанна д’Арк”, які відповідають тексту. Учні, ознайомившись з текстом і відеоматеріалом, обговорюють їх, інтерпретують у власному розумінні, роблять певні висновки. Безумовно, повністю відмовитись від підручника недоцільно, тому що не кожну тему можна вивчити за хрестоматійними та архівними текстами, і не кожен учень може аналізувати історичні тексти і робити самостійні висновки. Крім того, навчання без підручника має свої негативні сторони – фрагментарність знань, нестача коштів на роздрукування текстів і неможливість ознайомлення з текстами кожної теми.
Використання аудіовізуальних засобів та мультимедійних засобів є необхідною ланкою у роботі творчого вчителя тому, що арсенал дидактичних можливостей аудіовізуальних та мультимедійних засобів навчання дуже великий. Стисло його можна визначити так:
Потрібно відмітити, що
Також важливо знайомити учнів з текстами хрестоматій чи підручника після закінчення роботи з аудіовізуальними засобами .
Побудована таким чином робота сприяє розвитку учнівських компетенцій, дозволяє сформувати в учнів наступні дослідницькі вміння і навички:
У темі «Поняття про методи, прийоми і засоби навчання історії» було надано класифікацію інтерактивних методів навчання історії за характером взаємодії вчителя і учнів. Такими методами є: груповий (взаємодія між учасниками процесу навчання реалізується через співпрацю у малих групах); колективний (багатостороння взаємодія є полілогом, в якому бере участь кожен учень класу); колективно-груповий (коли робота малих груп поєднується з роботою всього класу). Ці методи є частиною інтерактивних технологій навчання і разом з цілями, відповідно структурованим змістом та засобами навчання складають інтерактивну модель. Робота в парах Технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів роботі у малих групах, її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірки знань тощо. Крім того, вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Використання такого виду співпраці сприяє тому, що учні не можуть ухилитися від виконання завдання. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують великої затрати часу.Серед них можна назвати такі:- Обговорити навчальний текст, завдання, історичний документ.- Взяти інтерв'ю і визначити ставлення партнера до історичної події, постаті, змісту документа.- Зробити критичний аналіз чи редагування письмової роботи один одного.- Зробити підсумок уроку чи серії уроків по темі.- Розробити разом запитання до викладача.- Проаналізувати проблему, визначити способи її розв'язання, визначити та узагальнити зв'язки та тенденції історичного розвитку, ознаки поняття, підібрати історичні приклади, що конкретизують те¬орію, порівняти явища, події, процеси.- Протестувати один одного (перевірити засвоєння певного навчального історичного матеріалу).- Дати відповіді на запитання вчителя.- Порівняти записи, зроблені в класі та ін. Два-чотири ~ всі разом Ще один варіант кооперативного навчання, що є похідним від парної роботи, ефективний для розвитку навичок спілкування в групі, вмінь переконувати та вести дискусію. Можна об'єднати пари в четвірки і попросити обговорити попередньо досягнуті рішення щодо поставленої проблеми. Як і в парах, прийняття спільного рішення обов'язкове. Робота в малих групах Роботу в групах варто використовувати для вирішення складних проблем, що потребують колективного розуму. Якщо витрачені зусилля й час не гарантують бажаного результату, краще вибрати парну роботу або будь-яку з наведених вище технологій для швидкої взаємодії. Використовуйте малі групи тільки в тих випадках, коли задача вимагає спільної, а не індивідуальної роботи. Важливими моментами групової роботи є опрацювання змісту і представлення групами результатів колективної діяльності. Залежно від змісту та мети навчання можливі різні варіанти організації роботи груп. «Діалог». Суть його полягає в спільному пошуку групами узгодженого рішення. Це знаходить своє відображення у складанні кінцевого тексту, узагальнюючої характеристики, переліку ознак, схемі, таблиці тощо. Наприклад, на уроці систематизації та узагальнення знань з теми «Країни Стародавнього Сходу» (6 клас) кожна з груп працює з навчальним матеріалом однієї з країн, узагальнюючи його за спільними для всіх критеріями: природні умови, господарство, характер влади, верстви населення, культура тощо. Діалог виключає протистояння, критику позиції тієї чи тієї групи. Всю увагу зосереджено на сильних моментах у позиції інших. «Спільний проект». Має таку ж саму мету та об'єднує в групи, як і діалог. Але завдання, які отримують групи, різного змісту та висвітлюють проблему з різних боків. По завершенні роботи кожна група звітує і записує на дошці певні положення. В результаті з відповідей представників груп складається спільний проект, який рецензується та доповнюється групою експертів.«Пошук інформації». Різновидом, прикладом роботи в малих гру¬пах є командний пошук інформації (зазвичай тієї, що доповнює раніше прочитану вчителем лекцію або матеріал попереднього уроку, домашнє завдання), а потім відповіді на запитання. Використовується, щоб оживити сухий, іноді нецікавий матеріал. Така технологія завжди використовується на лабораторних і практичних заняттях з історії. Обговорення проблеми в загальному колі Це технологія, яка застосовується, як правило, в комбінації з іншими, її метою є прояснення певних положень, привертання уваги учнів до складних або проблемних питань в навчальному матеріалі, мотивація пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань тощо. Вчителі мають заохочувати всіх до рівної участі та дискусії. «Мікрофон» Різновидом загальногрупового обговорення є технологія «Мікрофон», який надає можливість кожному сказати щось швидко, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.
Серед освітніх завдань однією з головних для мене видається завдання формування в учнів активного підходу до процесу навчання, тобто вміння самостійно отримувати нову інформацію, переробляти (систематизувати, аналізувати) отримані знання, ставити і вирішувати проблемні завдання; при цьому важливо створювати ситуацію успіху.
Таким є інтерактивне навчання. Поняття інтерактив походить від англійських слів inter - взаємний, act - взаємодіяти, interaction - взаємодія. Інтерактивність - здатність перебувати в режимі взаємодії, діалогу з ким-небудь.
Форми уроків можуть бути різними, так само як і вікові категорії учнів, але в будь-якому випадку при організації навчального процесу необхідно дотримуватися таких правил.
Існує велике різноманіття інтерактивних методик. Я вибрала найбільш прийнятні для уроків історії та найбільш популярні при навчанні історії.
Однією з найпоширеніших форм інтерактивного навчання є робота в групах.
Всі варіанти міжгрупового спілкування можна звести до трьох основних форм:
|