Доповідь
на тему: «Лекція як одна з форм навчання
учнів»
Столбовий Богдан
ДІТ-МТ10-1
Лекція — основна форма проведення
навчальних занять, призначених для засвоєння
теоретичного матеріалу.
Лекція є
основною формою навчального процесу
у вищій школі. Мета лекції – розкрити
основні положення теми, досягнення
науки , з’ясувати невирішені проблеми,
узагальнити досвід роботи, дати рекомендації
щодо використання основних висновків
за темами на практичних заняттях.
Лекція з'явилася
у Стародавній Греції і набула
розвитку в Стародавньому Римі і
в середні віки. За соціально-економічних
умов середньовіччя постала необхідність
прилучення до освіти широких верств
населення, а не лише представників
знаті. Діалогічний вид навчання вже
не задовольняв потреб. А джерел інформації
було обмаль. Тому педагог, який мав дещо
ширший доступ до літератури, систематизував
інформацію у вигляді писаних текстів
і на заняттях зачитував цей матеріал
студентам. Це був своєрідний спосіб колективного
розповсюдження і засвоєння інформації.
Студенти конспектували лекції і так опановували
програмний матеріал.
Вузівська лекція
має структуру набуття нових
знань і містить такі елементи:
- вступ, де дається мотивація навчання, чітке формулювання теми лекції та постановка завдання;
- викладення в логічній послідовності окремих частин лекції;
- висновки , що дають можливість осмислити лекцію в цілому і виділити основну ідею;
- конкретне завдання на самостійну роботу;
- відповіді на запитання
Види лекцій:
- вступна
- тематична
- оглядова
- інформаційна
- підсумкова (заключна)
- комплексна
Залежно від
методів викладу навчального
матеріалу лекції поділяються на
монологічні, інформаційно-проблемні,
проблемні, лекції-бесіди тощо.
Переваги і слабкі сторони
лекційної системи.
Суттєвими перевагами
є такі:
- лекція дає можливість реалізувати одну зі стрижневих ідей гуманної педагогіки (творча співпраця педагога зі студентами, спільна емоційна взаємодія);
- лекція активізує мисленнєву діяльність студентів (звісно, якщо вона кваліфіковано прочитана, уважно вислухана і зрозуміла);
- у лекції акумульовано великий обсяг наукової інформації з урахуванням новітніх досягнень тієї чи тієї науки;
- у процесі читання лекції можна врахувати специфіку професійної підготовки студентів, їхні інтереси;
- вирізняється своєю економічністю. Студент має можливість за порівняно короткий час отримати значний обсяг наукової інформації, до того ж насиченої найновішим матеріалом;
- участь студентів у педагогічному дійстві, яке називається лекцією, є корисною школою для тих, хто у майбутньому буде займатися науково-педагогічною діяльністю;
- лекція слугує своєрідним дороговказом для студентів, компасом у неосяжному морі наукової інформації;
- лекція незамінна, коли має місце дефіцит літератури.
Варто назвати
і певні типові недоліки лекції:
- інформація, яку подає викладач, спрямована, в основному, на слухову пам'ять студента. Цей вид пам'яті досить недосконалий. Сприйнята інформація утримується в короткотерміновій пам'яті невеликий проміжок часу. І коли немає підкріплення, інформація "вивітрюється" ("В одно вухо влетіло, удруге вилетіло", - говорить народна мудрість). Дослідження показують, що під кінець лекції з усього обсягу поданої інформації студент може відтворити лише 10-15 %;
- великі потоки слухачів (понад 50) позбавляють викладача можливості ефективно управляти розумовою діяльністю студентів;
- студенти молодших курсів слабо володіють методикою і технікою сприймання змісту лекції та конспектування;
- лекція певною мірою привчає студента до пасивного привласнення чужих думок, не стимулює тягу до самостійного навчання, не забезпечує індивідуального, диференційованого підходу до навчання.