Iнформаційних технологій на навчальний процес як психолого-педагогічна проблема

     Електронне  середовище в більшій мірі спроможне  формувати такі характеристики, як схильність до експериментування, гнучкість, зв'язність, структурність. Ці характеристики сприяють створенню умов творчого навчального пізнання. Створюються можливості сприймати по-новому факти, які здаються очевидними, знаходити засоби поєднання далеких, на перший погляд, речей, встановлювати оригінальні зв'язки між новою і старою інформацією.

     На  практиці питання взаємодії майбутнього  користувача, як правило, розв'язується стихійно, в кращому випадку на підставі досвіду авторів системотехнічного забезпечення, а найчастіше - виходячи із випадкових тактичних міркувань. Більш того, проект діяльності користувача не входить до пакету документів на автоматизовану систему і не є закінченим психологічним дослідженням різних концепцій інформатизації освіти. І все-таки з аналізу статей, присвячених психолого-педагогічним основам освіти за новими інформаційними технологіями, постає, що є такі основні проектно- системотехнічні і ергономічні моменти:

- системно-психологічна  характеристика учня (студента)-користувача;

- логіко-психологічний  опис класу задач, які розв'язуються  з допомогою ЕОМ;

- перелік  програмних стандартних підтримок  основних процедур розв'язку зазначених  задач;

- опис  структури комп'ютеризованої діяльності  учня (студента), до складу яких входять мета, дії, процедури, засоби реалізації і стратегія втілення інформаційних технологій. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Інформаційно-комунікаційні технології навчання у педагогічній діяльності педагога вищої школи 

     Введення  ЕОМ в конкретний предмет педагогічного вузу ставить перед фахівцями такі питання:

1. Як  потрібно застосовувати ЕОМ, які принципи, підходи, особливості її впровадження у навчальний процес?

2. Яке  вимагається при цьому апаратне  забезпечення: чи відповідає вимогам  педагогічних принципів сучасна техніка?

3. Чи  буде втілення ЕОМ каталізатором  пізнавальної діяльності і як  це впливатиме на навчальний  предмет? 

4. Студент,  майбутній фахівець, що повинен  втілювати в життя нові інформаційні  технології навчання, повинен бути  переконаним в перевагах, які  дає застосування ЕОМ.

     Мета  загальної підготовки - дати вчителям наперед уявлення про місце й роль комп'ютерів у навчальному закладі, розкрити психолого-педагогічні особливості використання ЕОМ для розв'язання різноманітних дидактичних та виховних завдань. У процесі цієї підготовки педагоги знайомляться з новою галуззю науки - "Педагогічною інформатикою". Остання суміжна з психолого-педагогічними дисциплінами, інформатикою і обчислювальною технікою (психологія розкриває закони розумового розвитку людини, педагогіка розробляє на її основі принципи і методи навчально-виховного процесу як провідного фактора розумового розвитку дитини, інформатика формулює ці закони, принципи, методи у вигляді програм, які реалізуються засобами ЕОМ).

Умови, які створюються за допомогою  комп'ютера, повинні сприяти формуванню мислення тих, хто навчається, орієнтувати  їх на пошук системних зв'язків і закономірностей. Комп'ютер, як підкреслює П. Нортон, є потужним засобом надання допомоги в розумінні багатьох явищ і закономірностей, проте потрібно пам'ятати, що він неминуче поневолює розум, який розпоряджається лише набором завчених фактів і навичок.

     Дійсно  ефективним можна вважати лише таке комп'ютерне навчання, при якому  забезпечуються можливості для формування мислення студентів або учнів. При  цьому потрібно ще досліджувати закономірності самого комп'ютерного мислення. Ясно тільки те, що мислення, яке формується і діє за допомогою такого засобу, як комп'ютер, дещо відрізняється від мислення за допомогою, наприклад, звичного друкованого тексту або просто технічного засобу.

     Проблеми  комп'ютеризації навчання, не зводяться  до масового виробництва комп'ютерів і впровадження їх в існуючий навчальний процес. Зміна засобів навчання, як, зрештою, зміна в будь-якій ланці дидактичної системи, неминуче призводить до перебудови всієї цієї системи. Використання обчислювальної техніки розширює можливості людини. Проте вона є лише інструментом, знаряддям розв'язання задач, і її застосування не повинне перетворюватись у самоціль, моду або формальний захід.

     Необхідно, перш за все, визначити конкретну  мету і зміст навчання в комп'ютерному варіанті. І якщо виявиться, що мета може бути досягнута за допомогою традиційних, надійних, звичних для викладача і учнів засобів, то краще за все звернутися саме до них. Для комп'ютерного навчання доцільно відбирати тільки той зміст, розгортання і засвоєння якого не може обійтися без ЕОМ.

     Не  викликає сумніву той факт, що перш ніж приступити до моделювання навчального  процесу нового типу, слід проаналізувати і оцінити ту чи іншу частину окремо для наступного зі ставлення даних  цього аналізу з висунутими гіпотезами і результатами експериментального дослідження. Виходячи з цього твердження, завданням даного розділу повинно стати обговорення різних видів і форм автоматизованого навчання. До різновидів автоматизованого навчання можна віднести інструктивне, проблемне, імітаційне і евристичне навчання.

     Призначення інструктивного навчання полягає у  формуванні в учня свого роду інформаційної  бази, а також діяльності на алгоритмічній  основі. Інструктивне навчання може бути багатоелементним, до якого належать різні сполучення інструктажу, тренування, консультації і контролю. Те ж саме стосується й інших видів навчання. Зокрема, при імітаційному навчанні передбачаються моделювання, тренування, консультації, контроль. Проблемне навчання, завданням якого є формування діяльності на рівні алгоритмів, а також евристики, припускає сполучення тренування, гри, алгоритмізації, консультації, контролю. Що стосується евристичного навчання, яке ставить за мету формування творчих основ, здібностей до самоорганізації і самовдосконалення, то тут можуть бути реалізовані всі вищеописані елементи, за винятком інструктажу. 
 
 
 
 

3. Позитивні та негативні впливи інформаційних технологій на суб'єкти навчання

   Питання, що стосуються побудови діалогу користувача  з комп'ютером, складні і різноманітні. Методологічні рекомендації охоплюють сукупність таких чинників:

- психологічні  принципи побудови діалогу студента  з комп'ютером;

- організацію  процесу спілкування;

- лінгвістичні  аспекти спілкування;

- варіативність  спілкування;

- змістовні  аспекти спілкування;

     Одночасно, діалог студента з комп'ютером повинен відповідати тим основним психологічним принципам, яким відповідає спілкування. До того ж слід урахувати, що тут по суті спілкування моделюється, і досить суттєвим є те, що одним із партнерів у діалозі є розробник навчаючих програм, котрий хоча і не прямо, а побічно, але все ж досить суттєво впливає на характер спілкування студента з комп'ютером, бо він розумово програє спілкування раніше ще на стадії розробки програми діалогу. Взаємодія студента з комп'ютером будується так, щоб вона по можливості нагадувала спілкування людей і не створювала та не викликала небажаних емоцій. Студент не повинен боятися нових елементів і разом з тим бути впевненим у позитивному і доброзичливому ставленні до себе. Така система організації навчально-виховного процесу повинна здійснювати підтримку спробам навчатися спілкуванню, не спричиняти роздратованості у користувачів, стимулювати їх вести діалог, навіть тоді, коли вони не завжди бажають включати цей діалог.

     Стосовно  становлення і розвитку мислення студентів пропонується динамічна рівновага "раціонального мислення", (яке має лінійно сфокусований і аналітичний характер), та "інтуїтивного мислення", (що виникає у розвинутій свідомості). Раціональне мислення тяжіє до автономії, а інтуїтивне спрямоване до співставлень з інтегральними його тенденціями. У навчальному процесі обидва ці види мислення завжди збалансовані, однак при їх ізоляції виникає дисбаланс. Система освіти повинна бути орієнтованою на поєднання "раціонального" і "інтуїтивного" мислення, що дає простір оригінальним ідеям, пронизує навчальну діяльність нестандартними пошуками, здогадками, сплесками в активності розумової діяльності, а також заохочує нестандартну поведінку.

     Аналіз  досвіду використання ЕОМ в навчанні, проведений А.Я. Савельєвим і В.А. Новиковим (1976 р.), свідчить про можливості використання ЕОМ практично в усіх традиційних формах організації навчання з різними співвідношеннями між традиційними і автоматизованими режимами роботи. До тих орфограм навчання, що піддаються автоматизації, відносяться лекції, семінари, спеціальні заняття з розрахунку і проектування, курсові й дипломні роботи,науково-дослідні, тренувально-повторювальні, лабораторні роботи, всі види самостійного навчання (аудиторного і позааудиторного), а також роботу в режимі "тренажер".

     Інтенсифікація  процесу навчання, його індивідуалізація, поліпшення якості професійної підготовки студентів на підставі широкого використання ЕОМ, формування у них умінь і  навичок машинного моделювання, розвиток і активізація їх технічного мислення дають можливість викладачеві не лише контролювати успішність студентів, а й у ході навчання корегувати методику викладання, тим самим стимулювати пізнавальну діяльність тих, хто навчається.

Як засіб  навчання комп'ютер має такі дидактичні можливості:

1) формування  науковості навчання;

2) інтенсифікація  процессу навчання;

3) здійснення  активних методів навчання;

4) сприяння  мотиваційній стороні навчання;

5) здійснення  систематичного та об'єктивного  контролю знань і вмінь студентів;

6) звільнення  викладача від чорнової роботи.

     На  сучасному етапі комп'ютеризації дидактичні можливості використання обчислювальної техніки пов'язують із підвищенням  інтенсифікації процесу навчання, але  для цього потрібно мати навчальні  програми, які б відповідали високим  педагогічним вимогам. Одним із ефективних засобів використання комп'ютера в навчанні є його здатність керувати навчальним процесом студентів. Він може забезпечити індивідуальне навчання, самостійну роботу, допомогти студентові у разі необхідності при розв'язуванні різноманітних задач. Студент при спілкуванні з комп'ютером відіграє роль дослідника, тому можливості комп'ютера для реалізації проблемного навчання дуже великі.

     Слід  також підкреслити важливу роль ЕОМ як технічного засобу навчання. При цьому ефективне використання комп'ютера при вивченні природничих дисциплін грунтується на більш повній реалізації основних дидактичних можливостей у порівнянні з традиційними формами навчання.

     Використання  ЕОМ у навчальному процесі  дещо змінює функції викладача, оскільки здійснюється їх перерозподіл між викладачем і ЕОМ. При цьому машині передаються лише ті функції, з якими вона може справитися ефективніше за викладача. Програма і технічна система ЕОМ допомагають автору програми компонувати інформацію, планувати її зміни, видавати креслення, таблиці, графіки на екран дисплея.

     Розробка  нових інформаційних і обчислювальних технологій призводить до суттєвих змін в розумінні особливостей пізнавальних процесів діяльності людини, свідомості й міжособистісних стосунків. Оволодіння комп'ютерною грамотністю з точки зору психології свідчить про те, що в людини формується новий вид діяльності, оскільки використовуються принципово нові засоби.

     Сприйняття  матеріалу при використанні ЕОМ  поліпшується за рахунок різних дидактичних  можливостей ЕОМ: наочності, підкреслювання, обертання, кольорового зображення тощо. Особливість процесу навчання за допомогою ЕОМ викликає інтерес до навчання і сприяє активізації та зосередженню уваги студентів на предметі. Цьому сприяють також діалогова форма роботи, безперервний контроль і негайне підкріплення відповіді.

     Умови роботи на ЕОМ спонукають студентів  до активної і напруженої діяльності, оскільки вони усвідомлюють можливість контролю викладачем, а також самоконтролю завдяки порівнянню та узагальненню матеріалу, що вивчається.

     Процес  навчання в інститутах нерозривно пов'язаний з використанням креслень, графіків, діаграм, формул, що дозволяє подавати інформацію в ущільненому вигляді. Це сприяє розвиткові високого рівня  абстракції у студентів. Дидактичні можливості сучасних ЕОМ щодо зображення графічної інформації дозволяють демонстрацію конкретних предметів замінити схематичними або символічними зображеннями, використовувати наочність як спосіб абстрагування та формування проблемних ситуацій. Крім того, ЕОМ створює умови для переходу на більш високий рівень інтелектуальної праці, бо чим більше автоматизується в машинних процесах діяльність людини, тим більше підвищується її психологічний рівень і вона може краще проявити свої творчі здібності.