Ігрові технології навчання

За кількістю  цілей гра може бути одно- та дво- цільовою. В першому випадку перед  групою ставиться одна велика мета і вся група прагне досягти  цієї мети та видати оптимальне рішення. Наприклад, розробити технологію очистки  води чи повітря визначеного підприємства чи організації, розробити проект будівництва  міст майбутнього. Гра проходить  за методикою «Мозкового штурму»  або дискусії.

Значно  більше активність студентів виявляється  в двоцільовій грі, коли створюються  дві групи учасників, кожна з  яких доводить свою правоту і переконує  у справедливості рішення. Такі, наприклад, обговорення доцільності будівництва  автобану, радіація: добро чи зло. В  такій грі створюються дві  групи – одна захищає проект (економіка), друга його відкидає (екологія, охорона  природи). Мета роботи кожної групи  протилежна. Емоційність гри досягається  антагонізмом цілей.

Прикладом одноцільової гри є «Проект розробки альтернативних джерел енергії». У  вступній частині ведучі висвітлюють  питання:

1.Традиційні  джерела енергії. Їх використання  вкрай загострюють екологічні  проблеми населених пунктів. Метою  виступу є демонстрація загрози  забруднень від традиційних джерел  енергії, негативні наслідки дії  екологічного правила «все пов’язано  з усім». 

2.Розвиток  альтернативних перспективних джерел  енергії на сучасному етапі.  Провідною думкою виступу повинно  стати те, що альтернативні джерела  енергії визначають майбутній  екологічний стан природного  середовища. У ході цих виступів  ведучі обов’язково використовують  різні види унаочнення: діапозитиви,  діафільми, фрагменти документальних  фільмів, таблиці, схеми. Студенти  також можуть демонструвати власні  фільми, які вони приготували  заздалегідь. 

Розвиткові  дослідницьких умінь значною  мірою сприяє така форма роботи, як авторські фільми. Авторські фільми - самостійна творча робота студентів. Головною метою авторського фільму є наочне відображення проблеми та шляхи її вирішення, якшо це можливо. Перед зйомками фільму студенти вивчають теоретичний аспект проблеми, пишуть сценарій, проводять пошук об’єкта, що розглядається, вивчають місце зйомок, а потім знімають фільм за сценарієм, компонують та озвучують фільм.

В основній частині гри проходить захист проектів творчої групи студентів. Кожний виступ повинен тривати не більше, ніж 15 хвилин. Захищати свій проект може представник від творчої  групи або всі члени групи.

Прикладом двоцільової навчально-рольової гри, запропонованої О.М.Пєхотою, А.М.Старевої та ін., є «Радіація: добро чи зло» - яку проводять під час навчальних занять в процесі вивчення еколого-радіаційних  проблем сучасності.

Після перегляду  матеріалу відеокасети про «мирну»  і небезпечну радіацію студенти розділяються на дві групи за бажанням. Перша - вважають, що атомну енергію і радіацію людство може використати без  нанесення шкоди природі. Друга  – це явища небезпечні.

Дискусію  проводять два студента – ведучі. Пропонується план дискусії:

1. Хіросіма  і Чорнобиль: схожість і відмінність 

2. Використання  радіоактивних ізотопів у сільському  господарстві 

3. Мутація  організмів 

4. Застосування  явища радіоактивності в медицині 

5. Дія  радіації на людський організм 

6. Застосуввання  атомної енергії 

7. Застосування  явища радіоактивності ізотопів  в археології 

Після прослуховування  основних виступів студенти обговорюють  проблемні питання «Радіація: добро  чи зло?» [10].

Робота  викладача під час навчальної гри залежить від того, чи має  поставлене завдання вирішення. Якщо викладач знає результат, гра піддається керуванню.

Як бачимо, організація та проведення навчально-рольових ігор включають певні етапи:

-чітко  сформульована мета,

-розроблений  сценарій її проведення,

-визначено  і розподілено ролі,

-проведено  інструктаж учасників, 

-спрямований  процес гри, 

-організовано  оцінювання результатів, 

-підбиття  підсумків (з аналізом і висновками).

О.Пруцакова  вважає, що застосування екологічних  дидактичних ігор, здійснюючи цілеспрямований  виховний вплив, дозволяє уникнути надмірного навантаження студентів, підвищує якість засвоєння навчального матеріалу, сприяє усвідомленню міжпредметних зв’язків, формує навички колективного спілкування тощо [9].

При розробці ігор екологічного характеру ми вважаємо, що їх центром мають бути взаємовідносини  між людьми, їх гуманне, дбайливе відношення до навколишнього середовища. В основі рольової гри може бути будь-яка  життєва ситуація, яка виступає тим  системоутворюючим стрижнем, що сприяє узагальненню та систематизації раніше засвоєних знань. Все це спрямовано на те, щоб зацікавити студентів  проблемами, які обговорюються, зробити  їх співучасниками подій. Студент може виступати у ролі відповідальної особи: директора підприємства, агронома, технічного спеціаліста тощо. Для  своєї ролі студент підбирає найбільш доказові факти, будує своє пояснення  – відповідь на питання про  ситуацію, яка склалася; його аргументи  повинні бути короткими та влучними.

Студентами  неекологічних педагогічних спеціальностей з метою моделювання спілкування  спеціалістів різних галузей діяльності, пов’язаних з природою – гра  може бути запропонована у вигляді  пресконференції, симпозиуму, конференції  на теми: «Навколишнє середовище та здоров’я людини», «Захист довкілля»  тощо.

Особливу  роль відіграють узагальнюючі ігрові програми, оскільки основними завданнями цих форм є систематизація і поглиблення  знань студентів з вивчених тем, узагальнення вивченого матеріалу, розвиток логічного мислення і чіткого  формулювання думки. У такій формі  можна проводити також і облік  знань студентів. Перевірка знань, яка відбувається у формі гри, кросвордів, вікторин не нав’язується студентам, не викликає в них неприємних відчуттів.

Досвід  проведення навчально-рольових ігор свідчить про підвищений інтерес у студентів  до проблеми, їхню активність на всіх етапах підготовки і проведення гри. Студенти виступають як спільнота дослідників. Крім того, в процесі ігор вони набувають  методичного досвіду проведення означених заходів під час  проходження педагогічної практики.

Співпраця студентів з вчителями активізує  роботу студентів, пробуджує інтерес  до питань технологізації навчання і  дає можливість замислитися над  вибором системи своєї майбутньої роботи.

 

 

 

 

 

 

4. Розробка сценарію ділової гри з екології.

В діловій  грі з екології навчання здійснюється не порціями знань, а ситуаціями. Одночасно  навчання відбувається на фоні самоорганізації  і саморегуляції колективу. В  методичній літературі існують деякі  описи контретних сценаріїв гри  на екологічну тематику [2; 3; 8; 9; 10]. Як приклад  обговоримо навчально-рольову гру "Мангровий риф”. За круглим столом зібралися різні групи населення острова, для обговорення проблеми співжиття:

1. Сфера  обслуговування туристів.

2. Представники  власників готелів. 

3. Місцеві  жителі.

4. Представники  власників капіталу (банкіри).

5. Представники  рибзаводу. 

6. Члени  муніципалітету.

Сфера туризму. Для розвитку нашого острова необхідно розвивати туризм. Це досить прибуткова сфера. Значні страхові внески від туризму направляються в казну. Туризм зробить наш острів одним із найвідоміших. Для туристів необхідні умови, щоб вони відчували постійну турботу про себе. Ось і виявилась нагода за рахунок мангрових заростей побудувати два нових майданчика для гольфа, щоб дати можливість краще розважити людей, привабити нові групи туристів. Розвиток туризму, думаю, вигідний усім.

Представники готелів. Ми за розвиток туризму на острові і підтримуємо будівництво нових майданчиків, так як це привабить нові групи туристів, і всі вони повинні будуть десь проживати. А в нас є для цього всі умови: прекрасні номери з кондиціонерами, холодильниками та телевізорами. Нам необхідні кошти для налагодження стійких зв’язків з усіма країнами, з яких до нас приїжджають туристи.

Місцеве населення. До появи на острові туристів та рибзаводу ми жили в спокої. Риби в морі було в достатній кількості і вистачало всім. Море було чистим і прозорим, кожний з нас міг милуватися його красою. Якщо ми хочемо зберегти неповторну красу краю нам необхідно відмовитися і від туризму і від рибзаводу, який забруднює воду лагуни, знищує рибні запаси. Ми справно платимо податки і бажаємо, щоб на ці кошти був побудований коледж для наших дітей, а не нові майданчики для гольфу.

Власники банків. Ми думаємо, що вкладання капіталу – це дуже відповідальна справа. Без оборотних засобів не може існувати жодне підприємство. Всі ми живемо на острові і нам здається необхідно порахувати який варіант вкладання грошей нам вигідний.

Представники рибзаводу. Не можна всіх звинувачувати в небажанні зберегти неповторну красу природи лагуни. В теплих її водах риби вистачить ще на довгі роки для всіх. Продукція нашого заводу відома всьому світу, а кошти поступають в казну у вигляді окремих податків. Ми прагнемо забезпечити такий вилов риби, при якому вона встигає знову розмножитися. Правда для цього необхідно трохи модернізувати очисні споруди заводу. Просимо муніципалітет виділити нам необхідну суму хоча б за рахунок розвитку туризму.

Багато  туристів насправді гублять неповторну природу краю. Тому ми повинні всі  разом подумати, як краще зробити, щоб було вигідно всім і разом  з тим, зберегти неповторну красу  нашого краю, щоб наші нащадки не проклинали нас за зруйновану невідтворну  красу природи краю.

Учасники  гри виступають і як суперники  і як співробітники, вони щось відкидають і узгоджують, імітують поведінку  осіб, які займають різні посади. Відбувається рольове обговорення. В групі виділяються лідери, що втягують інших у вирішення задачі. Учасники вчаться орієнтуватися  в конфліктних ситуаціях, швидко знаходити і обробляти необхідну  інформацію, вчать критично оцінювати  наслідки рішень. Ефективність навчання найбільша тоді, коли особистість  проявляється саме такою якою вона є насправді.

Використання  навчально-рольових ігор в екології це приклад того, як мета навчання визначає його зміст, а новий зміст змушує створювати нові методи і форми навчання, які знаходяться на рівні розробки і вносять відповідні корективи, іноді істотні, в початковий зміст. 
 

ВИСНОВОК 

Перехід на нові підручники в школах Республіки Білорусь особливо сильно висвітлив  одне з протиріч сучасної освіти - протиріччя між фактичним, «знаннєвих» характером навчального матеріалу, його величезним обсягом і небажанням, а частіше  неможливістю учнів засвоїти цей  матеріал.  
Сучасні педтехнології спрямовані на головну фігуру школи-учня. Для вибору технології потрібно перебудувати традиційно склався стереотип діяльності вчителя: зрозуміти учня, прийняти учня, визнати учня як суб'єкта процесу навчання та підібрати технології освітніх знань, враховуючи підбір класу і вік, тему і наявність дидактичної забезпеченості навчання, не забуваючи про результат, який ви бажаєте отримати.  
Тому так актуальні сьогодні сучасні освітні технології, які спрямовані на організацію діяльності учнів, на розвиток через цю діяльність їх умінь, якостей, компетенції.  
Актуальність освоєння педагогами сучасних освітніх технологій, які безпосередньо відносяться до навчально-виховного процесу в навчальних закладах, обумовлена ​​низкою проблем і протиріч практики.  
Гру як метод навчання, передачі досвіду старших поколінь молодшим люди використовували з давнини. Широке застосування гра знаходить у народній педагогіці, у дошкільних і позашкільних установах. У сучасній школі, що робить ставку на активізацію та інтенсифікацію навчального процесу.  
На відміну від ігор взагалі педагогічна гра має суттєвою ознакою - чітко поставленою метою навчання і відповідним їй педагогічним результатом, які можуть бути обгрунтовані, виділені в явному вигляді й характеризуються навчально-пізнавальної спрямованістю. Ділова гра є формою відтворення предметного і соціального змісту майбутньої професійної діяльності фахівця, моделювання тих систем відносин, які характерні для цієї діяльності, моделювання професійних проблем, реальних протиріч і труднощів, які долають в типових професійних проблемних ситуаціях.  
 

Список використаної літератури

1. Балашова С. Навчально-рольова  гра у формуванні дослідницьких  умінь студентів//Початкова школа,2005.-№6.-С.52-56.

2. Бойко Є. Екологічні  ігри//Рідна школа,1995.-№10-11.-С.40-41.

3. Вербицкий А.А. Деловая  игра как метод активного обучения// Современная высшая школа.-1972.-№3.-С.129-141.

4. Воробйова С. Дидактична  гра в процесі навчання//Рідна  школа,2002.-№10.-С.46-48.

5. Гончаренко С. Український  педагогічний словник.-К.:Либідь,1997.-376с. 

6. Кавтарадзе Д. Имитационные  игры в экологическом образовании// Биология в школе,1990.-№3.-С.32-34.

7. Никонов А.Л. Материалы  к деловым играм по природоохранительной  тематике//Химия в школе.-1988.-№1.-С.32-33.