Ігрові методи навчання та їх використання при вивченні курсу економіка (на прикладі вивчення питання «Сутність грошей. Їх види»

Розглянемо  дану проблему на прикладі вивчення питання  «Сутність грошей Їх види» теми «Попит, пропонування, ринкова ціна та гроші  у функціонування економіки».

Методи  навчальної роботи повинні відповідати  індивідуальним можливостям і особливостям учнів. Ці методи повинні бути особистісно прийняті. При цьому важливо, щоб навчальна інформація та способи її засвоєння приймалися учнями як усвідомлення необхідності систематичного поповнення і поглиблення знань, умова особистісного розвитку, успішного професійного їх самовдосконалення та самоствердження.

У вирішенні  цих завдань великі можливості містять  імітаційно-ігрові методи навчальної роботи. Імітація і гра виступають навчальною моделлю професійної  діяльності учнів, спрямованої на придбання  і закріплення знань, умінь і  навичок, оволодіння стратегією і тактикою професійної поведінки та спілкування. У роботах психологів і педагогів (Л.С.Виготський, Д.Б.Ельконін), присвячених використанню гри, ігрова діяльність розглядається як необхідна форма життєдіяльності кожної особистості, пов’язана з періодом формування творчих здібностей. У відповідності з теорією Д.Н.Узнадзе, суть гри, її внутрішню природу складає активність, яка викликається імпульсами біологічних можливостей людини [9].

Імітаційно-ігрові методи дозволяють імітувати в ігровій  формі і реалізовувати за допомогою  ігрових дій в штучно-створених  педагогічних ситуаціях майбутню професіональну діяльність учнів.

Гра і імітація сприяє створенню на навчальних заняттях середовища, яке встановлює позитивне ставлення учнів до навчально-пізнавальної діяльності. Позитивне  ставлення до імітаційно-ігрової  діяльності сприяє становленню самоповаги, усвідомлення власних цінностей  учнями. Активно беручи участь у  цьому виді діяльності, учні отримують  можливість незалежно від учителя  і інших її учасників висловити  свою думку, відстояти його, визначити  самостійно способи виконання імітаційно-ігрових  ролей, намітити шляхи досягнення цілей, вирішення навчальних проблем.

Імітаційно-ігрові методи відносять до методів активного  навчання. У процесі цих методів  учні не тільки опановують знаннями, уміннями і навичками, а й набувають  емоційно-ціннісний, професійний досвід [9].

Імітаційно-ігрова діяльність, яка реалізується через  імітацію і гру, дає можливість використовувати  здобуті знання, вступати в різні  стосунки при пошуку виходу з ситуації, що моделює майбутню професійну діяльність, тим самим збагачує досвід майбутнього  фахівця, розвиває його творчі здібності, формує творчу особистість.

Використання  імітаційно-ігрових методів можливе  в тому випадку, якщо учні мають певну  теоретичну і методичну підготовку, досвід ігрової діяльності, володіють  способами самостійної роботи, організації  і проектування власних дій та інших учасників, методами підбору  навчальної інформації, формулюванні навчальних проблем і їх вирішення  в навмисно створених ситуаціях.

Отже, використання імітаційно-ігрових методів  навчання має дуже важливе значення, в тому числі в економічній  освіті. Тому постає питання про  можливість використання окремого імітаційно-ігрового методу, а саме гри-змагання «Бінго» при вивченні питання «Сутність грошей. Їх види».

Використання  імітаційно-ігрового методу навчання передбачає відведення лише невеликої  частину уроку, певний організаційний етап.

Тому, можна  навести таку структуру уроку  формувань умінь та навичок.

І. Організаційний етап. Будь-який урок починається з організаційного етапу, який включає привітання, перевірку наявності присутніх учнів на уроці,  налаштування учнів на роботу на уроці, створення сприятливого психологічної комфортної атмосфери на уроці тощо. 

ІІ. Перевірка  домашнього завдання, актуалізації та корекція опорних знань (підготовчі вправи). Для відтворення опорних знань використовується бесіда або повторення матеріалу за підручником, для актуалізації практичного досвіду - підготовчі вправи. 

ІІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку та мотивація  навчальної діяльності учнів. Тема уроку визначається відповідно навчальної програми за календарним планом. В своєму робочому плані-конспекті заняття вчитель визначає триєдину мету (освітню, виховну, розвиваючу), учням вчитель повідомляє тільки освітню. Мотивація навчальної діяльності взагалі здійснюється на протязі всього заняття. На відміну від інших типів уроку, мотивація здійснюється в першу чергу через проблемні ситуації, практичні завдання. 

ІV. Вивчення нового матеріалу (ввідні вправи). На даному етапі уроку вчитель повинен добитися засвоєння учнями відповідних понять або правил на основі виконання окремих завдань або дій. Відні вправи виконує вчитель, роз’яснюючи учням  як вони повинні виконуватися, пояснює алгоритм (послідовність) виконання. Якщо передбачається розв’язання за певними  формулами, чи визначенням коефіцієнту то вчитель роз’яснює дані формули  та роз’яснює як  розраховується коефіцієнт  і т.п.. 

V. Первинне  застосування набутих знань на  практиці (пробні вправи). На даному етапі вчитель викликає одного учня до дошки і той, під керівництвом вчителя, коригуванням вчителем дій учня,  виконує вправу аналогічну ввідним вправам. Інші учні, слухаючи пояснення послідовності виконання, записують вправи у себе в зошитах. Наступний етап пробних вправ - виконання всіма учнями самостійно завдання за аналогією з ввідними  вправами. Після виконання один із учнів пояснює як він виконав завдання, теоретично обґрунтовуючи свої дії. Пробні вправи спрямовані на формування умінь учнів. 

VІ. Використання  учнями знань в стандартних  умовах з метою формування  навичок (тренувальні вправи). Тренувальні вправи виконуються за зразком, але від пробних вправ вони відрізняються більшою самостійністю в їх виконанні. В той час, як виконання пробних вправ супроводжується безпосереднім поясненням, завдання за зразком учні виконують самостійно, без попереднього або послідуючого пояснення ними правил  і дій виконання. Учням, які швидко справляються з завданнями, дають картки з більш складними чи додатковими завданнями. Тренувальні вправи направлені на виробітку формування навичок. 

VІІ. Творче  перенесення знань та навичок  в нові, змінені  умови (творчі  вправи). Творчі вправи відрізняються поміж собою дидактичною метою, ступенем самостійності учнів, рівнем творчості. Для рішення творчих завдань у  учнів повинні бути міцні знання та навички успішного використання їх на практиці. Важлива дидактична мета творчих завдань – виробітка у учнів швидко, чітко і правильно вирішувати життєві проблеми, використовувати надбані знання та навички. На відміну  від  тренувальних вправ, для творчих завдань не передбачено готовий матеріал. Його треба знайти, придумати, створити. Завдання можуть мати різний зміст, але об’єднує їх загальна  ознака – творче рішення. Під час виконання перших завдань учні тільки переносять знання та навички,  якими вони вже володіють,  в нові умови без особливих змін. В подальшому виконання творчих вправ  вимагає корінних змін знань та навичок в змінених умовах (більш складніші творчі завдання проблемного характеру). 

VІІІ.  Підведення підсумків уроку та  повідомлення домашнього завдання. Наприкінці уроку підводяться його підсумки: вчитель коротко повідомляє, що нового взнали, якими знаннями оволоділи, як працював весь клас, оцінює роботу окремих учнів (виставлення поурочного балу, обов’язково з поясненням оцінки, щоб у учнів не створювалась суб’єктивна думка про отриману оцінку). Що до домашнього завдання необхідно зауважити, що домашнє завдання можна задати як на початку уроку так і всередині або в кінці уроку, в залежності з логікою навчального процесу. Необхідно спокійно, не квапитися пояснити зміст роботи, прийоми і послідовність її виконання  та оформлення. В окремих випадках  доцільно перевірити, як учні зрозуміли зміст роботи та засоби її виконання. 

 

 

2.2. Розробка  плану конспекту уроку з використанням  гри-змагання «Бінго» при вивченні питання «Сутність грошей. Їх види»

 

Тема:  «Сутність грошей. Їх види»

Освітня мета – оволодіти навичками розрахунку грошового обігу в країні, розрахунку грошової маси в країні.

Виховна мета - полягає у розширенні світогляду тих, хто навчається, виховання особистісних якостей, таких, як порядність, доброзичливість, а також ініціативність, самостійність.

Розвиваюча  мета - розвиток в учнів логічного та абстрактного мислення, вміння послідовно засвоювати матеріал, вміння аналізувати, робити об’єктивні висновки.

Форма заняття - урок

Тип уроку – урок формування вмінь та навичок

Методи  навчання - словесні (пояснення, розповідь), практичні, індуктивні, дедуктивні, репродуктивні, проблемно-пошукові, методи контролю (ущільнене опитування), імітаційно-ігровий метод.

Дидактичне  забезпечення:

1. Основы  экономики: учеб. для 11 кл. / [под  ред. И.Ф. Радионовой]. – К.: Зодиак-Эко,1999.

2. Основи  економіки: підручник для 10-11 класів  середніх загальноосвітніх закладів /[за ред.. І,Ф, Радіонової]. - Кам’янець-Подільский: Абетка-НОВА, 2004.

3. Аркуші з завданнями для проведення гри-змагання «Бінго»

Структура уроку:

I. Організаційний  момент (3 хв.).

II. Перевірка  домашнього завдання та актуалізація  і корекція опорних знань  (7 хв.).

III. Повідомлення  теми, мети, завдань уроку та мотивація  навчальної діяльності (5 хв.).

IV. Вивчення нового матеріалу (ввідні вправи). (17 хв.).

V. Первинне застосування набутих знань на практиці (пробні вправи). (7 хв.).

VI. Використання учнями знань в стандартних умовах з метою формування навичок (тренувальні вправи). (3 хв.).

VII. Творче перенесення знань та навичок в нові, змінені  умови (творчі вправи). (3 хв.).

VІІІ. Підведення підсумків уроку  та повідомлення домашнього завдання.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Привітання  з учнями, налаштування учнів на роботу, звернення до учнів з метою  створення психологічного комфорту на уроці, перевірка присутніх на уроці.

ІІ. Перевірка  домашнього завдання та актуалізація і корекція опорних знань.

Для перевірки  та актуалізації опорних знань проводиться гра-змагання «Бінго». Викладач видає листки з таблицею 5х5(Середня клітинка зафарбована) і з 24-ма термінами [Додаток А]. Діти повинні в довільному порядку заповнити таблицю числами від 1 до 24. Потім вчитель диктує визначення, а учні закреслюють числа, які відповідають термінам. Виграє той, хто перший закреслить 5 чисел по діагоналі або по горизонталі, або ж 4 числа, враховуючи зафарбовану клітинку. Всі, хто закреслює і вважає, що він вже закінчив гру – говорить «Бінго!».

Питання для гри «Бінго»:

3. Функція, в якій гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг.

7. Сучасні форми грошей, до яких належать чеки, векселі, банківські картки.

23. Гроші, використання яких передбачає електронні технології.

6. Тип грошей або валюти, цінність яких походить не від власної вартості або гарантії обміну на золото або іншу валюту, а від державного наказу використання їх в якості засобу платежу.

9. Гроші міжнародних організацій, що призначені для здійснення розрахунків між країнами.

11. Письмове зобов’язання боржника сплатити певну суму грошей у визначений термін.

18. Концепція, згідно якої гроші виникли як наслідок певної раціональної угоди між людьми через необхідність виділення спеціального інструменту для обслуговування сфери товарного обігу.

16. Грошовий агрегат, який включає готівкові кошти в обігу поза депозитними корпораціями, поточні рахунки, короткострокові рахунки та цінні папери банків

8. Своєрідний засіб відображення і контролю за станом і рухом коштів.

2. Функція, в якій гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни.

1. Особливий товар, що є загальною еквівалентною формою вартості інших товарів.

5. Функція, що пов'язана із здатністю грошей бути засобом збереження вартості, представником абстрактної форми багатства.

13. Гроші, які не мають власної субстанціональної вартості. До них відносяться паперові, кредитні гроші та білонна монета.

17. Грошовий агрегат, який включає готівкові кошти в обігу поза депозитними корпораціями, поточні рахунки та короткострокові рахунки

4. Функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин, що виникають у процесі розширеного відтворення.

12. Гроші, номінальна вартість яких відповідає вартості благородного металу, що міститься в них.

10. Письмове розпорядження власника банківського рахунка перерахувати певну суму пред’явникові даного документа або видати йому готівку

14. Виготовлення з метою збуту, а також збут підроблених державних казначейських білетів, білетів Національного банку України, металевої монети, державних цінних паперів (акції, облігації, ощадні сертифікати, векселі, приватизаційні папери, казначейські зобов'язання) або іноземної валюти.

22. Банківський білет, кредитний знак грошей, безтермінове грошове зобов'язання емісійного банку, виготовлене з паперу або пластика, зазвичай прямокутної форми.