Болонський процес та його вплив на організацію начання в університеті

Слід відзначити, що певна  уніфікація в сфері вищого юридичної  освіти може бути доцільною (зокрема, для  надання випускникам юридичних  шкіл можливості практикувати в інших  країнах Європи). На думку представників  багатьох юридичних шкіл Європи, перший цикл навчання (бакалаврат) має бути спрямований на поглиблене вивчання національного права, для чого в навчальні плани цього циклу неодмінно повинні бути включені такі основні предмети, як конституційне, адміністративне, кримінальне, цивільне право і процеси. Спеціальні предмети на вибір повинні пропонуватися починаючи з другого курсу. Іспит на одержання ступеня бакалавра має здаватися після трьох, максимум – чотирьох років навчання. Магістерський цикл повинен складатися, в основному, із права Європейського Союзу, прав людини, а також «інтернаціоналізованих» курсів конституційного, адміністративного, комерційного, екологічного права тощо. У цьому відношенні очевидно, що юридичні школи мають можливість створювати свої власні моделі і змагатися за них. Це є дуже впливовим інструментом гармонізації та забезпечення якості юридичної освіти. Болонська модель дасть можливість розробити універсальну схему європейської вищої юридичної освіти. Випускники-бакалаври після проходження певного додаткового курсу професійної підготовки відповідно до вимог, що існують у країні де вони проживають, могли б займатися юридичною практикою. Ступінь магістра, отриманий в іншій країні, мав би надавати можливість практики в цій країні також. При такому підході, як видно, загальні програми (бакалавр/магістр) юридичних вузів двох або більше країн можуть відкривати доступ до професії юриста в країнах без додаткових іспитів (у деяких випадках не виключено, що випускник має пройти визначений курс практичної підготовки). Болонська декларація також передбачає надання вільного доступу до вищої, у нашому випадку, юридичної освіти. Зараз у багатьох країнах існують жорсткі вимоги до абітурієнтів — майбутніх юристів, але ці вимоги в різних країнах не є однаковими. Вірогідно, важко представити і допустити, що єдність у цій сфері буде досягнута. Тому основну увагу варто зосередити на мобільності викладачів і студентів (як у програмах Еразмус і Сократес). Відповідно до цього студентам, прийнятим на навчання, слід дати дозвіл, можливо, навіть зацікавлювати, а також створити умови для навчання хоча б протягом одного семестру на юридичному факультеті вузу іншої країни. система виміру успішності студентів Як і в інших сферах вищої освіти, у юридичній освіті зараз не існує єдиного показника навчального навантаження й успішності студентів.

Болонський процес спрямований  на введення єдиного додатка до диплома  про вищу освіту, де застосовувалася  б Європейська система перезарахування кредитів—European Credit Transfer System (ECTS). Ця кредитна система пропонує спосіб виміру і порівняння навчальних досягнень і визнання їх усіма навчальними закладами. Кредити ECTS є мірою оцінювання навантаження студента, необхідною для повного завершення навчального курсу. Вони показують кількість роботи, необхідної для завершення певного навчального курсу стосовно кількості роботи протягом усього навчального року. Кредити зараховуються студентам, що успішно склали підсумковий екзамен з прослуханого курсу. Якість успішності відбиває уніфікована підсумкова оцінка. Поряд з ECTS має бути введено й єдиний загальноєвропейський додаток до диплома, у якому будуть відбиватися всі прослухані курси, їхній обсяг у кредитах. Велика кількість європейських юридичних шкіл уже застосовують подібні додатки. Використання таких інструментів, як ECTS і додаток до диплома, об’єктивно також сприятиме гармонізації змісту юридичної освіти. З поступовим розвитком Болонського процесу правнича освіта буде змінюватися. Мова йде і про її структуру та зміст, навчальні плани, методи освіти, критерії оцінки діяльності юридичних вузів та якості освіти, діяльності та підготовки правників. Виходячи з положень Болонської декларації, очевидно, що модернізація вищої юридичної освіти певною мірою пов’язана з її інтернаціоналізацією. Інтернаціоналізація як процес міжнародної орієнтації вузів має у своїй практичній площині три основних елементи:

• наявність міжнародного компонента в змісті навчальних планів і програм;
• міжнародну мобільність студентів і професорів;
• наявність програм технічного співробітництва і взаємодопомоги.

У цьому відношенні слід зазначити як важливий крок створення  в 2001 р. з ініціативи Болонського  університету і Європейської асоціації  університетів Наглядової ради Великої  хартії університетів. Основним завданням  Ради є моніторинг впровадження принципів  Хартії Болонського процесу, а також підготовка документів, підбір інформації із захисту фундаментальних університетських свобод і прав.⁴

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

1. Болонський процес та його вплив на організацію навчання в університеті
2. Болонський процес в Україні
3. Болонський процес і вища юридична освіта

Висновок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

З огляду на вище сказане, можна  зробити висновок про вагомий  вплив болонського процесу на модернізацію вищої юридичної освіти, оскільки в цілому болонський процес є революційним явищем для Європи XXI сторіччя, адже Болонська декларація, прийнята міністрами освіти  країн Європи 19 червня 1999 року на засіданні з питань модернізації вищої освіти, стала фактором інтенсивного розвитку співробітництва європейських країн у сфері освіти. Зважаючи на те, що університети у Європі завжди відігравали важливу роль у культурному,  інтелектуальному, соціальному і технічному розвитку, то можна говорити про  те, що цей фактор став так званим «інструментом» для розвинення демократичних суспільств.

Слід також зазначити, що порівнюючи європейську юридичну освіту з американською,  де за рахунок  виникнення великої кількості юридичних  шкіл, важливою є не якість освіти, а  число студентів у вузах, можна  зробити висновок, що європейська  освіта стоїть на якісно вищому рівні, а тому і компетентність юристів-випускників вузів Європи є набагато кращою.

¹ Тимчик Г. С., Котикова О. М. Університетська освіта та юридична деонтологія : навчальний посібник  – Київ, 2011 р. – Ст.  50 –54

² Рішення Колегії Міністерства освіти  науки України від 28 лютого 2003 року (протокол № 2/3-4) та від 24 квітня 2003 року (протокол № 5/5-4)

³ Тимчик Г. С., Котикова О. М. Університетська освіта та юридична деонтологія : навчальний посібник  – Київ, 2011 р. – Ст.  67 –70

⁴ Болонський процес і європейська вища юридична освіта // Юридичний вісник України. – 2007. – N36. – С.1, 9