Життєвий цикл

Спільний виробничий кооператив «Мостове» розташоване  в селі Мостове Доманівського  району Миколаївської області. Загальна площа господарства 2198,7га. Більшу площу займає рілля-1983га Провідною галуззю в господарстві є рослинництво.

 

Обсяг та структура  товарної продукції господарства

Продукція, галузь	2004р.		2005р.		2006р.		В сер.за 3 роки
	сума, тис.грн	%	сума, тис.грн	%	сума, тис.грн	%	сума,тис.грн	%
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Зерно	1134,9	65,6	1355	67,5	1800	72	1430	68,8
Цукрові буряки	97,5	5,7	79,8	3,9	75,3	3	84,2	4
Соняшник	155,7	9	160,2	7,9	158,3	6,3	158,1	7,6
Картопля	0,1	0,01	5	0,02	3	0,1	2,7	0,1
Овочі та баштанні	24,8	1,4	17	0,8	20	0,8	20,6	1
Інша продукція	16,9	0,9	18	0,9	24	1	19,6	0,9
Всього по рослинництву	1429,9	82,9	1635	81,4	2080,6	83,3	1715,2	82,6
Скотарство-всього, в  т.ч.	188,3	10,9	288	14,3	322	12,9	266,1	12,8
Молоко	127,6	7,4	167	8,3	192	7,7	162,2	7,8
Племінна худоба	60,7	3,5	121	6	130	5,2	103,9	5
Продукція свинарства	104,6	6,1	80	4	93	3,7	92,5	4,4
Інша продукція	2,5	0,14	5,4	0,3	3,2	0,1	3,7	0,2
Всього по тваринництву	295,4	17,1	373,4	18,6	418,2	16,7	362,3	17,4
Всього по підприємству	1725,3	100	2008,4	100	2498,8	100	2077,5	100

 

На прикладі наведеної  таблиці ми бачимо, що дане господарство має у своєму складі 2 стратегічні  зони господарювання(СЗГ): галузь рослинництва (СЗГ1) та галузь тваринництва (СЗГ2). Кожна стратегічна зона займається виробництвом сільськогосподарської продукції і має на меті отримання прибутку та завоювання ринку. Але щоб досягти поставлених цілей слід не лише плідно працювати, а й правильно збудувати стратегію розвитку підприємства і кожної зони зокрема.

 

 Перш ніж розпочати  будь-яку діяльність керівник  повинен дати відповіді на  ряд запитань, що стоять перед  ним: що ми будемо виробляти?; як ми це будемо виробляти?; для кого ми це будемо виробляти? Після визначення продукту виробництва починається етап побудови стратегії життєвого циклу товару. Подальший успіх чи провал фірми напряму залежить від правильності вибору цієї стратегії та від вмінь і навичок керівника.

Щодо нашого підприємства, то перед нами вже не новачок на ринку сільськогосподарської продукції і має певні досягнення та поразки. Кожна СЗГ має у своєму складі по кілька СГП, а саме: вирощування зернових  (СГП-1);вирощування соняшнику (СГП-2); виробництво молока (СГП-3); вирощування ВРХ (СГП-4).

З таблиці видно, що виробництво  одного товару зростає, іншого йде на спад. Всі ці процеси пояснюються  існуванням поняття «життєвий цикл товару», який в себе включає 6 етапів: зародження(А); прискорення зростання(Б); уповільнення зростання(В); зрілість(Г); затухання(Д); технології(Т). Ще однією особливістю даного циклу є те, що в точці затухання одного виду продукції обов’язково повинен з’явитися інший. Якщо цього не відбудеться, то підприємство може понести значні втрати прибутку або ж і взагалі збанкрутувати. Саме з цією метою слід керівнику тримати руку на пульсі, контролювати перебіг подій та приймати управлінські рішення на кожному з етапів життєвого циклу продукції.

Життєвий цикл товару - це час існування товару на ринку, проміжок часу від задуму виробу до зняття його з виробництва й продажі.

Розглянемо детально основні стадії життєвого циклу

1. Підготовка до впровадження  продукту (політичного або економічного  змісту) на ринок. Вона вимагає детального вивчення заздалегідь зроблених маркетингових досліджень, вивчення необхідного первинного капіталу, роботу конкурентів і пошук продукту, що найбільш чітко підходить вимогам часу. Політична сторона цього процесу виявляється у вигляді створення бізнес-плану на реалізацію конкретно поставлених цілей, початку акумулювання навколо себе ресурсів і команди, які стануть складовими механізму реалізації плану.

2. Впровадження або  вихід на ринок. Це фаза появи нового продукту на ринку. Починається з моменту створення товару й надходження його в продаж. На цій стадії товар ще є новинкою. Ціни на товар звичайно трохи підвищені. Обсяг реалізації дуже малий і збільшується повільно. Темп росту продажів теж невеликий, торгівля часто збиткова, а конкуренція - обмежена. Споживачами тут є новатори, готові йти на ризик в апробуванні нового товару.

3. Фаза росту. Якщо товар потрібний на ринку, то збут почне істотно рости. На цьому етапі звичайно відбувається визнання товару покупцями й швидке збільшення попиту на нього. Охоплення ринку збільшується. Інформація про новий товар передається новим покупцям. Прибутки досить високі, тому що ринок здобуває значне число продуктів, а конкуренція дуже обмежена. Споживачами на цьому етапі є люди, що визнають новизну. Зростає число повторних і багаторазових покупок.

4. Фаза зрілості. Характеризується тим, що більшість покупців уже придбало товар. Темпи росту продажів падають. Товар переходить у розряд традиційних. З’являється велика кількість модифікацій і нових марок. Збільшується якість товару й налагодженість виробництва. Удосконалюється сервіс. Досягається максимум обсягу продажів. Знижується прибуток підприємства. Прибуток зростає повільно. З’являються запаси товару на складі, загострюється конкуренція. Слабкі конкуренти йдуть з ринку. Заходу щодо стимулювання збуту досягають максимуму ефективності. Споживачі тут - консерватори. Цей етап є найбільш протяжним за часом. 

5. Фаза насичення. Ріст продажів припиняється. Ціна сильно знижується. Але, незважаючи на зниження ціни й використання інших заходів впливу на покупців, ріст продажів припиняється. Охоплення ринку дуже високе. Збутова мережа теж уже не збільшується. Найбільш частіше використовувана стратегія – підтримуюча. В економіці й політичній науці, цей етап часто з’єднують із етапом зрілості з тієї причини, що чіткого розходження між ними немає.

6. Спад. Спад є періодом різкого зниження продажів і прибутку. Збут може впасти до нуля або залишатися на дуже низькому рівні. Основна причина: поява нового, більше довершеного товару або поява більш досконалого конкурента. Багато фірм ідуть із ринку. Споживачі втрачають інтерес до товару, а їхнє число скорочується. На цьому етапі товар доцільно зняти з виробництва щоб уникнути великих фінансових втрат.

Перехід  до нової методології  формування і реалізації  планів на   підприємствах і в об'єднаннях  вимагає творчого  підходу, широкого   пошуку,   наукових  досліджень  і розробок,   сміливих експериментів.  Немаловажну роль у цьому процесі може  зіграти і

творче вивчення закордонного досвіду керування.

     Самостійність   підприємств  в  області   планування   приймає особливу  важливість  у процесі розгортання  економічного  змагання між   ними, коли буде досягнута визначена  рівновага між попитом  та  пропозицією  на товари промислового  і споживчого призначення,  між фінансовою і матеріально-речовинною сторонами виробництва, виникне реальна   основа   для  орієнтації  усієї  виробничо-господарської діяльності  на  задоволення кінцевих народногосподарських  потреб, які конкретизуються у договорах і замовленнях організацій, запитах споживачів.  У  цій  ситуації до планування  будуть  пред'являтися вимоги, істотно інші, чим зараз.

 Перший  крок:  розподілити   стратегічну  зону  господарювання (СЗГ):

     а) фаза  життєвого циклу;

     б) майбутній  конкурентний статус;

     в) масштаби  ринку;

     г) частка  фірми на ринку і обсяг продажів  фірми в даної СЗГ;

     д) прибутку, що фірма розраховує одержати  в даної СЗГ;

     е) стратегічні  капіталовкладення, заплановані  в даний час для даної фази  життєвого циклу.

     Другий крок: просумувати обсяги продажів і прибутків.

     Третій  крок: визначити контрольні показники  обсягів продажів і прибутків  як на найближчу, так і тривалу  перспективу. Контрольні дані  будуть  залежати  від: 

а) установок, прийнятих  керівництвом фірми, його наполегливості, а також тиску найбільш впливової групи акціонерів; 

б)  наявності ресурсів для  компенсації  різниці  між  очікуваними підсумками і контрольними показниками. Це повинні бути стратегічні  інвестиційні ресурси - те, що фірма  може мобілізувати понад     обсяг    ресурсів,    затрачуваних    на    забезпечення

короткострокової рентабельності.

     Четвертий   крок: розподілити внески різних  СЗГ  у  досягнення контрольних   показників по фазах життєвих  циклів. При цьому  варто користуватися двома критеріями: а) річні результати по кожної  СЗГ у  кожній  фазі  циклу повинні відповідати контрольним  показникам обсягів   продажів  і  прибутків; 

б)  набір  у  цілому   повинний розвиватися безупинно. Необхідно  мати забезпечення для всіх  знову з'являються   СЗГ   (нерідко нерентабельних),   щоб   тим   самим гарантувати подальший ріст; мати у своєму розпорядженні достатні ресурси в першій і другій фазах росту, щоб підкріпити збільшення прибутків;  ресурсів повинно вистачати, хоча і без  надлишку,  для того,  щоб  зона  господарювання в стадії  зрілості  давала  фірмі великий грошовий виторг.

     П'ятим  кроком є визначення того, як  заплановані в даний  час  капіталовкладення   повинні  "накладатися"  на   відповідні   фази життєвих    циклів.   Для   цього   можна   розподілити   намічені капіталовкладення по фазах.

     Шостий  крок: розподілити обсяги капіталовкладень.

     Сьомий  крок: перевірка забезпеченості  ресурсами.

     Восьмий   крок: Передбачається  урізування  одних СЗГ,  розширення  інших, відхід з нині існуючих, а також визначення контрольних масштабів і рентабельності  для  тих  нових СЗГ, що передбачається  освоїти  у відповідних фазах їхніх життєвих циклів.

     Варто виходити  з того, що далеко не всі  доповнення прийдеться робити  у  фазах  зародження і росту . Фірма, що уже  вклала  дуже великі   кошти  у  фазі  зародження,  може  відчувати  потребу   в додаткових  ресурсах  для фази зрілості за  умови  низького  рівня ризику,  що  забезпечить  їй  міцну базу  для  припливу  грошового виторгу.

     На ранніх  етапах вироблення стратегії  починалося з визначення у   якій  галузі  працює фірма". Малося на увазі  загальноприйняте  представлення  про  границі,  що відокремлювали фірму  і   позначали зовнішні  межі для  росту і диверсифікованості, на які  вона  могла претендувати.

Одиницею такого аналізу  є стратегічна зона господарювання - окремий сегмент оточення, на який фірма має (або хоче одержати) вихід. Перший крок аналізу стратегії складається  у визначенні відповідних зон, їхньому дослідженні поза зв'язками зі структурою фірми або її поточною продукцією. Результатом подібного аналізу є оцінка перспективи, що відкривається в цій області кожному. Досить досвідченому конкурентові з погляду росту, норми прибутку, стабільності і технології на наступній ступіні ця інформація необхідна для того, щоб вирішити, як саме фірма збирається конкурувати з іншими фірмами у відповідній області.

На стадії зародження і впровадження підприємство може лбирати  такі з названих стратегій:

Стратегія інтенсивного маркетингу (для виходу на ринок нового товару) передбачає встановлення високої ціни при високому рівні витрат на стимулювання збуту.

 

Стратегія вибіркового проникнення (для виходу на ринок нового товару) передбачає високу ціну при низькому рівні витрат на стимулювання збуту.

Рівень стимулювання обсягу збуту

                         високий                             низький

Стратегія інтенсивного маркетингу	Стратегія вибіркового  проникнення
Стратегія широкого проникнення	Стратегія пасивного  маркетингу

 

високий

Рівень ціни

низький

 

 

Стратегія широкого проникнення характеризується встановленням на новий товар низької ціни при високому рівні витрат на стимулювання його збуту.

Стратегія пасивного маркетингу передбачає встановлення низької ціни на товар при незначних витратах на стимулювання збуту

Використовуючи дані структури товарної продукції СВК  «Мостове» ми теж спробуємо побудувати стратегію життєвого циклу деяких видів продукції та господарства в цілому на кілька років. Нижче подається графік на якому видно як розвиваються та розвиватимуться у майбутньому пріоритетні СГП даного підприємства. З нього видно, що найбільшу частину прибутку отримуємо від реалізації зернових.