Теоретичні основи аналізу платоспроможності підприємства за методикою Credit-men

План

Вступ

Розділ І.Теоретичні основи аналізу платоспроможності підприємства за методикою Credit-men.

1.1.Поняття платоспроможності  підприємства і значення її  оцінки.

1.2.Основні показники платоспроможності  підприємства і методика її  розрахунку за методом Credit-men.

1.3.Фактори, що впливають на зміну платоспроможності показників.

Розділ І І.Аналіз платоспроможності  підприємства МКП”Хмельницькводоканал”.

2.1.Характеристика фінансово-господарської  діяльності підприємства.

2.2.Аналіз показників платоспроможності.

2.3.Шляхи підвищення платоспроможності  підприємства.

Висновки і пропозиції

Список використаних джерел

 

Вступ

Перехід до ринкової економіки  жадає від підприємств фінансової стабільності, що є важливою передумовою успішного ведення господарської та фінансової діяльності. Вона досягається налагодженням ритмічної і ефективної роботи підприємств, вмілого управління виробничими фондами і джерелами їх формування. Цьому сприяють розробка економічно обґрунтованих бізнес-планів і нормативів, ресурсна збалансованість бізнес-плану, раціональне розміщення і ефективне використання власного і залученого капіталу, оптимальність управлінських рішень; всебічний аналіз і об'єктивна оцінка фінансового стану за даними обліку і звітності, вжиття конкретних заходів для стабілізації фінансово-господарської діяльності.

В умовах ринку фінансова  стабільність формує імідж господарюючого суб’єкта, є його візитною карткою. Тому організаціям і підприємствам необхідно постійно дбати про фінансову стабільність, вживати заходів для її зміцнення.

Характерними ознаками фінансової стабільності організацій і підприємств  є ритмічне виконання планових завдань  з обсягів діяльності при одночасному забезпеченні протягом тривалого часу (2-3 і більше років підряд) фінансової стійкості рентабельності, платоспроможності, ліквідності і ділової активності в цілому.

Фінансова стійкість характеризується таким станом фінансових ресурсів (їх наявністю, розміщенням і використанням), при якому підприємство забезпечує процес відтворення за рахунок зростання прибутку і накопичення власного капіталу, зберігаючи при цьому платоспроможність і кредитоспроможність.

Платоспроможність характеризує здатність організацій і підприємств  своєчасно розраховуватися за своїми зобов’язаннями. Фінансове стійке підприємство, яке працює рентабельно, має реальну можливість бути платоспроможним, оскільки забезпечує в процесі кругообігу виробничих фондів перевищення грошових надходжень над їх видатками, тобто сплачує борги і накопичує власний капітал.

Таким чином, фінансова стабільність характеризується низкою самостійних  і водночас тісно взаємопов'язаних економічних категорій, які доповнюють одна одну. У бізнесі вони використовуються як комплексно, так і окремо, їх використовують зовнішні і внутрішні інвестори, кредитори, ділові партнери.

Тому в умовах ринку  важливо, щоб господарюючі суб’єкти систематично аналізували фінансовий стан, оперативно реагували на відхилення від критичної межі задовільної  оцінки за вище названими ознаками фінансової стабільності, вживали заходів для підвищення ефективності господарсько-фінансової діяльності.

         Актуальність теми дослідження  полягає в тому, що платоспроможність  підприємства як його здатність  вчасно та в повному обсязі  виконувати планові платежі і  термінові зобов'язання, підтримуючи  при цьому нормальний ритм  господарської діяльності є однією  з умов конкурентоспроможності  підприємства, його фінансової стабільності. Здатність підприємства розраховуватись  за своїми боргами в обсягах  та строках, передбачених договорами  та законодавством, є необхідною  умовою успішного функціонування  на ринку. Саме з огляду на  це, дана тема, є надзвичайно актуальною.

Практична значимість роботи: в умовах функціонування ринкових відносин потрібний значно вищий, ніж ми маємо  сьогодні, науково обґрунтований  рівень аналізу платоспроможності  підприємства,  тому зроблені висновки і розроблені заходи могли б дати певні позитивні результати в  цьому напрямі.

Метою даної роботи є визначення понять платоспроможності підприємства за методикою Credit – men.

 

Розділ I. Теоретичні основи аналізу платоспроможності підприємства за методикою Credit-men

1.1. Поняття платоспроможності підприємства і значення її оцінки

         В умовах ринкових відносин платоспроможність підприємств вважається найважливішою умовою господарської діяльності.

Платоспроможність - це здатність  підприємства до швидкого погашення  своїх короткострокових зобов`язань  наявними грошовими ресурсами [3;170]. В оцінках фінансового стану не варто ототожнювати платоспроможність з ліквідністю активів. Платоспроможність розглядається в ширшому значенні якості фінансового стану, ніж ліквідність, оскільки передбачає не лише здатність конвертування оборотних активів у засоби платежу, а й фінансову стійкість підприємства.

Платоспроможність є зовнішнім проявом фінансового стану підприємства, його стійкості.

Аналіз платоспроможності  необхідний не тільки для підприємства з метою оцінки і прогнозування  фінансової діяльності, але і для  зовнішніх інвесторів (банків). Перш ніж видавати кредит, банк повинний упевнитися в кредитоспроможності позичальника. Те ж повинні зробити і підприємства, що хочуть вступити в економічні відносини один з одним. Їм важливо знати про фінансові можливості партнера, якщо виникає питання про надання йому комерційного кредиту чи відстрочки платежу.

Оцінка платоспроможності  зовнішніми інвесторами здійснюється на основі характеристики ліквідності  поточних, активів, що визначається часом, необхідним для перетворення їх у кошти. Чим менше потрібен час для інкасації даного активу, тим вище його ліквідність.

У процесі фінансового  аналізу вивчається поточна і  перспективна платоспроможність. При  дослідженні поточної  платоспроможності  порівнюються суми платіжних засобів  підприємства з строковими зобов’язаннями . Необхідно визначити, що відноситься до платіжних засобів і до строкових зобов`язань підприємства.

Щодо визначення суми платіжних  засобів є різні точки зору.

До платіжних засобів  слід відносити грошові кошти, короткострокові  цінні папери (вони можуть бути швидко реалізовані і перетворені в  гроші) та частину дебіторської заборгованості щодо якої є впевненість у надходженні.

До строкових зобов`язань  доцільно включати поточні пасиви: короткострокові кредити банків, кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги, бюджету тощо.

Перевищення платіжних засобів  над строковими зобов’язаннями свідчить про платоспроможність підприємства. Для проведення такого розрахунку використовується бухгалтерський баланс. Неплатоспроможність  підприємства можна визначити і  візуально (відсутність грошей на розрахунковому рахунку та інших рахунках в банку, наявність прострочених кредитів банку, позик, заборгованості фінансовим органам, тривале порушення термінів виплати заробітної плати тощо).

Отже, поточна платоспроможність  визначається за певний звітний період. Але її можна дослідити і в  середині звітного періоду.

Для цього на підприємстві складається платіжний календар і визначається коефіцієнт оперативної  платоспроможності (к_оп):

к_оп=,

де ΣПЗ - сума платіжних  засобів;

ΣСЗ - сума строкових зобов`язань.

Платіжний календар складається  на основі даних аналітичного обліку, виписок банку і т. ін.,тобто такі дослідження можна провести тільки у внутрішньому фінансовому аналізі.

Платіжні календарі можна  складати щоденно, за тиждень, декаду, два тижні, місяць. Періодичність  їх складання залежить від стану  платоспроможності господарюючого суб’єкта. Якщо підприємство має стійку платоспроможність, то платіжні календарі складаються рідше, якщо існують певні проблеми, то подібні розрахунки робляться частіше.

Зовнішніми ознаками платоспроможності  підприємства є дотримання ним розрахунково-платіжної дисципліни і відсутність прострочених платежів за борговими зобов’язаннями банку та іншим кредиторам (постачальникам, бюджету, позабюджетним цільовим фондам держави, з оплати праці тощо), що проглядається за даними II і III розділів пасиву балансу і конкретизується в даних аналітичного обліку по юридичних і фізичних особах.

Неплатоспроможним може бути підприємство через:

• помилки в розрахунках планових обсягів виробництва і реалізації продукції, її собівартості;
• невиконання планових завдань виробництва і реалізації продукції, порушення її структури та асортименту, зниження якості;
• підвищення собівартості продукції;
• в умовах конкуренції втрата каналів реалізації і постійних покупців, замовників;
• неплатоспроможність самих покупців і замовників з різних на це причин;
• невиконання плану прибутку і нестаток власних джерел фінансування підприємства;
• інфляційні процеси і податкова політика;
• значне відволікання коштів у дебіторську заборгованість та у надлишкові виробничі запаси.

 

 

1.2. Основні показники  платоспроможності підприємства  і методика їх розрахунку.

Платоспроможним вважається підприємство, якщо його загальні активи більші, ніж довгострокові та короткострокові  зобов`язання [3;170]. Для детальнішої оцінки платоспроможності визначають зміну величини чистого оборотного капіталу. Його визначають як різницю оборотних активів і короткострокових зобов`язань. Чим більша величина оборотного капіталу, тим більш платоспроможним є підприємство. Оскільки можливість конвертування різних видів оборотних активів у засоби платежу є різною, то для оцінки платоспроможності підприємства використовують коефіцієнти платоспроможності. Коефіцієнти (показники) - це співвідношення одних статей (груп статей) балансу до інших. В практиці аналітичної роботи використовують такі показники платоспроможності:

• коефіцієнт абсолютної платоспроможності;
• коефіцієнт термінової платоспроможності;
• коефіцієнт проміжної платоспроможності;
• коефіцієнт загальної платоспроможності.

Для оцінки коефіцієнтів платоспроможності  треба визначити інформаційні зв`язки факторів їх формування за даними бухгалтерського балансу (рис. 1).

 -Коефіцієнт абсолютної платоспроможності (κ_ап) розраховується за відношенням суми грошових коштів на рахунок підприємства в національній та іноземній валютах (ГК) до короткострокових зобов`язань за платежами (К_кз):

κ_ап=_;

Цей коефіцієнт найбільш жорсткий  в оцінках платоспроможності  і найбільш нестійкий. Ним визначають, яку частину поточних зобов`язань підприємство може погасити зараз. Гранично допустиме значення цього коефіцієнта – 0,1–0,2. Через високу нестабільність він не може бути єдиним і достатнім в оцінках платоспроможності підприємства.

-Коефіцієнт термінової платоспроможності (κ_тп) розраховується за відношенням грошових коштів (ГК), їх еквівалентів (ЕГК) та поточних фінансових інвестицій (ПФІ) до короткострокових зобов’язань за платежами:

κ_тп=_;

Цей показник свідчить про  те, що підприємство може погасити свої короткострокові зобов`язання  за платежами найближчим часом, оскільки еквіваленти грошових коштів і поточні  фінансові інвестиції можуть без  особливих труднощів бути конвертовані у засоби платежу. Його нормативне значення  - 0,25-0,35. Терміни можливого погашення  короткострокових зобов`язань можна досить точно визначити.

-Коефіцієнт проміжної платоспроможності (κ_пп) обчислюються відношенням суми грошових коштів і їхніх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій та реальної короткострокової дебіторської заборгованості (ДЗ_р) до короткострокових зобов’язань за платежами:

κ_пп=_;

Цей коефіцієнт засвідчує  потенційну здатність підприємства погасити свої короткострокові зобов’язання при умові отримання від короткострокових реальних дебіторів всієї суми заборгованості. Така можливість залежить від багатьох причин, і, насамперед, від швидкості платіжного документообігу. Допустиме значення цього коефіцієнту на рівні – 0,7 - 0,8. Визначивши реальні терміни погашення дебіторської заборгованості можна скласти календар погашення дебіторських зобов’язань.