Теоретичні аспекти існування основних засобів

Зміст

Вступ
Розділ 1. Теоретичні аспекти  існування основних засобів
1.1. 1.1.Економічна суть  існування основних засобів	4
1.1. 1.2.Методика аналізу  ефективності використання основних  фондів	17
1.2. 1.3. Загальна характеристика  ТОВ “Альянс”	23
Розділ 2. Аналіз виробничих основних засобів на прикладі ТОВ  “Альянс”
2.1. Аналіз наявності  і структури основних засобів	39
2.2.Аналіз показників  використання основних засобів	43
2.3.Аналіз використання  обладнання і виробничих потужностей	47
2.4. Аналіз фондоозброєнності	50
2.5. Аналіз використання  виробничих площ	52
Розділ 3. Шляхи поліпшення використання основних виробничих засобів	54
Висновки	57
Список літератури

 

 

Вступ

У даній дипломній  роботі пропонується розглянути питання, пов'язані з ефективністю використання основних виробничих засобів. Основні кошти є невід'ємною частиною будь-якого підприємства, і від підвищення ефективності їх використання залежать важливі показники діяльності підприємства, такі як фінансове положення, конкурентноздатність на ринку.

Проблема підвищення ефективності використання основних засобів  є центральною в період переходу України до цивілізованих ринкових відносин. Маючи ясне уявлення про  роль основних засобів у виробничому  процесі, чинниках, що впливають на використання основних засобів, можна виявити методи, напрями, за допомогою яких підвищується ефективність використання основних засобів і виробничих потужностей підприємства, що забезпечує зниження витрат виробництва і зростання продуктивності труда. Цими причинами підтверджується актуальність вибраної теми дипломної роботи.

Дана дипломна робота складається з трьох частин: теоретичної, аналітичної, та з пропозиціями щодо удосконалення шляхів поліпшення використання основних виробничих засобів.

У теоретичній частині дається поняття основних засобів підприємства, а також їх класифікація, прийнята в економіці. У цій частині дається методика проведення аналізу основних засобів з використанням методу ланцюгових підстановок, абсолютних і відносних різниць.

У аналітичній частині  як приклад розглядається конкретне  підприємство і аналізується використання його основних засобів в році, що аналізується: 2001 р. в порівнянні з  базисним 2000 р. У процесі аналізу  розраховуються показники використання основних засобів, проводиться факторный аналіз. Отримані результати зіставляються і виявляються ті причини, що призвели їх зміні. У третій частині дипломної роботи даються рекомендації щодо шляхів підвищення ефективності використання основних засобів.

Розділ 1. Теоретичні аспекти існування основних засобів

1.1.Економічна суть  існування виробничих основних  засобів

Підвищення ефективності використання основних засобів під-приємств є одним з основних питань у  період переходу до ринкових відносин. Від вирішення цієї проблеми залежить фінансовий стан підприємства, конкурентоспроможність його продукції на ринку.

Основні засоби -- це матеріальні  цінності, що використовуються у виробничій діяльності підприємства понад один календарний рік з початку  введення їх в експлуатацію, а також предмети вартістю за одиницю понад 500 гривень (за ціною придбання). Основні засоби підприємства включають основні виробничі засоби й невиробничі основні засоби.

Не належать до основних засобів:

1) предмети терміном  служби менше одного року незалежно від їх вартості;

2) предмети вартістю  до 500 гривень за одиницю (за  ціною при-дбання) незалежно від  терміну служби. При цьому гранична  вартість предметів, що не належать  до основних засобів, може змінюватися  Міністерством фінансів України;

3) спеціальні інструменти і спеціальні пристосування підприємств серійного і масового виробництва певних виробів або для виготов-лення індивідуального замовлення незалежно від їхньої вартості;

4) спеціальний одяг, спеціальне  взуття, а також постільні речі  незалежно від їхньої вартості і терміну служби;

5) формений одяг, призначений  для видачі працівникам підпри-ємства, незалежно від вартості й терміну  служби.

Виробничі основні засоби є частиною основних засобів, яка  бере участь у процесі виробництва  тривалий час, зберігаючи при цьому натуральну форму. Вартість основних виробничих засобів переноситься на вироблений продукт поступово, частинами, у міру використання. Поновлюються основні виробничі засоби через капітальні інвестиції.

Невиробничі основні  засоби -- це житлові будинки та інші об'єкти соціально-культурного й побутового обслуговування, які не використовуються у господарській діяльності і перебувають на балансі підприємства.

На відміну від виробничих основних засобів невиробничі основні  засоби не беруть участі в процесі виробництва і не переносять своєї вартості на вироблений продукт. Відтворюються вони тільки за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства. Незважаючи на те, що невиробничі основні засоби безпосередньо не впливають на обсяг виробництва, збільшення цих засобів пов'язане з поліпшенням добробуту працівників підприємства. Це в кінцевому рахунку позитивно позначається на результатах діяльності підприємства, на зростанні продуктивності праці.

Основні виробничі засоби з урахуванням специфіки їх виробничого призначення поділяються на такі групи:

А. Будівлі і споруди.

Б. Передавальні пристрої.

В. Машини та устаткування,

у тім числі:

* робочі машини та  устаткування;

* вимірювальні та регулюючі  прилади;

* лабораторне устаткування;

* обчислювальна техніка;

* транспортні засоби.

Г. Виробничий і господарський  інвентар.

Д. Інші основні засоби.

Співвідношення окремих  груп основних виробничих засобів становить  їх структуру. Поліпшення структури  основних виробничих засобів, передовсім підвищення питомої ваги активної іх частини, сприяє зростанню виробництва, зниженню собівартості продукції, збільшенню грошових нагромаджень підприємства [16, стр 125-126].

На рис 1.1 наведено склад  основних виробничих засобів підприємства.

Для обчислення амортизаційних відрахувань основні засоби поділяють на такі групи:

Група 1 -- будівлі, споруди, їхні структурні компоненти, передавальні пристрої;

Група 2 -- автомобільний  транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації; інформаційні системи; телефони, мікрофони та рації; різне конторське обладнання, устаткування та приладдя;

Група 3 -- інші основні  засоби, не включені до груп 1 і 2, а саме: робочі машини й устаткування, вимірювальні й регулюючі прилади.

Підприємству не байдуже, в яку групу основних виробничих засо-бів укладати кошти. Воно заінтересоване в оптимальному підви-щенні питомої  ваги машин, устаткування, тобто активної частини основних засобів, які обслуговують процес виробництва і характе-ризують виробничі можливості підприємства. Ясна річ, що для забез-печення нормального функціонування активних елементів основних виробничих засобів необхідні будівлі, споруди, інвентар, тобто па-сивна частина основних засобів (див. рис. 1.1.)

Структура основних виробничих засобів є різною в різних галу-зях  промисловості, народного господарства.

Рис. 1.1. Склад основних виробничих засобів підприємств

Наприклад, у промис-ловості України частка будівель у загальній вартості основних виробничих засобів найвища в легкій та харчовій промисловості (близько 44%); споруд -- у паливній промисловості (17%); переда-вальних пристроїв -- в електроенергетиці (32%); устаткування та робочих машин -- на підприємствах машинобудівного комплексу (45%).

Основними факторами, які  впливають на структуру основних ви-робничих засобів підприємств, є: рівень автоматизації і механізації, рівень спеціалізації і кооперування, кліматичні та географічні умови розміщення підприємств. Кожний фактор по-різному впливає на структуру виробничих засобів. Поліпшити структуру основних ви-робничих засобів можна за рахунок: оновлення та модернізації устаткування, ефективнішого використання виробничих приміщень установленням додаткового устаткування на вільній площі; ліквідації зайвого й малоефективного устаткування.[6, стр 25-26].

Відтворення основних виробничих засобів -- це процес безперервного  їх поновлення. Розрізняють просте та розширене відтворення.

Просте відтворення основних засобів здійснюється в тому самому обсязі, коли відбувається 1) заміна окремих зношених частин основних засобів або заміна старого устаткування на аналогічне, тобто тоді, коли постійно відновлюється попередня виробнича потужність.

Розширене відтворення передбачає кількісне та якісне збільшення діючих основних засобів або придбання нових основних засобів, які забезпечують вищий рівень продуктивності устаткування.

Процес відтворення  основних виробничих засобів має  низку харак - терних ознак, зокрема:

1) основні виробничі  засоби поступово переносять  свою вартість на вироблену  продукцію;

2) у процесі відтворення  основних виробничих засобів  одночасно відбувається рух їхньої  споживної вартості та вартості;

3) нарахуванням амортизаційних  відрахувань здійснюється громадження в грошовій формі частково перенесеної вартості основних виробничих засобів на готову продукцію;

4) основні виробничі  засоби поновлюються в натуральній  формі протягом тривалого часу, що створює можливість маневрувати  коштами амортизаційного фонду.

У процесі господарської  діяльності кругообіг основних виобничих  засобів проходить три стадії.

На першій стадії відбувається продуктивне використання основних виробничих засобів та нарахування  амортизаційних відрахувань. На цій  стадії основні виробничі засоби в процесі експлуатації зношуються й нараховується сума зносу. Вона є підствою для списання суми амортизаційних відрахувань на витрати після завершення процесу виробництва. На першій стадії кругообігу основних виробничих засобів втрачається споживна вартість засобів праці, їхня вартість переноситься на вартість готової продукції.[7. стр 223-226].

На другій стадії відбувається перетворення частини основних виробничих засобів, які перебували в продуктивній формі, на грошові кошти через нарахування амортизаційних відрахувань.

На третій стадії в  процесі виробництва відбувається поновлення споживної вартості частини  основних виробничих засобів. Це поновлення здійснюється заміною зношених основних виробничих засобів на нові за рахунок  нарахованого зносу основних засобів.

Обіг основних виробничих засобів показано на рис. 1.2.

Рис. 1.2. Обіг основних виробничих засобів на підприємстві

Просте відтворення  основних виробничих засобів здійснюється у двох формах: 1) заміна зношених або  застарілих основних виробничих засобів; 2) капітальний ремонт діючих основних засобів.

За простого відтворення  у кожному наступному циклі відбувається створення основних виробничих засобів  у попередніх обсягах та з од-наковою  якістю. Джерелом фінансування заміни зношених основних засобів є нарахована сума амортизації. За розширеного відтворення кожного наступного циклу здійснюється кількісне і якісне зростання основних виробничих засобів. Джерелом фінансування таких змін є використання частини створеного додаткового продукту.

Необхідність оновлення  основних виробничих засобів за рин-кових  відносин визначається передовсім конкуренцією товарови-робників. Саме конкуренція  спонукує підприємства здійснювати  прискорене списання основних виробничих засобів з метою на-громадження фінансових ресурсів для наступного вкладання засобів у придбання більш прогресивного устаткування, впровадження нових технологій та іншого поліпшення основних виробничих засобів.

Для забезпечення відтворення  основних виробничих засобів важливе  значення має вивчення їхнього стану та використання. Стан і використання основних виробничих засобів є важливим фактором підвищення ефективної діяльності підприємства.

У процесі виробництва  основні засоби зношуються фізично  і старіють морально. Ступінь фізичного зносу основних засобів ви-значається в процесі нарахування амортизації. Цей процес можна розглядати в кількох аспектах:

По-перше, як метод визначення поточної оцінки не зношеної ча-стини  основних засобів.

По-друге, як спосіб віднесення на готову продукцію одноразових витрат на основні засоби.

По-третє, як спосіб нагромадження  фінансових ресурсів для за-міщення  виведених з виробничого процесу  основних засобів або для вкладання  засобів у нові виробництва.

Показники стану й  ефективності використання основних засобів можна об'єднати в три групи, які характеризують: