Стан організації праці на робочих місцях підприємств харчової промисловості

Стан організації праці на робочих місцях підприємств харчової промисловості

Виникнення нових професій, активне впровадження засобів механізації  і автоматизації робіт, поглиблення  поділу кооперації та спеціалізації  праці потребують відповідної організації  праці на робочих місцях, їх планування, обладнання, що забезпечує оптимальні умови для трудової праці людей.

Робоче місце є перинним виробничим осередком, в якому здійснюється процес виробництва матеріальних цінностей.

Для ефективного функціонування цього процесу за окремим працівником або групою робітників повинна бути закріплена частина виробничої площі підприємства, на якій розташоване знаряддя праці (устаткування), за допомогою якого здійснюється виконання певної частини виробничого процесу.

Серед основних завдань організації праці на робочих місцях можна виділити наступні:

• розкриття сутності та видів робочих місць;
• визначення вимог щодо організації робочих місць;
• забезпечення робочих місць відповідним рівнем оснащення;
• раціональне планування;
• створення сприятливих і конфортних умов праці;
• здіснення контролю за виконанням положень посадової інструкції працівників.

Від організації праці на кожному робочому місці – первинної ланки виробництва, залежить ефективна виробнича діяльність усього підприємства. На кожному робочому місці експлуатуються відповідні види виробничих фондів, тут знаходиться найбільш мобільна частина оборотних коштів, незавершене виробництво, формування витрат виробництва, визначається певний рівень продуктивності праці і якості продукції, виявляється рівень організаційно-технічної готовності виробництва тощо.

Важливою складовою організації праці на робочому місці є система його обслуговування. Вона передбачає своєчасне забезпечення робочого місця всім необхідним, включаючи технічне обслуговування, зокрема поладку, ремонт, регулювання обладнання, регулярне постачання необхідних видів енергії, інформації та основних і допоміжних матеріалів, контроль за якістю роботи устаткування, належне транспортне обслуговування.

Необхідно зазначити, що характер і розміщення засобів на робочому місці, особливості обумовлених предметів праці повинні узгоджуватись з вимогами людини, тобто, її можливостями приводити в рух і використовувати речові елементи процесу праці без шкоди для свого здоров’я [1, c. 54].

Планування робочого місця  передбачає раціональне розміщення у просторі матеріальних елементів  виробництва, зокрема устаткування, технологічного та організаційного  оснащення, а також робітника. Робоче місце має робочу, основну й  допоміжну зони. В основній зоні, яка обмежена досяжністю рук людини в горизонтальній і вертикальній площинах, розміщуються засоби праці, що постійно використовуються в роботі. У допоміжній зоні розміщуються предмети, котрі застосовуються рідко.

Велике значення має раціональне  технологічне й організаційне оснащення  робочих місць, що передбачає забезпечення їх основним технологічним устаткуванням, технологічним і організаційним оснащенням (інструментом, пристроями, допоміжними матеріалами, запасними  частинами та устаткуванням для  їх зберігання і розміщення, а також засобами сигналізації, освітлювальною апаратурою, робочими меблями, тарою тощо).

Оснащення робочих місць  масових професій може здійснюватися  за типовими проектами, в яких ураховані  необхідні рекомендації щодо оснащення  і планування робочих місць даного виду. Використання типових проектів сприяє впровадженню досягнень науки  і передового досвіду в процесі  організації праці на робочих місцях, знижує трудомісткість роботи, дає змогу підвищити рівень організації трудових процесів.

Робочі місця класифікують за такими параметрами, як професія та кількість виконавців, ступінь спеціалізації, рівень механізації, кількість устаткування, характер розміщення в просторі.

Залежно від кількості  виконавців розрізняють індивідуальні  та колективні робочі місця. Індивідуальне  робоче місце призначене для роботи одного працівника протягом зміни. Колективне робоче місце призначене для здійснення процесу праці одночасно кількома робітниками (бригадою).

Залежно від кількості  устаткування розрізняють одноверстатні  та багатоверстатні робочі місця. Останні  характеризуються тим, що робітник у  певній послідовності здійснює виробничий процес на кількох одиницях технологічного устаткування.

За ступенем спеціалізації  розрізняють універсальні та спеціалізовані робочі місця, а за ступенем механізації – робочі місця з ручними, машинно-ручними, машинними, автоматизованими й апаратурними трудовими процесами.

Робочі місця за характером розміщення в просторі бувають стаціонарними (робоче місце апаратника, дозувальника) і рухомі (робоче місце водія) [2, c. 125].

Протягом робочого дня працівники перебувають у службових приміщеннях, тобто в певному середовищі, стан якого визначає їх працездатність, продуктивність і ефективність праці загалом.

Тому, процеси удосконалення організації праці на робочих місцях мають відбуватися з урахуванням особливостей типу виробництва. Це дасть змогу найбільш оптимально визначити всі параметри робочого місця і оформлювати належну основу ефективного їх функціонування.

Список літератури

1. Калинина А. В. Економіка праці: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К.: МАУП, 2004. – 272 с.: іл. – Бібліогр.: с. 92-95.
2. Махсма М. Б. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч. посіб.- К.: Атака, 2005. – 134-136 с.