Автор: Пользователь скрыл имя, 04 Мая 2013 в 17:23, шпаргалка
1. Аудит є незалежним контролем, здійснюваним аудиторськими організаціями на комерційній основі.
2. Доплати пов’язані з характеристикою сфери трудової діяльності і носять компенсаційний характер.
Аудит є незалежним контролем, здійснюваним аудиторськими організаціями на комерційній основі Аналіз складу трудових ресурсів передбачає визначення питомої ваги окремих категорій (груп) трудових ресурсів у їх загальній кількості та тенденцій її зміни порівняно з попередніми періодами. Особливу увагу варто приділити вивченню тенденцій зміни професійного та кваліфікаційного складу працівників, змін у характері трудових відносин та у підношенні до власності підприємства. Аналіз укомплектованості кадрів здійснюється з метою вивчення ступеня забезпеченості працівниками всіх робочих місць та посад, передбачених штатним розкладом підприємства. Аналіз ефективності використання робочого часу здійснюється з метою оцінки напруженості праці, виявлення непродуктивних втрат робочого часу та можливих резервів скорочений трудових ресурсів підприємства. Аналіз трудових показників – це особливий вид економічних досліджень ефективності використання трудових ресурсів і управлінських рішень, спрямованих на її підвищення, що виконується з метою розкриття їх взаємозв’язків, сили взаємовпливу, визначення ступеня необхідності кожного зних Атестація робочих місць. В ході атестації комплексно оцінюються технічний і організаційний стан робочих місць, умови праці й техніка безпеки, розглядаються можливості зростання фондовіддачі, використання кваліфікаційного потенціалу працівників. Атестація дозволяє виявити відхилення від нормативних вимог або від конкретних потреб виробничого процесу чи виконавця і вдосконалити організацію робочого місця Безробітні, у визначенні МОП, – це особи у віці 15-70 років (як зареєстровані, так і незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно задовольняють трьом умовам: не мають роботи (прибуткового заняття), шукають роботу або намагаються організувати власну справу, готові приступити до роботи протягом наступних 2 тижнів. Балансові методи потреби в робочих кадрах за професіями і джерелами її забезпечення можна представити в такому вигляді. Безробітні у визначенні Міжнародної організації праці (МОП) — особи у віці 15-70 років (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно задовольняють трьом умовам:
Бізнес-план – план створення нової фірми, започаткування нової справи чи окремого проекту на існуючому підприємстві, програма діяльності фірми, план конкретних заходів для досягнення конкретних цілей з оцінкою очікуваних витрат і доходів. відрядній формі заробітної плати мірою праці є вироблена працівником продукція (або виконаний обсяг робіт), а розмір заробітку прямо пропорційно залежить від її кількості та якості, виходячи із встановленої відрядної розцінки види поділу праці всередині підприємства Функціональний Кваліфікаційний відтворювальна функція з.п полягає у забезпеченні працівників та членів їхніх сімей необхідними життєвими благами для відновлення робочої сили, для відтворення поколінь; Вартість робочої сили – це сукупність витрат підприємця, пов’язаних з використанням робочої сили, та загальна вартість товарів і послуг, необхідних для відтворення робочої сили. Виробіток– це прямий показник рівня продуктивності праці, що визначається кількістю продукції (робіт, послуг), виробленою одним працівником за одиницю робочого часу Виробнича трудомісткість складається з технологічної трудомісткості та трудомісткості обслуговування, тобто показує витрати праці основних і допоміжних робітників на виконання одиниці роботи. Вторинний ринок праці – це та його частина, яка об'єднує «непрестижні» роботи і характеризується прямо протилежними рисами: висока плинність кадрів і нестабільна зайнятість, негарантована і невисока оплата праці, безперспективність службового становища, примітивні трудомісткі технології тощо Відтворення населення — процес збереження в часі та просторі конкретно-історичної міри даного населення, його кількості та якісного складу. Воно являє собою процес неперервного відновлення поколінь людей унаслідок взаємодії народжуваності та смертності. Гуманізація праці – означає зміну змісту та умов праці, котра пов’язана з удосконаленням техніки та технологій внаслідок впливу НТП. Гідна праця, за визначенням МОП, означає продуктивну працю, яка приносить достатній дохід, за якої права працівника захищені й забезпечений адекватний соціальний захист. Гнучкий ринок праці – це інститут надання будь-яких форм реалізації трудової активності, що передбачає вихід за межі стандартної тривалості робочого часу і цілорічної зайнятості, укладання тимчасових трудових контрактів та інші форми урізноманітнення трудових угод. додаткова заробітна плата – винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій; обладнання, транспортне та господарське обслуговування (прибирання, чистка обладнання тощо) Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності Охорона праці на підприємстві – це здійснення комплексу заходів технічного характеру (огородження небезпечних місць на виробництві, впровадження безпечної техніки, зміна технологій з метою ліквідації небезпечних для життя і здоров’я людини робіт) і санітарно-гігієнічних (раціональне освітлення, створення сприятливого мікроклімату у виробничих приміщеннях тощо) та навчально-інформаційних заходів, які забезпечують нормальні умови і безпеку праці погодинний ФОП – це всі види оплати праці за фактично відпрацьований час (людино-години). Він охоплює: – зарплати, нараховані відповідно до тарифних ставок і відрядних розцінок; – премії; – доплати за інтенсивність та умови праці, роботу в нічний час, за керівництво бригадою, навчання учнів; – надбавки за професійну майстерність; поденний ФОП – це оплата за час, відпрацьований у людино-днях, що охоплює: – годинний фонд зарплати; – доплату підліткам за скорочений робочий день; – оплату перерв у роботі матерів, які годують дітей; Плановий фонд заробітної плати – це сума коштів, що спрямовуються на оплату праці працівників у плановому періоді. плани-цілі – набір якісних і кількісних характеристик бажаного стану об’єкта управління та його окремих елементів в майбутньому; цілі в рамках плану узгоджуються, однак не пов’язані ні з конкретними способами їх досягнення, ні з ресурсами; плани для повторюваних дій – передбачають їх строки та порядок здійснення в стандартних ситуаціях, за необхідності забезпечується простір для здійснення коректування у непередбачуваних ситуаціях);
плани для неповторюваних дій – складаються для вирішення специфічних проблем, характеризують діяльність фірми в її розвитку та змінах. Поточне планування полягає в розробці планів на всіх рівнях управління підприємством та за всіма напрямками його діяльності на більш короткі періоди (квартал, місяць). поточний ринок праці Менша частина сукупного ринку праці з причин природного, механічного, руху робочої сили та зміни характеристик робочих місць виявляється вільною і потребує задоволення попиту та пропозиції шляхом зведення здобувачів роботи з вакантними робочими місцями Планування праці як встановлення доцільних і бажаних пропорцій праці, її продуктивності, чисельності персоналу, фонду заробітної плати для виконання виробничої програми і т. ін. є частиною загальної системи організації праці, яка забезпечує ефективне її функціонування. Прожитковий мінімум – вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості почасовій формі заробітної плати мірою праці виступає відпрацьований час, а заробіток працівнику нараховується згідно з його тарифною ставкою чи посадовим окладом за фактично відпрацьований час. Продуктивність праці – це найважливіший з показників ефективності трудового процесу, що виражається відношенням виробленої продукції (послуг) до відповідних витрат безпосередньої, живої праці Якщо у розрахунку ефективності
результати характеризуються обсягом
продукції (послуг), то ми маємо показники,
які називаються продуктивністю Професійний – поділ праці між групами працівників за ознакою технологічної однорідності виконуваних ними робіт; Праця – целесообразная деятельность людей, направленная на создание материальніх и культурніх ценностей Предмет праці – річ дана природою, або предмет, вироблений попередньою працею чи обєкт надання послуг, на котрі спрямована трудова діяльність працівника з метою надання їм нових корисних людині властивостей. Професійна спілка (профспілка) – добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання). Принцип «трипартизму МОП», завдяки якому всі рішення щодо соціально-трудових відносин приймаються за активної участі владних структур і всіх соціальних партнерів. Примирна комісія – орган, призначений для вироблення рішення, що може задовольнити сторони колективного трудового спору, та який складається із однакової кількості представників сторін. Первинний ринок праці – це та його частина, яка об'єднує «престижні» роботи, що характеризуються стабільністю зайнятості й надійністю становища працівника, високим рівнем оплати праці, можливістю професійного |
Доплати пов’язані з характеристикою сфери трудової діяльності і носять компенсаційний характер. Основні з них такі : за високу інтенсивність праці (наприклад, на конвеєрах); за роботу в наднормовий час; за суміщення професій (посад), за розширення порівняно з нормою зон обслуговування; за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників; на період освоєння нових норм трудових затрат; за роботу у вихідні і святкові дні, що є робочими за графіком; за роботу в нічний час; за керівництво бригадою, якщо бригадир не звільнений від основної роботи; за роз’їзний характер роботи та ін. Довгостроковий план охоплює значний плановий інтервал часу та містить завдання, поєднані за часом і ресурсами. Найважливішими складовими довгострокового плану є певна хронологізація проектів, зміст і послідовність здійснення найважливіших заходів. Диференційований метод розрахунку досить точний і дає достовірні результати про необхідний фонд заробітної плати; передбачає встановлення прямої (основної) зарплати, потім визначають фонд погодинний, поденний, місячний. Розрахунок фонду заробітної плати відбувається за елементами його структури за кожною категорією працюючих. Дискримінація як тип соціально-трудових відносин є довільним, необґрунтованим, невиправданим обмеженням прав і можливостей суб'єктів цих відносин, що зменшує їх можливості у трудовій сфері. Духовна праця – діяльність метою якої є вплив на моральні основи людського існування. Економіка праці – сукупність соціально-економічних відносин, які виникають у процесі функціонування ринку праці, а також дослідження функціонування і результатів ринку в сфері праці. Економічний рух населення – пов'язаний із зміною його трудової активності . Результати цього руху обумовлені економічними чинниками: люди розпочинають або припиняють трудову активність, що призводить до відповідного збільшення або зменшення ресурсів для праці. Економічно активне населення – реальна частина трудових ресурсів, яка добровільно працює або хоче працювати. Ефективна зайнятість означає такий розподіл трудових ресурсів в територіальному та галузевому розрізах, за сферами прикладання праці та видами діяльності, який дає можливість у кожний момент часу одержати найбільший приріст матеріальних і духовних благ, і передбачає ефективне використання в трудовому процесі кожного зайнятого [4]. Дана зайнятість відповідає якісному (інтенсивному) аспекту. Економічно неактивне населення – особи, які впродовж періоду спостереження не входять до складу робочої сили, тобто не є зайнятими або безробітними, існують за рахунок утримання сімєю та суспільством. Ефект доходу, який виникає тоді, коли висока заробітна плата розглядається як джерело можливості збільшити час дозвілля, вільний час. Це зменшує пропозицію праці. ефект заміни, який виникає тоді, коли за високої погодинної ставки заробітної плати вільний час оцінюється як потенційний збиток. Година дозвілля за високої погодинної ставки реальної заробітної плати стає все дорожчою, і працівник замість дозвілля надає перевагу праці. Ефект заміщення відображає зменшення попиту на працю у випадку її подорожчання в результаті заміни дорожчого фактора виробництва (праці) відносно дешевшим фактором (капіталом). І навпаки, зменшення ціни праці веде до заміни відносно дорожчого фактора (капіталу) відносно дешевшим (працею), що викликає зростання попиту на працю. ефекту масштабу такий: якщо з якихось причин зростають ставки оплати праці, це призводить до збільшення витрат виробництва і, відповідно, ціни продукції, що викликає скорочення масштабів виробництва і в результаті – скорочення попиту на працю. Навпаки, при зменшенні ставок заробітної плати ефект масштабу спричиняє зростання попиту на працю. ефективний попит на працю, який визначається кількістю економічно доцільних робочих місць, і сукупний попит, що включає також зайняті неефективно робочі місця. Різниця між сукупним і ефективним попитом являє собою надлишкову зайнятість, складовою частиною якої є приховане безробіття. Ефективність праці відображає співвідношення обсягу вироблених матеріальних і/або нематеріальних благ та кількості затраченої на це праці. економічному аудиту – визначення конкурентоспроможності підприємства у сфері праці, яка оцінюється шляхом порівняння економічних і соціальних показників діяльності підприємства з законодавчо установленими нормами і нормативами, з середніми і кращими в галузі показниками на аналогічних підприємствах; визначення ефективності функціонування служби управління персоналом, виявлення її ролі у підвищенні конкурентоспроможності підприємства; розрахунку економічної ефективності самого аудиту, порівняння витрат на аудиторську перевірку з її результатами. заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу Зарплатомісткість продукції – характеризує суму витрат на оплату праці, що міститься в сумі витрат на виробництво (реалізацію) одиниці продукції Загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття – система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття зростання, використанням прогресивних технологій, що вимагає високої кваліфікації і здатності до навчання від працівників. Повна зайнятість в ринковій економіці означає не максимально можливе залучення до роботи працездатного населення, як це було в радянські часи, а достатність робочих місць для всіх добровільно бажаючих працювати. Продуктивна зайнятість – це економічно доцільна, вигідна зайнятість. Вона означає перевищення економічних вигід, отриманих в результаті цієї зайнятості порівняно з витратами на організацію цієї роботи. Природний рівень безробіття – це той мінімальний рівень в цьому суспільстві, який неможливо зменшити і який відповідає поняттю повної зайнятості. Повна трудомісткість продукції відображає всі витрати праці на виготовлення одиниці кожного виробу. Постійне населення – сукупність людей, що постійно проживають на певній території незалежно від того, чи перебувають вони на цій території на даний момент. Працездатне населення – сукупність людей переважно працездатного віку, здатних за своїми психофізіологічними даними по участі в трудовому процесі. Природний рух населення – відтворення населення шляхом зміни поколінь. Просте відтворення – означає постійну кількість населення в результаті приблизно однакової кількості народжуваних та померлих. Регламентована праця – діяльність, за якої працівник має діяти у чіткій відповідності до заданої технології і не має обєктивної можливості змінити цю технологію. Робоча сила – населення в працездатному віці. Роботодавець – це людина, що працює самостійно і постійно наймає для роботи одну або багато осіб. Роботодавець як правило є власником засобів виробництва. ринок – це система економічних відносин між продавцями і покупцями товарів та послуг, форма зв'язку між сторонами обміну, в процесі якого встановлюється ринкова ціна на об'єкт обміну і відбувається зміна його власника. ринок праці – це система суспільних відносин, пов'язаних з наймом і пропозицією праці, тобто з купівлею і продажем послуг праці; це також економічний простір – сфера працевлаштування, в якій взаємодіють покупці і продавці праці; і це механізм, що забезпечує узгодження ціни і умов праці між роботодавцями і найманими працівниками та регулює її попит та пропозицію Рівноважна Кон'юнктура ринку, коли попит відповідає пропозиції, що в принципі є теоретичним ідеалом, до якого треба прямувати, але якого практично неможливо досягти. Раціональна зайнятість – це одночасно і економічно, і соціально доцільна зайнятість. Це зайнятість, що обґрунтована процесами формування, розподілу (перерозподілу), використання трудових ресурсів з урахуванням статево-вікової, освітньої, професійної структур, розміщення трудових ресурсів. рентабельністю праці, або точніше –рентабельністю сумарних витрат на персонал є співвідношення прибутку від даного виду трудової діяльності й відповідних витрат на персонал, що включають фонд оплати праці, а також витрати на навчання й інші витрати, пов’язані з персоналом. Резерви зростання продуктивності праці – це такі можливості її підвищення, які вже виявлені, але з різних причин поки що не використані. Робоче місце – це первинна ланка виробництва, зона прикладання праці одного або кількох (якщо робоче місце колективне) виконавців, визначена на підставі трудових та інших діючих норм і оснащена необхідними засобами для трудової діяльності Раціоналізація – це приведення в дію резервів покращання організації робочих місць, виявлених в ході атестації. регулююча функція з.п полягає в оптимізації розміщення робочої сили за регіонами, галузями господарства, підприємствами з урахуванням ринкової кон’юнктури; Рівень екстенсивного використання праці показує міру її продуктивного використання і її тривалість протягом робочого дня при незмінності інших характеристик. Раціоналізація трудового процесу передбачає послідовне проведення таких етапів: виявлення, вивчення, аналіз, узагальнення, проектування та освоєння раціональних прийомів та методів праці. Реальна заробітна плата – обчислена, визначена як сукупність матеріальних і духовних благ, споживчих товарів і послуг, які можна на неї придбати, залежить від розміру номінальної заробітної плати та визначається рівнем цін на споживчі товари і послуги. Розширене відтворення – переважання народжуваності над смертністю і в абсолютних показниках і в розрахунку на 1000 осіб та відповідно природним ростом населення. Суспільний поділ праці – це диференціація в суспільстві як цілому соціальних функцій, що виконуються певними групами людей, і виділення у зв’язку з цим різних сфер суспільства (промисловість, сільське господарство, наука, мистецтво, армія і т. д.), які, в свою чергу, поділяються на дрібніші галузі й підгалузі. стимулююча функція з.п полягає у встановленні залежності її розміру від кількості й якості праці конкретного працівника, його трудового внеску в результати роботи підприємства; Середня заробітна плата – визначається діленням суми нарахованого фонду оплати праці, що складається з нарахованої заробітної плати за виконану роботу (відпрацьований час), оплати за невідпрацьований час, надбавок і доплат, премій, винагород за підсумками роботи за рік, одноразових заохочень, на середньорічну чисельність працівників за 12 місяців. Стратегічний план відображає стратегію розвитку підприємства і має на меті забезпечення результативності підприємства та освоєння ним нових можливостей; в ньому |
з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття [22]. Звітність – це специфічна форма отримання інформації в процесі реалізації управлінських функцій. У сфері праці звітність відображає динаміку трудових показників та результативність процесу управління працею на підприємстві Засоби праці – те знаряддя, за допомогою якого працівник впливає на предмет праці, своєрідний провідник продуктивної дії людини на предмет і сили природи. Зміст праці – розкриває взаємодію людини з природою і являє собою сукупність якісно визначених трудових функцій, які спрямовані на виробництво споживчих цінностей та характеризує конкретні види трудової діяльності в процессі виробництва. Зайняте населення – особи віком 15-70 років, які впродовж обстежуванного періоду працювали хоча б одну годину, особи, які були тимчасово відсутні на роботі, тобто формально мали робоче місце. Зайнятість – економічна діяльність громадян, пов’язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм дохід у грошовій або іншій формі. Зареєстровані безробітні – громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів, та зареєстровані в державній службі зайнятості. Звичайно активне населення – базується на критерії «основного виду активності» впродовж тривалого періоду часу. Звужене відтворення – характерне для країн, в яких показники смертності перевищують показники народжуваності. Зневірені особи – особі, які впродовж обстежуваного періоду одночасно « не мали роботи», були готові приступити до неї не займались пошуком роботи. Інноваційна праця – діяльність, за якої праціник має діяти у чіткій відповідності, зайнятий лише створенням нового в науці, техніці, мистецтві, економіці таінших сферах. Інвестиції в людський капітал – усі види витрат, які можна оцінити грошовій або іншій формі і які сприяють зростанню в майбутньому продуктивності та заробітків працівника. Індексація грошових доходів населення – механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг Інтенсивність праці характеризує міру її напруженості й визначається кількістю фізичної та розумової енергії людини, витраченої за одиницю часу. Інфраструктура ринку праці включає державні і недержавні заклади працевлаштування сприяння зайнятості, кадрові служби підприємств і фірм, громадські організації і фонди, нормативно-правове середовище, що забезпечують взаємодію між попитом і пропозицією праці інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. Інвестиційні проекти – плани капіталовкладень, спрямованих на створення нових чи модернізацію наявних виробничих потужностей підприємства. Кваліфікаційний – поділ праці між групами працівників залежно від складності виконуваних ними робіт. Працівники однієї і тієї ж професії можуть мати різні знання, вміння і досвід роботи, що відображається у кваліфікації – якості роботи (праці) і лежить в основі розподілу працівників за групами кваліфікації – розрядами, категоріями, класами тощо. кооперування, що означає досягнення раціональних пропорцій в затратах праці різних видів і передбачає встановлення раціональних соціально-трудових взаємовідносин між учасниками трудового процесу, узгодження інтересів людей і цілей виробництва. Конфлікт як зіткнення суб'єктів взаємодії, викликаний протилежністю цілей та інтересів, позицій і поглядів, є типом соціально-трудових відносин, що свідчить про граничне загострення протиріч у трудових стосунках. Колективний договір – це правовий акт, що укладається між найманими працівниками та роботодавцем з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників або уповноважених ними органів. Колективна угода – це правовий акт, який укладається з метою регулювання соціально-трудових відносин на рівні галузі (галузева угода), регіону (регіональна угода) або країни (генеральна угода) між повноважними представниками найманих працівників та роботодавців. У процесі розвитку соціально-трудових відносин між сторонами виникають певні розбіжності – колективні трудові спори (конфлікти). Кон'юнктура ринку праці – це співвідношення попиту і пропозиції на ньому. Компонентами вартості робочої сили є: – заробітна плата; – натуральні виплати (харчування, витрати на житло тощо), які надаються найманим працівникам власником робочої сили; – витрати роботодавців на соціальне страхування; – передбачені законом внески на соціальне забезпечення; – добровільні чи договірні внески в систему соціального забезпечення і приватне страхування; – безпосередні виплати працівникам у зв’язку з відсутністю на роботі через хворобу, нещасний відображено рішення, які стосуються сфер діяльності та вибору її напрямків. Стратегічний план не залежить від функції часу, вій має переважно концептуальний характер. Середньостроковий план – певною мірою деталізований довгостроковий план, який містить основні завдання на встановлений період, передбачає розробку в певній послідовності заходів, окреслених в довгостроковому плані. Середньооблікова чисельність працівників за звітний період визначається шляхом додавання чисельності працівників облікового складу за кожен календарний день звітного місяця та діленням одержаної суми на число днів місяця. соціальний діалог процес визначення та зближення позицій, досягнення спільних домовленостей та прийняття узгоджених рішень сторонами, які представляють інтереси працівників, соціальний діалог роботодавців та держави (органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування), з питань формування та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин. Страйк – це тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов'язків) підприємства, установи, організації (структурного підрозділу) з метою вирішення колективного трудового спору. сегментація ринку праці – це поділ робочих місць і працівників за об'єднуючими ознаками на відносно стійкі і замкнуті сектори, які обмежують мобільність робочої сили своїми кордонами. соціально-психологічному аудиту – оцінка соціально-трудових відносин на підприємстві, яка включає разом з вивченням документації проведення соціологічних обстежень – опитувань, анкетувань, індивідуальних і колективних бесід, інтерв’ю з працівниками різних рівнів і категорій; Соціальний рух населення – визначається за зміною освітньої професійної, національної та іншої структур населення. Сучасний тип відтворення – обумовлений соціально економічним розвитком зростанням рівня життя, досягненнями медицини, емансипацією жінок і залучення їх в економічну діяльність, та інші причини. Соціально-трудові відносини - комплекс взаємовідносин між найманими працівниками та роботодавцями (суб’єктами і органами сторін) за участю держави (органів законодавчої, виконавчої, судової гілки влади та місцевого самоврядування), що пов’язані з наймом працівників, використанням та оплатою їх праці, відтворенням робочої сили і спрямовані на забезпечення високого рівня та якості життя працівників і ефективної роботи підприємств. Соціальна політика – це важлива складова внутрішньої політики держави, яка втілюється в життя через соціальні програми і на практиці реалізує відносини в суспільстві в інтересах і через інтереси основних соціальних груп населення. Соціальний захист – система законодавчих, економічних, соціально-психологічних гарантій, яка надає працездатним громадянам рівні умови для покращення свого добробуту за рахунок особистого трудового вкладу в конкретних економічних умовах, а непрацездатним та соціально вразливим верствам населення – перевагу в користуванні суспільними фондами споживання, пряму матеріальну підтримку, зниження податків; Соціальне забезпечення – система заходів, направлених на поліпшення умов життя тих груп населення, котрі з різних причин перебувають у гіршому становищі, ніж переважна більшість суспільства. Соціальна допомога – це система соціальних заходів у вигляді сприяння, підтримки і послуг, що надаються окремим особам чи группам населення соціальною службою для подолання або пом’якшення життєвих труднощів, підтримки їхнього соціального статусу, повноцінної життєдіяльності та адаптації в суспільстві; Соціальна підтримка – система заходів з надання допомоги певним категоріям громадян, які тимчасово опинилися у важкому економічному становищі (частково або повністю безробітні, молодь, що навчається та ін.), шляхом надання їм необхідної інформації, фінансових коштів, кредитів та інших пільг. Субсидіарність, як і солідарність, ґрунтується на особистій відповідальності, однак згідно з цим принципом перевага надається самозахисту порівняно з зовнішньою допомогою. Соціальне партнерство – це тип соціально-трудових відносин, що орієнтуються не на конфронтацію сторін, а на пошук і досягнення соціального консенсусу, на забезпечення оптимального балансу в реалізації різних, специфічних інтересів суб'єктів (сторін) соціального партнерства, за якого підприємець може забезпечити собі стабільне отримання відповідного прибутку, а найманий працівник – гідні (за мірками свого суспільства) умови життя. відповідних нормативів, стандартів або сформованих особистих вимог [3]. Соціальне партнерство – це система взаємозв'язків між найманими працівниками, трудовими колективами, професійними спілками – з одного боку, роботодавцями та їх об'єднаннями – з другого, і державою та органами місцевого самоврядування – з третього, їхніми представниками та спільно створеними органами з регулювання соціально- трудових відносин, які (взаємозв'язки) полягають у взаємних консультаціях, переговорах і примирних процедурах на взаємоузгоджених принципах з метою дотримання прав та інтересів працівників, роботодавців і держави. Сукупна пропозиція ринку праці включає всі категорії економічно активного населення, |
випадок тощо; – вартість медичного обслуговування; – вихідна допомога (виплати у зв’язку із закінченням терміну трудового договору); – витрати на професійну підготовку та підвищення кваліфікації персоналу, професійну орієнтацію та добір кадрів; Людський капітал – сформований і розвинутий у результаті інвестицій і накопичений людиною певний запас здоровя , знань, навичок і т.д., який цілеспрямовано використовується в тій чи іншій сфері економічної діяльності, сприяє зростанню продуктивності праці та впливає на зростання доходів свого власника, прибутку підприємства та національного доходу. Людські ресурси- це працівники, що мають певні професійні навички і знання і можуть використовувати їх у трудовому процессі Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт) Метою аудиту у сфері праці є виявлення проблем економного та ефективного використання ресурсів праці, дослідження їх причин, надання необхідних рекомендацій з їх усунений. Методи детального планування фонду заробітної плати застосовуються для розрахунку фонду заробітної плати на черговий плановий рік з поквартальною розбивкою та із зазначенням конкретних заходів зі зменшення витрат по заробітній платі на одиницю продукції. місячний (річний) ФОП – це весь фонд заробітної плати нарахованої працівникам підприємства, який складається з: – денного фонду зарплати; – оплати чергових та додаткових відпусток; – оплати за час виконання
державних і громадських обов’ – зарплати працівників, скерованих на навчання або у відрядження; – доплат за вислугу років. Метод скоригованої екстраполяції. Поряд з перенесенням пропорцій поточної ситуації він враховує і зміну інших факторів (продуктивності праці, зміну цін, динаміку попиту, стан розвитку робочої сили тощо). Метод експертних оцінок базується на використанні висновків спеціалістів щодо прогнозу потреб організації в людських ресурсах. Міграційний рух – зміна чисельності та складу населення в результаті процесів механічного просторового переміщення людей, викликаних політичними, соц.-ек релігійними та іншими причинами. Метод економіко-математичного моделювання базується на розробці математичної моделі з основними параметрами ситуації, яка прогнозується на майбутнє. метод розрахункукоефіцієнта насиченості, що обчислюється як співвідношення кількості фахівців на 1 тис. працівників на 1 млн. грн. обсягу виробництва і може використовуватися під час визначення потреби у фахівцях як для галузі, так і для окремої організації, підприємства. Найважливішими завданнями планування праці є забезпечення повної зайнятості та високої продуктивності праці, створення сприятливих умов для роботи персоналу і підвищення рівня оплати праці, досягнення високої якості трудового життя працівників. Надбавки пов’язані з якістю конкретного працівника і носять чітко виражений стимулюючий характер. Основні їх види такі: за високу професійну майстерність робітників; за високі досягнення в праці спеціалістів; за вислугу років; за виконання особливо важливої роботи на термін її виконання; за знання і використання в роботі іноземних мов. Номінальна заробітна плата – це визначена, зафіксована в розрахунковій відомості або в інших документах величина заробітної плати в грошовому виразі, що характеризує рівень оплати праці відповідно до кількості та якості витраченої праці, яка не пов’язана з цінами на товари і послуги та грошовими витратами працівника Норма обслуговування – це кількість виробничих об’єктів (машин, механізмів, робочих місць, виробничої площі тощо), які повинен якісно обслуговувати працівник або бригада за одиницю робочого часу. Норма часу обслуговування – це час, встановлений на обслуговування одного конкретного об’єкта. Між нормою обслуговування і нормою часу обслуговування існує обернено пропорційна залежність. Норма чисельності – це розрахована для конкретних організаційно- технічних умов кількість працівників певного професійно-кваліфікаційного складу, необхідна для якісного виконання одиниці або певного обсягу роботи за визначений період часу. Норма підлеглості – це розраховані для конкретних організаційно- технічних умов величини, що визначають оптимальну кількість безпосередньо підпорядкованих одному керівникові працівників. Нормовані завдання – це розрахований для конкретних умов асортимент і обсяг роботи, який повинен виконати працівник (колектив) за певний робочий період (зміну, місяць, рік). нормальна інтенсивність праці означає таку витрату життєвої енергії людини протягом робочого часу, яку можна повністю поновити до початку наступного робочого дня при реально доступній для цієї людини якості харчування, медичного обслуговування, використання вільного часу тощо Нещасний випадок – це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або настала смерть. тобто всіх, хто працює або бажає працювати. Сукупний попит ринку праці охоплює всю сферу суспільної праці і включає як укомплектовані працівниками, так і вільні (вакантні) робочі місця. Сукупні попит та пропозиція праці складають сукупний ринок праці, або ринок праці в широкому розумінні. Страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем страхові внески в сумі не менш як мінімальний страховий внесок. Соціальні відносини – відносини між соціальними групами та окремими індивідами з приводу їх суспільного становища способу й укладу життя, з приводу умов формування й розвитку особистості. СТВ – комплекс взаємовідносин між найманими працівниками й роботодавцями за участі держави і місцевого самоврядування, що пов’язані з наймом, використанням, відтворенням робочої сили та спрямовані на забезпечення високого рівня і якості життя особистості, колективів та суспільства в цілому. соціальна функція полягає у забезпеченні соціальної справедливості, по-перше, при розподілі доходу між найманими працівниками і власниками засобів виробництва, і по-друге, при розподілі між найманими працівниками згідно з результатами їхнього трудового внеску; тарифна система оплати праці, яка використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників залежно від їх кваліфікації. Трудові показники – це сукупність якісних і кількісних вимірників ступеня ефективності використання живої праці в процесі виробництва. Тарифна сітка – це шкала кваліфікаційних розрядів і тарифних коефіцієнтів, за допомогою яких встановлюється безпосередня залежність розміру заробітної плати працівників від їхньої кваліфікації. Тарифна ставка – це виражений у грошовій формі абсолютний розмір оплати праці за одиницю робочого часу. Технічний поділ праці – це диференціація видів трудової діяльності між підрозділами та працівниками підприємства, поділ трудового процесу на підприємстві на ряд часткових функцій і операцій, це спеціалізація працівників у процесі економічної діяльності. Технологічний – поділ праці за технологічними операціями і процесами, за фазами, видами робіт, виробами, деталями. Він визначає розстановку працівників згідно з технологією виробництва і значно впливає на рівень змістовності праці. Дуже вузька спеціалізація спричиняє монотонність, що викликає надмірну втому та зменшення продуктивності праці. Надто широка спеціалізація може стати причиною неякісного виконання робіт; трудова дисципліна трактується передусім як дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства. Точне виконання всіх вимог технології за кожним виробничим процесом складає дисципліну технологічну. Своєчасна і точна реалізація виробничих завдань, виконання посадових обов’язків, правильна експлуатація обладнання, дотримання правил охорони праці й техніки безпеки складають зміст виробничої дисципліни. дисципліна праці об’єднує перераховані вимоги і передбачає сумлінне виконання працівниками всіх своїх службових обов’язків. Трудовий процес – це матеріально і технічно обумовлений, організований процес прикладання людиною розумових та фізичних зусиль для одержання корисного результату, процес перетворення наявних ресурсів в потрібні (суспільно корисні) цінності та блага, що здійснюється і керується людиною Технологічна трудомісткість визначається витратами праці основних робітників. Розраховується для окремих операцій, деталей, виробів. Трудомісткість обслуговування визначається витратами праці допоміжних робітників, що зайняті обслуговуванням виробництва. Трудомісткість управління визначається витратами праці керівників, спеціалістів, технічних виконавців. Технологія діяльності – встановлений порядок виробничих процесів, сукупність методів впливу на предмет праці для зміни чи надання йому нових властивостей, форми місцезнаходження в просторі, взаємного розташування складових блага,, що виробляється. Традиційний тип відтворення – хар. Високою нерегульованою народжуваністю і високою смертністю. Трудові ресурси – частина населення країни, яка, маючи відповідні псіхофізіолоічні, фіз.. та інтелектуалні якості, здатна виробляти матеріальні та духовні блага й послуги, тобто здійснювати корисну діяльність Трудовий потенціал організації – колективна продуктивна сила що виникає у суспільній діяльності окремих осіб, є основою трудового потенціалц колективу та організації. Трудовий потенціал особистості – постійно змінюється з нагромадженнями знань, навичок і досвіду індивіда, тому трудовий потенціал індивіда можна оцінити тим, яку додатну вартість він створює. Трудовий потенціал суспільства – не є простою сукупністю трудових потенціалів різних організацій, хоча кожна з них і є певною часткою трудового потенціалу суспільства. Трудовий арбітраж – орган, який складається із залучених сторонами фахівців, експертів та інших осіб і приймає рішення по суті трудового спору. Тіньовий поточний ринок праці – це контингент формально зайнятих на підприємствах, який через скорочення обсягів виробництва послуг або зміну його структури міг бути вивільненим без збитків для виробництва. Характер взаємодії продавців та покупців праці визначає сутність моделей ринку |
нормування праці – це вид діяльності з управління підприємством, спрямований на встановлення оптимальних співвідношень між витратами та результатами праці, а також між чисельністю працівників різних груп та кількістю одиниць обладнання Норма часу – це кількість робочого часу, об’єктивно необхідна для виконання конкретної роботи (трудової операції) в певних організаційно-технічних умовах. Норми виробітку – це кількість продукції в натуральних показниках, яку необхідно виробити за одиницю часу в конкретних організаційно-технічних умовах нормативний метод, що припускає розробку спеціальної методики розрахунку нормативів чисельності керівників і службовців, які забезпечують оптимальну кількість фахівців для кожної галузі, організації, підприємства з урахуванням організаційно-технічних умов конкретного виробництва. Населення активне в даний момент – показує поточну ситуацію на ринку праці відносно економічної активності населення. Наявне населення – сукупність людей, які перебувають на данній території незалежно від тривалості перебування. Непрацездатне населення – особлива категорія громадян, які ніколи не працювали за станом здоров’я або станом здоровя , причиненим в ході роботи у працездатному віці. Найманий працівник – це громадянин, що уклав індивідуальну трудову угоду з роботодавцем, і відповідно до цієї угоди набув відповідних прав і обов'язків у трудовій сфері. Неформальна зайнятість- (не зареєстровану в офіційній економіці) – вулична торгівля, домашнє виробництво, особисте підсобне господарство з реалізацією продукції без реєстрації, зайнятість на підприємствах тіньового сектору економіки і т. ін. Нестандартна зайнятість, що характеризується протилежними ознаками: нестабільністю трудових відносин, нестаціонарністю робочого місця, неповною нормою робочого часу і виявляється як робота вдома, вторинна зайнятість (сумісництво), маятникова трудова міграція, робота за тимчасовими контрактами, випадкова робота і т. ін. Неповна зайнятість, що виявляється, з одного боку, як нестача робочих місць для всіх бажаючих працювати (безробіття). основна заробітна плата – винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців; організацією заробітної плати розуміємо її побудову, тобто приведення її елементів в певну систему, що забезпечує взаємозв’язок кількості й якості праці з розмірами заробітної плати оптимізаційна функція полягає в тому, що заробітна плата як складова витрат виробництва є чинником мотивації підприємця до раціонального використання праці, постійного підвищення її продуктивності шляхом вдосконалення матеріально-технічних, організаційно-економічних і соціально-економічних чинників виробництва; Облікова чисельність – це обліковий склад працівників на певну дату звітного періоду. До облікового складу працівників підприємства слід включати всіх працівників, які прийняті на постійну, сезонну, а також тимчасову роботу строком на один і більше днів. організаційно-технологічному аудиту – перевірка документації і аналіз показників, які свідчать про легітимність та ефективність діяльності підприємства; Оперативне планування – різновид поточного планування, передбачаєт розробку оперативних планів, спрямованих на вирішення конкретних питань діяльності підприємства та його окремих підрозділів у короткостроковому періоді. Вони мають вузьке спрямування, високий рівень деталізації, характеризуються різноманітністю використовуваних прийомів та методів, охоплюють окремі функціональні сфери діяльності підприємства. Основні етапи планування продуктивності праці : аналіз рівня і динаміки продуктивності праці в попередньому періоді; виявлення резервів підвищення виробітку в наступному періоді; визначення очікуваного рівня продуктивності праці в поточному періоді; розробка плану заходів щодо використання виявлених резервів; розрахунок ефективності кожного заходу, спрямованого на підвищення продуктивності праці та визначення можливого рівня продуктивності праці в плановому періоді. Організація роботодавців – громадська неприбуткова організація, яка об'єднує роботодавців на засадах добровільності та рівноправності з метою представництва і захисту їх прав та інтересів. організація праці на підприємстві – це система виробничих взаємозв’язків працівників із засобами виробництва та між собою, що утворює певний порядок здійснення трудового процесу. Суттєвою ознакою організації праці є порядок трудового процесу на відміну від безпорядку як ознаки відсутності організації праці Організація робочих місць – це підпорядкована цілям виробництва система заходів по їх оснащенню засобами і предметами праці, плануванню, розміщенню їх у певному порядку, обслуговуванню, атестації й раціоналізації. Організація праці – система виробничих взаємозвязків працівників із засобами виробництва та між собою, що створює певний порядок побудови та здійснення процесу праці. Обслуговування робочого місця передбачає своєчасне забезпечення його всім необхідним, включаючи технічне обслуговування (наладку, регулювання, ремонт); регулярну подачу необхідних видів енергії, інформації та витратних матеріалів; контроль якості роботи праці та окремих його сегментів Управління продуктивністю праці– це частина загального процесу управління підприємством, що передбачає планування, організацію, мотивацію, керівництво, контроль і регулювання продуктивності праці. Узагальнювальні показники відображають трудовий потенціал підприємства, ефективність та продуктивність праці, рівень матеріального стимулювання та оплати праці, а також ступінь використання фонду робочого часу. Умови праці – це сукупність факторів зовнішнього середовища, що впливають на здоров’я та працездатність людини в процесі праці. Фондоозброєність – це показник забезпечення праці виробничими основними фондами, Фонд оплати праці (ФОП) – сума коштів, яка створюється на підприємстві для оплати праці всіх категорій персоналу і включається до собівартості продукції. функція формування платоспроможного попиту населення полягає в узгодженні платоспроможного попиту, з одного боку, і виробництва споживчих товарів – з іншого. Фотографія робочого часу – це вивчення шляхом спостереження і вимірювання всіх витрат часу протягом робочої зміни або її частини. Форми і системи заробітної плати – це механізм встановлення розміру заробітку залежно від кількості та якості праці і її результатів. Функціональний – поділ праці між різними категоріями працівників підприємства залежно від характеру виконуваних ними функцій і участі у виробничому процесі. Часткове безробіття – вимушене тимчасове скорочення нормальної або встановленої законодавством України тривалості робочого часу, перерва в одержанні заробітку або скорочення його розміру через тимчасове припинення виробництва без припинення трудових відносин з причин економічного, технологічного, структурного характеру. штатно-номенклатурний метод, що ґрунтується на планових показниках розвитку виробництва, типових структурах і штатах, а також номенклатурі посад, які підлягають заміщенню фахівцями з вищою освітою. Хронометраж – це точне вимірювання часу, який витрачається на окремі прийоми і рухи при виконанні виробничих операцій. штатного розкладу – внутрішнього нормативного документа, де вказаний перелік посад, що є на цьому підприємстві, чисельність працівників за кожною з них і розміри їхніх місячних посадових окладів. Юридичне населення – особи які зазначені у списках жителів даної території та зареєстровані на ній. Явочна чисельність включає всіх працівників, які з’явилися на роботу. Якість життя – це синтетична характеристика рівня й умов життя населення, яка враховує також склад родини, стан здоров'я її членів, їхньої соціальної задоволеності і т.п. Якість трудового життя – це систематизована сукупність показників, що характеризують умови праці в найширшому розумінні – умови виробничого життя – і дають змогу врахувати міру реалізації інтересів і потреб працівника та використання його здібностей (інтелектуальних, творчих, моральних, організаторських, комунікаційних тощо). |